13 січня 2021 р.Справа № 440/4851/20
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Чалого І.С.,
Суддів: Ральченка І.М. , Катунова В.В. ,
розглянувши клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи за участю позивача та представника позивача у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 21.10.2020 по справі № 440/4851/20
за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 28.12.2020 відкрито апеляційне провадження по справі за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 21.10.2020, яке прийнято в порядку спрощеного позовного провадження, по справі № 440/4851/20 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії.
При підготовці справи до апеляційного розгляду проведені підготовчі дії, визначені ст. 306 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження в приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Як вбачається з матеріалів справи, рішення суду, яке є предметом апеляційного оскарження, було прийнято в порядку спрощеного провадження, згідно вимог п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України.
До суду апеляційної скарги надійшло клопотання представника позивача, в якому заявник просить розглянути апеляційну скаргу за участю позивача та представника позивача.
Дослідивши матеріали справи, доводи клопотання, колегія суддів не знаходить підстав для його задоволення.
Частиною 6 ст. 262 КАС України передбачено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:
1) у випадках, визначених ст. 263 цього Кодексу;
2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не є складними, виходячи з наведеного визначення справ незначної складності, за відсутності обґрунтування заявленого клопотання, суд дійшов висновку, що у задоволенні клопотання представника позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження (з викликом сторін) слід відмовити.
Зазначено кореспундується з висловлюваннями Європейського суду з прав людини зокрема з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі "Axen v. Germany", заява № 8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року "Varela Assalino contre le Portugal", заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Враховуючи, що суд першої інстанції розглянув справу в порядку в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, від учасників справи не надходило заперечень з приводу недостатності в матеріалах справи доказів для об'єктивного вирішення справи, заявником не наведено достатніх мотивів для необхідності призначення справи до апеляційного розгляду у відкритому судовому засідання, колегія суддів уважає за можливе відмовити в задоволенні такого клопотання .
Керуючись ст. 262, 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи за участю позивача та представника позивача відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Чалий І.С.
Судді Ральченко І.М. Катунов В.В.