13 січня 2021 р. Справа № 520/9630/2020
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Чалого І.С.,
суддів: Бершова Г.Є. , Катунова В.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області та ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.08.2020, головуючий суддя І інстанції: Кухар М.Д., м. Харків, повний текст складено 26.08.2020 по справі № 520/9630/2020 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач, ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1 ), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області які полягають у виплаті лише 50% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року з 01.01.2018 та лише 75% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року з 01.01.2019 року; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплачувати пенсію з урахуванням 100 % суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року з 01.01.2018 року, здійснивши виплату суми недоплаченої частини основного розміру пенсії з 01.01.2018 р. однією сумою без урахування постанови КМУ № 649 від 22.08.2018 року; зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) нарахувати та виплатити компенсацією за несвоєчасну виплату пенсії з 01.01.2018 згідно з постановою КМУ № 159 від 21.02.2001 року без урахування постанови КМУ № 649 від 22.08.2018 року; стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344) на користь позивача судовий збір у розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень 80 копійок).
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 26.08.2020 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (ідентифікаційний код - 14099344; місцезнаходження - 61022, м. Харків, майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 пов.), які полягають у виплаті 75% суми підвищеної пенсії ОСОБА_1 , визначеної станом на 01 березня 2018 року за період 05.03.2019р.-03.09.2019р.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести виплату пенсії ОСОБА_1 за період 05.03.2019р.-03.09.2019р. з урахуванням 100% суми підвищення пенсії однією сумою, з нарахуванням компенсації згідно Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 159 від 21.02.2001 року та з врахуванням раніше виплачених сум.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 пов.; код ЄДРПОУ 14099344) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань сплачену суму судового збору в розмірі 420,40 грн. (чотириста двадцять гривень 40 копійок).
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, представник позивача подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просила скасувати оскаржуване рішення в частині відмови в задоволенні позову та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказала, що право позивача на отримання перерахованого розміру пенсії за період з 01.01.2018, з урахуванням вже сплачених сум, має визначатися та визначається безпосередньо Законом № 2262-ХІІ, отже підпадає під дію статті 1 Першого протоколу до Конвенції "Захист прав власності" і що відповідні суми доплати до пенсії за результатом проведення перерахунку слід вважати "майном" у значенні цього положення, оскільки він отримав право на вказані суми виплат, яке до прийняття постанови № 103 було передбачено Законом № 2262-ХІІ, отже, невиплата вказаних сум є втручанням у право позивача на мирне володіння майном. Вважає безпідставним посилання суду першої інстанції на той факт, що Кабінетом Міністрів України 14.08.2019 прийнято постанову "Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" № 804, адже Верховний Суд у постанові від 12.11.2019 у справі № 826/3858/18 вказав на відсутність у Кабінету Міністрів України права здійснювати розстрочку виплати перерахованої пенсії. Стверджує, що право на виплату пенсії у визначених під час перерахунку з 01.01.2018 розмірах виникло до прийняття Постанови Кабінету Міністрів України № 649 від 22.08.2018, а відтак, з урахуванням принципу неможливості зворотної дії у часі нормативно - правового акту, зазначена постанова до спірних правовідносин не може бути застосована. Зауважує, що відмовляючи у задоволенні вимоги про виплату різниці з недоплати однією сумою, суд першої інстанції помилково дійшов висновку, що ця вимога суперечить як приписам ч. 2 ст. 19 Конституції України, так і положенням ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", де указано, що нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але своєчасно не отримав з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більш як за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми недоотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується від суми підвищення пенсії однією сумою, з нарахуванням компенсації згідно "Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 159 від 21.02.2001 та з врахуванням раніше виплачених сум.
