13 січня 2021 року
м. Київ
справа № 804/1055/16
адміністративне провадження № К/9901/16540/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Рибачука А.І.,
суддів: Бевзенка В.М., Стеценка С.Г.,
розглянувши у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу № 804/1055/16
за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства (далі - ПАТ) «Дельта Банк» (далі - Уповноважена особа Фонду на здійснення ліквідації ПАТ «Дельта Банк»), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), про визнання бездіяльність протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою Уповноваженої особи Фонду на здійснення ліквідації ПАТ «Дельта Банк»
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.04.2016, ухвалену у складі Барановського Р.А.
та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 11.04.2019, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Чабаненко С.В., суддів Чумака С.Ю., Юрко І.В., -
І. РУХ СПРАВИ
1. 23.02.2016 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив:
скасувати пункт 1 рішення Уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації (ліквідації) ПАТ «Дельта Банк» Кадирова В.В. в частині про застосування наслідків нікчемності договору банківського вкладу від 26.02.2015 №006-03503-260215, що оформлено наказом від 16.09.2015 №813;
визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду на здійснення ліквідації ПАТ «Дельта Банк» Кадирова В.В. щодо невключення інформації про позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду за договором банківського вкладу від 26.02.2015 №006-03503-260215;
зобов'язати Уповноважену особу Фонду на здійснення ліквідації ПАТ «Дельта Банк» Кадирова В.В. включити інформацію про позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Дельта Банк» за рахунок Фонду та надати до Фонду додаткову інформацію про позивача для внесення даних позивача до загального реєстру вкладників ПАТ «Дельта Банк», які отримують кошти в межах гарантованої суми відшкодування за рахунок коштів Фонду.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що всупереч нормам чинного законодавства України його не включено до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, а в подальшому і до загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, а рішення про визнання нікчемним договору банківського рахунку є протиправним з огляду на його необґрунтованості та відсутність належних доказів.
2. Дніпропетровський окружний адміністративний суд постановою від 11.04.2016 задовольнив позовні вимоги.
3. Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 17.08.2016 скасував рішення суду першої інстанції, а провадження у справі - закрив.
4. Велика Палата Верховного Суду постановою від 06.02.2019 скасувала ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.08.2016 в частині закриття провадження у справі щодо позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності Уповноваженої особи Фонду на здійснення ліквідації ПАТ «Дельта банк» Кадирова В.В. щодо невключення ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду за договором банківського вкладу (депозиту) від 26.02.2015 № 006-03503-260215; зобов'язання Уповноваженої особи Фонду на здійснення ліквідації ПАТ «Дельта банк» Кадирова В.В. включити ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Дельта банк» за рахунок Фонду та надати до Фонду додаткової інформації про ОСОБА_1 для внесення його даних до загального реєстру вкладників ПАТ «Дельта банк», які отримують кошти в межах гарантованої суми відшкодування за рахунок коштів Фонду, а справу в цій частині направила до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
5. За результатом розгляду справи № 804/1055/16 за вищевказаним позовом в апеляційному порядку Третій апеляційний адміністративний суд постановою від 11.04.2019 залишив без змін постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.04.2016.
6. 12.06.2019 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Уповноваженої особи Фонду на здійснення ліквідації ПАТ «Дельта Банк» у якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права, відповідач просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.04.2016 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 11.04.2019, ухвалити нове рішення - про відмову у задоволенні позовних вимог.
7. Верховний Суд ухвалою від 03.08.2019 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи.
8. Розпорядженням в.о. заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 22.04.2020 №634/0/78-20 призначено повторний автоматизований розподіл цієї судової справи між суддями у зв'язку з ухваленням Вищою радою правосуддя рішення від 09.04.2020 №923/0/15-20 «Про звільнення ОСОБА_2 з посади судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у зв'язку з поданням заяви про відставку».
9. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.04.2020 визначено склад колегії суддів для розгляду даної справи: Рибачук А.І. - головуючий суддя, судді: Стеценко С.Г., Бевзенко В.М.
