12.01.2021 року м.Дніпро Справа № 908/93/20
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя: Березкіна О.В. - доповідач,
судді: Антонік С.Г., Іванов О.Г.
Секретар судового засідання Ковзиков В.Ю.
Представники сторін:
від Дніпропетровської обласної прокуратури: Мусієнко А.О. прокурор відділу, посвідчення №052667 від 18.04.2019 р.;
від відповідача: Ігнатьо Б.Я. (в режимі відеоконференції) адвокат, ордер серії АО №1015473 від 18.09.2020 р.;
представник Державної служби України з безпеки на транспорті не з'явився, про час та місце проведення судового засідання повідомлений судом належним чином.
розглянувши в відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Пенькова Олександра Петровича
на рішення господарського суду Запорізької області від 26.08.2020 року (суддя Горохов І.С.) у справі № 908/93/20
за позовом Першого заступника прокурора Кіровоградської області, 25006, м. Кропивницький, вул. Велика Пермська, буд. 4, в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті, 01135, м. Київ, пр. Перемоги, буд. 14
до відповідача Фізичної особи-підприємця Пенькова Олександра Петровича, АДРЕСА_1
про стягнення коштів
Позивач - Перший заступник прокурора Кіровоградської області в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті звернувся до Фізичної особи-підприємця Пенькова Олександра Петровича з позовом про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом в розмірі 266 532,93 грн.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 26.08.2020 року у справі № 908/93/20 позов задоволено в повному обсязі.
Суд стягнув з Фізичної особи-підприємця Пенькова Олександра Петровича на користь держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті (вул. Перемоги, буд. 14, м. Київ, 03135; ідентифікаційний код юридичної особи: 39816845, отримувач: УК м. Кропивницькому, р/р UA858999980000031210216011002, МФО 899998, код ЄДРПОУ 38037409, код (призначення) класифікації доходів бюджету 22160100) плату за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні у розмірі 266 532, 93 грн.
Не погодившись з рішенням суду, відповідач - Фізична особа-підприємець Пеньков Олександр Петрович звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив рішення Господарського суду Запорізької області у справі № 908/93/20 від 26.08.2020 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
В обґрунтування своєї скарги апелянт посилається на нез'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, які суд визнав встановленими, неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права.
Зокрема, апелянт вважає, що заявлена до стягнення сума не є збитками, які не можуть розраховуватись на підставі Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого Постановою КМУ № 879 про заходи щодо збереження доріг загального користування.
На думку апелянта, даний Порядок може бути застосований лише суб'єктами оціночної діяльності.
Апелянт посилається на те, що позивач позбавляється права на відшкодування зазначених збитків, оскільки після виявленого порушення транспортний засіб не був затриманий; вимірювальний засіб не відповідав вимогам Технічного регламенту № 94 та № 255, вимірювання проводилось у статичному режимі, а не у русі; місце розташування пунктів габаритно-вагового контролю не відповідало вимогам законодавства щодо місцевості.
Всі ці обставини, на думку апелянта, є підставами для скасування рішення суду та відмови у позові.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 12.10.2020 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Пенькова Олександра Петровича на рішення господарського суду Запорізької області від 26.08.2020 року у справі № 908/93/20, розгляд справи призначено у судовому засіданні в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду за адресою: м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 65, зал судових засідань № 207 на 18.11.2020рік.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 24.11.2020 розгляд апеляційної скарги призначено на 14.12.2020 на 09год.30хв.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 11.12.2020 розгляд апеляційної скарги призначено на 12.01.2021 на 09год.30хв., в режимі відеоконференції.
В судовому засіданні 12.01.2021 року представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги просив скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити у задоволенні позовних вимог, а представник Дніпропетровської обласної прокуратури заперечував проти доводів апеляційної скарги просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення ( відзив на апеляційну скаргу).
Представник Державної служби України з безпеки на транспорті не з'явився, про час та місце проведення судового засідання повідомлений судом належним чином ( на електронну пошту), заяв про відкладення розгляду справи не надав.
12.01.2021 року в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників відповідача та Дніпропетровської обласної прокуратури, дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства, Центральний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 14.02.2019 уповноваженими особами управління Укртрансбезпеки в Кіровоградській області Державної служби України з безпеки на транспорті виявлено факт перевезення вантажу із перевищенням вагових обмежень, встановлених Правилами дорожнього руху України, без дозволу виданого Державтоінспекцією, або документа про внесення плати за проїзд великовагових транспортних засобів.
