01010, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6apladm.ki.court.gov.ua
Головуючий у першій інстанції: Вєкуа Н.Г.
суддя-доповідач: Епель О.В.
12 січня 2021 року Справа № 640/10011/19
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Епель О.В.,
суддів: Карпушової О.В., Степанюка А.Г.,
за участю секретаря Сакевич Ж.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 березня 2020 року у справі
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві
про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дії,
Історія справи.
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - відповідач), в якому просив:
- визнати протиправними дії відповідача щодо виплати пенсії в обмеженому розмірі;
- зобов'язати відповідача виплатити позивачу різницю між нарахованою та фактично виплаченою пенсією за період з 01.03.2018 до 01.05.2019 в розімір 274 153,25 грн.;
- зобов'язати відповідача з 01.03.2018 виплачувати позивачу пенсію без обмеження її максимального розміру;
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пенсії з 07.03.2018 у зв'язку із збільшенням розміру посадового окладу за посадою Командувач Національної гвардії;
- зобов'язати відповідача здійснити позивачу перерахунок пенсії з 01.01.2019 у зв'язку із збільшенням розміру посадового окладу за посадою Командувач Національної гвардії;
- зобов'язати відповідача здійснити позивачу перерахунок пенсії з 01.01.2018 у зв'язку зі збільшенням розміру окладу за військове звання Генерал-лейтенант;
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пенсії з 01.01.2019 у зв'язку зі збільшенням розміру окладу за військове звання генерал-лейтенант;
- визнати протиправними дії відповідача щодо зменшення з 01.06.2016 при перерахунку пенсії позивача відсоткового значення розміру його пенсії з 90% до 70% сум грошового забезпечення;
- зобов'язати відповідача здійснити з 01.06.2016 перерахунок пенсії позивача, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 90% сум грошового забезпечення та здійснення виплат з урахуванням виплачених сум.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 березня 2020 року адміністративний позов задоволено частково:
- визнано протиправними дії відповідача щодо виплати пенсії в обмеженому розмірі;
- зобов'язано відповідача виплатити позивачу різницю між нарахованою та фактично виплаченою пенсією за період з 01.03.2018 до 01.05.2019 у розмірі 274 153,25 грн.;
- зобов'язано відповідача з 01.03.2018 виплачувати позивачу пенсію без обмеження її максимального розміру;
- визнано протиправними дії відповідача щодо зменшення з 01.06.2016 при перерахунку пенсії позивача відсоткового значення її розміру з 90% до 70% сум грошового забезпечення;
- зобов'язано відповідача здійснити з 01.06.2016 перерахунок пенсії позивача, виходячи з відсоткового значення її розміру 90% сум грошового забезпечення та здійснення виплат, з урахуванням виплачених сум.
Ухвалюючи зазначене рішення, суд першої інстанції виходив наступного:
1) щодо виплати пенсії без обмеження максимальним розміром: положення ч. 7 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» щодо встановлення максимального розміру пенсії не більше десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, та щодо встановлення максимального розміру пенсії тимчасово, у період з 01.01.2016 по 31.12.2016, не більше 10740 гривень, втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення від 20.12.2016 № 7-рп/2016;
2) щодо перерахунку пенсії у зв'язку із збільшенням розміру окладу за військове звання: підставою для перерахунку раніше призначених пенсій може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте КМ України, про що державні органи повідомляють орган Пенсійного фонду України.
Разом з тим, суд зазначив, що позивач не звертався до відповідача з відповідною заявою та довідкою про розмір грошового забезпечення і в матеріалах справи відсутні відповідні довідки, подані уповноваженим органом (Національною гвардією) до відповідача, а органи Пенсійного фонду не наділені повноваженнями щодо обрахунку сум надбавок, які входять до складу грошового забезпечення. Тому, у задоволенні відповідних позовних вимог суд відмовив.
3) щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії позивача з 90% до 70%: позивачу при призначенні пенсія була обчислена в розмірі 90% грошового забезпечення і зміна максимального відсотку грошового забезпечення для обчислення розміру пенсії відбулася вже після цього.
При цьому, суд дыйшов висновку, що при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватись норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити постанову про відмову в задоволенні позовних вимог повністю.
