12 січня 2021 рокуЛьвівСправа № 1.380.2019.005984 пров. № А/857/11563/20
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді Шавеля Р.М.,
суддів Улицького В.З. та Кузьмича С.М.,
з участю секретаря судового засідання - Галаз Ю.А.,
а також сторін (їх представників):
від позивача - Крижанівський Р.П.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12.08.2020р. в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецавтономбуд» до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (суддя суду І інстанції: Кузан Р.І., час та місце ухвалення рішення суду І інстанції: 14 год. 29 хв. 12.08.2020р., м.Львів; дата складання повного тексту рішення суду І інстанції: 25.08.2020р.),-
13.11.2019р. позивач Товариство з обмеженою відповідальністю /ТзОВ/ «Спецавтономбуд» звернувся до суду із адміністративним позовом, у якому просив визнати протиправною та скасувати постанову Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції України у Львівській обл. Державної архітектурно-будівельної інспекції /ДАБІ/ України № 37/21/1013-6/4993-19 від 30.10.2019р. про накладення штрафу за правопорушення в сфері містобудівної діяльності; судові витрати стягнути з відповідача (Т.1, а.с.6-17).
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 12.08.2020р. заявлений позов задоволено; визнано протиправною та скасовано постанову Департаменту ДАБІ України у Львівській обл. ДАБІ України № 37/21/1013-6/4993-19 від 30.10.2019р. про накладення штрафу за правопорушення в сфері містобудівної діяльності; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ДАБІ України на користь позивача сплачений судовий збір в розмірі 1921 грн. (Т.2, а.с.86-95).
Не погодившись з винесеним судовим рішенням, його оскаржив відповідач ДАБІ України, який покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що в своїй сукупності призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні заявлених позовних вимог відмовити (Т.2, а.с.100-106).
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що упродовж 16.09.2019р.-27.09.2019р. посадовими особами Департаменту ДАБІ у Львівській обл. була здійснена позапланова перевірка на об'єкті «Будівництво багатоквартирного трисекційного житлового будинку із вбудованими гараж боксами по вул.Д.Дяченко в м.Пустомити Пустомитівського р-ну Львівської обл.» щодо дотримання ТзОВ «Сонях» (замовник), ТзОВ «Спецавтономбуд», (підрядник), ФОП ОСОБА_1 (проектант) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.
Проведеною перевіркою встановлено, що ТзОВ «Спецавтономбуд» (підрядна організація, договір генерального підряду № 03-09-/18 від 03.09.2018р.) виконує будівельні роботи з відхиленням від проектної документації, розробленої ФОП ОСОБА_2 , затвердженої наказом ТзОВ «Сонях» № 1/Д від 10.01.2019р., із врахуванням позитивного Експертного звіту № 14-2412-18 від 09.01.2019р., виданого ДП «Спеціалізована державна експертна організація - Центральна служба Української державної будівельної експертизи» ДП «Укрдержбудекспертиза», а саме:
наявна огорожа будівельного майданчика встановлена з металевої сітки замість суцільної дерев'яної, що не відповідає розділу «Проект організації будівництва» (креслення Будгенплан) а також вимогам п.2.5.3 ДСТУ Б В.2.8-43:2011 «Огородження інвентарні будівельних майданчиків та ділянок виконання будівельно-монтажних робіт» і «Проекту виконання робіт» (креслення Будгенплан);
на час перевірки на будівельному майданчику відсутні болотовідбивні щити, що не відповідає розділу «Проект виконання робіт» (креслення Будгенплан)) і «Проект організації будівництва» (креслення Будгенплан);
на час перевірки на будівельному майданчику відсутні освітлювальні прожектори, що не відповідає розділу «Проект виконання робіт» (креслення Будгенплан), «Проект організації будівництва» (креслення Будгенплан) та вимогам п.6.2.9 ДБН А.3.2.-2-2009 «Охорона праці і промислова безпека у будівництві».
Враховуючи виявлені порушення під час цієї перевірки, позивача притягнуто до відповідальності на підставі п.8 ч.3 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».
Відсутність чи присутність суб'єкта містобудування під час проведення відповідачем перевірки належного об'єкта будівництва жодним чином не впливає на можливість фіксування, із занесенням відповідної інформації до акту перевірки, посадовими особами органу державного архітектурно-будівельного контролю фактичних обставин перевірки.
