13 січня 2021 року Чернігів Справа № 620/2257/20
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Соломко І.І., розглянувши в письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій вчинених відповідачем на виконання рішення суду від 28.08.2020 по справі № 620/2257/20,
ОСОБА_1 (далі також- заявник) звернувся до суду з заявою в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій просить визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 , з 05.03.2019, з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеної станом на 01.03.2018, виходячи з основного розміру пенсії 70% від відповідних сум грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум, при виконанні рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 28.08.2020 у справі 620/2257/20; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити перерахунок та виплату пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум ОСОБА_1 , з 05.03.2019, виходячи з 100% суми підвищення пенсії, визначеної станом на 01.03.2018, виходячи з основного розміру пенсії 89% від відповідних сум грошового забезпечення, при виконанні рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 28.08.2020 у справі 620/2257/20.
Заявник обґрунтовує заяву тим, що при виконанні рішення суду від 28.08.2020 у справі 620/2257/20 відповідач зменшив розмір пенсії з 89 % до 70 %, що свідчить про протиправність його дій.
Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області просить відмовити у задоволенні заяви, оскільки рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду 28.08.2020 у справі 620/2257/20 не зобов'язано відповідача провести перерахунок пенсії позивачу, виходячи з основного розміру пенсії 89% від відповідних сум грошового забезпечення.
Розглянувши вказану заяву, суд встановив.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 28.08.2020 у справі № 620/2257/20, Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області зобов'язано провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеної станом на 01.03.2018, з 05.03.2019, з урахуванням раніше виплачених сум.
Дане судове рішення набрало законної сили та 06.10.2020 Чернігівським окружним адміністративним судом направлено виконавчий лист № 620/2257/20 позивачу, за яким 27.10.2020 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Леньком А.М. відкрито виконавче провадження № 63412053.
Листом від 14.12.2020 №4872-5140/Р-02/8-2500/20 Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області повідомило позивача, що рішення суду виконано добровільно в межах, покладених судом зобов'язань.
Зі змісту листа Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області випливає, що відповідач провів перерахунок пенсії заявнику, з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеної станом на 01.03.2018, з 05.03.2019 з урахуванням 70% відповідних сум грошового забезпечення.
При цьому суд враховує, що рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 19.11.2019 у справі №620/432/19 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області провести ОСОБА_1 з 01.01.2018 перерахунок та виплату пенсії по інвалідності у розмірі 89% від відповідних сум грошового забезпечення. Рішення набрало законної сили.
У рішеннях від 28.11.1999 р. по справі «Brumarescu v. Romania» та від 24.07.2003 р. по справі «Ryabykh v. Russia» ЄСПЛ зазначив, що одним з основоположних аспектів принципу верховенства права є юридична визначеність, яка передбачає, що в разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, яке набрало законної сили, не може ставитися під сумнів.
Отже, відповідач не може ставити під сумнів рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 19.11.2019 у справі №620/432/19, оскільки це порушує принцип верховенства права.
Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).
Суд звертає увагу, що відповідачем не спростовано доводів позивача, викладених в заяві, та не надано суду доказів належного виконання рішення у справі № 620/2257/20.
Отже суд дійшов висновку, що рішення Чернігівського окружного адміністративного суду 28.08.2020 у справі 620/2257/20 повністю не виконане, чим порушено права та законні інтереси позивача.
Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникла б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного суду України від 16.09.2015 у справі № 21-1465а15, від 02.02.2016 у справі № 804/14800/14.
Відповідно до абз.10 п. 9 рішення Конституційного суду України від 30.01.2003 №3 рп/2003 правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
Важливо наголосити, що ст. 124 Конституції України, встановлює, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Суб'єктами, на яких поширюється обов'язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.
Відповідно до приписів ч.2 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Частиною 6 ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 249 Кодексу адміністративного судочинства України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
Аналізуючи зміст наведених законодавчих норм суд приходить до висновку, що в силу чинних положень Кодексу адміністративного судочинства України постановлення окремої ухвали є формою контролю за виконанням судового рішення.
З урахуванням встановлених обставин суд зазначає, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області допущено порушення вимог статей 14, 370, 372 Кодексу адміністративного судочинства України, яке полягає у не виконанні рішення Чернігівського окружного адміністративного суду 28.08.2020 у справі 620/2257/20 в повному обсязі, що свідчить про протиправність його дій.
Щодо вимоги в частині зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити перерахунок та виплату пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум ОСОБА_1 , з 05.03.2019, виходячи з 100% суми підвищення пенсії, визначеної станом на 01.03.2018, виходячи з основного розміру пенсії 89% від відповідних сум грошового забезпечення, суд зазначає, що ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено повторне зобов'язання суб'єкта владних повноважень до вчинення аналогічних дій, які були вже вирішені судовими рішеннями.
За таких обставин, заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково.
У відповідності до вимог частин першої та третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Разом із тим, положеннями КАС України не врегульовано порядок вирішення питання про відшкодування судових витрат за заявою в порядку статті 383 КАС України.
В той же час, частиною шостою статті 7 КАС України визначено, що у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.
Таким чином, суд вважає за можливе застосувати до вказаних правовідносин за аналогією закону положення статті 139 КАС України.
Позивачем сплачений судовий збір в розмірі 681,00 грн, тому з відповідача на користь позивача підлягають відшкодуванню судові витрати в розмірі 340,50 грн, пропорційно до розміру задоволених вимог.
Керуючись статтями 241, 242, 243, 248, 249, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області при виконанні рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 28.08.2020 у справі 620/2257/20 щодо перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 , з 05.03.2019, з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеної станом на 01.03.2018, виходячи з основного розміру пенсії 70% від відповідних сум грошового забезпечення, замість основного розміру пенсії 89% від відповідних сум грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум.
В іншій частині заяви відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 340,50 грн (триста сорок грн) 50 коп., сплачений відповідно до квитанції № 0.0.1965668092.1 від 04.01.2021.
Винести окрему ухвалу Головному управлінню Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо невиконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 28.08.2020 у справі 620/2257/20.
Направити дану окрему ухвалу Пенсійному Фонду України для відповідного реагування: вжиття заходів для виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 28.08.2020 у справі 620/2257/20.
Головному управлінню Пенсійного фонду України в Чернігівській області в місячний строк з моменту отримання даної окремої ухвали повідомити Чернігівський окружний адміністративний суд про результати вжитих заходів.
Копію даної ухвали направити учасникам справи та Пенсійному фонду України.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання та може бути оскаржена у порядку, встановленому статтями 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.І.Соломко