В обґрунтування заявлених апеляційних вимог відповідач зазначає, що позивачу було здійснено нарахування розміру його пенсії на підставі довідки, виданої уповноваженим органом, про розмір його грошового забезпечення за останньою посадою станом на 01.05.2016.
Разом з тим, апелянт вказує, що з 01.05.2014 визначено відсоток грошового забезпечення (70%), який не повинен перевищувати загальний розмір пенсії, та наполягає на тому, що саме такий відсоток підлягає застосуванню при перерахунку пенсії позивача.
Крім того, апелянт наполягає на відсутності правових підстав для здійснення перерахунку пенсії позивача без обмеження її максимальним розміром та вважає такі позовні вимоги передчасними.
З цих та інших підстав апелянт вважає, що оскаржуване ним рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору в цілому.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.07.2020 було відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до судового розгляду в порядку письмового провадження.
Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - без змін, наполягаючи на необґрунтованості доводів апелянта та правильності висновків суду першої інстанції.
При цьому, у своєму відзиві позивач посилається на практику Верховного Суду у справах №№ 127/4267/17, 522/16882/17, 522/3049/17, 127/4270/17, 463/925/17 та на судові рішення у справі № 826/3564/18, які ухвалено за його позовною заявою та якими, зокрема, установлено протиправність дій відповідача щодо обмеження розміру його пенсії.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.09.2020 витребувано додаткові докази у справі.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.11.2020 відкладено судовий розгляд цієї справи та продовжено строк її розгляду у зв'язку з відсутністю відомостей щодо завчасного та належного повідомлення позивача про дату розгляду його апеляційної скарги у цій справі.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.11.2020 відмовлено в задоволенні клопотання позивача про розгляд справи протягом найкоротшого (розумного) строку.
Відповідно до частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги позивача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що така апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Обставини справи, установлені судом першої інстанції.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, у 2000 році позивачу була призначена пенсія за вислугою років, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», у розмірі 90% грошового забезпечення..
01.05.2016 у зв'язку з набранням чинності постановою Кабінету Міністрів України від 19.10.2016 року № 718 відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивача, починаючи з вказаної дати.
Після проведення зазначеного перерахунку розмір пенсії позивача перевищив максимальний розмір, установлений Законом України «Про заходи щодо законодавчого реформування пенсійної системи», у зв'язку з чим відповідачем було застосовано обмеження розміру його пенсії.
Також при здійсненні вказаного перерахунку пенсії позивача відповідачем було зменшено відсотковий коефіцієнт грошового забезпечення для її обчислення з 90% до 70%.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, а свої права - порушеними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Нормативно-правове обґрунтування.
Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законами України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII (далі - Закон № 2262-ХІІ), «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII), «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV), Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженим постановою КМУ від 13.02.2008 № 45 (далі - Порядок № 45).
Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У статті 22 Конституції України закріплено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Щодо відсоткового розміру грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
Відповідно до частини другої статті 13 Закону № 2262-XII у редакції, чинній на момент призначення позивачу пенсії, загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
У подальшому, до статті 13 Закону № 2262-XII було вносено зміни Законом України від 07.07.2011 № 3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» та Законом України від 27.03.2014 № 1166-VII «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні», внаслідок яких максимальний розмір пенсії при її призначенні змінено з 90% до 80%, а з 01 травня 2014 року до 70%.
Щодо підстав та складових для перерахунку пенсії.
Згідно з частинами першою, другою та четвертою статті 63 Закону № 2262-XII перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Статтею 51 Закону № 2262-ХІІ передбачено, що перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Частиною другою статті 9 Закону № 2011-ХІІ визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Пунктами 1 - 3 цього Порядку № 45 передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону №2262-ХІІ, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін'юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв'язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС (далі - державні органи).
Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної у списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.
Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.
Зазначені довідки надсилаються до державних органів, у яких особи проходили службу до відрядження, а їх уповноважені органи подають довідки у п'ятиденний строк головним управлінням Пенсійного фонду України.
Відповідно до частини четвертої статті 45 Закону № 1058-IV перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа; у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.
Щодо обмеження максимального розміру пенсії.
Статтею 43 Закону № 2262-ХІІ у редакції Закону України від 08.07.2011 № 3668-УІ «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», який набрав чинності з 01.10.2011, було визначено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Проте, рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини 7 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 грн.
