Справа № 766/272/19
н/п 2/766/4875/21
05.01.2021 року м. Херсон
Херсонський міський суд Херсонської області у складі:
головуючого судді Єпішина Ю.М.,
секретар Сауляк Я.О.,
за участі представника позивача адвоката Бойко В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Херсоні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного нотаріуса Другої Херсонської нотаріальної контори Новосельської О.В., про оскарження постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Державного нотаріуса Другої Херсонської державної нотаріальної контори Новосельської О.В., у якому просить скасувати постанову державного нотаріуса Другої Херсонської державної нотаріальної контори Новосельської О.В. від 08.10.2018 року про відмову у вчиненні нотаріальної дії, а саме відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом ОСОБА_1 після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 його матері ОСОБА_2 на недоотриману пенсію та зобов'язати видати ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 його матері ОСОБА_2 на недоотриману пенсію.
В обґрунтування позову зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 . Спадкодавець проживала на момент смерті за адресою: АДРЕСА_1 . Факт смерті і місце підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 19.04.2018 року. ОСОБА_1 25.05.2018 року звернувся до державного нотаріуса Другої Херсонської державної нотаріальної контори Новосельської O.A. із заявою про прийняття спадщини після смерті його матері ОСОБА_2 , 1927 року народження. Другою Херсонською державною нотаріальною конторою було заведено спадкову справу № 274/2018. ОСОБА_1 08. 10.2018 року отримав постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, яка мотивована тим, що ОСОБА_1 не надано доказів того, що відсутні спадкоємці, які фактично прийняли спадщину після смерті ОСОБА_2 . Позивач вважає, що постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії є безпідставною, окрім нього із заявою про прийняття спадщини не звертався та він має право на спадкування як спадкоємець першої черги.
Ухвалою судді Херсонського міського суду Херсонської області Херсонської області Дорошинської В.Е. від 15.01.2019 року про справі відкрито провадження та призначено судове засідання.
Відповідно до розпорядження Херсонського міського суду Херсонської області №01-09/1827/19 від 15.08.2019 року суддя Дорошинська В.Е. не може продовжувати розгляд справи.
Судді Херсонського міського суду Херсонської області Єпішину Ю.М. повторно автоматизовано розподілено дану справу.
Ухвалою від 02.12.2019 року прийнято до провадження в порядку спрощеного позовного провадження.
Представник позивача адвоката Бойко В.В. у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Від Другої Херсонської державної нотаріальної контори надана заява про розгляд справи без участі представника, при розгляді справи покладається на розсуд суду.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що згідно копії довідки від 16.04.2018 № 0000514567 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , взято на облік внутрішньо переміщеної особи за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 8).
08.10.2018 року нотаріусом Другої Херсонської державної нотаріальної контори Новосельською О.В. було винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії - видачі ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину за законом на недоотриману пенсію, після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 7)
Постанова мотивована тим, що спадкоємцем не надано доказів того, що відсутні спадкоємці, які фактично прийняли спадщину після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , оскільки проживали з померлою за однією адресою та не відмовилися від спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, у зв'язку з чим нотаріус не має можливості встановити коло спадкоємців.
У свідоцтві про народження ОСОБА_1 батьками зазначені: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що підтверджується його копією.
З матеріалів спадкової справи № 274/2018 щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 убачається, що25.05.2018 року ОСОБА_1 звернувся до Другої Херсонської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_2 .
Згідно довідки ГУ ПФУ в Херсонській області від 25.09.2018 року № 9953/04 ОСОБА_2 мала право на отримання пенсії в розмірі 60920,25 грн.
Частиною 1-2 статті 52 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім'ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Відповідно до статті 1216 Цивільного кодексу України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про нотаріат», нотаріус - це уповноважена державою фізична особа, яка здійснює нотаріальну діяльність у державній нотаріальній конторі, зокрема посвідчує права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняє інші нотаріальні дії, передбачені законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
Статтею 5 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що нотаріус зобов'язаний сприяти громадянам, підприємствам, установам і організаціям у здійсненні їх прав та захисті законних інтересів, роз'яснювати права і обов'язки, попереджати про наслідки вчинюваних нотаріальних дій для того, щоб юридична необізнаність не могла бути використана їм на шкоду.
Згідно зі статтею 34 Закону України «Про нотаріат», нотаріуси вчиняють певні нотаріальні дії, в т.ч. видають свідоцтва про право на спадщину.
Статтею 66 Закону України «Про нотаріат», встановлено, що на майно, що переходить за правом спадкоємства до спадкоємців або держави, нотаріусом або в сільських населених пунктах - посадовою особою органу місцевого самоврядування, яка вчиняє нотаріальні дії, за місцем відкриття спадщини видається свідоцтво про право на спадщину у строки, встановлені цивільним законодавством України.
