Справа № 580/3601/20 Суддя (судді) першої інстанції: А.М. Бабич
13 січня 2021 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ганечко О.М.,
суддів Кузьменка В.В.,
Василенка Я.М.,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2020 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про:
- визнання дій протиправними щодо обмеження максимального розміру пенсії позивача та її розрахунку, виходячи з 70% відповідних сум грошового забезпечення;
- зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01.01.2016, як пенсіонеру органів внутрішніх справ, згідно з Законом України від 23.12.2015 № 900-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей», ст. ст.51, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», виходячи з 88% відповідних сум грошового забезпечення та без обмеження її максимального розміру.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2020 р. адміністративний позов задоволено повністю.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо обмеження максимального розміру пенсії ОСОБА_1 та її розрахунку, виходячи з 70% відповідних сум грошового забезпечення.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату з урахуванням раніше виплачених сум коштів пенсії з 01.01.2016, як пенсіонеру органів внутрішніх справ, згідно з Законом України від 23.12.2015 № 900-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей», ст. ст.51, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», виходячи з 88% відповідних сум грошового забезпечення та без обмеження її максимального розміру.
Не погоджуючись з даним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, та порушення норм матеріального/процесуального права, просить його скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.11.2020 відкрито апеляційне провадження та призначено апеляційну скаргу до розгляду у порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.
Так, у відповідності до положень ч. 1 ст. 308 КАС України, справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 11.11.2008 наказом начальника УМВС України в Черкаській області від 27.11.2008 № 247 о/с, позивач звільнений з посади старшого дільничного інспектора міліції сектору ДІМ Соснівського РВ в м. Черкаси УМВС України в Черкаській області у відставку ЗС України (військове звання по запасу - рядовий) за п. 65 «а» (за віком) Положення на підставі: рапорту позивача, свідоцтва про хворобу від 06.10.2008 № 580, подання Соснівського РВ, рішення керівництва УМВС. Вислуга років на день звільнення склала: календарна - 22 роки 05 місяців 28 днів, пільгова - 31 рік 00 місяців 09 днів.
Відповідно до посвідчення від 10.01.2009 серії НОМЕР_1 , позивач є пенсіонером та отримує пенсію за вислугу років.
Згідно з даними пенсійної справи № 2303001356-МВС, пенсія позивачу перерахована з 01.01.2016, із таких сум грошового забезпечення: посадовий оклад - 2500,00грн, оклад за військовим званням - 2200,00грн, надбавка за вислугу років (45%) - 2115,50, премія (45%) - 30,67грн. Основний розмір пенсії - 70% грошового забезпечення (вислуга років 31) - 4791,97грн.
12.08.2020 позивач звернувся до відповідача заявою про перерахунок та виплату йому пенсії із 01.01.2016 до теперішнього часу з розрахунку 88% грошового забезпечення.
Листом від 25.08.2020 № 4828-5139/С-03/8-2300/20, відповідач повідомив, що позивач отримує пенсію за вислугу років, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Згідно зі ст. 13 вказаного Закону, із дати призначення пенсії позивачу її розмір становив 88% грошового забезпечення (за 31 рік вислуги). У квітні 2018 року його пенсія перерахована з 01.01.2016 згідно з нормами законодавства, що діяли на 01.01.2016 та передбачають до цього часу, що максимальний розмір пенсії за вислугу років не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення. Тому, перерахунок позивачу пенсії здійснено за чинною на час її перерахунку редакцією вказаного закону, тобто, у розмірі 70% грошового забезпечення. Вказав, що законодавчих підстав для обчислення пенсії позивачу з 01.01.2016 у розмірі 88% оновленого грошового забезпечення немає.
Не погоджуючись з вказаною відмовою, вважаючи дії пенсійного органу протиправними, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з наступного:
- під час перерахунку пенсії позивача з 1 січня 2018 року відповідно до статті 63 Закону № 2262-ХІІ на підставі постанови КМУ № 103, відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 Закону № 2262-ХІІ, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним;
- врахувавши, що позивачу пенсія призначена у 2009 році, обмеження відповідачем виплати пенсії свідчить про порушення ним п. 2 розділу ІІ Прикінцевих положень Закону від 24.12.2015 № 911-VIII, а тому, суд першої інстанції дійшов висновку, що порушені права позивача підлягають відновленню у вказаний позивачем обгрунтований спосіб - без обмежень щодо розміру таких виплат.
Зважаючи на зазначене, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на таке.
Згідно з нормами ст. 13 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (надалі по тексту також - Закон № 2262-ХІІ), пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення; б) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають страховий стаж 25 років і більше, з яких не менше 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба, служба в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України (пункт "б" статті 12): за страховий стаж 25 років - 50 процентів і за кожний повний рік стажу понад 25 років - 1 процент відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); в) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, які звільняються з військової служби на умовах Закону України "Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються зі служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей" (пункт "в" статті 12): за вислугу 15 років - 40 процентів відповідних сум грошового забезпечення із збільшенням цього розміру на 2 проценти за кожний повний рік вислуги понад 15 років, але не більше ніж 50 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43).
Максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
Приписами ст. 15 Закону № 2262-ХІІ, передбачено, що особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д" статті 1-2 цього Закону, які мають право на пенсію за цим Законом і які є ветеранами війни, та особам, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", пенсії за вислугу років підвищуються в порядку і на умовах, передбачених зазначеним Законом.
Однак, 27.03.2014 було прийнято Закон № 1166-VII «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» (надалі по тексту також - Закон № 1166-VII), який набрав чинності з 1 квітня 2014 року. Пунктом 23 Розділу ІІ вказаного Закону було внесено зміни до Закону № 2262-ХІІ: у частині другій статті 13 цифри « 80» замінено цифрами « 70». Ці зміни набрали чинності з 1 травня 2014 року.
Під час розгляду даного спору в суді першої інстанції було досліджено, що під час перерахунку позивачу пенсії у квітні 2018 року, з 01.01.2016 його пенсія розрахована з 70%, що свідчить про те, що пенсійний орган зменшив розрахунок для проведення відповідної виплати пенсії, який раніше призначений у 88%.
Слід зазначити, що нормами ст. 63 Закону № 2262-ХІІ (у редакції з 01 січня 2016 року) визначено підстави перерахунку раніше призначених пенсій, зоокрема, перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону. Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Законом України від 23.12.2015 № 900-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей», статтю 63 вказаного Закону доповнено: «Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських».
11.11.2015 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» (надалі по тексту також - Постанова № 988). Пунктом 1 установив, що грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Пунктом 3 затверджено схему окладів за спеціальним званням поліцейських у розмірах згідно з додатком 1, схему посадових окладів курсантів закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, в розмірах згідно з додатком 2, схеми посадових окладів поліцейських у розмірах згідно з додатками 3 - 10.
30 серпня 2017 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», яка набрала чинності з 1 березня 2018 року (надалі по тексту також - Постанова № 704), пунктом 1 якої затверджено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Пунктами 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (у редакції станом на час перерахунку позивачу пенсії) (далі - Постанова № 103) постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом №2262-ХІІ до 1 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до Постанови КМУ №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб». Визначено виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 1 січня 2018 року у таких розмірах: з 1 січня 2018 р. - 50 відсотків; з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 р. - 75 відсотків; з 1 січня 2020 р. - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року у справі № 826/3858/18, що залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року, пункти 1, 2 постанови № 103 визнані протиправними та нечинними.
Відповідно до ч. 2 ст. 265 КАС України, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Таким чином, пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України № 103 втратили чинність з 05 березня 2019 року.
Колегія суддів зазначає, що ст. 13 Закону № 2262-ХІІ, регулює порядок призначення пенсій, а стаття 63 визначає підстави, умови і порядок їх перерахунку. Зміни до статті 63 Закону № 2262-ХІІ ні Законом № 3668-VI, ні Законом №1 166-VII у частині підстав, умов, розміру або порядку перерахунку пенсій не вносилися, а постанова Кабінету Міністрів України № 103, також не містить жодних положень про зміну відсоткового значення розміру призначених пенсій при їх перерахунку.
Тож, внесені Законом № 3668-VІ та Законом № 1166-VII зміни до статті 13 Закону № 2262-ХІІ, щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років, є норми статті 63 Закону №2262-ХІІ, яка змін у зв'язку з прийняттям Закону № 3668-VІ та Закону №1166-VII не зазнала.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає цілком обгрунтованими висновки суду першої інстанції про те, що дії відповідача щодо зменшення позивачу пенсії для перерахунку з 01.01.2016 з розрахунку 70%, замість 88% є протиправними, а позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню. Оскаржуване рішення в цій частині підлягає залишенню без змін.
Однак, за наслідком розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовної вимоги про зобовязання відповідача нарахувати та виплатити пенсію позивача без обмеження її максимального розміру, з урахуванням того, що така вимога позивача заявлена передчасно, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, позивач звертаючись до відповідача із заявою про перерахунок пенсії не просив не застосовувати обмеження розміру пенсії, а відповідач, відмовляючи в перерахунку пенсії за його заявою, не застосовував такого обмеження і взагалі не посилався на норми законодавства, якими таке обмеження передбачалось. (а.с. 9, 10)
При цьому, стверджувати, що таке обмеження буде відповідачем застосовано, чи розмір пенсії після перерахунку підпадатиме до обмеження, наразі підстав немає, а отже, ці вимоги є передчасними і грунтуються на припущеннях позивача. Водночас, вирішувати спори на майбутнє суди не в праві, адже захисту підлягають лише порушені права особи.
Таким чином, задовольняючи позовні вимоги в цій частині, суд першої інстанції порушив норми матеріального/процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору в цій частині.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України, передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до норм ч. ч. 1-4 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
За таких обставин, апеляційна скарга є частково обґрунтованою, її доводи у частині знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, а тому, рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправними дій та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити перерахунок пенсії без обмеження її максимального розміру підлягає скасуванню, з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позову в частині «без обмеження максимального розміру пенсії». В іншій частині оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 243, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області - задовольнити частково.
Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2020 р. скасувати в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправними дій та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити перерахунок пенсії без обмеження її максимального розміру та прийняти нову постанову в цій частині, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.
У іншій частині рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2020 р. - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена, з урахуванням положень ст. 329 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя О.М. Ганечко
Судді В.В. Кузьменко
Я.М. Василенко