Згідно з пунктом 2 резолютивної частини вказаного рішення Конституційного Суду України, положення частини 7 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Відповідно до статті 1-1 Закону №2262-ХІІ зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
У частині сьомій статті 43 Закону № 2262-ХІІ у редакції Закону України від 06.12.2016 №1774-VІІІ, який набрав чинності з 01.01.2017, було передбачено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Разом з тим, частина сьома статті 43 Закону №2262-ХІІ, якою було передбачено обмеження пенсій максимальним розміром, втратила чинність з часу проголошення рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016.
Зміни внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016, з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, надають підстави стверджувати, що в Законі України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» відсутня ч. 7 ст. 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр, є нереалізованими.
Висновки суду апеляційної інстанції.
Щодо відсоткового розміру грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
Системний аналіз викладених правових норм надає підстави стверджувати, що при здійсненні перерахунку пенсії військовослужбовця підлягає застосуванню відсотковий коефіцієнт грошового забезпечення, який був визначений законодавством на час призначення особі пенсії.
Перевіряючи доводи апелянта, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідач при здійсненні перерахунку пенсії позивача протиправно застосував норми законодавства, якими врегульовано порядок призначення, а не перерахунку пенсії, і зменшив на цій підставі відсотковий коефіцієнт грошового забезпечення для визначення розміру його пенсії до 70%.
Тож, доводи апелянта про те, що з 01.05.2014 визначено відсоток грошового забезпечення (70%), який не повинен перевищувати загальний розмір пенсії, і що саме такий відсоток підлягає застосуванню при перерахунку його пенсії, колегія суддів відхиляє як безпідставні.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо протиправності дій відповідача при зменшенні з 01.06.2016 при перерахунку пенсії позивача відсоткового значення її розміру з 90% до 70% сум грошового забезпечення, наявності підстав для зобов'язання відповідача здійснити з 01.06.2016 перерахунок пенсії позивача, виходячи з відсоткового значення її розміру 90% сум грошового забезпечення та здійснення виплат, з урахуванням виплачених сум, та задоволення таких позовних вимог.
Щодо підстав та складових для перерахунку пенсії.
Системний аналіз викладених правових норм надає підстави стверджувати, що перерахунок пенсії особи може бути здійснено у зв'язку з прийняттям КМ України відповідної постанови на підставі довідки, що надійшла до органу ПФУ від уповноваженого державного органу, або на підставі поданих пенсіонером додаткових документів.
Аналогічні правові висновки викладені в постанові Верховного Суду від 17.12.2019 у справі № 160/8324/19 та, відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України, є обов'язковими для застосування апеляційним судом при розгляді цієї справи.
Перевіряючи рішення суду першої інстанції у межах вимог апеляційної скарги, в якій відповідач не наводить доводів щодо відповідних позовних вимог та не заперечує правильності висновків суду в частині відмови в їх задоволенні, але просить скасувати оскаржуване ним судове рішення повністю, колегія суддів зазначає, що позивач не звертався до відповідача з відповідною заявою та довідкою про розмір грошового забезпечення і в матеріалах справи відсутні такі довідки, подані уповноваженим органом (Національною гвардією) до відповідача.
З огляду на це, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності достатніх правових підстав для задоволення відповідних позовних вимог.
Щодо обмеження максимального розміру пенсії.
Аналіз вищенаведених законодавчих приписів та рішення Конституційного Суду України дозволяє стверджувати, що внесені Законом №1774-VIII до частини сьомої статті 43 Закону № 2262-ХІІ, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії) є повторним запровадженням регулювання, яке Конституційний Суд України вже визнав неконституційним, а тому такі зміни самі по собі не створюють підстав для обмеження максимального розміру пенсії.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 03.10.2018 у справі № 127/4267/17, від 16.10.2018 у справі № 522/16882/17, від 31.01.2019 у справі № 638/6363/17, від 12.03.2019 у справі № 522/3049/17, від 14.05.2019 у справі № 591/2109/17.
Крім того, передбачені статтею 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» обмеження пенсій максимальним розміром введені в дію Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015р. №911-VIII.
