13 січня 2021 року
Київ
справа №569/17259/15-а
адміністративне провадження №Зі/9901/4/21
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Загороднюка А.Г., Єресько Л.О., Кашпур О.В.,
у справі №569/17259/15-а за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до міського голови міста Рівного, Рівненської міської ради, за участю третіх осіб - державного кадастрового реєстратора Управління Держгеокадастру у місті Рівному, приватного підприємства «Абрис», про скасування рішення щодо безпідставної відмови у приватизації земельної ділянки,
23 грудня 2020 року ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» подав касаційну скаргу на додаткову постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2020 року, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення ним норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення в частині розподілу судових витрат.
Ухвалою Верховного Суду від 29 грудня 2020 року у відкритті касаційного провадження відмовлено.
04 січня 2021 року ОСОБА_1 вдруге через підсистему «Електронний суд» подано касаційну скаргу на додаткову постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2020 року.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04 січня 2021 року для розгляду указаної касаційної скарги визначено колегію суддів у складі судді-доповідача Загороднюка А.Г., суддів Єресько Л.О., Кашпур О.В.
05 січня 2021 року ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» подано заяву про відвід колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Загороднюка А.Г., Єресько Л.О., Кашпур О.В.
Ухвалою Верховного Суду від 11 січня 2021 року визнано необґрунтованим заявлений відвід колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у зв'язку з чим, заяву передано на розгляд іншим суддям Верховного Суду.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11 січня 2021 року заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у складі Загороднюка А.Г., Єресько Л.О., Кашпур О.В. у справі №569/17259/15-а передано для вирішення судді Мельник-Томенко Ж.М.
Судом встановлено, що в обґрунтування поданої заяви скаржник зазначає, що колегія суддів КАС ВС вчиняє незаконні дії з обмеження доступу ОСОБА_1 до правосуддя шляхом протиправних домовленостей, з метою перешкодити праву ОСОБА_1 на справедливий суд, визначений статтею 6 Конвенції, порушує присягу судді та є прямо заінтересованою у результаті розгляду справи не на користь ОСОБА_1 , - вбачає підстави для її відводу.
Перевіривши доводи заяви суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення відводу суддів з огляду на таке.
Положення частин першої, другої статті 36 КАС України передбачають випадки, коли суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу), а саме:
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Згідно вимоги, визначеної у пункті 4 частини 1 статті 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості або об'єктивності.
Надаючи оцінку доводам заявника Суд виходить з такого.
Суд наголошує, що надаючи оцінку об'єктивності судді під час вчинення ним процесуальних дій, необхідно виходити з таких критеріїв: чи вільний суддя під час виконання ним своїх обов'язків від будь-яких заходів впливу; чи сприяє його поведінка у судовому процесі та за стінами суду підтримці та зростанню довіри суспільства, представників юридичної професії та сторін у справі; чи вчинялись суддею дії, які можуть стати приводом для позбавлення його права брати участь у судовому засіданні та приймати рішення у справах.
Перед розглядом справи суддя повинен утриматись від будь-яких коментарів, які можуть вплинути на перебіг цієї справи чи поставити під сумнів справедливе ведення процесу. Суддя утримується від публічних та інших коментарів, оскільки це може перешкодити неупередженому розгляду справи стосовно певної особи чи питання.
При об'єктивному підході до встановлення наявності/відсутності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність, зважаючи на безпосередню поведінку судді.
У вирішенні питання щодо існування легітимних причин сумнівів у неупередженості конкретного судді («Морель проти Франції», пункти 45-50; «Пескадор Валеро проти Іспанії», пункт 23) або органу, що засідає у вигляді суду присяжних («Лука проти Румунії», пункт 40), позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованості сумніву в неупередженості суду («Ветштайн проти Швейцарії», пункт 44; «Пабла Кю проти Фінляндії», пункт 30; «Мікалефф проти Мальти», пункт 96).
Верховний Суд зазначає, що суб'єктивний критерій вимагає оцінки реальних дій окремого судді (колегії суддів) під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.
Наведені позивачем ОСОБА_1 у заяві доводи, за яких, на його думку, є сумнів у неупередженості або об'єктивності колегії суддів мають суб'єктивний характер, оскільки жодних доказів вчинення суддями Верховного Суду дій, які б свідчили про їх упередженість чи ставили б під сумнів безсторонність суддів не наведено.
Отже, посилання заявника на упередженість колегії суддів Верховного Суду у складі головуючого судді Загороднюка А.Г., суддів Єресько Л.О., Кашпур О.В. не є об'єктивно обґрунтованими, оскільки такі доводи ґрунтуються на припущеннях та не підтверджені жодними доказами.
Таким чином викладені у заяві доводи про те, що судді Верховного Суду Загороднюк А.Г., Єресько Л.О., Кашпур О.В. не можуть відповідати принципам неупередженості Суд вважає необґрунтованими, оскільки такі доводи ґрунтуються виключно на припущеннях.
Інші підстави, передбачені статтями 36, 37 КАС України, які б унеможливлювали участь у розгляді справи суддів Загороднюка А.Г., Єресько Л.О., Кашпур О.В. і викликали необхідність їх відводу, у заяві відсутні.
З урахуванням зазначеного, вважаю, що обґрунтованих підстав для задоволення заяви про відвід немає, а отже в її задоволенні слід відмовити.
Згідно з частиною восьмою статті 40 КАС України, суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження.
Відповідно до частини десятої статті 40 КАС України, питання про відвід має бути розглянуто не пізніше двох днів з дня надходження заяви про відвід, а у випадку розгляду заяви про відвід судді суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід.
Керуючись статтями 36, 40 КАС України, Суд
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Загороднюка А.Г., Єресько Л.О., Кашпур О.В., у справі №569/17259/15-а за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до міського голови міста Рівного, Рівненської міської ради, за участю третіх осіб - державного кадастрового реєстратора Управління Держгеокадастру у місті Рівному, приватного підприємства «Абрис», про скасування рішення щодо безпідставної відмови у приватизації земельної ділянки.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не оскаржується.
...........................
Ж.М. Мельник-Томенко
Суддя Верховного Суду