13 січня 2021 року м. Дніпросправа № 280/757/20
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Щербака А.А. (доповідач),
суддів: Баранник Н.П., Малиш Н.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12 травня 2020 року (суддя Стрельнікова Н.В.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «ТЕХНОЛЛІОН» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії,-
ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ТЕХНОЛЛІОН» звернулось з позовом до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 12 травня 2020 року позов задоволено.
Суд вирішив визнати протиправними та скасувати рішення комісії ГУ ДПС у Запорізькій області, яка приймає рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1444906/41339291 від 27 січня 2020 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 2 від 06 лютого 2019 року, №1444908/41339291 від 27 січня 2020 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 3 від 12 лютого 2019 року.
Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 2 від 06 лютого 2019 року та № 3 від 12 лютого 2019 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «ТЕХНОЛЛІОН» судові витрати у розмірі 4204 грн. 00 коп. (чотири тисячі двісті чотири гривні) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн. (шість тисяч гривень).
Головним управлінням ДПС у Запорізькій області була подана апеляційна скарга, просить рішення суду першої інстанції скасувати, в задоволенні позову відмовити.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції не врахував що Комісія контролюючого органу територіального рівня приймала рішення про відмову в реєстрації податкових накладних тільки на підстави документів, які подавались на її розгляд. Також зазначено про недоведеність суми, стягнутої на правову допомогу.
Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до пункту 3 частини 1 ст.311 КАС України в порядку письмового провадження, на підставі наявних у ній доказів.
Колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Як було встановлено судом першої інстанції, ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ТЕХНОЛЛІОН» є юридичною особою (код ЄДРПОУ 41339291), створено 17.05.2017, про що зроблено запис 11031020000042798, основним видом діяльності позивача є неспеціалізована оптова торгівля (КВЕД 46.90).
01.08.2017 укладено договір оренди №09/17-а між ПАТ «АТП-0801» та позивачем, предметом договору є виробничого приміщення (бокс СТО) площею 50 кв. м. в м. Запоріжжя по вул. Базова, 9-А.
Сторонами підписано: акт приймання-передачі об'єкту від 01.08.2017; акт надання послуг №152 від 28.02.2019; рахунок на оплату №152 від 28.02.2019. Платіжним дорученням №1162 від 04.03.2019 сплачено за оренду приміщення.
01.06.2017 було укладено договір оренди №01-06/17 між ТОВ «УЛІСС-ТУР» та позивачем, предметом договору є нежитлова кімната №8 у нежитловому приміщенні №147 цокольного поверху будівлі літ. А-5 площею 11,1 кв.м. в м. Запоріжжя по вул. Незалежної України, 51.
Сторонами підписано: акт приймання-передачі нежитлових кімнат від 01.06.2017; акт надання послуг №33 від 28.02.2019; рахунок на оплату №34 від 05.02.2019. Платіжним дорученням №1114 від 13.02.2019 сплачено за оренду приміщення.
Позивач придбав у ТОВ «ГЕРМЕС» підшипник буксовий, що підтверджується: рахунком-фактурою №СФ-0000092 від 06.02.2019; видатковою накладною №РН-0000094 від 06.02.2019. Товар оплачений платіжними дорученнями №1116 від 14.02.2019 та №1143 від 22.02.2019.
06.02.2019 між ТОВ позивачем та ТОВ «МАШИНОБУДІВЕЛЬНИЙ ЗАВОД «КВІК» було укладено усний договір на поставку продукції.
Сторонами підписано: рахунок на оплату №15 від 06.02.2019, видаткову накладну №19 від 06.02.2019. Оплата за поставлений товар підтверджується платіжними дорученнями №6045 від 22.04.2019 та №6075 від 25.04.2019.
Позивачем було подано податкову накладну № 2 від 06.02.2019 в електронному вигляді.
Згідно квитанції від 28.02.2019 податкова накладна №2 від 06.02.2019 була прийнята, реєстрація зупинена із зазначенням про виявлені помилки: Відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПКУ реєстрація ПН/РК від 06.02.2019 № 2 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН/РК відповідає вимогам пп 1.6 п. 1 «Критеріїв ризиковості платника податку». Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Позивач, повідомленням, щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація, згідно з якою зупинена, були надані пояснення, згідно з якими надані документи, про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН № 2.
Згідно з рішенням Комісії ДПС, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної від 27.01.2020 № 1444906/41339291 відповідачем відмовлено у реєстрації спірної податкової накладної, з мотивів ненадання платником податку копії документів.
На виконання умов усного договору на товар, а саме підшипник буксовий в кількості 7 шт. сторонами підписано: рахунок на оплату №16 від 12.02.2019, видаткову накладну №20 від 12.02.2019. Оплата за поставлений товар підтверджується платіжними дорученнями №6078 від 25.04.2019 та №6075 від 25.04.2019.
Позивачем було подано податкову накладну № 3 від 12.02.2019 в електронному вигляді.