Також позивач неодноразово повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, що підтверджується наявними в матеріалах справи протоколом про правопорушення в сфері містобудівної діяльності, листом позивача з проханням про перенесення розгляду справи, листами про виклик та квитанціями про направлення таких листів позивачу.
Водночас, під час вирішення наведеної справи слід розмежовувати вимоги законодавства щодо порядку проведення перевірок, зокрема вимоги Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затв. постановою КМ України № 553 від 23.05.2011р. (про порядок проведення позапланових перевірок), та вимоги Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
Із врахуванням зазначеного, ДАБІ України діяла в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Натомість, позивач намагається уникнути передбаченої вимогами чинного законодавства відповідальності. При цьому, останній не ставить під сумнів законність винесеного припису відповідача з приводу зафіксованих у ньому порушень, та не спростовує вчинених ним порушень під час розгляду судом справи по суті.
Позивачем ТзОВ «Спецавтономбуд» направлено до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, в якому останній вважає її необґрунтованою і такою, що не підлягає до задоволення. Наголошує на тому, що суд першої інстанції правильно застосував норми діючого законодавства та ухвалив законне і справедливе судове рішення (Т.2, а.с.145-153).
Заслухавши суддю-доповідача, заперечення представника позивача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.
Як встановлено під час судового розгляду, на підставі звернень громадян ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від 09.08.2019р., які надійшли на гарячу лінію ДАБІ України та зареєстровані за № 3745-А-19 та № 3743-4-19, Департаментом ДАБІ України у Львівській обл. прийнято наказ № 259П від 12.09.2019р. «Про проведення позапланової перевірки» (Т.1, а.с.83).
Згідно зазначеного наказу вирішено провести позапланову перевірку ТзОВ «Сонях», ТзОВ «Спецавтономбуд» та ФОП ОСОБА_1 на об'єкті будівництва: «Будівництво багатоквартирного трисекційного житлового будинку із вбудованими гараж боксами по АДРЕСА_1 ». Предмет перевірки: дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
На виконання вказаного наказу головним інспекторам будівельного нагляду Гарасиму І.Я. та Максиму A.M. видано направлення № 602/19-пз від 16.09.2019р. для проведення позапланового заходу строком дії з 16.09.2019р. до 27.09.2019р. та направлення № 627/19-пз від 27.09.2019р. строком дії з 27.09.2019р. до 01.10.2019р. (Т.1, а.с.84, 85).
Департаментом ДАБІ у Львівській обл. за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності складено Акт № 627/19-пз від 30.09.2019р. (Т.1, а.с.86-89).
В цьому Акті вчинена відмітка про те, що директор ТзОВ «Спецавтономбуд» при перевірці відсутній.
Проведеною перевіркою встановлено, що ТзОВ «Спецавтономбуд» (підрядна організація, договір генерального підряду № 03-09-/18 від 03.09.2018р.) виконує будівельні роботи з відхиленням від проектної документації, розробленої ФОП ОСОБА_2 , затвердженої наказом ТзОВ «Сонях» № 1/Д від 10.01.2019р., із врахуванням позитивного Експертного звіту № 14-2412-18 від 09.01.2019р., виданого ДП «Спеціалізована державна експертна організація - Центральна служба Української державної будівельної експертизи» ДП «Укрдержбудекспертиза», а саме:
наявна огорожа будівельного майданчика встановлена з металевої сітки замість суцільної дерев'яної, що не відповідає розділу «Проект організації будівництва» (креслення Будгенплан) а також вимогам п.2.5.3 ДСТУ Б В.2.8-43:2011 «Огородження інвентарні будівельних майданчиків та ділянок виконання будівельно-монтажних робіт» і «Проекту виконання робіт» (креслення Будгенплан);
на час перевірки на будівельному майданчику відсутні болотовідбивні щити, що не відповідає розділу «Проект виконання робіт» (креслення Будгенплан)) і «Проект організації будівництва» (креслення Будгенплан);
на час перевірки на будівельному майданчику відсутні освітлювальні прожектори, що не відповідає розділу «Проект виконання робіт» (креслення Будгенплан), «Проект організації будівництва» (креслення Будгенплан) та вимогам п.6.2.9 ДБН А.3.2.-2-2009 «Охорона праці і промислова безпека у будівництві».
