13 січня 2021 року Чернігів Справа № 620/5032/20
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Непочатих В.О., розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, в якому просить зобов'язати відповідача призначити йому пенсію за віком на пільгових умовах на підставі пункту 1 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з дня його звернення за пенсією.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що ним було подано всі необхідні документи для призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах на підставі пункту 1 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», тому вважає протиправною відмову відповідача у її призначенні. Зазначає, що відповідач повинен прийняти архівні довідки, що підтверд жують стаж його роботи, навіть якщо їх підписали та видали органи окупаційної влади, оскільки відмова прийняти такі документи тягне за собою порушення його права на пенсійне забезпечення.
Відповідач подав відзив на позов, в якому просив відмовити позивачу у задоволенні позову посилаючись на те, що 07.08.2019 позивач звернувся із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 1, до якої було додано довідку № 292 від 02.06.2016, видану ДП «Шахта Крепінська» м. Антрацит, за період роботи на шахті «Крепінська» з 18.09.1995 по 04.02.1996, та довідку без номера та дати, видану ТОВ «Нестор&С» м. Антрацит, за період робот з 11.02.2010 по 25.06.2015. Згідно з Переліком населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, затвердженим розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1085-р, м. Антрацит відноситься до вказаного Переліку. У зв'язку з тим, що уточнюючі документи видають підприємства, що розташовані на тимчасово непідконтрольній українській владі території (в довідках, які були надані позивачем, на кутових штампах зазначено м. Антрацит), взяти їх до уваги немає законних підстав, тим більше, врахувати документи, видані ЛНР за період роботи в ТОВ «Плутон - 2» з 25.06.1996 по 01.06.1998. Тому, у зв'язку з відсутністю пільгового стажу роботи, не менше ніж 10 років на зазначених роботах, у відповідача були відсутні підстави для призначення позивачу пенсії відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 07.08.2020.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
07.08.2019 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області із заявою щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 1 (а.с. 8).
Листом від 25.08.2020 № 2500-0346-8/31441 позивачу було відмовлено в призначенні пенсії на пільгових умова по Списку № 1, із зниженням пенсійного віку із-за відсутності пільгового стажу, підтвердженого належними доказами. Також зазначено, що довідка № 292 від 02.06.2016, видана ДП «Шахта Крепінська» м. Антрацит, за період роботи на шахті «Крепінська» з 18.09.1995 по 04.02.1996 та довідка без номера та дати, видана ТОВ «Нестор&С» м. Антрацит, за період робот з 11.02.2010 по 25.06.2015, видані підприємствами, що розташовані на тимчасово непідконтрольній українській владі території, а тому не можуть бути взяті до уваги.
Крім того, повідомив, що згідно наданих позивачем документів та індивідуальних відомостей про застраховану особу, загальний страховий стаж позивача становить 32 роки 8 місяців 25 днів, стаж роботи на пільгових умовах по Списку № 1 (за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування) становить 4 роки 4 місяці 20 днів (а.с. 6-7).
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.
Умови і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які мають пільгових характер роботи, визначаються Законом України від 05.11.1991 № 1788-XIІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-XII) та Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV).
Відповідно до абзаців 1, 2 пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058 пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону № 1058 на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу: з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 22 років у чоловіків і не менше 17 років у жінок.
Згідно частини третьої статті 114 Закону № 1058 працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказ Міністерства праці та соціальної політики України 18.11.2005 № 383 (далі - Порядок № 383) передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
Право на передбачену частиною третьою статті 114 Закону № 1788-XII пенсію незалежно від віку мають працівники, професії яких містяться у Списку, за умови безпосередньої зайнятості на цих роботах повний робочий день та не менше передбаченого стажу роботи.
Що стосується не зарахування відповідачем роботи позивача за спірні періоди, суд зазначає наступне.
Відповідно до копії трудової книжки серії НОМЕР_1 від 06.06.1984 ОСОБА_1 працював з 18.09.1995 по 04.02.1996 прохідником підземним з повним робочим днем під землею на шахті « Крепінська », з 25.06.1996 по 01.06.1998 працював в ТОВ «Плутон - 2» прохідником підземним з повним робочим днем під землею, з 11.02.2010 по 25.06.2015 працював прохідником підземним з повним робочим днем під землею в ТОВ «Нестор&С» (а.с. 13-20).
На підтвердження своєї роботи в шахті «Крепінська» позивачем було подано: довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 02.02.2016 № 292, видану Держаним підприємством «Шахта Крепінська», що підтверджує виконання позивачем гірничих робіт на ділянці підготовчих робіт за посадою прохідник підземний за період з 18.09.1995 по 04.02.1996; наказ шахти «Крепінська» від 16.12.1994 № 427 «Про результати атестації робочих місць за умовами праці», яким затверджено перелік професій та посад, яким за результатами атестації робочих місць за умовами праці підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення по Списку № 1; довідку про заробітну плату для обчислення пенсії від 02.06.2016 № 290 (а.с. 33-35).
