Ухвала
13 січня 2021 року
м. Київ
справа № 307/1152/16-ц
провадження № 61-19258ск 20
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коломієць Г. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 27 січня 2020 року
та постанову Закарпатського апеляційного суду від 07 грудня 2020 року
у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Дібрівського споживчого товариства, третя особа - Нижньоапшанська сільська рада, про поновлення строку на оскарження договору та визнання договору купівлі-продажу недійсним, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Нижньоапшанської сільської ради, дочірнього підприємства «Хуст-Земля Карпат», третя особа - Дібрівське споживче товариство, про визнання рішення сільської ради та свідоцтва про право власності на нерухоме майно недійсними та їх скасування,
Рішенням Тячівського районного суду Закарпатської області
від 27 січня 2020 року, залишеним без змін постановою Закарпатського апеляційного суду від 07 грудня 2020 року, у задоволенні первісного позову ОСОБА_1 відмовлено.
Зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено.
Визнано незаконним та скасовано рішення № 5 від 23 квітня 2015 року, 36-ї сесії 6-го скликання Нижньоапшанської сільської ради про надання дозволу на виготовлення проекту із землеустрою, щодо відведення земельної ділянки розміщеної у АДРЕСА_1 , у власність, для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 .
Визнано недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 від 01 грудня 2015 року, згідно якого ОСОБА_1
є власником земельної ділянки за адресою:
АДРЕСА_1 .
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Ухвалу Тячівського районного суду від 12 квітня 2018 року про забезпечення позову шляхом накладення арешту на незакінчене будівництво, що розташоване в АДРЕСА_2 , скасовано.
22 грудня 2020 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 27 січня 2020 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 07 грудня 2020 року (надійшла до суду 28 грудня 2020 року), в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове про задоволення первісного позову.
Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження
з огляду на таке.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження
в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
У порушення пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги доданий документ, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 1 682,00 грн, однак це не підтверджує сплату судового збору
у встановленому розмірі.
Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України від 08 липня 2011 року «Про судовий збір», який набрав чинності
01 листопада 2011 року. При цьому з 15 грудня 2017 року набули чинності зміни до вказаного Закону України щодо сплати судового збору на підставі Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом у квітні 2016 року.
Станом на 01 січня 2016 року розмір мінімальної заробітної плати складав 1 378,00 грн.
ОСОБА_2 звернувся до суду з зустрічним позовом у квітні 2018 року.
Станом на 01 січня 2018 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 1 762,00 грн.
Відповідно до підпункту 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви не майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до суду касаційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.
Станом на 01 січня 2016 року 0,4 розміру мінімальної заробітної плати становив 551,20 грн.
Станом на 01 січня 2018 року 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив 704,80 грн.
ОСОБА_1 заявляла до суду першої інстанції одну позовну вимогу немайнового характеру.
ОСОБА_2 заявляв до суду першої інстанції одну позовну вимогу немайнового характеру.
Таким чином, заявнику необхідно доплатити судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 830,00 грн (за одну позовну вимогу немайнового характеру заявлену ОСОБА_1 : 551,20 грн; за одну позовну вимогу немайнового характеру заявлену ОСОБА_2 : 704,80 грн. Оскільки заявник оскаржує рішення суду як за первісним позовом так і за зустрічним, то судовий збір за подачу касаційної скарги складає:
(551,20 грн+704,80 грн)*200%=2 512,00 грн; сплачено судовий збір в розмірі 1 682,00 грн; необхідно доплатити судовий збір в розмірі:
2 512,00-1 682,00=830,00 грн).
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду
у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до УК
у Печер.р-ні/Печерс. р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 38004897, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, номер рахунку отримувача (стандарт ІВАN): UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055»).
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.
Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліків.
Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України, статтями 4, 6 Закону України «Про судовий збір», Верховний Суд
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 27 січня 2020 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 07 грудня 2020 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвали до 12 лютого 2021 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Г. В. Коломієць