В той же час, пунктом 2 Прикінцевих положень Закону №911-VIII передбачено, що дія положень цього Закону щодо визначення максимального розміру пенсії застосовується лише до пенсій, які призначаються починаючи з 01.01.2016р., при цьому як вбачається з матеріалів справи, пенсія позивачу призначена ще у 2000 році.
Такий правовий висновок відповідає позиці Верховного Суду, викладеній у постанові від 03.10.2018 у справі № 127/4267/17.
Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на те, що право позивача на отримання пенсії без обмеження максимальним розміром установлено судовим рішення у справі № 826/3564/18, яке набрало законної сили.
При цьому, колегія суддів також враховує висновки Європейського Суду з прав людини, викладені в рішеннях від 28.11.1999 по справі «Brumarescu v. Romania» («Брумареску проти Румунії») та від 24.07.2003 по справі «Ryabykh v. Russia» («Рябих проти Росії»), про те, що одним з основоположних аспектів принципу верховенства права є юридична визначеність, яка передбачає, що в разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, яке набрало законної сили, не може ставитися під сумнів.
Відповідно до ст. 6 КАС України та ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Відтак, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції щодо протиправності дій відповідача при виплаті позивачу пенсії в обмеженому розмірі.
При цьому, у скарзі апелянтом не наведено доводів на спростовування таких висновків суду.
Разом з тим, перевіряючи рішення суду першої інстанції у цій частині, колегія суддів вважає, що судом було неправильно застосовано норми процесуального права, зокрема ст. 2 КАС України, при визначенні способу захисту відповідних прав позивача шляхом зобов'язання відповідача виплатити позивачу конкретну суму 274 153,25 грн., оскільки визначення суми різниці пенсії, що підлягає виплаті позивачу у зв'язку зі здійсненням протиправного обмеження її максимального розміру, на цій стадії правовідносин належить до дискреційних повноважень відповідача.
У Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої 11.03.1980 на 316-й нараді, зазначено, що під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Також, апеляційний суд вважає протиправним зобов'язання ГУ ПФУ в м. Києві в подальшому з 01.03.2018 виплачувати йому пенсію без обмеження її максимального розміру, оскільки обрання такого способу захисту є задоволенням вимог на майбутнє, що також не відповідає завданням адміністративного судочинства, визначеним у ст. 2 КАС України.
Отже, судом першої інстанції при вирішенні таких позовних вимог було порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору в цій частині.
Відповідно до ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
З цих підстав, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції у частині задоволення позовних вимог про зобов'язання відповідача виплатити позивачу різницю між нарахованою та фактично виплаченою пенсією за період з 01.03.2018 до 01.05.2019 у розмірі 274 153,25 грн. та з 01.03.2018 виплачувати пенсію без обмеження її максимального розміру, а позовні вимоги в цій частині - задоволенню частково шляхом зобов'язання відповідача виплатити позивачу різницю між нарахованою та фактично виплаченою пенсією за період з 01.03.2018 до 01.05.2019.
Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві підлягає задоволенню частково, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 березня 2020 року в частині задоволення позовних вимог про зобов'язання відповідача виплатити позивачу різницю між нарахованою та фактично виплаченою пенсією за період з 01.03.2018 до 01.05.2019 у розмірі 274 153,25 грн. та з 01.03.2018 виплачувати пенсію без обмеження її максимального розміру - скасуванню, а такі позовні вимоги - задоволенню частково. В іншій частині рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.
Розподіл судових витрат.
Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають.
Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві - задовольнити частково.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 березня 2020 року в частині задоволення позовних вимог про зобов'язання відповідача виплатити позивачу різницю між нарахованою та фактично виплаченою пенсією за період з 01.03.2018 до 01.05.2019 у розмірі 274 153,25 грн. та з 01.03.2018 виплачувати пенсію без обмеження її максимального розміру - скасувати та ухвалити постанову, якою такі позовні вимоги задовольнити частково.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві виплатити ОСОБА_1 різницю між нарахованою та фактично виплаченою пенсією за період з 01.03.2018 до 01.05.2019.
У задоволенні зазначених позовних вимог в іншій частині - відмовити.
В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 березня 2020 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.
Судове рішення виготовлено 12 січня 2021 року.
Головуючий суддя
Судді: