13 січня 2021 року Чернігів Справа № 620/5217/20
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Непочатих В.О., розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Чернігівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Чернігівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому просить:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у визначенні розміру посадового окладу та окладу за військовим званням станом на 29.01.2020 шляхом множення 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01.01.2020, на відповідний тарифний коефіцієнт і подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області нову довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, з відображенням основних і додаткових видів грошового забезпечення в установлених розмірах;
- зобов'язати Чернігівський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки визначити, виготовити та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області нову довідку про розмір грошового забезпечення, у якій зазначити розмір посадового окладу та окладу за військовим званням станом на 29.01.2020, шляхом множення 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01.01.2020, на відповідний тарифний коефіцієнт, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із обов'язковим зазначенням відомостей про оновлені розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення), та премії, у зв'язку зі зміною посадового окладу та окладу за військовим званням, для перерахунку з 29.01.2020 розміру пенсії позивача.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови № 103, згідно з якого внесено зміни до пункту 4 Постанови № 704, тому позивач вважає, що з дня набрання чинності вказаним судовим рішенням виникли підстави для визначення розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13,14.
Відповідач подав відзив на позов, в якому просив відмовити позивачу у задоволенні позову та зазначив, що, видаючи та направляючи в 2018 році на адресу органу Пенсійного фонду України довідку про розмір грошового забезпечення, що вираховується для перерахунку пенсії, Чернігівський обласний військовий комісаріат діяв на підставі та у відповідності до норм законодавства, чинного на час видачі довідки. Вказує, що надіслана довідка відповідає формі довідки, яка встановлена додатком 2 до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45. Зазначає, що внесення у дану довідку будь-яких інших складових грошового забезпечення, які особа отримувала під час проходження військової служби та з урахуванням яких їй виплачувалась пенсія до 01.01.2018, формою вказаної довідки не передбачено. Стверджує, що визнання протиправними та нечинними пунктів 1, 2 Постанови № 103 за відсутності рішення Кабінету Міністрів України про перерахунок пенсії не створює для відповідача обов'язку скласти та видати нову довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивачу органом Пенсійного фонду України.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернігівській області та отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
14.08.2019 Чернігівським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки було проведено розрахунок грошового забезпечення для призначення позивачу пенсії по інвалідності, відповідно до якого обрахунок пенсії позивача здійснювався з: посадового окладу, окладу за військовим званням, процентної надбавки за вислугу років - 45% (а.с. 9).
29.10.2020 позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області нову довідку про розмір його грошового забезпечення, посилаючись на те, що 29.01.2020 набрала законної сили постанова Шостого апеляційного адміністративного суду у справі № 826/6453/18, якою визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови № 103, згідно якого, зокрема, були внесені зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (а.с. 10).
Відповідачем листом від 02.11.2020 № 5/5150с було роз'яснено позивачу про порядок складення та надіслання відповідної довідки до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, та вказано на відсутність правових підстав для задоволення його заяви (а.с. 11).
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.
Частиною першою статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно із частиною першою статті 15 вказаного Закону пенсійне забезпечення військовослужбовців після звільнення їх з військової служби провадиться відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Пунктом 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45, передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у зв'язку із підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - постанова № 704) встановлено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Пунктом 4 постанови № 704 (в редакції, чинній на момент її прийняття) розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначалися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Додатки 1 та 14 до постанови № 704, в яких у вигляді таблиці зазначені відповідні тарифні коефіцієнти, мають примітки пояснюючого характеру. Зокрема, у цих примітках наведена інформація щодо арифметичної дії (множення), яка застосовується при обчисленні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням, в залежності від відповідних тарифних коефіцієнтів, та наведені правила округлення розрахунків. У цих примітках норми права не містяться.
Згідно із приміткою 1 додатку 1 до постанови № 704 посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
У подальшому, постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - постанова № 103) до постанови № 704 були внесені зміни, внаслідок яких пункт 4 постанови № 704 було викладено у новій редакції, а саме: «4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14».
Проте, зміст приміток до додатків 1 та 14 до постанови № 704 не був приведений у відповідність з нормою пункту 4 цієї ж постанови.
Згідно з постановою № 704 (в редакції постанови № 103) розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є стала величина - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01.01.2018, а мінімальна заробітна плата (чи її частина) для розрахунків розмірів цих окладів не застосовується.
Разом з тим, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 постанови № 103, згідно з якого внесено зміни до вказаного вище пункту 4 постанови № 704.
Таким чином, з дня набрання законної сили рішенням у справі № 826/6453/18 діє редакція пункту 4 постанови № 704, яка діяла до зазначених змін.
При цьому, порядок дій, які повинен вчинити відповідач, у зв'язку із втратою чинності положеннями пункту 6 постанови № 103 та змін до пункту 4 постанови № 704, не змінився.
