пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
12 січня 2021 року Справа № 903/837/20
Господарський суд Волинської області у складі судді Дем'як В.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи № 903/837/20
за позовом: Споживчого товариства "Нововолинський ринок", Волинська область, м. Нововолинськ
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Гудима Михайла Олександровича, Волинська область, м. Нововолинськ
про стягнення 22 005,94 грн.
Встановив: Позивач - Споживче товариство "Нововолинський ринок" звернувся з позовом до Фізичної особи-підприємця Гудима Михайла Олександровича про стягнення 22 005,94 грн. заборгованості в т.ч.: 21 429,20 грн. - основного боргу та 576,74 грн. пені.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору суборенди від 01.01.2020, в частині своєчасної оплати.
Ухвалою суду від 13.11.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Запропоновано відповідачу подати суду в порядку статей 165, 178 Господарського процесуального кодексу України не пізніше п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали відзив на позов і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову при їх наявності, одночасно копію відзиву надіслати позивачу, докази чого подати суду. У разі наявності заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження відповідачу подати суду заяву із обґрунтуванням заперечень протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали, позивачу - протягом 5 днів з дня отримання відзиву. Попереджено сторін, що у разі не подання у встановлений строк обгрунтованих заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, вони мають право ініціювати перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження лише у випадку, якщо доведуть, що пропустили строк з поважних причин. Запропоновано позивачу подати суду відповідь на відзив не пізніше 3-х днів з дня отримання відзиву з доказами надіслання відповідачу; відповідачу - заперечення на відповідь.
Позивач ухвалу суду отримав 20.11.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №4540200619659.
Відповідач вимог ухвали суду від 13.11.2020 не виконав, своїм процесуальним правом на подання до суду відзиву на позовну заяву не скористався, ухвалу суду отримав 23.11.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 4540501264139.
Згідно ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи, що норми ст. 74 ГПК України щодо обов'язку суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, відсутність відзиву з відповідними вказівками на незгоду відповідача з будь-якою із обставин справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, що позбавляє відповідача відповідно до ч. 4 ст. 165 ГПК України заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи, суд вважає, що в межах наданих повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розгляд справи проводити за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали і документи, подані сторонами, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:
01.01.2020 між Споживчим товариством "Нововолинський ринок" «орендодавцем» та ФОП Гудимою М.О. «суборендарем» укладено договір суборенди. (а.с. 6-7).
Згідно п.п 1.1 договору визначено, що предметом договору є нерухоме майно: приміщення кафе «Бутербродна», загальною площею 75,9 кв.м., що розташоване за адресою: м.Нововолинськ, вул. Героїв АТО, 1а, яке надається орендодавцем у тимчасове зворотне, платне користування, суборендареві відповідно до умов даного договору.
Пунктами 2.1, 3.1 договору визначено, що приміщення кафе «Бутербродна» буде використовуватись для здійснення господарської діяльності. Передання-приймання об'єкта оренди здійснюється на підставі акту приймання-передачі.
Пунктом 4.1 договору визначено, що розмір орендної плати за перший місяць оренди складає 4800 грн. Орендна плата сплачується безготівковому порядку на поточний рахунок орендодавця не пізніше 20 числа розрахункового місяця оренди. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць після першого місяця дії договору визначається шляхом коригування розміру орендної плати за попередній місяць офіційний індекс за попередній місяць.
Згідно п.п 5.1. сторонами передбачено, що даний договір діє з 01.01.2020 до 31.12.2020 включно. Умови договору зберігають силу протягом строку дії договору, а в частині зобов'язань суборендаря щодо сплати орендної плати - до виконання ним зобов'язань.
Відповідно до акту приймання-передачі від 01.01.2020 позивач передав у строкове платне користування нерухоме майно - приміщення кафе «Бутербродна», загальною площею 75,9 кв.м., що розташоване за адресою: м.Нововолинськ, вул. Героїв АТО, 1а, а відповідач прийняв. Даний акт підписаний уповноваженими представниками та скріплений печатками сторін (а.с. 7)
Як слідує, із матеріалів справи між Споживчим товариством "Нововолинський ринок" «орендодавцем» та ФОП Гудимою М.О. «суборендарем» укладено договір про реструктуризацію заборгованості від 01.10.2020. (а.с. 8)
Проте, позивач зазначає, що відповідач свої зобов'язання щодо оплати за договором суборенди не виконав повністю, внаслідок чого, виникла заборгованість в розмірі 21 429,20 грн.
Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з договору.
Між сторонами зобов'язання виникли з договору від 01.01.2020.
За договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності (ст. 283 ГК України).
Орендар має право передати окремі об'єкти оренди в суборенду, якщо інше не передбачено законом або договором оренди (ст. 288 ГК України).
У відповідності до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
19.09.2020 сторонами підписаний акт звірки взаєморозрахунків на загальну суму заборгованості на користь позивача в розмірі 21 529,20 грн. (а.с. 5).
Позивач виконав свої зобов'язання, що стверджується актом здачі-приймання оренда об'єкта нерухомості від 01.01.2020, у зв'язку з чим за період з 01.01.2020 по 19.09.2020 року відповідачу нараховано 40 738,20 грн. заборгованості за суборенду, яка останнім оплачена лише частково в сумі 19 309 грн. (а.с. 10)
Отже, заборгованість відповідача згідно договору суборенди від 01.01.2020 становить 21 429,20 грн., підтверджена матеріалами справи, відповідачем не оспорюється, підставна і підлягає до стягнення з відповідача, оскільки в силу ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
Згідно ст.ст.230-232 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 нього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до п.п 9.6.1 договору за порушення строків сплати платежів, передбачених розділом 4 даного договору суборендар сплачує неустойку у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен календарний день прострочення. пеня нараховується із наступного дня за датою виникнення прострочення зобов'язань суборендарем.
За таких обставин, нарахована позивачем пеня за період з травня 2020 по вересень 2020 за порушення строків орендної плати, що становить 576,74 грн. є підставною та підлягає до стягнення.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
З огляду на вищезазначене, приймаючи до уваги встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Відповідно до положень статті 129 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 129, 231, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд-
1. Позов задоволити
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Гудима Михайла Олександровича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Споживчого товариства «Нововолинський ринок» (45400, Волинська обл., м. Нововолинськ, вул. Героїв АТО, 1а буд. 1А, код ЄДРПОУ 38485601) 22 005,94 грн. заборгованості з них: 21 429,20 грн. - основного боргу, 576,74 грн. - пені та 2102,00 грн. -судового збору.
Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення.
Повний текст рішення складено
13.01.2021
Суддя В. М. Дем'як