Згідно квитанції від 28.02.2019 податкова накладна №3 від 12.02.2019 була прийнята, реєстрація зупинена із зазначенням про виявлені помилки: Відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПКУ реєстрація ПН/РК від 12.02.2019 №3 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН/РК відповідає вимогам пп 1.6 п. 1 «Критеріїв ризиковості платника податку». Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Позивач, повідомленням, щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація, згідно з якою зупинена, були надані пояснення, згідно з якими надані документи, про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН № 3.
Згідно з рішенням Комісії ДПС, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної від 27.01.2020 № 1444908/41339291 відповідачем відмовлено у реєстрації спірної податкової накладної, з мотивів ненадання платником податку копії документів.
Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції зазначив, що відповідачем правомірність оскаржених рішень доведено не було.
Колегія суддів з висновками суду першої інстанції погоджується.
Пунктом 201.1 статті 201 ПК України визначено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.
Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначений Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України за №1246 від 29.12.2010.
Положеннями пункту 2 Порядку №1246 визначено, що податкова накладна - це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог ПК України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Відповідно до абзацу 10 пункту 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, крім іншого, наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.
Згідно з пунктом 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
На виконання даної норми постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117 затверджено, крім іншого, Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
За змістом пунктів 5-7 Порядку зупинення реєстрації ПН/РК податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку (пункт 5).
У разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (пункт 6).
У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (пункт 7).
Відповідно до пункту 10 Порядку зупинення реєстрації ПН/РК критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.
21.03.2018 Міністерством фінансів України погоджено Критерії ризиковості платника податків, які розроблені ДФС України. Вказані Критерії викладені в листі ДФС України від 21.03.2018 №959/99-99-07-18, підпунктом 1.6 пункту 1 якого визначено, що комісії головних управлінь ДФС в областях, м.Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:
- платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим);
- дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації;
- платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);
- платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб'єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;
- платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;
- платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс);
- наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.
В подальшому 13.11.2018 на офіційному веб-сайті ДФС України оприлюднено Критерії ризиковості платника податку та критерії ризиковості здійснення операцій (з урахуванням внесених змін, погоджених Міністерством фінансів згідно листа від 31.10.2018 №26010-06-05/28170), перелік показників, що визначають позитивну податкову історію платника податку (погоджений Міністерством фінансів згідно листа від 22.03.2018 № 26010-06-10/7849), визначені у відповідності до вимог пункту 10 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117, підпунктом 1.6 пункту 1 якого визначеного, що комісії головних управлінь ДФС в областях, м.Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:
- платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях і тимчасово окупованій території, в розумінні Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України”;
- платник податку зареєстрований платником ПДВ менше трьох місяців;
- платник податку юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);
- платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб'єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;
- платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 ПК України;
- платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 ПК України;
- наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.
Судом першої інстанції вірно було взято до уваги те, що в оскаржуваних рішеннях відсутня інформація щодо застосованих контролюючим органом Критеріїв ризиковості платника податку, або посилання на конкретний абзац підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку.
Вірними є висновки суду першої інстанції, що листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, а відтак не є джерелом права відповідно до статті 7 КАС України. Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Крім того, акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов'язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що відповідачами не було доведено наявності підстав для зупинення реєстрації складених позивачем податкових накладних.
Відповідно до пункту 21 Порядку зупинення реєстрації ПН/РК підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є:
ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;
ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;
надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.
Пунктом 14 Порядку зупинення реєстрації ПН/РК визначено перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, який включає в себе:
договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.
Вірно судом першої інстанції було взято до уваги те, що конкретного переліку документів, які податковий орган вважає достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, не було вказано.
Як було встановлено судом першої інстанції, позивачем подано до податкового органу повідомлення про подання пояснень та копії документів щодо господарських операцій, реєстрацію податкових накладних по яким зупинено (а.с.14-15,40-41).
Вірними є висновки суду першої інстанції про те, що відповідач по справі, обмежився лише загальною оцінкою наданих позивачем документів, не встановивши конкретно, які з них складені з порушенням законодавства, як зазначено у спірних рішеннях, і в чому саме полягають ці порушення.
Колегія суддів також погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що оскільки рішення Комісії ГУ ДПС у Запорізькій області про відмову у реєстрації податкових підлягає скасуванню то, відповідно, з урахуванням положень підпункту 201.16.4 пункту 201.16 статті 201, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, пункту 19, пункту 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 29.12.2010 №1246, є підстави для задоволення позову в частині зобов'язання ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні.
Щодо судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Судом першої інстанції судові витрати було стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України.
Головним управлінням ДПС у Запорізькій області в апеляційній скарзі не було обґрунтовано яким чином в частині розподілу судових витрат суд першої інстанції вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, враховуючи, що судові витрати стягнуто з іншого відповідача, який правом на подання апеляційної скарги не скористався.
Враховуючи викладене, підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст. ст. 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12 травня 2020 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «ТЕХНОЛЛІОН» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Постанова у повному обсязі складена 13 січня 2021 року.
Головуючий - суддя А.А. Щербак
суддя Н.П. Баранник
суддя Н.І. Малиш