Наведена позиція є аналогічна висновкам суду, викладеним у постанові Верховного Суду від 17.12.2019 за результатами розгляду зразкової справи № 160/8324/19.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» визначено, що станом на 01.01.2020 прожитковий мінімум для працездатних осіб складав 2027,00 грн, а мінімальна заробітна плата - 4723,00 грн. Отже, 50% мінімальної заробітної плати - 2361,50 грн.
Таким чином, при визначенні посадового окладу позивача неможливо застосувати прожитковий мінімум для працездатних осіб, оскільки він є меншим від мінімально можливого множника - величини 50% мінімальної заробітної плати. Тому розрахунковою величиною, яка повинна застосовуватися для визначення посадового окладу позивача, є 50% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня календарного року.
Отже, з 29.01.2020 - з дня набрання чинності судовим рішенням у справі № 826/6453/18 виникли підстави для визначення розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначалися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 постанови № 704.
Згідно частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням зазначеного, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо відмови позивачу у визначенні розміру посадового окладу та окладу за військовим званням станом на 29.01.2020 шляхом множення 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01.01.2020, на відповідний тарифний коефіцієнт та поданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області нової довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, з відображенням основних і додаткових видів грошового забезпечення в установлених розмірах; зобов'язання відповідача підготувати на надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області нову довідку про розмір грошового забезпечення з зазначенням розміру посадового окладу та окладу за військовим званням станом на 29.01.2020, шляхом множення 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01.01.2020, на відповідний тарифний коефіцієнт, у відповідності до вимог статей 43, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із обов'язковим зазначенням відомостей про оновлені розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення), та премії, у зв'язку зі зміною посадового окладу та окладу за військовим званням, для перерахунку з 29.01.2020 розміру пенсії позивача.
Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Положеннями частини першої, пункту 1 частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно частин четвертої та п'ятої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
В силу частини дев'ятої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
У рішенні Європейського Суду з прав людини від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
У зазначеному рішенні підкреслено, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (п. 269).
Отже, при визначенні суми відшкодування витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, слід виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи.
Позивачем на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу надано суду: договір про надання юридичних послуг (правової допомоги) від 02.11.2020, додаткову угоду (договір) до нього від 03.11.2020; акт прийому-передачі виконаних робіт з розрахунком витраченого часу для підтвердження розміру оплати послуг адвоката (гонорару адвоката) на суму 5000,00 грн.; квитанцію № 0.0.1894951150.1 від 05.11.2020 на суму 5000,00 грн. (а.с. 13, 14, 15, 16).
Так, в Акті прийому-передачі виконаних робіт з розрахунком витраченого часу від 24.01.2020 описані роботи (надані послуги), виконані адвокатом загальною тривалістю 10 год.00 хв.
Дослідивши документи та враховуючи предмет спору, суд дійшов висновку, що вартість послуг правового характеру у розмірі 5000,00 грн., що заявлена до стягнення з відповідача, є завищеною в частині часу їх виконання (10 год. 00 хв.). Вказані витрати не можна вважати такими, що є «неминучими».
Правова позиція позивача в даній справі сформована, зокрема, на основі висновків, викладених у постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18 та рішенні Верховного Суду від 17.12.2019 за результатами розгляду зразкової справи № 160/8324/19 (Пз/9901/20/19), цей спір не потребував значних затрат часу, а підготовка цієї справи до розгляду у суді не вимагала значного обсягу юридичної та технічної роботи для адвоката, зокрема, в частині складання тексту позовної заяви, складання договору, додаткового договору та акту прийому-передачі виконаних робіт.
Отже, визначаючись із обґрунтованістю заявлених витрат на правничу допомогу, суд виходить із того, що предмет спору в цій справі не є складним, не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних та підготовка позову не вимагала значного обсягу юридичної та технічної роботи.
Таким чином, виходячи із конкретних обставин справи, суд вважає обґрунтованим та об'єктивним, і таким, що підпадає під критерій розумності, розмір витрат на професійну правничу допомогу, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, у сумі 2000,00 грн.
Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Чернігівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (вул. Гетьмана Полуботка, буд. 68, м. Чернігів, 14013, код ЄДРПОУ 08536958) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Чернігівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо відмови ОСОБА_1 у визначенні розміру посадового окладу та окладу за військовим званням станом на 29.01.2020 шляхом множення 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01.01.2020, на відповідний тарифний коефіцієнт та поданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області нової довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, з відображенням основних і додаткових видів грошового забезпечення в установлених розмірах.
Зобов'язати Чернігівський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки підготувати на надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області нову довідку про розмір грошового забезпечення з зазначенням розміру посадового окладу та окладу за військовим званням станом на 29.01.2020, шляхом множення 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01.01.2020, на відповідний тарифний коефіцієнт, у відповідності до вимог статей 43, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із обов'язковим зазначенням відомостей про оновлені розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення), та премії, у зв'язку зі зміною посадового окладу та окладу за військовим званням, для перерахунку з 29.01.2020 розміру пенсії ОСОБА_1 .
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Чернігівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки на користь ОСОБА_1 понесені ним витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 13.01.2021.
Суддя В.О. Непочатих