13 січня 2021 року Чернігів Справа № 640/26188/20
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:
судді Баргаміної Н.М.,
при секретарі Федорок К.М.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за позовом Пенсійного фонду України до Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування вимоги,
Пенсійний фонд України звернувся до суду з позовною заявою до Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування вимоги державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенко В.А. від 09.10.2020 № 61783539/6-20.1 про негайне виконання рішення суду про поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Чернігівської області з 01.06.2019 та внесення відповідного запису в трудову книжку ОСОБА_1 .
В обґрунтування своїх вимог позивачем зазначено, що оскаржувана вимога державного виконавця є незаконною та такою, що порушує права позивача, оскільки на виконання постанови Верховного Суду від 27.02.2020 у справі № 620/1941/19 позивачем було прийнято наказ від 05.03.2020 № 44-о про поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Чернігівської області з 01.06.2019. Вказує, що голова правління Пенсійного фонду України по відношенню до ОСОБА_1 є виключно суб'єктом призначення, а акт органу вищого рівня про призначення на посаду (звільнення з посади) оголошується шляхом видання за місцем роботи відповідного акта із зазначенням дати фактичного призначення на посаду (звільнення з посади). Також зазначає, що усі записи до трудової книжки вносяться власником або уповноваженим ним органом, який в межах трудових відносин використовує працю фізичних осіб.
Відповідач подав відзив на позов, в якому просив відмовити в задоволенні позову та зазначив, що державним виконавцем не порушено вимог Закону України «Про виконавче провадження», підстави для скасування оскаржуваної вимоги відсутні. Зазначає, що рішення про поновлення на роботі вважається виконаним боржником з дня видання наказу про поновлення на роботі та внесення відповідного запису до трудової книжки стягувача.
Третя особа пояснень щодо позову або відзиву не надала.
Процесуальні дії у справі: ухвалою суду від 11.01.2021 у задоволенні клопотання Пенсійного фонду України про проведення судового засідання в режимі відеоконференції було відмовлено.
В судове засідання учасники справи не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що згідно вимог частини третьої статті 268 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає розгляду справи.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, не здійснювалося.
Всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
09.04.2020 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенком Владиславом Андрійовичем було прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження № 61783539 з виконання виконавчого листа № 620/1941/19, виданого 19.03.2020 Чернігівським окружним адміністративним судом, про поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Чернігівської області з 01.06.2019 (а.с. 56-57).
Листом від 22.04.2020 № 2800-0603-8/13194 Пенсійний фонд України повідомив державного виконавця, що на виконання постанови Верховного Суду від 27.02.2020 Пенсійним фондом України було прийнято наказ від 05.03.2020 № 44-о «Про поновлення на посаді ОСОБА_1 », яким ОСОБА_1 поновлено на посаді начальника Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Чернігівської області з 01.06.2019 (а.с. 58-59).
04.06.2020 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенко Владиславом Андрійовичем прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження № 61783539, якою встановлено, що рішення виконано фактично в повному обсязі згідно з виконавчим документом (а.с. 60).
У зв'язку з визнанням протиправною та скасуванням рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 08.07.2020 у справі № 620/2298/20 постанови про закінчення виконавчого провадження № 61783539 від 04.06.2020, державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенком Владиславом Андрійовичем винесено постанову про відновлення виконавчого провадження від 09.10.2020 № 61783539 (а.с. 61-64).
Також державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенком Владиславом Андрійовичем було винесено вимогу державного виконавця від 09.10.2020 № 61783539/6-20.1 про негайне виконання рішення суду про поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Чернігівської області з 01.06.2019 та внесення відповідного запису в трудову книжку (а.с. 65).
Даючи правову оцінку обставинам справи, суд зважає на таке.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно частини першої статті 5 Закону примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Водночас, слід зазначити, що згідно із вимогами пункту 1 частини першої статті 26 Закону виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Частиною другою статті 18 Закону виконавець зобов'язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом (частина четверта статті 18 Закону).
Згідно частини першої статті 63 Закону за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
Відповідно до частини першої статті 65 Закону рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника виконується невідкладно в порядку, визначеному статтею 63 цього Закону.
Частиною другою статті 65 Закону передбачено, що рішення вважається виконаним боржником з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі та внесення відповідного запису до трудової книжки стягувача, після чого виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Таким чином, питання щодо поновлення працівника на посаді повинно вирішуватися шляхом видання розпорядження (наказу) про поновлення працівника на посаді на підставі рішення суду та внесення відповідних змін до трудової книжки поновлюваного працівника.
З наданих суду матеріалів судом встановлено, що на виконання постанови Верховного Суду від 27.02.2020 у справі № 620/1941/19 Пенсійним фондом України було прийнято наказ від 05.03.2020 № 44-о «Про поновлення на посаді ОСОБА_1 ».
Разом з тим, рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 08.07.2020 у справі № 620/2298/20 було встановлено, що до трудової книжки ОСОБА_1 не було внесено запис про поновлення його на посаді, яку він обіймав раніше, і визнання недійсним запису про незаконне звільнення.
При цьому, позивачем не надано суду таких доказів і на час розгляду даної справи.
Аналізуючи дані обставини справи, суд дійшов висновку, що матеріалами справи не підтверджується встановлення факту здійснення позивачем достатніх заходів щодо виконання постанови Верховного Суду від 27.02.2020 у справі № 620/1941/19.
Крім того, суд зауважує, що згідно виконавчого листа № 620/1941/19, виданого 19.03.2020 Чернігівським окружним адміністративним судом, боржником є саме Пенсійний фонд України, а не будь-який інший територіальний орган Пенсійного фонду України, і матеріали справи не містять жодного документу на підтвердження вчинення боржником активних дій щодо намагання внести відповідний запис до трудової книжки стягувача.
У контексті наведеного суд вважає за необхідне підкреслити, що відповідно до частини першої статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
За таких обставин, відповідачем було правомірно винесено вимогу від 09.10.2020 № 61783539/6-20.1 про негайне виконання рішення суду про поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Чернігівської області з 01.06.2019 та внесення відповідного запису в трудову книжку ОСОБА_1 , а тому позовні вимоги є безпідставними та задоволенню не підлягають.
Згідно частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що в задоволенні позову Пенсійного фонду України необхідно відмовити повністю.
У зв'язку з відмовою в задоволенні позову, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 72-74, 77, 139, 241-246, 262, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні позову Пенсійного фонду України (вул. Бастіонна, 9, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 00035323) до Міністерства юстиції України (вул. Городецького, 13, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 00015622), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про визнання протиправною та скасування вимоги відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення.
Повне судове рішення складено 13.01.2021.
Суддя Н.М. Баргаміна