з питання роз'яснення судового рішення
13 січня 2021 рокуЛьвівСправа № 260/137/20 пров. № А/857/7184/20
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Обрізко І.М.,
суддів Іщук Л.П., Онишкевича Т.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження у місті Львові заяву Закарпатської обласної державної адміністрації про роз'яснення постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2020 року у справі №260/137/20 за позовом ОСОБА_1 до Закарпатської обласної державної адміністрації про визнання протиправним висновку і розпорядження, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-
встановив:
постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2020 року скасовано рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 15 травня 2020 року у справі №260/137/20 та прийняти постанову, якою позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправним та скасовано висновок щодо результатів оцінювання службової діяльності державного службовця ОСОБА_1 - начальника управління молоді та спорту Закарпатської обласної державної адміністрації. Визнано протиправним та скасовано розпорядження Закарпатської обласної державної адміністрації від 11 грудня 2019 року № 112-р «Про затвердження висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності у 2019 році державних службовців які займають посади державної служби категорії «Б», призначення на посаду та звільнення з посади яких здійснюється головою обласної державної адміністрації» в частині, яка стосується ОСОБА_1 . Скасовано розпорядження Закарпатської обласної державної адміністрації від 16 грудня 2019 року «Про звільнення ОСОБА_1 ». Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника управління молоді та спорту Закарпатської обласної державної адміністрації. Стягнуто із Закарпатської обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 17 грудня 2019 року по 07 жовтня 2020 року у розмірі 213 637 грн. 22 коп. Стягнуто із Закарпатської обласної державної адміністрації за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 2102 грн. 00 коп.
Закарпатська обласна державна адміністрація подала заяву про роз'яснення вказаної вище постанови, в якій зазначає, що така є незрозумілою, оскільки в резолютивній частині не визначено, чи підлягає із стягнутої суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу утримання податків та інших обов'язкових платежів.
Відповідно до ч. 3 ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз'яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Таким чином, суд вправі розглянути заяву про роз'яснення судового рішення в порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, із факультативним повідомленням учасників справи.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши доводи заяви про роз'яснення судового рішення, апеляційний суд прийшов до висновку, що заява про роз'яснення рішення до задоволення не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Системне тлумачення положень вказаної статті дозволяє дійти висновку, що рішення суду може бути роз'яснено у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тобто, роз'яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі.
Отже, в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
При цьому роз'яснено може бути виключно рішення, яке підлягає виконанню.
Аналогічне твердження міститься в ухвалі Верховного Суду України від 13 липня 2016 року у справі № 21-5743іп15.
Роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання. Тобто, це стосується випадків, коли судом не дотримані вимоги ясності, визначеності рішення. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання.
За загальними нормами права, роз'яснення судом ухваленого ним рішення здійснюється насамперед з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню. Зрозумілість рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення.
Ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення, оскільки недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання постанови чи ухвали суду. Чіткість викладу передбачає, зокрема, що терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змістові, що вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідносяться із поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразовування і при цьому ясно, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту. Судове рішення не повинно містити положень, які б суперечили або виключали одне одного, ускладнювали чи унеможливлювали його виконання.
У мотивувальній частині постанови (а.с.166, том ІІ) чітко зазначено, що податки і збори із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, присудженої за рішенням суду, підлягають нарахуванню роботодавцем при виконанні відповідного судового рішення та, відповідно, відрахуванню із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу при виплаті працівнику, внаслідок чого виплачена працівнику на підставі судового рішення сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу зменшується на суму податків і зборів.
Крім того, у резолютивній частині не зазначено, що сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 17 грудня 2019 року по 07 жовтня 2020 року у розмірі 213 637 грн. 22 коп., яка підлягає стягненню обрахована із відрахуванням податків і зборів.
Відтак, мотивувальна частина судового рішення відповідає його резолютивній частині та не припускає кілька варіантів тлумачення.
Таким чином, оскільки резолютивна частина судового рішення є чіткою за змістом і зрозумілою, як для осіб, стосовно яких вона постановлена, так і для осіб, які будуть здійснювати її виконання, не містить жодних положень, стосовно яких можуть виникнути суперечності щодо його розуміння, відтак, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви Закарпатської обласної державної адміністрації про роз'яснення постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2020 року у справі №260/137/20.
Керуючись ст.ст. 243, 254, 321, 325, 328, 329 КАС України, суд,-
ухвалив:
У задоволенні заяви Закарпатської обласної державної адміністрації про роз'яснення постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2020 року у справі №260/137/20 за позовом ОСОБА_1 до Закарпатської обласної державної адміністрації про визнання протиправним висновку і розпорядження, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - відмовити.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної ухвали шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя І. М. Обрізко
судді Л. П. Іщук
Т. В. Онишкевич