На підставі Щотижневого графіку проведення рейдових перевірок управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області у період 11.02.2019 по 17.02.2019 та направлення на рейдову перевірку від 13.02.2019 № 004101 посадовими особами управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області 14.02.2019 на а/д М-12 "Стрий-Тернопіль-Кропивницький-Знамянка" 716 км + 405 м ППГВК проведено рейдову перевірку транспортного засобу - автомобіля марки DAF модель 95ХF 430, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 та напівпричіпу марки KRONE модель SBP-27, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 .
Зазначений автомобіль та напівпричіп належать фізичній особі-підприємцю Пенькову Олександру Петровичу (РНОКПП НОМЕР_3 ), який зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .
За результатами проведеного контролю зважування транспортного засобу за допомогою засобу вимірювальної техніки "Ваги пересувні автомобільні Cheklode Freeweight", який зареєстровано в Державному реєстрі засобів вимірювальної техніки за номером У2570-07, сертифікат №UA-MI/I-2195-2007 від 21.11.2007 серія А №004666, свідоцтво про повірку №34-00/2153 від 27.06.2018 встановлено, що загальна вага транспортного засобу складає 62 680 кг (6 тонни 680 кг) - квитанція зважування №22067 від 14.02.2019, час 15:02, навантаження на осі складає: 1) 8760 кг (8,760 тонн); 2) 16040 кг (16,040 тонн); 3) 9040 кг (9,040 тонн); 4) 10560 кг (10,560 тонн); 5) 9280 кг (9,280 тонн); 6) 9000 кг (9 тонн).
За даним фактом посадовими особами складено акт від 14.02.2019 № 025184 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 14.02.2019 № 045124.
Згідно з актом № 025184 від 14.02.2019 автомобіль марки DAF модель 95ХF 430, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 з напівпричіпом марки KRONE модель SBP-27, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керування водія ОСОБА_1 здійснював перевезення вантажу з перевищенням вагових обмежень.
Крім того, у товарно-транспортній накладній від 13.02.2019 № 86 зазначено, що зазначений автомобіль марки DAF модель 95ХF 430, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 з напівпричіпом марки KRONE модель SBP-27, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керування водія ОСОБА_1 прямував за маршрутом м. Сквіра до с. Михайлівка, Запорізької області, перевозив насипом від вантажовідправника фізичної особи підприємця Худолій Н.Д. до вантажоодержувача фізичної особи підприємця Пеньков О.П.
На підставі складених у ході здійснення габаритно-вагового контролю матеріалів, відповідно до постанови КМУ №879 від 27.06.2007, посадовими особами Управління здійснено розрахунок плати за проїзд великовагових та/або великогабаритного транспортного засобу №994 та нарахована плата за проїзд у розмірі 8702,15 євро, що за перерахунком згідно офіційного курсу валют євро до гривні Національного банку України станом на 14.02.2019 еквівалентно 266 532,93 грн (на день проведення розрахунку, а саме на 14.02.2019 курс гривні до 100 євро становив 3062,84 гривень), яку відповідачем на час звернення прокурора до суду не сплачено.
Листом від 18.02.2019 вих. 28-1-06/678 (поштовий трек номер 2500901725098) управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області повідомило ФОП Пеньков О.П. про необхідність внесення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового/великогабаритного транспортного засобу марки DAF модель 95ХF 430, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 у розмірі 8702,15 євро у продовж 30 календарних днів з моменту визначення плати.
Звертаючись до Фізичної особи-підприємця Пенькова Олександра Петровича з позовом про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом в розмірі 266 532,93 грн., позивач посилався на те, що зазначена сума грошових коштів у визначений термін у добровільному порядку відповідачем сплачена не була, що стало підставою для звернення управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області до органів прокуратури для здійснення представництва щодо стягнення цієї суми в судовому порядку.
Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд першої інстанції виходив з того, що відповідач здійснив перевезення вантажу з перевищенням вагових параметрів, що є підставою для нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України «Про автомобільний транспорт», відповідно до частини дванадцятої статті 6 якого державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.
Частини перша та четверта статті 48 Закону передбачають, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.
Статтею 33 Закону визначено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Частиною другою статті 29 Закону передбачено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Процедура здійснення габаритно-вагового контролю регламентується Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого Постановою КМУ № 879 «Про заходи щодо збереження доріг загального користування», пунктом 3 якого встановлено, що габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.
Згідно з підпунктом 3 пункту 2 Порядку № 879 великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил № 1306. При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 %.
Пунктом 22.5 Правил дорожнього руху передбачено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м. Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.
