13 січня 2021 року
м. Київ
справа № 0870/8011/12
адміністративне провадження № К/9901/1130/21
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Ханової Р.Ф.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області
на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13 травня 2020 року
та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2020 року
у справі № 0870/8011/12
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Граніт»
до Головного управління ДФС у Запорізькій області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
12 січня 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13 травня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2020 року у справі № 0870/8011/12, предметом спору у якій є визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 17 серпня 2012 року №0000461504, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 3 543 949,00 грн, в тому числі 2 471 857,00 грн за основним платежем та 1 072 092,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями; №0000471504, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 3 126 002,51 грн, в тому числі 2 188 442,00 грн за основним платежем та 937 560,51 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження Головне управління ДПС у Запорізькій області зазначає пункти 1, 4 частини четвертої статті 328, пункти 1, 4 частини другої статті 353 КАС України та вказує, що судами попередніх інстанцій застосовано підпункт 7 Закону України «Про податку на додану вартість», статті 139, 198, 200, 201, 207 Податкового кодексу України, статтю 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 27 жовтня 2020 року у справі № 808/1336/16.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України у касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. При цьому недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, обов'язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними.
Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.
У справі № 808/1336/16 предметом спору є визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, якими збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств, зменшено розмір від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та застосовано штрафні санкції.
У справі № 0870/8011/12 предметом спору є визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, якими збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість, в тому числі за основним платежем та за штрафними (фінансовими) санкціями; збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток, в тому числі за основним платежем та за штрафними (фінансовими) санкціями, тобто правовідносини у цих справах не є подібними.
Крім того, на аркуші 3 касаційної скарги зазначено: «- встановлення судами обставин, що мають істотне значення на підставі недопустимих доказів (п.4 ч.4 ст. 328 КАС України, п.4 ч.2 ст. 353 КАС України».
Разом з тим в контексті наведеного вище таке посилання є незрозумілим, оскільки воно не знаходиться у взаємозв'язку з рештою тексту, викладеного на аркуші 3 касаційної скарги.
У разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.
При цьому пункт 1 частини другої статті 353 КАС України регламентує прийнятність доводів про недослідження судом зібраних у справі доказів виключно за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу.
Перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України підстави оскарження судових рішень в касаційному порядку.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 328, 330, 332, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13 травня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2020 року у справі № 0870/8011/12 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Граніт» до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - повернути скаржнику.
Копію даної ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 Кодексу адміністративного судочинства України.
Роз'яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя Р.Ф. Ханова