13 січня 2021 року
м. Київ
справа № 520/12421/19
адміністративне провадження № К/9901/871/21
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Ханової Р.Ф.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області
на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20 січня 2020 року
та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2020 року
у справі № 520/12421/19
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АПК ЗЕРНОГРАД"
до Головного управління ДПС у Харківській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
11 січня 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20 січня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2020 року у справі № 520/12421/19, предметом спору у якій є визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 00001561411 від 27 серпня 2019 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість 230416,25 грн, в тому числі: збільшення податкового зобов'язання у сумі 184333,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 46083,25 грн.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Підставою касаційного оскарження Головне управління ДПС у Харківській області зазначає пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України та вказує, що суди попередніх інстанцій застосували пункти 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України без урахування висновку щодо застосування у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 18 липня 2017 року у справі № 21-3123а16, від 27 червня 2017 року у справі № 21-3418а16, від 01 грудня 2015 у справі № 21-3788а15.
Разом з тим у постанові Верховного Суду України від 18 липня 2017 року у справі № 21-3123а16 судові рішення скасовано, справу направлено на новий апеляційний розгляд, що свідчить про те, що правову позицію щодо застосування певної норми у цій справі не сформовано.
Предметом спору у справі № 21-3418а16 є скасування податкового повідомлення-рішення, яким збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем та за штрафними санкціями. Проте пункт 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, який регулює дату віднесення сум податку до податкового кредиту, Верховним Судом України у цій справі не застосовувався.
Предметом спору у справі № 21-3788а15 є визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість, у тому числі основний платіж та штрафні (фінансові) санкції. Проте пункт 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, який регулює суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, які відносяться до податкового кредиту, Верховним Судом України у цій справі не застосовувався.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України у касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. При цьому недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, обов'язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними.
Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.
З урахуванням того, що у справі № 520/12421/19 застосовані, крім інших, пункти 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, які скаржник наводить як підставу касаційного оскарження відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 328, у справі № 21-3418а16 застосовані пункти 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, у справі № 21-3788а15 застосовані пункти 198.2, 198.3, 198.6 статті 1698 Податкового кодексу України, можна дійти висновку про неоднакове правове регулювання спірних правовідносин.
Перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України підстави оскарження судових рішень в касаційному порядку.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 328, 330, 332, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20 січня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2020 року у справі № 520/12421/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АПК ЗЕРНОГРАД" до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - повернути скаржнику.
Копію даної ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 Кодексу адміністративного судочинства України.
Роз'яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя Р.Ф. Ханова