Справа № 320/2804/20 Суддя (судді) першої інстанції: Кушнова А.О.
06 січня 2021 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Парінова А.Б.,
суддів: Бабенка К.А.,
Беспалова О.О.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Славутицької міської ради Київської області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Славутицької міської ради Київської області про стягнення коштів,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Управління соціального захисту населення Славутицької міської ради Київської області, в якому просив суд стягнути з відповідача на його користь:
- одноразову грошову компенсацію за шкоду, заподіяну здоров'ю внаслідок Чорнобильської катастрофи, в сумі 36350,40 грн., яка була нарахована у порядку виконання постанови Славутицького міського суду Київської області від 24.07.2013 в адміністративній справі №377/875/13-а (провадження №2-а/377/371/13);
- щорічну допомогу на оздоровлення за 2013 рік в сумі 4782,00 грн., яка була нарахована на виконання постанови Славутицького міського суду Київської області в адміністративній справі №377/1064/13-а (провадження №2-а/377/377/13).
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що він є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи та на підставі статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" має право на отримання одноразової грошової компенсації за шкоду, заподіяну здоров'ю внаслідок Чорнобильської катастрофи у розмірі 30-ти мінімальних заробітних плат за 2013 рік та щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі 4-х мінімальних заробітних плат. Разом з цим, позивач вказує, що на виконання рішень Славутицького міського суду Київської області йому було нараховано, але не виплачено одноразову компенсацію за шкоду, заподіяну здоров'ю внаслідок Чорнобильської катастрофи за 2013 рік в сумі 36350,40 грн. та щорічну допомогу на оздоровлення за 2013 рік в сумі 4782,00 грн. При цьому, в якості підстави для невиплати відповідних сум, відповідачем зазначено, що в бюджеті відсутні кошти за даним цільовим призначенням. З огляду на зазначене, позивач стверджує, що невиплата присуджених на його користь грошових сум за рішеннями суду порушує його право на належний соціальний захист.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2020 року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, Управлінням праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Славутицької міської ради Київської області подано апеляційну скаргу, в якій апелянт посилаючись на не повне з'ясування судом першої інстанції всіх обставини у справі, а також не правильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2020 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані, зокрема, тим що судом першої інстанції не було враховано, що установи мають право брати бюджетні зобов'язання та здійснювати платежі в межах бюджетних асигнувань, установлених затвердженими кошторисами, планами асигнувань загального фонду бюджету, планами надання кредитів із загального фонду бюджету, планів спеціального фонду.
Крім того, апелянтом зазначено, що суд першої інстанції вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу не надав оцінки співмірності розміру витрат на адвоката з обсягом наданих ним послуг та виконаних робіт.
З огляду на зазначене, відповідач вважає, що прийняте судом першої інстанції рішення є незаконним та необґрунтованим, а тому у відповідності до приписів ст. 317 КАС України підлягає скасуванню.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2020 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Славутицької міської ради Київської області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2020 року та на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження.
Відзиву на апеляційну скаргу до суду не надходило.
З метою повного та всебічного встановлення обставин справи, колегією суддів ухвалено рішення про продовження апеляційного розгляду даної справи на строк, що не перевищує п'ятнадцяти днів.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.
Як було встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи постановою Славутицького міського суду Київської області від 24.07.2013 у справі № 377/875/13-а (провадження №2-а-377/371/13), залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28.04.2014, було визнано протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Славутицької міської ради Київської області щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової компенсації за шкоду, заподіяну здоров'ю внаслідок Чорнобильської катастрофи, зобов'язано УПСЗН виконавчого комітету Славутицької міської ради Київської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову компенсацію за шкоду, заподіяну здоров'ю внаслідок Чорнобильської катастрофи у розмірі 30-ти мінімальних заробітних плат за 2013 рік відповідно до статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з установленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" розміру мінімальної заробітної плати на день виплати, з урахуванням суми виплаченої йому такої допомоги за 2013 рік. Вказана постанова набрала законної сили 14.05.2014 (а.с.15-19).