Відповідно до п. 21 Порядку № 879 у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 % подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування. Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України.
Також пунктами 26, 27 Порядку № 879 передбачено, що кошти, стягнені за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, спрямовуються в установленому порядку до державного бюджету в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком на день проведення розрахунку.
Відповідно до пункту 28 Порядку № 879 плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.
Методику розрахунку плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту визначено пунктом 30 Порядку № 879, відповідно до якого плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу справляється за встановленими ставками залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту за формулою: П = (Рзм + Рнв + Рг) х В, де П - розмір плати за проїзд; Рзм - розмір плати за перевищення загальної маси транспортного засобу за 1 км проїзду; Рнв -розмір плати за перевищення навантаження на вісь (осі) (за одиничну + за здвоєну + за строєну) транспортного засобу за 1 км проїзду; Рг - розмір плати за перевищення габаритів (за висоту + за ширину + за довжину) транспортного засобу за 1 км проїзду; В - відстань перевезення, км. Осі вважаються здвоєними або строєними, якщо відстань між зближеними (суміжними) осями не перевищує 2,5 м.
Пунктом 31 Порядку № 879 передбачено, що при визначенні розміру плати за проїзд транспортних засобів з осьовим сполученням більше трьох береться до рахунку схема, що спричиняє більші руйнування доріг з комбінацій одно-, двох- та трьохосьових сполучень, а найбільша сума навантаження на суміжні осі припадає на максимальну колісну формулу. Для строєних осей з одиночними шинами плата за перевищення допустимих навантажень на вісь (осі) збільшується у два рази.
Відповідно до пункту 31-1 Порядку № 879 якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 % - у подвійному розмірі; на 10 - 40 % - у потрійному розмірі; більше як на 40 % - у п'ятикратному розмірі. У разі перевищення кількох нормативів вагових або габаритних параметрів плата за проїзд визначається виходячи з параметру з найбільшим перевищенням. Перевізник зобов'язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки.
Як вбачається з матеріалів справи, за результатами зважування автомобіля та габаритно-вагового контролю, посадовими особами уповноваженими особами управління Укртрансбезпеки в Кіровоградській області Державної служби України з безпеки на транспорті зафіксовано здійснення відповідачем перевезення вантажу з перевищенням вагових параметрів на які нараховується плата за проїзд без оформлення відповідного дозволу.
Зокрема, фактичні вагові параметри склали 62,68 тонн (при допустимих - 40 тонн), перевищення параметрів від нормативу становить 56,7%, плата за проїзд за перевищення 1,05 євро/км. Параметри навантаження на здвоєну ось склало 25,80 тонн (при допустимій нормі 16 тонн) плата за проїзд за перевищення нормативних параметрів становить 1,37 євро/км. Параметри навантаження на здвоєну ось склало 18,280 тонн при допустимій нормі 16 тон, у зв'язку з чим, параметри, за які нарахована плата за проїзд становлять 2,280 тонн, перевищенням параметрів від нормативу 14,2% з платою за проїзд за перевищенням нормативів 0,27 євро/км. Коефіцієнт збільшення плати за проїзд (у разі хоча б одного вагового параметру більше ніж 40% - К=5).
Згідно розрахунку відповідно до затвердженої формули (П=(1,05+1,37+0,27)*647*5=8702,15) з урахуванням відстані перевезення 647 км, до сплати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспорту визначено 8702,15 євро, що за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком України, складає 266 532,93 грн., а тому господарський суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про стягнення зазначеної суми з відповідача на користь держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті.
При цьому, доводи апелянта про те, що зазначена сума не є збитками, оскільки не доведений причинно-наслідковий зв'язок та ці збитки не можуть бути розраховані на підставі даного Порядку, є неспроможними з огляду на наступне.
Згідно з частиною третьою статті 5 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники правовідносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, дотримуючись вимог законодавства. Відносини у сфері господарювання регулюються Конституцією України, цим Кодексом, законами України, нормативно-правовими актами Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також іншими нормативними актами (стаття 7 ГК України).
Відповідно до статті 216 ГК України, учасники правовідносин у сфері господарювання несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання .
У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.
За частиною першої статті 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Відповідно до частин другої та третьої статті 225 ГК України законом щодо окремих видів господарських зобов'язань може бути встановлено обмежену відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов'язань. При визначенні розміру збитків, якщо інше не передбачено законом або договором, враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов'язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а у разі якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку, - на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків.
Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджений Постановою КМУ № 879 «Про заходи щодо збереження доріг загального користування» за своїм змістом визначає цю плату саме як матеріальні збитки державі внаслідок руйнування автомобільних доріг загального користування, розмір яких розраховується у спосіб та за формулою, передбаченою даним нормативно-правовим актом.
З огляду на вищезазначене, доводи апелянта про те, що заявлена сума не є збитками, не є доведеною та не може бути розрахована на підставі відповідного Порядку № 879, є безпідставними.
Посилання апелянта на те, що місце розташування пунктів габаритно-вагового контролю не відповідало встановленому законодавством, колегія суддів вважає необґрунтованим, оскільки згідно Порядку, місце здійснення габаритно-вагового контролю - спеціально облаштоване місце розташування стаціонарних або пересувних пунктів габаритно-вагового контролю.
Пересувний пункт габаритно-вагового контролю (далі - пересувний пункт) - спеціальний транспортний засіб, обладнаний вимірювальною і зважувальною технікою для здійснення контролю.
Як вбачається з матеріалів справи, графіком щоденної роботи пересувного пункту габаритно-вагового контролю в Кіровоградській області на лютий 2019 року, було затверджено дати, час роботи та ділянки дороги для здійснення габаритно-вагового контролю ( а.с. 32), у тому числі на ділянці М-12 Стрий-Кропивницький-Знам'янка, км 716+405, на якій і був розташований пункт габаритно-вагового контролю, а тому таке розташування не суперечило Порядку.
Доводи апелянта про те, що вимірювальний засіб не відповідав вимогам Технічного регламенту № 94, а тому результати зважування не є належними доказами, є безпідставними з огляду на наступне.
Так, Технічний регламент встановлює вимоги, яким повинні відповідати засоби вимірювальної техніки, які призначені для застосування у сфері законодавчо регульованої метрології (далі - засоби вимірювальної техніки), коли вони надаються на ринку та/або вводяться в експлуатацію для виконання завдань, пов'язаних з вимірюваннями.
Дія цього Технічного регламенту поширюється на засоби вимірювальної техніки, перелік яких наведено у додатку 1.
Проте, додаток № 1 не містить такого засобу вимірювальної техніки як ваги пересувні автомобільні, а тому цей Регламент не може бути застосований до спірних правовідносин.
В той же час, свідоцтво про повірку засобу вимірювальної техніки № 34-00/2153 та сертифікат про затвердження типу засобів вимірювальної техніки встановлює, що використаний позивачем засіб вимірювальної техніки відповідає вимогам ГОСТ 29329-92 « Весы для статического взвешивания. Общие технические требования» ( а.с. 42-43 т.1) і його використання не суперечить Порядку № 897.
Посилання апелянта на те, що він звільняється від відповідальності за заподіяні збитки у відповідності до статті 226 ГК України, оскільки внаслідок недбалості позивача його транспортний засіб не був затриманий є неспроможними, оскільки Порядок № 879 надає право тимчасово затримати транспортний засіб у випадку виявлення на стаціонарних або пересувних чи автоматичних пунктах габаритно-вагового контролю порушення правил проїзду великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, а не за порушення, пов'язані з перевищенням габаритних та/або вагових параметрів.
Таким чином, при проведенні габаритно-вагового контролю, складанні відповідної довідки, акту про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, здійсненні розрахунку плати за проїзд посадові особи Управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області діяли на підставі та у спосіб, встановлені чинним законодавством, а також з дотриманням вимог чинного законодавства, а тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Інші доводи апелянта є безпідставними і висновків суду першої інстанції вони не спростовують.
Оскільки, розглядаючи справу господарський суд Запорізької області всебічно, повно, об'єктивно дослідив всі обставини справи, дав їм належну правову оцінку, правильно застосував норми процесуального та матеріального права, рішення суду підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.
Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст.275-282 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Пенькова Олександра Петровича - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Запорізької області від 26.08.2020 року у справі № 908/93/20 - залишити без змін.
Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Фізичну особу-підприємця Пенькова Олександра Петровича.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 13.01.2021року.
Головуючий суддя О.В.Березкіна
Суддя С.Г.Антонік
Суддя О.Г.Іванов
У зв'язку з припиненням відправлення поштової кореспонденції в Центральному апеляційному господарському суді, про що складений акт від 23.11.2020, копії постанови Центрального апеляційного господарського суду від 12.01.2021 у справі №908/93/20 поштою не надсилаються.
Надіслати копії цієї постанови на електронну адресу: Першого заступника прокурора Кіровоградської області; Державної служби України з безпеки на транспорті; Фізичної особи-підприємця Пенькова Олександра Петровича.