Порядок видачі свідоцтва про право на спадщину визначений статтею 67 Закону України «Про нотаріат», згідно з якою свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством, на ім'я всіх спадкоємців або за їх бажанням кожному з них окремо.
Статтею 68 Закону України «Про нотаріат» встановлено, що нотаріус при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом перевіряє факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства за законом осіб, які подали заяву про видачу свідоцтва, та склад спадкового майна.
Згідно ст. 46, 46-1 Закону України «Про нотаріат» нотаріуси або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, має право витребовувати від фізичних та юридичних осіб відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії. Відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальних дій, повинні бути подані в строк, визначений нотаріусом. Цей строк не може перевищувати одного місяця. Неподання відомостей та документів на вимогу нотаріуса є підставою для відкладення, зупинення вчинення нотаріальної дії або відмови у її вчиненні. Нотаріус під час вчинення нотаріальних дій обов'язково використовує відомості єдиних та державних реєстрів шляхом безпосереднього доступу до них. Нотаріус під час вчинення нотаріальних дій обов'язково використовує відомості Єдиного державного демографічного реєстру, а також Державного реєстру актів цивільного стану громадян, Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, інших єдиних та державних реєстрів, що функціонують у системі Міністерства юстиції України.
Відповідно до п.п. 1-3 Глави 7 Розділу 1 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 № 296/5 встановлено, що відповідно до статті 46 Закону нотаріус має право витребувати від фізичних та юридичних осіб відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальних дій. Такі відомості та (або) документи повинні бути подані в строк, визначений нотаріусом. Цей строк не може перевищувати одного місяця. Неподання відомостей та документів на вимогу нотаріуса є підставою для відкладення, зупинення вчинення нотаріальної дії або відмови у її вчиненні. Документи, на підставі яких вчинено нотаріальну дію, та документи або копії (витяги) з них, необхідні для вчинення нотаріальної дії, обов'язково долучаються до примірника правочину, свідоцтва тощо, які залишаються у справах нотаріуса.
У пункті 4 Інформаційного листа, виданого спільно Відділом методичного забезпечення та інформаційно-аналітичної роботи НПУ та Комісією НПУ з питань співробітництва з органами державної влади та місцевого самоврядування 29 червня 2017 року «Про деякі питання оформлення спадкових прав на майно, яке знаходиться на тимчасово окупованій території України та на території проведення антитерористичної операції. Особливості відчуження нерухомого майна, що знаходиться на непідконтрольній Україні території» (далі Інформаційний лист) роз'яснено що відповідно до статей 1268 та 1269 ЦКУ прийняття спадщини здійснюється шляхом: 1) подання заяви про прийняття спадщини; 2) постійного проживання спадкоємця разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, у разі якщо спадкоємець протягом строку, встановленого для прийняття спадщини, не заявив про відмову від неї; 3) малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою четвертою статті 1273 ЦК України.
При зверненні спадкоємця у зв'язку з відкриттям спадщини нотаріус, серед іншого, вправі витребовувати додаткові відомості щодо наявності/відсутності інших спадкоємців (осіб, які закликаються до спадкування) шляхом направлення запитів до уповноважених на те органів.
З огляду на те, що є труднощі в отриманні такої інформації на непідконтрольній Україні території, відомості про наявність/відсутність осіб, які постійно проживали, тобто були зареєстровані зі спадкодавцем на час відкриття спадщини зазначаються спадкоємцями у відповідних заявах.
При цьому, нотаріус має роз'яснити спадкоємцям положення статті 27 Закону України «Про нотаріат» щодо відповідальності за подання неправдивих відомостей, а також наслідки прийняття спадщини іншими спадкоємцями (за згодою спадкоємців або через суд) з урахуванням норм статті 1280 ЦК України, яка передбачає порядок перерозподілу спадщини.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у своїй постанові від 15.05.2019 по справі № 221/3306/17.
Статтею 49 Закону України «Про нотаріат» визначено порядок підстав для відмови нотаріусом у вчиненні нотаріальної дії, серед яких: вчинення такої дії суперечить законодавству України; не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії.
Відповідно до ч. 3 ст. 49 Закону України «Про нотаріат» нотаріусу або посадовій особі, яка вчиняє нотаріальні дії, забороняється безпідставно відмовляти у вчиненні нотаріальної дії.
Відповідно до статей 1268, 1269 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Статтею 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлено строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ч. 2 ст. 1274 ЦК України спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги.
Відповідно до статей 1258, 1261 ЦК України позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем першої черги як син померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .
Доказом того, що інші спадкоємці, окрім позивача ОСОБА_1 , не зверталися до нотаріальної контори з відповідною заявою про прийняття спадщини є відсутність такого звернення в матеріалах спадкової справи.