Скориставшись правом подання відзиву на апеляційну скаргу, відповідач просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги звертаємо увагу суду на те, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 03.07.2019, що змінено постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 01.06.2020 по справі № 520/5278/19 адміністративний позов ОСОБА_2 задоволено частково, зокрема зобов'язано ГУПФУ в Харківській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 у розмірі 90 % грошового забезпечення з 01.01.2018 з урахуванням 100 % суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 з 05.03.2019. Відмовлено у задоволенні перерахунку та виплати пенсії з урахуванням 100 % суми підвищення пенсії з 01.01.2018 по 04.03.2019; виплати недоплаченої частини основного розміру пенсії з 01.01.2018 однією сумою, з нарахуванням і виплатою компенсації втрати частини доходу. На виконання зазначеного судового рішення позивачу здійснено перерахунок пенсії з урахуванням висновків суду. Проведено розрахунок на доплату пенсії за період з січня 2018 року по червень 2020 року. Виплату доплати пенсії за червень 2020 в сумі 2475,00 грн проведено у липні 2020 року. Доплату пенсії з 01.01.2018 по травень 2020 в сумі 60182,26 грн. буде проведено в порядку, визначеному постановою КМУ № 649 "Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду".
Відповідно до приписів ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглядається в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 призначена пенсія за вислугу років відповідно до вимог Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області.
Головним управлінням Пенсійного фонду України у Харківській області відповідно до постанови КМУ від 21.02.2018 №103 проведено перерахунок пенсії позивачу з 01.01.2018 на підставі довідки уповноваженого органу, одночасно з цим встановлено виплату підвищеної пенсії з 01.01.2018 - у розмірі 50%, з 01.01.2019 - у розмірі 75% та з 01.01.2020 - у розмірі 100%, відповідно до протоколу перерахунку пенсії.
Листом від 09.07.2020 повідомлено позивача, що виплата перерахованих підвищених пенсій відповідно до пункту 2 постанови №103 проводилась з 1 січня 2018 у таких розмірах: з 1 січня 2018 р. - 50 відсотків; з 1 січня 2019 р. - 75 відсотків. На виконання постанови Кабінету Міністрів України "Про деякі питання виплати пенсій окремим категоріям громадян" від 24.12.2019 № 1088, з 01.01.2020 виплата пенсій, призначених згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", до 1 березня 2018 р. та перерахованих з 1 січня 2018 р., здійснюється з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 р.
Не погоджуючись з вказаним вище позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з даним адміністративним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що після втрати чинності постановою Кабінету Міністрів України № 103, тобто з 05.03.2019 відповідач не мав правових підстав для продовження виплати підвищення до пенсії у розмірі 75 % суми підвищення пенсії, а мав здійснити до 04.09.2019 виплату всієї суми підвищення з нарахуванням компенсації згідно з Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 159.
Відмовляючи в задоволенні іншої частини позовних вимог, суд першої інстанції виснував, що на момент перерахунку пенсійним органом пенсії позивача з 01.01.2018 постанова Кабінету Міністрів України № 103 була чинною та не скасованою, відтак дії ГУ ПФУ в Харківській області щодо проведення перерахунку пенсії за рахунок виплати 50 % та 75% суми підвищення пенсії з 01 січня 2018 року до 05 березня 2019 року не можуть вважатися протиправними, оскільки такий перерахунок за вказаний період проведено на виконання постанови № 103, чинної до 05 березня 2019 року. Також суд першої інстанції дійшов висновку, що з 04.09.2019 з моменту набуття чинності постанови КМУ "Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" № 804 від 14.08.2019 знов уповноважив пенсійні органи здійснювати виплату у 2019 році в розмірі 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеної станом на 1 березня 2018 року.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог щодо нарахування та виплати пенсії без урахування постанови КМУ № 649 від 22.08.2018, суд першої інстанції виходив з того, що вказана постанова підлягає застосуванню до спірних відносин, оскільки не визнана ані неконституційною, ані незаконною чи нечинною у порядку ст. 264 КАС України.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Тобто, постановлення ухвали про закриття провадження у справі на підставі п. 4 ч. 1 ст. 238 КАС України можливе виключно за сукупності наступних умов: набрали законної сили постанова чи ухвала суду про закриття провадження у такій самій справі; спір у справі повинен бути з одним і тим же предметом; спір у справі повинен бути заявлений з тих самих підстав.