На підтвердження своєї роботи в ТОВ «Плутон - 2» у період з 25.06.1996 по 01.06.1998 позивачем було подано: архівну виписку № 777 від 29.06.2016 та докази перейменування підприємства; архівну довідку № 777/1 від 29.062016 про заробітну плату позивача за червень 1996 року по травень 1998 рік; копії наказів від 25.06.1995 № 12 «Про результати атестації робочих місць, проведеної в підрозділах підприємства за умовами праці»; від 26.03.1998 № 6 «Про результати атестації робочих місць за умовами праці» та додаток № 1 до наказу, якими затверджено перелік професій та посад, яким за результатами атестації робочих місць за умовами праці підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення по Списку № 1 у ТОВ «Прутон» та ТОВ «Прутон-2»; копії листа Управління праці та зайнятості населення Луганської обласної державної адміністрації від 14.03.2003 № 11/3374 з висновком відділу державної експертизи умов праці щодо наказу від 26.03.1998 № 6 «Про результати атестації робочих місць за умовами праці»; копії особової картки (форми Т-2) (а.с. 25-31).
На підтвердження роботи в ТОВ «Нестор&С», у період з 11.02.2010 по 25.06.2015, позивач було подано: довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, видану ТОВ «Нестор&С», що підтверджує виконання позивачем гірничих робіт за посадою прохідник з повним підземним робочим днем під землею за період з 11.02.2010 по 25.06.2015; копії наказів ТОВ «Нестор&С» від 18.05.2006 № 25 «Про результати атестації робочих місць за умовами праці» та від 05.05.20011 № 28 «Про результати атестації робочих місць за умовами праці», якими затверджено перелік професій та посад, яким підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення, передбачене законодавством по Списку № 1; копії листа Управління праці та зайнятості населення Луганської обласної державної адміністрації від 07.06.2011 № 11/3139-33 з висновком Державної експертизи умов праці щодо наказу від 05.05.2011 № 28 «Про результати атестації робочих місць за умовами праці»; довідки про заробітну плату для обчислення пенсії, довідки про спуски-виїзди в шахту та із шахти (а.с. 36-40).
Крім того, як вбачається з копії зазначеної трудової книжки позивача 18.05.2006 зроблено запис ТОВ «Нестор & С» про атестацію робочого місця по Списку № 1 відповідно до наказу № 25 від 18.05.2006 та запис від 05.05.2011 про атестацію робочого місця по Списку № 1 відповідно до наказу № 28 від 05.05.2011 (а.с. 18, 19).
Таким чином, професія позивача, за якою він працював у спірні періоди, відносяться до Списку № 1 чинному на період роботи позивача та Списку затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 № 202 (далі - Список № 202).
Так, відповідно до Розділу I «Підземні гірничі роботи в шахтах і на будівництві вугільних (сланцевих) шахт» постанови № 202: усі робітники, зайняті протягом повного робочого дня на підземних роботах, керівники і спеціалісти підземних дільниць діючих і споруджуваних шахт для видобутку вугілля (сланцю). Мають право на пільгову пенсію відповідно до положень частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що періоди роботи позивача з 18.09.1995 по 04.02.1996 прохідником підземним з повним робочим днем під землею на шахті «Крепінська», з 25.06.1996 по 01.06.1998 прохідником підземним з повним робочим днем під землею в ТОВ «Плутон - 2» та з 11.02.2010 по 25.06.2015 прохідником підземним з повним робочим днем під землею в ТОВ «Нестор&С», відносяться до переліку робіт і професій, що дають право на пенсію у відповідності до положень частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до статті 62 Закону № 1788-XII та частини першої статті 48 Кодексу Законів про працю України основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Пунктом 10 Порядку № 383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637 (далі - Порядок № 637).
Згідно Порядку № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами (пункт 1 Порядку).
Відповідно до пункту 3 Порядку № 637 встановлено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Пунктом 20 Порядку № 637 визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Отже, зазначеним Порядком передбачено, що у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, трудовий стаж підтверджується уточнюючою довідкою.
Відповідний стаж роботи позивача з повним підземним робочим днем в шахті та проведення атестації робочих місць, підтверджено записами в трудовій книжці, в якій посади позивача відповідають посадам передбаченим Списком № 1.
Таким чином, записами в трудовій книжці та наявними документами в матеріалах справи підтверджено пільгову роботу позивача.
Відтак, позивачем надано усі передбачені Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок № 22-1) та Порядком № 637 документи щодо підтвердження пільгового стажу.
Крім того, суд звертає увагу, що частиною третьою статті 44 Закону № 1058-IV передбачено, що органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Згідно пункту 4.2. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 1058-IV, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 № 13-1, при прийманні документів орган, що призначає пенсію: перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб до оформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
З аналізу викладеного слідує, що відповідач має право на проведення перевірки даних зазначених в трудовій книжці позивача.
Суд не приймає до уваги посилання відповідача на те, що у разі, коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а тому надані позивачем довідки, що уточнюють пільговий характер роботи неможливо врахувати при призначенні пенсії, з огляду на наступне.
Висновки ЄСПЛ у справах проти Туречч'ини (зокрема, «Loizidou v. Turkey», «Cyprus v. Turkey»), а також Молдови та Росії (зокрема, «Mozer v. the Republic of Moldova and Russia», «Ilascu and Others v. Moldova and Russia»), де, ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), ЄСПЛ наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони. Застосовуючи «намібійський виняток» у справі «Кіпр проти Туреччини», ЄСПЛ, зокрема, зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що у даному випадку і при обставинах, що склались у зв'язку з тимчасовою окупацією певних територій України або в районах проведення антитерористичної операції, відмова відповідачем - органом державної влади позивачу - фізичній особі у реалізації її права на призначення пенсії з підстави знаходження підприємств та установ, які видали документи на підтвердження пільгового стажу роботи, на тимчасово непідконтрольній українській владі території, не є пропорційною меті, якої намагався досягти відповідач цією відмовою, та така відмова порушує баланс між конституційним правом позивача на соціальне забезпечення та завданням відповідача щодо перевірки правильності нарахування пенсії.
Тобто, відповідач повинен був надати належну оцінку всім наданим позивачем для підтвердження пільгового стажу роботи документам, в тому числі тим, які видані ДП «Шахта Крепінська», ТОВ «Нестор&С», а також архівним документам, наданим на запит позивача Архівним відділом м. Антрацит «Луганської народної республіки»
Суд зазначає, що відповідно до частини третьої статті 23 Загальної Декларації прав людини, пункту 4 частини першої Європейської Соціальної хартії та частини третьої статті 46 Конституції України кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.
Це означає, що суд має оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними та людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав.
За статтею 14 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою.
Отже, з урахуванням пільгового стажу роботи за Списком №1, позивач має право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Разом з тим, з практики Європейського суду витікає наступне: в національному праві має бути передбачено засіб правового захисту від довільних втручань органів державної влади в права, гарантовані Конвенцією. Будь-яка законна підстава для здійснення дискреційних повноважень може створити юридичну невизначеність, що є несумісною з принципом верховенства права без чіткого визначення обставин, за яких компетентні органи здійснюють такі повноваження, або, навіть, спотворити саму суть права. Отже, законом повинно з достатньою чіткістю бути визначено межі дискреції та порядок її здійснення, з урахуванням легітимної мети певного заходу, аби убезпечити особі адекватний захист від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Конкретна норма закону повинна містити досить чіткі положення про рамки і характер здійснення відповідних дискреційних повноважень, наданих органам державної влади. У разі, якщо ж закон не має достатньої чіткості, повинен спрацьовувати принцип верховенства права.
Статтею 58 Закону №1058 визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.
Правову позицію, що вирішення питання призначення пенсії є виключною компетенцією Пенсійного фонду, у зв'язку з чим належним способом захисту прав позивача є зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву про призначення пенсії на пільгових умовах, висловлено також Верховним Судом у постанові від 07.03.2018 у справі № 233/2084/17.
Згідно з частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову частково шляхом зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно Закону № 1058-IV, з урахуванням висновків суду.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (частина перша статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України).
Положеннями пункту 1 частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно частин четвертої та п'ятої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Аналіз наведених правових норм свідчить, що документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, відноситься до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.
Позивачем для підтвердження витрат на професійну правничу допомогу надано суду договір про надання правової допомоги (витяг) від 28.10.2020 та копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 97.
Однак, позивачем не надано суду квитанцію (платіжне доручення) про сплату витрат на професійну правничу допомогу в сумі 800,00 грн., акту виконаних робіт, звіту з детальним описом виконаних робіт, тощо.
За таких обставин, не підлягають відшкодуванню витрати на правничу допомогу, оскільки позивачем не надано належних та допустимих доказів на їх підтвердження.
Водночас, враховуючи, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково, тому на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області судовий збір в розмірі 420,40 грн.
Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 260-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П'ятницька, буд. 83-А, м. Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ 21390940) про зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням висновків суду.
В решті позову відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 420,40 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 13.01.2021.
Суддя В.О. Непочатих