30.09.2019р. Департаментом ДАБІ у Львівській обл. складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (у присутності директора ТзОВ «Сонях» ОСОБА_5 ) та повідомлено про розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, який відбудеться о 14 год. 30 хв. 15.10.2019р. У протоколі здійснено відмітку про те, що директор ТзОВ «Спецавтономбуд» при перевірці відсутній, від підпису відмовився.
Примірник протоколу надіслано поштою рекомендованим листом (Т.1, а.с.90).
30.09.2019р. Департаментом ДАБІ у Львівській обл. винесено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, яким зобов'язано ТзОВ «Спецавтономбуд» в місячний термін усунути вищевказані порушення на об'єкті «Будівництво багатоквартирного трисекційного житлового будинку із вбудованими гараж боксами по вул.Д.Дяченко в м.Пустомити Пустомитівського району Львівської обл.». Крім того зазначено про необхідність повідомити про виконання вимог припису до 30.10.2019р. Примірник припису надіслано ТзОВ «Спецавтономбуд» поштою рекомендованим листом (Т.1, а.с.91-94).
30.10.2019р. Департаментом ДАБІ у Львівській обл. винесено постанову № 37/21/1013-6/4993-19 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якою визнано ТзОВ «Спецавтономбуд» винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п.8 ч.3 ст.2 Закону України «Про відповідальність у сфері містобудівної діяльності», та накладено штраф у сумі 90315 грн.; примірник постанови скеровано поштою на адресу позивача (Т.1, а.с.28, 100-103).
Із змісту заявленого позову слідує, що в основу заявлених вимог позивач покладає доводи про те, що позаплановий захід проведений за відсутності позивача та без відомостей про його належне повідомлення. Постанова № 37/21/1013-6/4993-19 від 30.10.2019р. про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності прийнята відповідачем на підставі незаконної перевірки, а відтак не може вважатись правомірною.
Вирішуючи наведений спір та задовольняючи заявлений позов, суд першої інстанції виходив з того, що спірна перевірка призначена на підставі звернення фізичних осіб, про що й безпосередньо зазначено в наказі, проте матеріали справи не містять погодження центрального органу виконавчої влади на проведення такої позапланової перевірки. Представник відповідача в судовому засіданні повідомив про те, що погодження ДАБІ України на проведення цієї перевірки не надавалось.
Вказане дає суду підстави вважати, що така перевірка проведена незаконно, а відтак немає правових наслідків.
На переконання суду, незаконно призначена перевірка не має правових наслідків, а тому рішення, прийняті за результатами заходів щодо проведення такої перевірки, зокрема у формі припису та постанови, також є незаконними.
Крім цього, з матеріалів справи та пояснень представника відповідача суд встановив, що посадові особи ТзОВ «Спецавтономбуд» не були повідомлені про позапланову перевірку та не були присутні під час її проведення. Представники позивача були відсутні також під час складення акту перевірки та протоколу про порушення у сфері містобудівної діяльності, відтак зауважень чи заперечень щодо підстав проведення перевірки та виявлених порушень не мали можливості надати.
Однією з гарантій дотримання чинного законодавства під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю є дотримання прав суб'єктів містобудування, закріплених у п.13 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затв. постановою КМ України № 553 від 23.05.2011р.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення передбачає складення протоколу про адміністративне правопорушення у присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, з врученням їй копії протоколу. В процесі розгляду справи особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, повинна бути забезпечена можливість користуватись правами, визначеними Порядком накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затв. постановою КМ України № 244 від 06.04.1995р. Однак, відповідачем не дотримано норм вказаного Порядку.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що відповідач, порушивши законодавчо визначений порядок здійснення архітектурно-будівельного контролю, позбавив позивача можливості захистити свої права у встановлений законодавством спосіб та прийняв оскаржувану постанову з порушенням норм законодавства та без урахування всіх обставин.
Колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення заявленого позову такими, що відповідають фактичним обставинам справи та нормам чинного законодавства, з наступних причин.
Спірні правовідносини регулюються приписами Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затв. постановою КМ України № 553 від 23.05.2011р. (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Зокрема, відповідно до ст.41 цього Закону державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому КМ України.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право: складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт (п.п.2, 3 ч.3 ст.41 наведеного Закону).