Аналогічні норми містить і підзаконний нормативний акт: так, відповідно до п.п. 3.15 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Мінюсту № 296/5 від 22.02.2012 (далі - Порядок), якщо спадкоємець протягом шести місяців не подав до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв спадщину.
Відповідно до п. 4 глави 10 цього Порядку для отримання свідоцтва про право на спадщину усі спадкоємці, які бажають прийняти спадщину, мають звернутись до нотаріуса з певними заявами, які є підставами для заведення спадкової справи: спадкоємці за законом чи заповітом з заявою про прийняття спадщини; спадкоємці, які постійно проживали разом зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину.
П.п. 4.14 глави 10 Порядку встановлено, що при видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус обов'язково перевіряє: факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства, якщо має місце спадкування за законом, прийняття спадкоємцем спадщини у встановлений законом спосіб, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину.
З аналізу вищезазначених норм слід дійти висновку, що при прийнятті рішення про видачу спадкоємцю свідоцтва про право на спадщину, нотаріус повинен не тільки прийняти надані спадкоємцем документи, але й має активний обов'язок пересвідчитись самостійно у наявності відомостей про час та місце відкриття спадщини, визначити коло осіб, які можуть бути спадкоємцями, а також отримати дані про те, хто, у передбачений законом спосіб та термін, прийняв спадщину.
Згідно ст. 11-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», ст. 9-1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», у разі якщо останнім місцем проживання спадкодавця є тимчасово окупована територія, місцем відкриття спадщини є місце подання першої заяви, що свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна, спадкоємців, виконавців заповіту, осіб, заінтересованих в охороні спадкового майна, або вимоги кредиторів. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, а нерухоме майно або основна його частина, у разі відсутності нерухомого майна - основна частина рухомого майна знаходиться на території, передбаченій частиною першою цієї статті, місцем відкриття спадщини є місце подання першої заяви, що свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна, спадкоємців, виконавців заповіту, осіб, заінтересованих в охороні спадкового майна, або вимоги кредиторів. Спадкова справа підлягає реєстрації у Спадковому реєстрі в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.
Згідно Інформаційного листа Нотаріальної палати України «Деякі питання оформлення спадкових прав на майно, яке знаходиться на тимчасово окупованій території України та на території проведення антитерористичної операції», якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна-місцезнаходження основної частини рухомого майна.
Якщо спадкодавець, був зареєстрований та проживав на непідконтрольній Україні території, місце відкриття спадщини не прив'язується до місця проживання спадкодавця (загальне правило статті 1221 ЦК України), а встановлюється місцем подання першої заяви або вимоги кредиторів.
Наказом «Про затвердження Змін до Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» Міністерства юстиції України від 04.12.2017 № 3851/5, у підпункті 1.8 пункту 1 глави 2 розділу II слова «нотаріус вимагає подачі йому довідки про склад сім'ї житлово-експлуатаційної організації, квартального комітету або іншого уповноваженого органу з питань реєстрації місця проживання» замінити словами «нотаріусу подається відповідна заява відчужувача», а Наказом «Про затвердження Змін до Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» Міністерства юстиції України № 2785/5 від 27.08.2018 взагалі цю норму виключено.
З часу відкриття спадщини інші спадкоємці за законом, окрім позивача, не звернулись з заявою про прийняття спадщини, що підтверджується матеріалами спадкової справи.
Відповідно до п.1.13 глави 10 розділу ІІ Порядку вчиненні нотаріальних дій нотаріусами України, місце відкриття спадщини підтверджується: довідкою житлово-експлуатаційної організації, довідкою правління житлово-будівельного кооперативу про реєстрацію (постійне місце проживання)спадкодавця; записом у будинковій книзі про реєстрацію (постійне місце проживання)спадкодавця, довідкою адресного бюро, довідкою райвійськкомату про те, що спадкодавець до призову на військову службу проживав за відповідною адресою. Місце відкриття спадщини не може підтверджуватись свідоцтвом про смерть. Якщо останнє місце проживання спадкодавця було на території України, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження, нотаріусу подається відповідна заява спадкоємця.
З метою дотримання прав і свобод осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення, та у зв'язку з надходженням до Міністерства юстиції України численних звернень громадян щодо витребування нотаріусами довідок житлово-експлуатаційних організацій при заведенні спадкових справ та видачі свідоцтв про право на спадщину після смерті осіб, які проживали та були зареєстровані на території проведення антитерористичної операції, Міністерством Юстиції України у Листі від 03.03.2016 № 1535/13/32-16 було надано роз'яснення, відповідно до якого, надання довідки житлово-експлуатаційної організації з місця проживання спадкодавців, які проживали та були зареєстровані на території проведення антитерористичної операції, не може вимагатися.
