про залишення апеляційної скарги без руху
13 січня 2021 рокуЛьвівСправа № 460/5233/20 пров. № А/857/273/21
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача -Глушка І. В.
суддів -Запотічного І. І.
Матковської З. М.
перевіривши апеляційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2020 року у справі №460/5233/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення певних дій, -
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2020 року адміністративний позов задоволено частково.
Не погодившись із прийнятим рішенням, Міністерство юстиції України подало апеляційну скаргу.
Однак, вказана апеляційна скарга не відповідає вимогам, встановленим ч.5 ст.296 КАС України, а саме до апеляційної скарги не додано документа про сплату судового збору.
Водночас, скаржником, покликаючись на те, що Міністерство юстиції є бюджетною установою, що фінансується за рахунок коштів Державного бюджету, розрахунково-касове обслуговування якої відповідно до Бюджетного кодексу України здійснюється Державною казначейською службою України та лише в межах відкритих асигнувань, заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги до ухвалення судового рішення, надаючи правову оцінку якому, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі" право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
Сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.
Статтею 296 КАС України передбачено обов'язок особи, яка подає апеляційну скаргу, щодо одночасного надання документу про сплату судового збору.
Таким чином, виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору, покладається на особу, яка має намір її подати, а тому остання повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для цього.
Відповідно до ч.2 ст.132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Статтею 133 КАС України встановлено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Аналогічні приписи передбачені ст.8 Закону України "Про судовий збір", відповідно до ч.1 якої (в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017) враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за наявності певних умов.
Відповідно до частини 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку, що звільнити від сплати судового збору за наведених умов суд може лише фізичну особу, а на суб'єктів владних повноважень норма цієї статті не розповсюджується.
Положення ч.1 ст.133 Кодексу адміністративного судочинства України дає суду певні можливості для зменшення тягаря судових витрат за своїм розсудом у кожній конкретній ситуації, тоді як Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 р. № 3674-VI у певних категоріях справ/певної категорії населення безальтернативно звільняє від обов'язку сплачувати судовий збір, серед яких відповідач у справі не значиться.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що системний аналіз статей 8, 124, 126, 129 Конституції України у взаємозв'язку із приписами статей 77, 90, 133 КАС України дає підстави вважати, що при вирішенні питання щодо відстрочення сплати судових витрат суд в кожному конкретному випадку з'ясовує наявність або відсутність підстав для такого відстрочення, враховуючи майновий стан сторони, а остання, в свою чергу, несе обов'язок доказування обставин на які посилається як на підставу для відстрочення сплати судового збору. В будь-якому випадку КАС України передбачено виключно право, а не обов'язок суду, щодо зменшення, звільнення, розстрочення чи відстрочення сплати судового збору.
В контексті вказаних правових норм слід зазначити, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.
Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
Слід зазначити, що на підтвердження заявленого клопотання скаржником не надано на розгляд суду належних та допустимих доказів, які б свідчили про неможливість сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі, встановленому Законом України "Про судовий збір".
Також, скаржником не надано жодних доказів, які б підтверджували сукупність послідовних та регулярних дій, спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору у даній справі фінансування з Державного бюджету України.
З огляду на наведене, колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги до ухвалення судового рішення.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI.
Із позовної заяви та рішення суду першої інстанції слідує, що позивачем при зверненні до суду заявлено позовні вимоги немайнового характеру.
Частиною 1 статті 4 Закону України “Про судовий збір” передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Частиною 2 статті 4 Закону N 3674-VI визначено ставки судового збору, відповідно до якої за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами сплачується 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Даною нормою також визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно із статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2020 рік” прожитковий мінімум на одну працездатну особу станом на 01 січня 2020 року становить 2102 грн.
Звідси ставка, що підлягала до сплати при поданні позовної заяви, становить 840,80 грн (2102,00 грн * 0,4).
Таким чином, розмір судового збору, що підлягає сплаті за подання до адміністративного суду апеляційної скарги, становить 1261,20 грн (840,80 грн *1,5).
Вказаний недолік апеляційної скарги повинен бути усунений шляхом надіслання до Восьмого апеляційного адміністративного суду оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі 1261 грн 20 коп. за наступними реквізитами: “Отримувач - ГУК Львiв/Галицький р-н/22030101; код отримувача (ЄДРПОУ) - 38008294; банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.); рахунок отримувача - UA338999980313161206081013952; код класифікації доходів бюджету - 22030101; найменування коду класифікації доходів бюджету: судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050); призначення платежу - *;101; код платника; судовий збір; №справи; Восьмий апеляційний адміністративний суд”.
За таких обставин, відповідно до статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу слід залишити без руху та надати строк для усунення вказаного недоліку.
Також слід роз'яснити особі, яка подала апеляційну скаргу, що у разі неусунення недоліку апеляційної скарги у встановлений строк, відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України така буде їй повернута.
Керуючись статтями 169, 296, 298, 321, 325, 328 КАС України,-
В задоволенні клопотання Міністерства юстиції України про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення за подання апеляційної скарги на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2020 року у справі №460/5233/20 - відмовити.
Апеляційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2020 року у справі №460/5233/20 - залишити без руху.
Встановити Міністерству юстиції України десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали, скерованої на поштову або офіційну електронну адресу скаржника, для усунення недоліку апеляційної скарги.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач І. В. Глушко
судді І. І. Запотічний
З. М. Матковська