10. Ухвалою судді Верховного Суду від 23.04.2020 прийнято зазначену справу до провадження.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
11. Суди встановили, що 26.02.2015 між ОСОБА_1 та ПАТ «Дельта Банк» укладено договір банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у доларах США №006-03503-260215. За умовами договору банк відкриває вкладнику вкладний (депозитний) рахунок № НОМЕР_1 , сума вкладу складає 4500,00 доларів США, строк розміщення вкладу - із моменту зарахування вкладу по 25.08.2015, додаткові внески коштів до суми вкладу не допускаються, процентна ставка складає 5,5% річних у доларах США.
26.02.2015 між ОСОБА_1 та ПАТ «Дельта Банк» було укладено додаткову угоду №1 до договору від 26.02.2015 №006-03503-260215 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у доларах США. За умовами додаткової угоди сторони домовились викласти пункт 1.8. статті 1 Договору в наступній редакції:
«Зарахування вкладу на рахунок здійснюється з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку Вкладника, відкритого в Банку, або шляхом перерахування з відкритого в Банку поточного рахунку іншої фізичної особи - резидента, або готівкою через касу Банку в день укладання Сторонами цього Договору. Виключно для цілей цього Договору Сторони домовились, що умови пункту 5.11. Правил до відносин, що виникають на підставі до цього Договору, не застосовуються.
26.02.2015 на поточний рахунок позивача № НОМЕР_1 , відкритий у ПАТ «Дельта Банк» було перераховано грошову суму у розмірі 4500,00 доларів США з призначенням платежу «Переказ коштів від ОСОБА_3 », що підтверджується платіжним дорученням в іноземній валюті для фізичної особи, яка не здійснює підприємницької діяльності від 26.02.2015 №46519785 та випискою по особовим рахункам з 26.02.2015 по 12.03.2016.
Також судами попередніх інстанції встановлено, що Національним банком України (далі - НБУ) 30.10.2014 було ухвалено постанову № 692/БТ «Про віднесення ПАТ «Дельта Банк» до категорії проблемних».
Постановою Правління НБУ від 02.03.2015 № 150 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних» ПАТ «Дельта Банк» віднесено до категорії неплатоспроможних.
02.03.2015 виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення № 51 «Про запровадження тимчасової адміністрації у публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк», на підставі якого, з 03.03.2015 розпочато процедуру виведення ПАТ «Дельта Банк» з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації строком на три місяці, з 03.03.2015 по 02.06.2015 включно та призначено Уповноважену особу Фонду - провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Кадирова В.В.
В подальшому, до рішення виконавчої дирекції Фонду від 02.03.2015 № 51 «Про запровадження тимчасової адміністрації у публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк» було внесено зміни, відповідно до яких пункт 2 цього рішення викладений у такій редакції: «Тимчасову адміністрацію запровадити строком на шість місяців з 03.03.2015 по 02.09.2015 включно».
Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 03.08.2015 № 147 «Про продовження строків здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Дельта Банк» здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Дельта Банк» продовжено по 02.10.2015 включно.
Окрім цього судами встановлено, що відповідачем було проведена, зокрема, перевірка договору від 26.02.2015 №006-03503-260215 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у доларах США на виконання наказу від 26.05.2015 № 408 Уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Дельта Банк» та на виконання рішення Виконавчої дирекції Фонду від 27.07.2015 № 174/15.
Перевірці підлягали договори (правочини) за вкладними операціями, передані на розгляд Комісії з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями ПАТ «Дельта Банк»" Комісією з перевірки вкладів фізичних осіб ПАТ «Дельта Банк» відповідно до протоколу від 14.09.2015.