Відсутність хоча б однієї з вказаних ознак виключає закриття провадження у справі.
Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду в тотожній справі, що набрало законної сили, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення. Після набрання рішенням законної сили сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ті ж позовні вимоги, з тих же підстав або оспорювати в іншому процесі встановлені судом факти і правовідносини.
Верховний Суд у постанові від 09.10.2018 у справі № 809/487/18 зазначив, що підстави адміністративного позову - це фактичні та юридичні обставини публічно-правового спору, які обґрунтовують можливість подання такого позову, це факти, які відповідно до норм матеріального права вказують на наявність (відсутність) між позивачем та відповідачем спірних правовідносин. Відтак, для встановлення тотожності підстав позову визначальне значення має коло обставин та фактів, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги. Не є зміною підстав адміністративного позову викладення одних і тих же обставин, але в іншій стилістичній формі або із зазначенням обставин, які були відомі заявникові під час подання ним первісної заяви, але були названі ним інакше.
За наявною інформацією з КП "Діловодство спеціалізованого суду" та за даними Єдиного державного реєстру судових рішень, в травні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду в Харківській області, в якому просив суд визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області які полягають у зменшенні розміру пенсії ОСОБА_1 з 90% грошового забезпечення до 70% грошового забезпечення та у зменшенні розміру пенсії ОСОБА_1 за рахунок виплати лише 50% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року з 01.01.2018; зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 у розмірі 90% грошового забезпечення з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 з 01.01.2018, здійснити виплату ОСОБА_1 суму недоплаченої частини основного розміру пенсії з 01.01.2018 однією сумою, з нарахуванням і виплатою компенсації втрати частини доходу з 01.01.2018.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 03 липня 2019 року у справі 520/5278/19 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області які полягають у зменшенні розміру пенсії ОСОБА_1 з 90% грошового забезпечення до 70% грошового забезпечення та у зменшенні розміру пенсії ОСОБА_1 за рахунок виплати лише 50% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 з 01.01.2018.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 у розмірі 90% грошового забезпечення з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 з 01.01.2018. В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 01.06.2020 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області задоволено частково. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.07.2019 по справі № 520/5278/19 скасовано в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області які полягають у зменшенні розміру пенсії ОСОБА_1 за рахунок виплати лише 50% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 з 01.01.2018 по 04.03.2019, та зобов'язання Головного управління Пенсійного Фонду України в Харківській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 з 01.01.2018 по 04.03.2019.
Прийняти в цій частині нове судове рішення, яким у задоволенні зазначених позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.07.2019 по справі № 520/5278/19 залишено без змін.
Водночас в цій справі, предметом позову є вимоги позивача про зобов'язання органу Пенсійного фонду перерахувати та виплачувати пенсію з урахуванням 100 % суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року з 01.01.2018, здійснивши виплату суми недоплаченої частини основного розміру пенсії з 01.01.2018 однією сумою з нарахуванням та виплатою компенсації за несвоєчасну виплату пенсії з 01.01.2018 згідно з постановою КМУ № 159 від 21.02.2001 без урахування постанови Кабінету Міністрів України № 649 від 22.08.2018.
Отже, предмет та підстави позову, визначені позивачем у цій справі, є тотожними предмету та підставам позову, за наслідком розгляду якого ухвалено судове рішення, що набрало законної сили та яким суд надав оцінку й дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення в частині вимог про нарахування та виплату компенсації за несвоєчасну виплату пенсії з 01.01.2018 згідно з постановою КМУ № 159 від 21.02.2001 та частково задовольнив вимоги в частині зобов'язання здійснити перерахунок пенсії з урахуванням 100 % суми підвищення пенсії з 05.03.2019.
При цьому, колегія суддів звертає увагу, що певні розбіжності у формулюванні підстав позову в даному випадку, не змінюють змісту спірних правовідносин та не свідчать про нетотожність спору, що виключає підстави для надання їм повторної правової оцінки судом.
