13 січня 2021 року
м. Київ
справа № 580/684/20
адміністративне провадження № К/9901/36612/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Шарапи В.М., суддів Бевзенка В.М., Рибачука А.І., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 30.04.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.12.2020 у справі №580/684/20 за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Чигиринської районної державної адміністрації Черкаської області про визнання незаконною відмови та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до Управління соціального захисту населення Чигиринської районної державної адміністрації Черкаської області, в якій просила:
- визнати незаконною відмову відповідача у наданні позивачу статусу інваліда війни відповідно до вимог пункту 9 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";
- зобов'язати відповідача встановити позивачу статус особи з інвалідністю внаслідок війни та видати позивачу відповідне посвідчення встановленого зразка.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 30.04.2020, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.12.2020, у задоволенні позовних вимог відмовлено
На адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга позивача, в якій вона просить скасувати рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 30.04.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.12.2020, задовольнивши позовні вимоги повністю.
За правилами частини 1 статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з наступних підстав.
Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Згідно частини 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Водночас пунктом 2 частини 5 зазначеної норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
У свою чергу, за змістом пункту 10 частини 6 статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Частиною 4 статті 12 КАС України закріплено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917 - 1991 років".
З оскаржуваних судових рішень вбачається, що предметом розгляду цієї справи є дії суб'єкта владних повноважень з приводу відмови у наданні позивачу статусу інваліда війни. Такий предмет розгляду справи дає підстави віднести її до категорії незначної складності.
Суд касаційної інстанції бере до уваги те, що в постановах Верховного Суду від 10.10.2019 у справі № 278/1320/17, від 07.10.2019 у справі № 676/1505/17 викладена правова позиція з питань, які є предметом касаційної скарги, а висновки, зроблені судами першої та апеляційної інстанцій, узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду. Підстав для відступлення від позиції суду касаційної інстанції, сформульованої у зазначеному судовому рішенні, немає.
При цьому, наведені у касаційній скарзі доводи та мотиви не дають підстав для висновку, що судові рішення, постановлені у зазначеній справі, стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За такого правового врегулювання та обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 328, 333 КАС України
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 30.04.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.12.2020 у справі №580/684/20 за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Чигиринської районної державної адміністрації Черкаської області про визнання незаконною відмови та зобов'язання вчинити дії.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В.М. Шарапа
Судді В.М. Бевзенко
А.І. Рибачук