Пунктом 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затв. постановою КМ України № 553 від 23.05.2011р., визначено, що позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Підставами для проведення позапланової перевірки є в тому числі: звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.
Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.
Пунктами 16, 17 зазначеного Порядку передбачено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.
У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт.
В частині неналежного повідомлення позивача про час та місце проведення перевірки колегія суддів враховує, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню (п.1 ч.3 ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», пп.1 п.11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затв. постановою КМ України № 553 від 23.05.2011р.).
Згідно з п.п.7 і 12 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затв. постановою КМ України № 553 від 23.05.2011р., позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.
Посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, серед іншого, зобов'язані надсилати повідомлення про проведення планової перевірки суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв'язку або вручати особисто під розписку керівнику суб'єкта містобудування чи його уповноваженій особі із зазначенням дати початку та дати закінчення перевірки не пізніше ніж за десять днів до її початку.
Таким чином, обов'язок органу державного архітектурно-будівельного контролю завчасно надсилати повідомлення про проведення позапланової перевірки суб'єкту містобудування не визначений.
Між тим, останнім абзацом п.12 вказаного Порядку визначено, що у разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки, відмови суб'єкта містобудування в наданні документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, відсутності суб'єкта містобудування, якому у визначений цим Порядком строк було надіслано повідомлення про проведення перевірки, або його уповноваженої особи (за довіреністю) на об'єкті під час перевірки складається відповідний акт.
Звідси, фіксування актом позапланової перевірки факту відсутності суб'єкта містобудування на об'єкті під час перевірки передує інформування такого суб'єкта про таку перевірку.
При цьому, колегія суддів вважає, що попереднє попередження суб'єкта містобудування про намір проведення позапланового заходу (тобто, заздалегідь до дати перевірки) не є тотожним поняттю інформування такого суб'єкта про проведення позапланової перевірки перед початком цієї перевірки в цілях забезпечення присутності посадових осіб або належно уповноважених представників суб'єкта містобудування. У протилежному випадку останній не буде поінформований про таку перевірку та буде позбавлений можливості взяти участь в її проведенні.
Під час вирішення наведеного питання колегія суддів враховує позицію, яка висловлена Верховним Судом у постановах від 14.11.2019р. у справі № 822/680/16, від 31.10.2019р. у справі № 822/681/16, від 08.11.2019р. у справі № 400/2866/18, від 21.05.2020р. у справі № 208/6557/16-а, яка в силу приписів ч.5 ст.242 КАС України та ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є обов'язковою під час вирішення наведеного спору.
Як достовірно з'ясовано під час судового розгляду, відповідач не інформував позивача про початок проведення позапланової перевірки на об'єкті «Будівництво багатоквартирного трисекційного житлового будинку із вбудованими гараж боксами по вул.Д.Дяченко в м.Пустомити Пустомитівського району Львівської обл.», тобто, ним не були вжиті допустимі та необхідні заходи для прибуття та участі представників позивача на об'єкт містобудування.
Незважаючи на вказану обставину, 30.09.2019р. відповідачем складено Акт № 627/19-пз про результати проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
Відповідно до п.п.9, 13, 14 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затв. постановою КМ України № 553 від 23.05.2011р., державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.
Суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.
Суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов'язаний: допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання ними порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; одержувати примірник припису органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу; виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; надавати документи, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.
Виходячи із системного змісту наведених норм слідує, що орган державного архітектурно-будівельного контролю з метою допуску його посадових осіб до проведення перевірки та участі суб'єктів містобудування (їх представників) повинен не лише поінформувати останнього (за їх присутності) про проведення перевірки, а також посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.
Таким чином, лише у випадку належного поінформування суб'єкта містобудування (за їх присутності) про проведення перевірки є можливим забезпечення участі суб'єктів містобудування (їх представників) під час проведення перевірки, а також встановлення факту недопуску до проведення перевірки.
Отже, згідно фактичних обставин справи відповідачем не надано достовірних доказів того, що позивач був повідомлений про проведення розглядуваної перевірки. Керівник або уповноважені представники ТзОВ «Спецавтономбуд» не знаходилися на об'єкті будівництва під час проведення перевірки, їм не були пред'явлені службове посвідчення та надано копію направлення для проведення позапланової перевірки.