Таким чином, позовні вимоги у справі, що розглядається, вже були предметом розгляду в іншій адміністративній справі № 520/5278/19 між тими самими сторонами, рішення в якій набрало законної сили, що свідчить про повторне звернення ОСОБА_1 до суду з тотожними позовними вимогами.
При цьому, суд першої інстанції вирішуючи даний спір та захищаючи права позивача фактично частково продублював рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.07.2019, що змінено постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 01.06.2020 по справі № 520/5278/19, яке набрало законної сили.
З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що вирішуючи даний спір, суд першої інстанцій не дослідив характер правовідносин, що виникли між сторонами, як наслідок допустив порушення норм процесуального права, а саме положення статті 238 КАС України.
Колегія суддів звертає увагу на те, що єдиною відмінністю між позовними вимогами в цій справі та вимогами, що були заявлені в справі № 520/5278/19, є те, що, окрім іншого, позивачем у справі, що розглядається, додатково заявлений такий спосіб захисту, як вимога здійснити виплату суми пенсії без застосування порядку встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 649.
З наявних в матеріалах справи копій протоколів розрахунку пенсії з пенсійної справи позивача вбачається, що на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.07.2019 та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 01.06.2020 по справі № 520/5278/19 позивачу здійснено перерахунок пенсії та проведено розрахунок на доплату пенсії за період з січня 2018 року по червень 2020 року. Виплату доплати пенсії за червень 2020 в сумі 2475,00 грн проведено у липні 2020 року. Доплату пенсії з 01.01.2018 по травень 2020 в сумі 60182,26 грн буде проведено в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України № 649 "Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду".
Отже, вимоги позивача про здійснення виплати суми пенсії без застосування порядку встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 649 фактично спрямовані на виконання рішення судів по справі № 520/5278/19, якими вже зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Харківській області здійснити виплату суму перерахованої пенсії за відповідний період.
Відтак, спір у справі виник між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, але на стадії виконання судового рішення.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що в даному випадку між сторонами не виникло нового спору, а має місце продовження тих самих спірних правовідносин, які розглядалися судом у справі № 520/5278/19, проте вже на стадії його виконання, тому вимоги позивача слід розглядати не в порядку позовного провадження, а в порядку, визначеному статтею 383 Кодексу адміністративного судочинства України.
Обраний позивачем спосіб захисту не усуває юридичного конфлікту та не відповідає об'єкту порушеного права, а тому в такий спосіб неможливо захистити чи відновити право у разі визнання його судом порушеним. Якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання вищевказаного судового рішення порушувалися його права, свободи чи інтереси, то він повинен звертатися до суду в порядку ст. 383 КАС України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача (тобто в порядку судового контролю за виконанням рішення), а не пред'являти новий адміністративний позов.
Таким чином, вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються.
Така правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 20.02.2019 у справі №806/2143/1517 від 17.04.2019 у справі № 355/1648/15-а, від 21.08.2019 у справі №295/13613/16, від 22.08.2019 у справі № 522/10140/17 та від 21.11.2019 у справі №802/1933/18-а.
Згідно пункту 4 частини 1 статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Відтак, колегія суддів дійшла висновку про необхідність скасування оскаржуваного судового рішення та закриття провадження у справі.
У зв'язку з цим, в межах розгляду цієї справи не надається правова оцінка доводам апеляційної скарги позивача щодо помилковості висновків суду першої інстанції по суті вирішених позовних вимог та частково задовольняється апеляційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області з огляду на те, що в апеляційній скарзі відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог.
Оскільки, відповідно до п.3 ч.6 ст.12 КАС України справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг, дана справа відноситься до справ незначної складності і відповідно до ч.5 ст.328 КАС України не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п.2 ч. 5 ст.328 КАС України.
З огляду на результат апеляційного розгляду справи, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області задовольнити частково.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.08.2020 по справі № 520/9630/2020 скасувати.
Провадження у справі № 520/9630/2020 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії закрити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя І.С. Чалий
Судді Г.Є. Бершов В.В. Катунов