18.07.2014 відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області за виконавчим листом, виданим Славутицьким міським судом Київської області 17.06.2014, відкрито виконавче провадження № 44096974 з виконання постанови Славутицького міського суду Київської області від 24.07.2013 у справі № 377/875/13-а (провадження № 2-а-377/371/13) (а.с.24).
08.09.2014 відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області виконавче провадження №44096974 з примусового виконання виконавчого листа №2-а-377/371/13, виданого Славутицьким міським судом Київської області 17.06.2014, відповідно до статті 75 Закону України "Про виконавче провадження" закінчено, а також зазначено, що у зв'язку з тим, що боржником рішення суду у встановлений строк не виконано, постановою державного виконавця від 29.08.2014 на боржника накладено штраф та зобов'язано виконати рішення суду, постановою від 05.09.2014 на боржника накладено штраф в подвійному розмірі, 08.09.2014 до Славутицького МВ ГУ МВС України в Київській області направлено подання про притягнення боржника до відповідальності в порядку ст. 89 Закону України "Про виконавче провадження" (а.с.26).
Відповідно до довідки Управління соціального захисту населення Славутицької міської ради Київської області від 05.12.2-14 № 37/01-15 на виконання постанови Славутицького міського суду Київської області від 24.07.2013 у справі № 377/875/13-а ОСОБА_1 нараховано одноразову грошову компенсацію за шкоду, заподіяну здоров'ю внаслідок Чорнобильської катастрофи у розмірі 30 мінімальних заробітних плат за 2013 рік відповідно до статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з установленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" розміру мінімальної заробітної плати на день виплати, з урахуванням суми виплаченої йому такої допомоги за 2013 рік у розмірі 36350,40 грн., які виплачено не було (а.с.30).
Також, постановою Славутицького міського суду Київської області від 20.09.2013 у справі № 377/1064/13а (провадження №2-а-377/397/13), залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.02.2014 було визнано протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Славутицької міської ради Київської області щодо виплати ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення за 2013 рік у розмірі 90 гривень, зобов'язано УПСЗН виконавчого комітету Славутицької міської ради Київської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щорічну допомогу на оздоровлення за 2013 рік відповідно до статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у розмірі 4-х мінімальних заробітних плат, виходячи з установленого ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" розміру мінімальної заробітної плати на день виплати, з урахуванням суми виплаченої йому такої допомоги за 2013 рік. Вказана постанова набрала законної сили 26.02.2014 (а.с.31-36).
24.10.2014 відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області за виконавчим листом, виданим Славутицьким міським судом Київської області 08.10.2014, відкрито виконавче провадження № 46074490 з виконання постанови Славутицького міського суду Київської області від 20.09.2013 у справі № 377/1064/13-а (а.с.40).
29.04.2015 відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області виконавче провадження № 46074490 з примусового виконання виконавчого листа №377/1064/13-а, виданого Славутицьким міським судом Київської області 08.10.2014, відповідно до статті 75 Закону України "Про виконавче провадження" закінчено, а також зазначено, що у зв'язку з тим, що боржником рішення суду у встановлений строк не виконано, постановою державного виконавця від 23.03.2015 на боржника накладено штраф та зобов'язано виконати рішення суду, постановою від 28.04.2015 на боржника накладено штраф в подвійному розмірі, 28.04.2015 до Славутицького МВ ГУ МВС України в Київській області направлено подання про притягнення боржника до відповідальності в порядку ст. 89 Закону України "Про виконавче провадження" (а.с.41-42).
Відповідно до довідки Управління соціального захисту населення Славутицької міської ради Київської області від 04.08.2015 №20/01-15 на виконання постанови Славутицького міського суду Київської області від 24.07.2013 у справі № 377/1064/13-а ОСОБА_1 нараховано щорічну допомогу на оздоровлення за 2013 рік в сумі 4782,00 грн., яку виплачено не було (а.с.47).