Місто Горлівка Донецької області розташоване на не підконтрольній Україні території, де проводиться Операція об'єднаних сил, а до того - антитерористична операція. Державні органи України там не функціонують.
З огляду на те, що на сьогодні фактично є неможливим отримання відомостей про наявність/відсутність осіб, які постійно проживали, тобто були зареєстровані зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, такі відомості зазначаються спадкоємцями, які звернулись за оформленням спадщини, у відповідних заявах на ім'я нотаріуса. Нотаріус роз'яснює спадкоємцям положення статті 27 Закону України «Про нотаріат» щодо відповідальності за подання неправдивих відомостей.
Таким чином, відмова у видачі свідоцтва про право на спадщину за спадкодавцем, який помер на непідконтрольній Україні території, у зв'язку з відсутністю довідки з переліком осіб, які проживали та були зареєстровані разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, тягне за собою безповоротне порушення права позивача.
Статтею 50 Закону «Про нотаріат» встановлено, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.
На підставі викладеного, можливо зробити висновок про те, що позивачем зроблено усі необхідні дії, які передбачені законом для отримання свідоцтва.
Враховуючи зазначене, суд вважає безпідставною відмову державного нотаріуса Другої Херсонської державної нотаріальної конториу видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, внаслідок надання доказів щодо відсутності спадкоємці, які фактично прийняли спадщину після смерті ОСОБА_2 , оскільки проживали з померлою за однією адресою та не відмовилися від спадщини, отже позовні вимоги в частині скасування постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Що стосується позовної вимоги щодо зобов'язання відповідача видати ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 на недоотриману пенсію, суд зазначає наступне.
Конституцією України закріплені принципи здійснення державної влади на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову (частина перша статті 6) та положення, згідно з яким органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 19). Про це йдеться і в Рішенні Конституційного Суду України у справі про фінансування судів від 24 червня 1999 року № 6-рп/99 (абзац перший пункту 2 мотивувальної частини).
Зміст наведених правових норм і рішень Конституційного Суду України у їх системному зв'язку дає суду підстави для висновку, що жодним іншим органом або посадовою, службовою особою, окрім нотаріусом або в сільських населених пунктах - посадової особи органу місцевого самоврядування, яка вчиняє нотаріальні дії, за місцем відкриття спадщини, не можуть здійснюватись повноваження і прийматись рішення, які згідно Закону України «Про нотаріат» належать до компетенції нотаріусу, в тому числі і судами, про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом та реєстрацію нерухомого майна.
Як роз'яснено у п. 14 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні» від 31.01.1992 № 2, при задоволенні скарги на нотаріальні дії суд має їх скасувати, зазначивши, які саме нотаріальні дії, коли і ким вчинені, скасовуються. Задовольняючи скаргу на відмову у вчиненні нотаріальної дії, суд в резолютивній частині рішення зазначає про скасування постанови (іншого відповідного акта) про це (з наведенням дати і органу, що її прийняв) і яку нотаріальну дію та хто повинен вчинити.
Суд не може в таких справах замість скасування нотаріальних дій визнавати недійсними посвідчені угоди; сам вирішувати питання про відповідні дії (наприклад, дозволити подарувати чи продати певне майно замість зобов'язання нотаріального органу виконати відповідну нотаріальну дію); зобов'язати орган, що виконує нотаріальні дії, вчинити дію, яка суперечить закону (посвідчити договір дарування державним підприємством своєму працівникові жилого будинку при відсутності на це дозволу власника тощо), або вчинити нотаріальну дію у зв'язку з поданням суду документів чи доказів, відсутність яких у заявника викликала відмову у вчиненні цих дій, оскільки зазначена обставина є підставою для нового звернення до нотаріального органу, а не для скасування його постанови.
Виходячи із вищевикладеного, суд не може зобов'язати нотаріуса на здійснення конкретних нотаріальних дій із зазначенням конкретного рішення, яке повинно бути ухвалено.
Враховуючи встановлені судом обставини справи, вищевикладені норми матеріального та процесуального права, вислухавши доводи та пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Керуючись ст. 2-7, 9-13, 141, 223, 247, 258, 259, 263-265, 273, 351, 352, 354, 355, 430 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до Державного нотаріуса Другої Херсонської нотаріальної контори Новосельської О.В., про оскарження постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Постанову Державного нотаріуса Другої Херсонської нотаріальної контори Новосельської О.В. від 08.10.2018 року про відмову ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на недоотриману пенсію, після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 - скасувати.
У задоволенні інших вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції на протязі тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції до Херсонського апеляційного суду.
До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Херсонський міський суд Херсонської області.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручено в день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Суддя Ю.М.Єпішин