За результатами перевірки виявлено наявність ознак нікчемності у ряді договорів банківського вкладу (депозиту), що були укладені між ПАТ «Дельта Банк» та фізичними особами-клієнтами Банку. Комісія дійшла до висновку, що умови договору банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у доларах США від 26.02.2015 №006-03503-260215, укладеного між Банком та фізичною особою після 16.01.2015 включно, за яким здійснювалися перерахування коштів на вкладні рахунки з рахунків фізичних осіб, що є одночасно кредиторами Банку, надають кредиторам - фізичним особам переваги перед іншими кредиторами, а отже - такі договори банківського вкладу є нікчемними з підстав, визначених пунктом 7 частини третьої статті 38 Закону України від 23.02.2012 № 4452-VI «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон № 4452-VI). Комісія вирішила затвердити результати перевірки, якою виявлено правочини (договори) за вкладними операціями, що є нікчемними згідно із пунктом 7 частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI.
Уповноваженою особою Фонду на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Дельта Банк» Кадировим В.В. 16.09.2015 видано наказ № 813 «Щодо заходів, пов'язаних із наслідками виявлення нікчемних правочинів (договорів) за вкладними операціями», яким вирішено застосувати наслідки нікчемності до договору банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у доларах США від 26.02.2015 № 004-03725-250215.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
12. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції з урахуванням висновків зроблених Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 06.02.2019 у цій справі, виходив з неправомірності визнання відповідачем нікчемним правочину від 26.02.2015 № 004-03725-250215, укладеного між позивачем та ПАТ «Дельта Банк» та недоведеності наявності правових підстав для невключення позивача до переліку рахунків, за якими вкладники ПАТ «Дельта Банк» мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду як вкладника, який має право на відшкодування коштів за рахунок Фонду.
IV ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
13. Касаційна скарга відповідача мотивована, зокрема тим, що операція із перерахування коштів з поточного рахунку фізичної особи на вкладний (депозитний) рахунок позивача була здійснена в період дії постанови НБУ від 30.10.2014 №692/БТ «Про віднесення ПАТ «Дельта Банк» до категорії проблемних». Також посилається на те, що кошти були внесені не позивачем, а перераховані з рахунку третьої особи, тому на ці кошти не поширюються гарантії відшкодування коштів за вкладами відповідно до Закону №4452-VI.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
14. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи із меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України [далі - КАС України, в редакції до набрання чинності змінами, внесеними Законом України від 15.01.2020 № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справі» (далі - Закон № 460-IX)], колегія суддів виходить із такого.
15. Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом № 4452-VI (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
16. Частиною першою статті 3 Закону №4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
17. Згідно з положеннями частини першої статті 26 Закону №4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми, встановленої адміністративною радою Фонду на дату прийняття такого рішення незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень Фонд не відшкодовує кошти: передані банку в довірче управління; за вкладом у розмірі менше 10 гривень; за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред'явника.
18. Виконання зобов'язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов'язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.
19. Згідно з положеннями статті 27 Закону №4452-VI уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
20. Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
21. Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.
22. Протягом шести днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур'єр», «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
23. Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.
24. Отже, Закон №4452-VI пов'язує можливість реалізації права на відшкодування суми коштів за вкладом разом з нарахованими на дату віднесення банку до категорії неплатоспроможних відсотками з настанням таких обставин: 1) прийняття Національним банком України рішення про віднесення відповідного банку до категорії неплатоспроможних (у разі, якщо на дату прийняття такого рішення дія договору банківського вкладу закінчилась) або рішення про відкликання банківської ліцензії; 2) наявність на дату віднесення банку до категорії неплатоспроможних у фізичної особи банківського вкладу (рахунку) за договором, укладеним до вказаної дати; 3) наявність на зазначеному банківському вкладі фізичної особи коштів разом з нарахованими відсотками на суму не менше 10 грн; 4) включення уповноваженою особою Фонду фізичної особи до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми коштів за вкладами, з визначенням конкретної суми відшкодування; 5) затвердження виконавчою дирекцією Фонду реєстрів вкладників, які мають право на відшкодування сум коштів за банківськими вкладами, відповідно до складеного уповноваженою особою Фонду переліку вкладників; 6) опублікування Фондом оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур'єр», «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет, що здійснюється не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
25. Відповідно до частини першої статті 34 Закону №4452-VI Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації в банку на наступний робочий день після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.
26. Процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом, відповідно до пункту 16 частини першої статті 2 Закону №4452-VI, називається тимчасовою адміністрацією.
27. Відповідно до частини другої статті 34 Закону №4452-VI не пізніше наступного робочого дня після початку тимчасової адміністрації Фонд розміщує інформацію про запровадження тимчасової адміністрації в банку на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет і не пізніше ніж через 10 днів публікує її в газетах «Урядовий кур'єр» або «Голос України».
28. Частинами третьою, п'ятою цієї статті також передбачено, що виконавча дирекція Фонду не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних призначає з числа працівників Фонду уповноважену особу Фонду. Уповноважена особа Фонду повинна відповідати вимогам, встановленим Фондом. Рішення про призначення уповноваженої особи Фонду доводиться Фондом до головного офісу банку та до кожного відокремленого підрозділу банку негайно.
29. Під час тимчасової адміністрації Фонд має повне і виняткове право управляти банком відповідно до цього Закону, нормативно-правових актів Фонду та вживати дії, передбачені планом врегулювання.
30. Відповідно до частини першої статті 36 Закону №4452-VI з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.
31. За частиною третьою цієї ж статті правочини, вчинені органами управління та керівниками банку після початку процедури виведення Фондом банку з ринку, є нікчемними.
32. Частиною п'ятою статті 36 Закону №4452-VI перебачено, що під час тимчасової адміністрації не здійснюється: 1) задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку; 2) примусове стягнення майна (у тому числі коштів) банку, накладення арешту та звернення стягнення на майно (у тому числі кошти) банку (виконавче провадження щодо банку зупиняється, у тому числі знімаються арешти, накладені на майно (у тому числі на кошти) банку, а також скасовуються інші вжиті заходи примусового забезпечення виконання рішення щодо банку); 3) нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також зобов'язань перед кредиторами, у тому числі не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов'язань банку; 4) зарахування зустрічних вимог, у тому числі зустрічних однорідних вимог, припинення зобов'язань за домовленістю (згодою) сторін (у тому числі шляхом договірного списання), поєднанням боржника і кредитора в одній особі; 5) нарахування відсотків за зобов'язаннями банку перед вкладниками та кредиторами.
33. Разом із тим, у силу пункту 5 частини шостої цієї ж статті обмеження, встановлене пунктом 1 частини п'ятої цієї статті, не поширюється на зобов'язання банку, зокрема, щодо виконання операцій з виплати переказу коштів фізичних та юридичних осіб, що надійшли на їхні рахунки з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку.
33. Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач уклав з ПАТ «Дельта Банк» договір банківського вкладу (депозиту) та на відповідному рахунку позивача розміщено грошові кошти у розмірі 4500, 00 доларів США. Отже, у розумінні закону, позивач є вкладником.
34. Укладення вказаного договору та зарахування коштів на рахунок відбулись до віднесення ПАТ «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних та запровадження тимчасової адміністрації.
35. Закон №4452-VI визначає порядок складання уповноваженою особою Фонду переліку вкладників, які мають право на відшкодування сум коштів за банківськими вкладами, а також підстави та умови, за наявності яких відшкодування суми коштів за банківським вкладом фізичним особам за рахунок коштів Фонду не здійснюється.
36. Так, згідно з положеннями статей 37, 38 Закону №4452-VI Фонд або його уповноважена особа наділені повноваженнями щодо виявлення факту нікчемності правочинів шляхом здійснення перевірки вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою статті 38 цього Закону.
37. Правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, зокрема, з підстав укладення банком правочинів (у тому числі договорів), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку (пункт 7 частини третьої статті 38 Закону №4452-VI).
38. Зі змісту даної норми вбачається, що пункт 7 частини третьої статті 38 Закону №4452-VI не може бути застосованим до договору, укладеного між позивачем та ПАТ «Дельта Банк», оскільки на підставі цього договору у позивача не виникло переваг (пільг) стосовно інших кредиторів банку, а також умови цього договору не передбачають обов'язків банку перерахувати кошти або передати майно позивачу.