Водночас, допущені органом державного архітектурно-будівельного контролю процедурні порушення оцінюються колегією суддів з огляду на те, що останні вплинули на можливість позивача захистити свої права, призвели до невірного встановлення обставин порушення та застосування відповідних санкцій.
З врахуванням наведеного, виявлені та оформлені з порушенням законодавства результати перевірки не можуть бути покладені в основу прийняття рішень відповідного компетентного органу, зокрема, постанови про притягнення позивача до відповідальності за порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
Додатково колегія суддів зазначає про те, що аналіз ч.2 ст.19 Конституції України у взаємозв'язку з ч.2 ст.2 КАС України дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, яке побудовано на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб'єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.
Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними та незаконними і відповідно - підставою для притягнення таких суб'єктів до відповідальності.
Колегія суддів зауважує, що правова процедура (fair procedure - справедлива процедура), яка є складовою принципу законності та принципу верховенства права і передбачає правові вимоги до належного прийняття актів органами публічної влади, встановлює межі вчинення повноважень органом публічної влади і в разі її неналежного дотримання дає підстави для оскарження таких дій особою, чиї інтереси вона зачіпає, до суду.
Встановлена правова процедура як складова принципу законності та принципу верховенства права є важливою гарантією недопущення зловживання з боку органів публічної влади під час прийняття рішень та вчинення дій, які повинні забезпечувати справедливе ставлення до особи; спрямована на забезпечення загального принципу юридичної визначеності, складовою якої є принцип легітимних очікувань як один з елементів принципу верховенства права.
У рішенні Європейського суду з прав людини /ЄСПЛ/ від 20.01.2012р. у справі «Рисовський проти України» підкреслено особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема якщо справа впливає на основоположні права людини, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому на них покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах (пункт 70).
При цьому, колегія суддів наголошує, що зважаючи на суттєвість для суб'єкта господарювання наслідків державного архітектурно-будівельного контролю, орган державної влади має забезпечувати неухильне дотримання вимог закону.
Враховуючи вищенаведене, при проведенні перевірки посадовими особами ДАБІ України було порушено процедуру проведення позапланового заходу, визначену Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затв. постановою КМ України № 553 від 23.05.2011р., а відтак Акт перевірки, який складений з порушенням встановлених норм, не може слугувати належною правовою підставою для прийняття оскаржуваної постанови.
Наведені порушення процедури здійснення позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності проаналізовані під час апеляційного розгляду та їм надано однозначну оцінку - такі в своїй сукупності призвели до недотримання процедури проведення перевірки, через що наслідки такої не мають юридичної сили.
При цьому, виявлені порушення процедури проведення позапланової перевірки є достатніми для задоволення позовних вимог без врахування суті порушення.
Наведені висновки в своїй сукупності мають ключове та принципове значення для вирішення розглядуваного спору, при цьому решта порушень, які були виявлені відповідачем під час проведення позапланової перевірки виходять за рамки наведеного спору.
Водночас, доводи апелянта побудовані на переоцінці наявних доказів і усуненні помилок застосування норм матеріального права судом першої інстанції; будь-яких нових доказів до матеріалів справи останнім не представлено.
Право на вмотивованість судового рішення є складовою права на справедливий суд, гарантованого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.
У рішенні «Петриченко проти України» (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.
Інші зазначені відповідачем в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.
Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції не встановив неправильного застосування норм матеріального права, порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення і погоджується з висновками суду першої інстанції у справі, якими доводи відповідача відхилено.
Таким чином, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про підставність та обґрунтованість заявлених вимог, а тому розглядуваний позов підлягає до задоволення, з вищевикладених мотивів.
Згідно ст.139 КАС України понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги належить покласти на апелянта ДАБІ України.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.139, ч.3 ст.243, ст.310, п.1 ч.1 ст.315, ст.316, ч.1 ст.321, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12.08.2020р. в адміністративній справі № 1.380.2019.005984 залишити без задоволення, а вказане рішення суду - без змін.
Понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на апелянта Державну архітектурно-будівельну інспекцію України.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення; у випадку оголошення судом апеляційної інстанції лише вступної та резолютивної частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Р. М. Шавель
судді В. З. Улицький
С. М. Кузьмич
Дата складення повного тексту судового рішення: 13.01.2021р.