ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/5588/20
"16" грудня 2020 р. м. Київ
Дарницький районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12020100020001192 від 20.02.2020 р. за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України,
Відповідно до ч.3 ст. 331 КПК України - незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Прокурор в судовому засіданні просив продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів. В обґрунтування клопотання прокурор посилалась на ст. 177 КПК України, якою встановлені ризики, що обвинувачений може переховуватись від суду, а також продовжити злочинну діяльність, враховуючи його неналежну процесуальну поведінку під час судового провадження.
Захисник заперечував проти застосування відносно обвинуваченого запобіжного заходу.
Обвинувачений підтримав свого захисника.
Вислухавши думки учасників судового провадження, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до положень ч.1 ст. 331 КПК України - під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення має право своєю ухвалою обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Вирішуючи питання про доцільність обрання запобіжного заходу у виді “тримання під вартою” відносно обвинуваченого, суд враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях неодноразово акцентував увагу на тому, що питання про те, чи є тривалість тримання під вартою обґрунтованою, не можна вирішувати абстрактно. Воно має вирішуватися в кожній справі з урахуванням конкретних обставин, підстав, якими національні органи мотивували свої рішення, та належно задокументованих фактів, на які посилався заявник у своїх клопотаннях про звільнення з-під варти. Доцільність продовження строків тримання під вартою, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування, та зі спливом певного часу саме тільки існування обґрунтованості підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи і продовження тримання під вартою може бути виправданим тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості переважає принцип поваги до свободи особистості, у зв'язку з чим судові органи мають навести інші підстави для продовження тримання під вартою, та такі підстави мають бути чітко вказані національними судами. (п. 60 рішення від 06.11.2008 у справі «Єлоєв проти України», п. 79 рішення у справі "Харченко проти України" від 10 лютого 2011 року, яке набуло статусу остаточного 10 травня 2011 року).
Згідно зі змістом ст.ст. 131-132 КПК України - запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали суду.
Відповідно до положень ст. 183 ч.1 КПК України - запобіжний захід - “тримання під вартою” є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден из більш м 'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього кодексу.
При вирішенні питання щодо доцільності обрання запобіжного заходу щодо обвинуваченого судом також повністю враховуються обставини, визначені ст. 178 КПК України.
Вислухавши позиціїї учасників судового провадження, суд оцінив в сукупності всі обставини, у тому числі: ступінь тяжкості інкримінованого обвинуваченому злочину, факт скерування до Печерського, Шевченківського та Святошинського районних судів м. Києва обвинувальних актів відносно ОСОБА_5 за обвинуваченням його у скоєнні аналогічних злочинів, відсутність тісних соціальних зв'язків обвинуваченого, відсутність реєстрації на території України. Таким чином, зазначені обставини в їх сукупності обумовлюють наявність ризиків, передбачених в ст. 177 КПК України, що дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може переховуватись від суду, або вчинити інше кримінальне правопорушення.
Аналіз наведених обставин та вимог закону дозволяє суду зробити висновок про необхідність продовження відносно обвинуваченого строку дії запобіжного заходу у виді «тримання під вартою».
На підставі вимог ч. 3 ст.183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді «тримання під вартою» зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Окрім того, обвинуваченому підлягають роз'ясненню обов'язки, передбачені ст.ст. 182, 194 КПК України які будуть покладені на нього у разі внесення застави та наслідки їх невиконання.
Відповідно до п. 1 ч.5 ст. 182 КПК України - розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи наведені обставини та тяжкість злочину, у скоєнні якого обвинувачується ОСОБА_5 , а також відомості про його особу, суд вважає можливим визначити обвинуваченому заставу - 10 розмірів розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 177- 178, 182, 183, 184, 194, 196, 197, 331 КПК України, суд-
Продожвити відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів з дня винесення ухвали, а саме до 13 лютого 2021 р. включно.
Визначити розмір застави у даному кримінальному провадженні у 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 21 020 двадцять одна тисяча двадцять гривень обвинуваченому та негайно звільнити ОСОБА_5 з -під варти, якщо протягом дії цієї ухвали обвинуваченим або заставодавцем буде внесено заставу на спеціальний депозитний рахунок (Отримувач: ТУДСАУ в м. Києві, код ЄДРПОУ 26268059, банк: Державна казначейська служба України в м. Києві, МФО 820172, рахунок № UA128201720355259002001012089).
Роз'яснити ОСОБА_5 , що в разі внесення застави на нього покладаються обов'язки прибувати за кожною вимогою до суду, не відлучатися за межі м. Києва без дозволу суду, повідомляти суд про зміну свого місця проживання. В разі невиконання покладених обов'язків застава буде звернута в дохід держави.
Копію ухвали вручити обвинуваченому та прокурору.
Копію ухвали направити для виконання начальнику Державної установи «Київський слідчий ізолятор».
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва протягом 7 днів з дня її оголошення.
Головуючий суддя ОСОБА_1