вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
13.01.2021 Справа № 904/6005/20
за позовом Акціонерного товариства "КРИВОРІЗЬКА ТЕПЛОЦЕНТРАЛЬ", м. Кривий Ріг
до Житлово-будівельного кооперативу "ВЕСЕЛКА-2", м. Кривий Ріг
про стягнення заборгованості у розмірі 421 124,85грн.
Суддя Ліпинський О.В.
Представники: справу розглянуто без повідомлення (виклику) учасників справи
Акціонерне товариство "КРИВОРІЗЬКА ТЕПЛОЦЕНТРАЛЬ" (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Житлово-будівельного кооперативу "ВЕСЕЛКА-2" (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 421 124,85 грн., з яких: основна заборгованість у розмірі 356 385,15 грн., пеня у розмірі 27 009,08 грн., 7% штрафу у розмірі 24 946,96 грн., 3% річних у розмірі 7 148,26 грн., інфляційні втрати у розмірі 5 635,40грн.
Заявлені вимоги мотивовано неналежним виконанням відповідачем умов договору № 540 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді від 23.10.2013 року в частині оплати за поставлену теплову енергію.
Ухвалою суду від 09.11.2020 відкрито провадження у справі №904/6005/20, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників, відповідно до ч.5 ст. 252 ГПК України.
Відповідач подав відзив на позовну заяву за змістом якого повідомив, що станом на 01.11.2020 року сума основного боргу складає 355 000,00 грн., в підтвердження чого послався на підписаний сторонами акт звірки розрахунків. Крім того, Відповідач просив суд відмовити у стягнення пені у зв'язку з тим, що договором не визначено розмір відповідної санкції, а лише зазначено граничний розмір такої пені, який не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ.
Вимоги Позивача про стягнення штрафу в розмірі 7% суми заборгованості в зв'язку з порушенням строків оплати понад 30 днів, Відповідач вважає передчасними, оскільки в порушення умов договору позивачем не надано споживачу рахунків для здійснення оплати спожитої теплової енергії. Крім того, представником відповідача подано заяву про зменшення розміру штрафу на 99% та заяву про розстрочення виконання рішення суду рівними частинами щомісячно протягом 11 місяців 2020 та 2021 років із першого дня наступного місяця після ухвалення рішення по справі.
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд, -
23.10.2013 між Державним підприємством "Криворізька теплоцентраль" (теплопостачальна організація - продавець) та Житлово-будівельним кооперативом "ВЕСЕЛКА-2" (споживач - покупець) укладено договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 540.
Відповідно до п. 1.1. договору, теплопостачальна організація-продавець взяв на себе зобов'язання постачати споживачеві-покупцю теплову енергію в потрібних йому обсягах, а споживач - покупець зобов'язався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.
Пунктом п. 2.1 договору передбачено, що теплова енергія постачається споживачу-покупцю в обсягах згідно з додатком 1 до цього договору в гарячій воді на такі потреби: опалення та вентиляцію - в період опалювального періоду; гаряче водопостачання - протягом року.
Згідно п. 4.2.5. договору теплопостачальна організація-продавець зобов'язаний виписувати рахунки споживачеві-покупцю для оплати спожитої ним теплової енергії у звітному періоді не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним, а також направляти акти здачі-прийняття послуг, які підтверджують обсяг отриманої теплової енергії та які повинні бути повернуті в підписаному або в не підписаному вигляді до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим.
Облік споживання теплової енергії проводиться за приладами обліку, у разі їх відсутності - розрахунковим способом (п. 5.1. договору).
Відповідно до п. 6.1 договору, розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться у грошовій формі, відповідно до встановлених тарифів.
Розрахунковим періодом є календарний місяць (пункт 6.2 договору).
Згідно з п. 6.3 договору, оплата за теплову енергію здійснюється споживачем - покупцем виключно грошовими коштами відповідно до встановлених тарифів шляхом 30 відсоткової попередньої оплати вартості планових обсягів споживання теплової енергії за 5 (п'ять) днів до початку здійснення споживання. Решта 70 (сімдесят) відсотків вартості планових обсягів споживання теплової енергії сплачується споживачем-покупцем протягом місяця споживання теплової енергії. Остаточний розрахунок за фактично спожиту споживачем-покупцем теплову енергію здійснюється до 20-го числа місяця, наступного за місяцем споживання теплової енергії.
Згідно п. 10.1. договір набуває чинності з моменту фактичного надання послуг з теплопостачання та діє до 22.10.2014р., керуючись ч.3 ст. 631 Цивільного кодексу України.
На виконання умов договором, в період з листопада 2019 року по квітень 2020 року позивач здійснив постачання відповідачу теплової енергії на суму 408 354,33 грн., що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг): №6673 від 30 листопада 2019 на загальну суму 80 450,54 грн.; № 7871 від 31 грудня 2019 на загальну суму 98 193,32 грн.; №5 від 31 січня 2020 на загальну суму 103 697,54 грн.; №1082 від 29 лютого 2020 на загальну суму 71 171,11 грн.; №2155 від 31 березня 2020 на загальну суму 28 580,32 грн.; №3312 від 30 квітня 2020 на загальну суму 26 261,50 грн., які підписані сторонами без зауважень.
Відповідач зобов'язання щодо оплати теплової енергії належним чином не виконав, здійснив частково оплати у розмірі 51 969,18 грн., внаслідок чого, станом на 27.10.2020 року виникла заборгованість в розмірі 356 385,15 грн.
На час розгляду справи, належних та допустимих доказів сплати заборгованості суду не надано.
Стосовно акту звірки взаєморозрахунків станом на 01.11.2020, на який посилається відповідач, як доказ зменшення суми основного боргу до 355 000,00 грн. суд зазначає наступне.
Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” не відносить акт звірки взаємних розрахунків до первинного документу, який містить відомості про господарську операцію та підтвердження її здійснення, а отже, зазначений акт не може бути прийнятий судом в якості допустимих доказів в підтвердження здійснення позивачем часткової оплати та підставою для зменшення основної заборгованості за договором №540 купівлі - продажу теплової енергії в гарячій воді від 23.10.2013.
Згідно ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Згідно з приписами ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином відповідно до закону та договору. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У відповідності зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.
Позивач вимагає стягнення 3% річних за загальний період прострочення з 23.12.2019 по 27.10.2020 у розмірі 7 148,26 грн. та інфляційних втрат за період прострочення з 01.01.2020 по 30.06.2020 у розмірі 5 635,40 грн., які розраховані щодо кожного місячного платежу окремо.
Судом здійснено перевірку наданого позивачем розрахунку трьох процентів річних і інфляційних втрат та встановлено, що підрахунки здійснено арифметично правильно.
Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до положень ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. За своєю правовою природою, неустойка (пеня, штраф) є видом забезпечення виконання зобов'язання.
Відповідно до пункту 7.2.7 договору, за порушення строків сплати споживачем-покупцем за отриману теплову енергію стягується пеня у розмірі не більше подвійної облікової ставки НБУ, за які допущено прострочення за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної суми. Період, за який нараховується штрафні санкції, становлять три роки. Строк позовної давності, щодо стягнення штрафних санкцій встановлено сторонами у три роки.
На підставі зазначеного пункту договору, позивач вимагає стягнення пені за загальний період прострочення з 23.12.2019 по 27.10.2020 у розмірі 27 009,08 грн. та штрафу у розмірі 24 946,96 грн.
Відповідно до ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно ч.ч. 4, 6 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Оскільки законом у даному випадку не передбачено розмір пені, то застосовуються санкції передбачені договором.
Як вище встановлено судом, в договорі сторони не встановили конкретний розмір пені, а лише обмежили її розмір подвійною обліковою ставкою НБУ (не більше подвійної облікової ставки НБУ).
Таким чином, оскільки сторони не узгодили в договорі конкретний розмір пені, то нарахування її Позивачем у розмірі подвійної облікової ставки НБУ є неправомірним, у зв'язку із чим, позовні вимоги в частині стягнення пені в розмірі 27009,08 грн. задоволенню не підлягають.
Що стосується заявленої до стягнення суми штрафу 24 946,96 грн., то зважаючи на те, що розмір відповідної неустойки визначено сторонами в п. 7.2.7 договору, її нарахування здійснено позивачем правомірно.
Відповідач просить суд звільнити його від сплати заявленої до стягнення неустойки Відповідне клопотання мотивоване тим, що вимоги щодо стягнення штрафу в розмірі 24 946,96 грн. є передчасними, оскільки в порушення умов договору відповідачем не надано споживачу рахунків для здійснення оплати спожитої теплової енергії.
Крім того, відповідач вказує на те, що відповідач не є організацією, створеною з метою отримання прибутку. Причиною прострочення виконання відповідачем зобов'язання з оплати теплової енергії стала існуюча заборгованість мешканців кооперативу з оплати відповідних послуг.
Згідно 1 ст. 233 ГК України, суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Частина 3 ст. 551 ЦК України встановлює, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
При вирішенні питання про можливість зменшення неустойки (штрафу), суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора, враховує інтереси обох сторін. Майновий стан сторін та соціальна значущість підприємства мають значення для вирішення питання про зменшення розміру штрафних санкцій. При цьому, розмір, до якого вони підлягають зменшенню, закон відносить на розсуд суду.
З огляду на приписи зазначених норм матеріального права, враховуючи ступень виконання відповідачем свого зобов'язання, а також те, що відповідач є неприбутковою організацією, і причиною прострочення виконання зобов'язання є несвоєчасна сплата мешканцями кооперативу за постачання теплової енергії, тобто в допущенні прострочення відсутня безпосередня вина відповідача, господарський суд вважає за можливе клопотання відповідача задовольнити частково та зменшити суму заявленого до стягнення штрафу на 70 % до 7 484,09 грн.
Крім того, враховуючи наведені вище обставини, зокрема, ступень вини відповідача у виникненні спору, віднесення його до неприбуткових організацій, а також, відсутність у нього інших джерел фінансування, крім надходження коштів від мешканців кооперативу, суд, керуючись статтею 239 ГПК України, вважає за необхідне розстрочити виконання судового рішення строком на 11 (одинадцять) місяців, яких буде достатньо для погашення існуючої заборгованості.
З урахуванням встановлених обставин, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню частково в сумі 376 652,89 грн., з яких: 356 385,15 грн. - основна заборгованість, 7 148,26 грн. - три проценти річних, 5 635,40 грн. - інфляційні втрати, 7 484,09 грн. - штраф, в решті позову слід відмовити.
Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору у покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись статями 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 238, 239, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу "ВЕСЕЛКА-2" (50093, м. Кривий Ріг, вул. В'ячеслава Чорновола, 53, ЄДРПОУ 21930080) на користь Акціонерного товариства "КРИВОРІЗЬКА ТЕПЛОЦЕНТРАЛЬ" (50014, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Електрична, 1, код ЄДРПОУ 00130850) 356 385,15 грн. основного боргу, 7 148,26 грн. три проценти річних, 5 635,40 грн. інфляційних втрат, 7 484,09 грн. штрафу, 5 911,73 грн. - витрат зі сплати судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
В решті позову відмовити.
Розстрочити виконання рішення суду строком на 11 (одинадцять) місяців, із щомісячною сплатою по 34 241,17 грн., починаючи з дати набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили у відповідності до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 13.01.2021
Суддя О.В. Ліпинський