39. Відтак, метою пункту 7 частини третьої статті 38 Закону №4452-VI є недопущення зменшення активів банку або якості (ліквідності) таких активів на шкоду інших кредиторів, а також захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків.
40. Суд зазначає, що на позивача у цій справі поширюється конституційний принцип «для особи приватного права дозволено все, що не заборонено законом», який закріплений в частині першій статті 19 Конституції України та сформульований наступним чином: правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
41. Тоді, як застосовуючи частину третю статті 38 Закону №4452-VI, Фонд або його уповноважена особа зобов'язані дотримуватися положень частини другої статті 19 Конституції України відповідно до якої, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
42. Забезпечуючи виконання статті 38 Закону №4452-VI відповідач, фактично, позбавлений дискреційних повноважень, під якими слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Тобто, дискреційним є право суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною.
43. Крім того, колегія суддів враховує, що відповідач не довів належними та допустимими доказами того, що у момент укладення договору банківського вкладу та здійснення транзакції ПАТ «Дельта Банк» щодо зарахування суми коштів на депозитний рахунок, позивач отримав перевагу стосовно інших вкладників банку та не обґрунтував, у чому така перевага полягала.
44. Відповідно до частин першої та третьої статті 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.
45. Отже, законодавство не передбачає обмежень для визнання особи вкладником банку у випадках перерахування коштів на її користь іншим клієнтом за договором банківського рахунку. При цьому і положення статті 2 Закону №4452-VI визначають, що вкладом вважаються кошти, які надійшли до банку як безпосередньо від вкладника, так і для нього.
46. Таким чином, позивач є вкладником у розумінні приписів статті 2 Закону №4452-VI, вклад розміщено на рахунку в ПАТ «Дельта Банк» до запровадження тимчасової адміністрації, а тому він підпадає під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі статті 26 Закону №4452-VI. При цьому уповноваженою особою Фонду не наведено правових підстав для невключення позивача до переліку вкладників ПАТ «Дельта Банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до приписів Закону №4452-VI.
47. Відтак, позивач є особою, яка набула право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, і невключення інформації про позивача як вкладника банку до переліку протягом трьох днів з дня отримання рішення про відкликання банківської ліцензії дає підстави для зобов'язання Уповноваженої особи Фонду на здійснення ліквідації ПАТ «Дедьта Банк» подати до Фонду додаткову інформацію щодо позивача як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ «Дельта Банк» за рахунок Фонду.
48. Вказана правова позиція викладена і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 у справі №802/351/16-а.
49. Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем не доведено наявності правових підстав вважати спірний договір банківського вкладу, укладений між позивачем та ПАТ «Дельта Банк» нікчемним та, відповідно, застосовувати наслідки нікчемності до даного договору, так само, як не доведено наявність інших правових підстав, визначених Законом №4452-VI, для невключення позивача до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми вкладу за рахунок коштів Фонду.
50. З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанції, що позивач є особою, яка набула право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду, і невключення інформації про позивача як вкладника банку до переліку протягом трьох днів з дня отримання рішення про відкликання банківської ліцензії дає підстави для зобов'язання уповноваженої особи Фонду на здійснення ліквідації ПАТ «Дельта банк» включити інформацію про позивача до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.
51. Оцінюючи наведені сторонами аргументи, Верховний Суд виходить з того, що всі аргументи скаржника, наведені в касаційній скарзі, були ретельно перевірені та проаналізовані судами першої та апеляційної інстанцій, та їм була надана належна правова оцінка. Жодних нових аргументів, які б доводили неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, у касаційній скарзі не зазначено.
52. Як зазначено у частині четвертій статті 328 КАС, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
53. Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судами першої та апеляційної інстанцій оскаржуваних рішень і погоджується з їх висновками у справі, якими доводи скаржника відхилено.
54 Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 343, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
Касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» залишити без задоволення.
Постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 11.04.2019 та постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.04.2016 у нескасованій частині у справі №804/1055/16 - залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.
СуддіА.І. Рибачук В.М. Бевзенко С.Г. Стеценко