Листами від 15.08.2019 №02-16/1768 та від 02.09.2019 №01-16/18 Управління праці, соціального захисту та захисту населення Славутицької міської ради Київської області повідомило позивача, що кошторисами видатків управлінню соціального захисту населення Славутицької міської ради, видатки на забезпечення в повному обсязі соціальних гарантій відповідно до окремих статей Закону та на виконання судових рішень за програмами соціального захисту громадян не передбачено, тому виконати вищевказані постанови в частині виплати одноразової грошової компенсації за шкоду, заподіяну здоров'ю внаслідок Чорнобильської катастрофи та щорічної допомоги на оздоровлення за 2013 рік управління не має змоги (а.см.49-50, 52).
Судом встановлено, що 18.02.2020 позивач звернувся до Управління соціального захисту населення Славутицької міської ради Київської області із заявою, в якій просив виплатити нараховану йому одноразову грошову компенсацію за шкоду, заподіяну здоров'ю внаслідок Чорнобильської катастрофи у розмірі 36350,40 грн., а також нараховану щорічну допомогу на оздоровлення за 2013 рік у розмірі 4782,00 грн. (а.с.53).
Листом від 02.03.2020 №01-16/08 Управління соціального захисту населення Славутицької міської ради Київської області повідомило позивачу про те, що кошторисами видатків управлінню соціального захисту населення Славутицької міської ради, видатки на забезпечення в повному обсязі соціальних гарантій відповідно до окремих статей Закону та на виконання судових рішень за програмами соціального захисту громадян не передбачено, у зв'язку з чим виконати постанови Славутицького міського суду Київської області від 24.07.2013 у справі № 377/875/13-а та від 20.09.2013 у справі № 377/1064/13-а в частині виплати одноразової грошової компенсації за шкоду, заподіяну здоров'ю внаслідок Чорнобильської катастрофи та щорічної допомоги на оздоровлення за 2013 рік управління зможе тільки після затвердження видатків управлінню на виконання судових рішень. Щодо включення рішення до Реєстру рішень, виконання яких гарантується державою, відповідачем повідомлено позивача, що управління соціального захисту населення не наділено повноваженнями ведення Реєстру, відомості щодо внесених даних про судові рішення до Реєстру управлінню соціального захисту населення Славутицької міської ради не відомі (а.с.55).
Позивач, вважаючи, що не виплата присуджених на його користь грошових сум за рішеннями суду порушує його право на належний соціальний захист, звернувся за захистом до суду з даним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив зокрема, з того, що стягувачем вжито всіх відповідних заходів, направлених на виконання боржником постанови Славутицького міського суду Київської області від 24.07.2013 у справі № 377/875/13-а та постанови Славутицького міського суду Київської області від 20.09.2013 у справі № 377/1064/13-а, але рішення судів не виконані через відсутність відповідних видатків, передбачених для боржника. Водночас, судом першої інстанції зазначено, що рішення державного суду не може бути виправдане відсутністю бюджетних видатків.
З огляду на зазначене, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги є законними та обґрунтованими, та можуть бути задоволені у спосіб, обраний позивачем.
Переглядаючи справу за наявними у ній доказами, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про таке.
Порядок виконання судових рішень чітко визначений Законами України "Про виконавче провадження" та "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", якими встановлено обов'язок боржника виконати рішення суду в повному обсязі.
Відповідно до частини четвертої статті 19 Закону України "Про виконавче провадження" сторони виконавчого провадження зобов'язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов'язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення.
Крім цього, частинами першою, третьою статті 33 цього Закону передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.
За наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
Як встановлено судом, головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області звертався до Славутицького міського суду Київської області із заявою про зміну способу і порядку виконання постанови Славутицького міського суду Київської області у справі № 377/1064/13-а, П №2-а-377/397/13), однак ухвалою Славутицького міського суду Київської області від 13.03.2015 у справі № 377/1064/13-а у задоволенні заяви головного державного виконавця відмовлено з тих підстав, що заявник просить суд змінити не спосіб виконання постанови суду, а судове рішення по суті позовних вимог і вирішити додаткову позовну вимогу про стягнення коштів, яка не була предметом розгляду та дослідження адміністративного суду під час прийняття цієї постанови.
Відповідно до статті 2 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є держава.
Частиною 6 статті 4 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" передбачено, що перерахування коштів за рішенням суду здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у тримісячний строк з дня надходження документів та відомостей, необхідних для цього, з одночасним направленням повідомлення про виплату коштів державному виконавцю, державному підприємству або юридичній особі.
За наведених обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що стягувачем вжито всіх відповідних заходів, направлених на виконання боржником постанови Славутицького міського суду Київської області від 24.07.2013 у справі № 377/875/13-а та постанови Славутицького міського суду Київської області від 20.09.2013 у справі № 377/1064/13-а, але рішення судів не виконані через відсутність відповідних видатків, передбачених для боржника.
При цьому, колегія зауважує, що Конституційний Суд України, розглядаючи справу № 1-7/2013 у Рішенні від 26 червня 2013 року (Рішення N 5-рп/2013), звернув увагу, що вже неодноразово зазначав про те, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року N 18-рп/2012 (Рішення N 18-рп/2012)); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року N 11-рп/2012 (Рішення N 11-рп/2012). Конституційний Суд України бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в рішенні у справі "Шмалько проти України" від 20 липня 2004 року вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).
Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
Таким чином, у відповідності до зазначених правових норм, зокрема, Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, колегія суддів погоджується з доводами позивача та висновками суду першої інстанції, що постанови Славутицького районного суду Київської області є обов'язковими до виконання на всій території України, проте зазначена обставина не заперечується також і апелянтом.
При цьому, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та не приймає до уваги доводи апелянта, щодо відсутності бюджетного фінансування для виконання зазначених судових рішень та разом з цим зазначає, що невиконання рішення суду не може бути виправдане відсутністю бюджетних видатків.
Аналогічної правової позиції дотримується також і Верховний Суд, який неодноразово у своїх рішеннях вказував на те, що відсутність чи скорочення бюджетних асигнувань не може бути підставою для зменшення будь-яких виплат (постанови Верховного Суду України від 22.06.2010 у справі №21-399во10, від 07.12.2012 у справі №21-977во10, від 03.12.2010 у справі №21-44а10).
Разом з цим колегія суддів зазначає, що згідно з приписами ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, з огляду на встановлені обставини справи та норми чинного законодавства, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог, адже саме такий спосіб виконання судового рішення як стягнення коштів на виконання судових рішень, що набрали законної сили є ефективним та таким, що виключає свавільне втручання у процес виконання судового рішення боржника, який без поважних на то причин не виконує судове рішення.
Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Водночас, відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів суду правомірності невиконання тривалий час судових рішень, які набрали законної сили, посилаючись відсутність відповідного бюджетного фінансування.
Разом з цим, колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта, про не співмірність розміру витрат позивача на правову допомогу адвоката з обсягом наданих ним послуг та виконаних робіт, з огляду на безпідставність та необґрунтованість відповідних тверджень суб'єкта владних повноважень. Натомість, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком Київського окружного адміністративного суду, що заявлений позивачем до стягнення розмір витрат на правову допомогу адвоката у сумі 1500,00 грн. є співмірним з заявленими позовними вимогами та наданими адвокатом послугами.
Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Разом з цим, колегією суддів встановлено, що судом першої інстанції було у повній мірі встановлено обставини справи, яким надано належну правову оцінку із дотриманням діючих норм матеріального та процесуального права.
У свою чергу, вказані в апеляційній скарзі доводи суб'єкта владних повноважень не свідчать про наявність передбачених ст. 317 КАС України підстав для скасування рішення суду першої інстанції, зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують та не дають підстав вважати, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 242-245, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328-329 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Славутицької міської ради Київської області залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2020 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя А.Б. Парінов
Судді: К.А. Бабенко
О.О. Беспалов