06.01.2021 Справа №607/22439/20
Провадження № 3/607/8247/2020
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Делікатна Л.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції в Тернопільській області ДПП про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працює інженером ТОВ VIP «Комп'ютери», проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ст. 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №038817, громадянин ОСОБА_1 , 14 грудня 2020 року о 14 год. 09 хв. в м. Тернополі по вул. Микулинецька, 99А керуючи автомобілем «Ford Tourneo Connect», реєстраційний номер НОМЕР_1 , будучи причетним до скоєння дорожньо - транспортної пригоди місце події залишив.
ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП не визнав та суду пояснив, що 14 грудня 2020 року о 14 год. 09 хв. він керував автомобілем «Ford Tourneo Connect», реєстраційний номер НОМЕР_1 , по вул. Микулинецькій, 99 А в м.Тернополі, однак не був учасником ДТП, оскільки стояв попереду тих транспортних засобів між якими відбулося зіткнення.
Суд, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного висновку.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
З врахуванням загального визначення поняття адміністративного правопорушення, обов'язковою ознакою будь-якого адміністративного правопорушення є вина особи у його вчиненні (у формі умислу або необережності), тобто певне психічне відношення особи до свого протиправного діяння і його суспільно небезпечним або шкідливим наслідкам (результату).
Так, відповідно до ст.122-4 КУпАП, адміністративна відповідальність настає за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №038817 вбачається, що ОСОБА_1 інкримінується порушення ст. 122-4 КУпАП, залишення водіями транспортних засобів місця дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 14 грудня 2020 року о 14 год. 09 хв. в м. Тернополі по вул. Микулинецька, 99А.
На доведення вини ОСОБА_1 , до протоколу серії ДПР18 №038817 долучено наступні докази, які досліджені та проаналізовані судом, а саме:
- схему місця ДТП, яка мала місце від 14 грудня 2020 року о 14 год. 09 хв. по вул. Микулинецька, 99А в м. Тернополі;
- письмові пояснення ОСОБА_2 від 14 грудня 2020 року, які повністю спростовуються його письмовими поясненнями від 21 грудня 2020 року, в яких він зазначив, що претензій до водія автомобіля «Ford Tourneo Connect», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який рухався по переду нього не має;
- письмові пояснення ОСОБА_1 від 21 грудня 2020 року, з яких слідує, що 14 грудня 2020 року о 14 год. 09 хв. він, ОСОБА_1 , керував автомобілем «Ford Tourneo Connect», реєстраційний номер НОМЕР_1 зайняв крайню ліву смугу для виконання розвороту. В цей час помітив в дзеркало заднього виду автомобіль «Mercedes Benz Vito», білого кольору, який рухався на великій швидкості та почав різко гальмувати, після чого, почув звук удару та помітив, як вказаний автомобіль залишив місце ДТП. Оскільки він, ОСОБА_1 , не запам'ятав номерний знак автомобіля «Mercedes Benz Vito», тому доганяв його, щоб розгледіти його номер. Проте, автомобілю «Mercedes Benz Vito» вдалося зникнути в дворах вул. Микулинецької, після чого, він зупинися та зберіг відео-запис з відео-реєстратора, щоб надати при необхідності;
- рапорт поліцейського взводу роти батальйону УПП в Тернопільській області Василюк Г. від 14 грудня 2020 року; рапорт інспектора відділу розшуку та опрацювання матеріалів ДТП УПП в Тернопільській області ДПП Солтисяк А. від 16 грудня 2020 року; протокол перегляду відеозапису від 16 грудня 2020 року з автореєстратора автомобіля «Ford Tourneo Connect», реєстраційний номер НОМЕР_1 ; 3 фото знімки автомобіля «Mercedes Benz», реєстраційний номер НОМЕР_2 ; протокол перегляду відеозапису від 16 грудня 2020 року з автореєстратора автомобіля «Honda Accord», реєстраційний номер НОМЕР_3 ; 2 фото знімки розташування транспортних засобів, а саме: «Mercedes Benz Vito», «Ford Tourneo Connect», «Kia Sorento» по вул. Микулинецькій м. Тернополя; рапорт інспектора відділу розшуку та опрацювання матеріалів ДТП УПП в Тернопільській області ДПП Солтисяк А. від 16 грудня 2020 року; протокол огляду транспортного засобу «Mercedes Benz» від 21 грудня 2020 року, на яких відсутні об'єктивні дані, які б вказували, що ОСОБА_1 був причетний до ДТП, після чого залишив місце події;
- протокол огляду транспортного засобу «Ford Tourneo Connect», реєстраційний номер НОМЕР_1 від 16 грудня 2020 року, з якого вбачається, що за результатами проведеного зовнішнього огляду зазначеного транспортного засобу встановлено відсутність зовнішніх пошкоджень;
- протокол перегляду відеозапису від 16 грудня 2020 року з камери зовнішнього відео-спостереження, що розташована навпроти місця вчинення ДТП, зі змісту якого вбачається, що автомобіль «Ford Tourneo Connect» білого кольору рухаючись у крайній лівій смузі призупинився, позаду нього рухався автомобіль «Kia Sorento», який також призупинився і в цей момент невідомий автомобіль «Mercedes Benz Vito» білого кольору допустив зіткнення із задньою частиною автомобіля «Kia Sorento», що підтверджено також рапортом інспектора відділу розшуку та опрацювання матеріалів ДТП УПП в Тернопільській області ДПП Солтисяк А. від 17 грудня 2020 року та письмовими поясненнями ОСОБА_3 від 21 грудня 2020 року, в яких він описав обставини вчинення ним ДТП 14 грудня 2020 року о 14 год. 09 хв. по вул. Микулинецька в м. Тернополі, зазначивши, що залишив місце події, з яких вбачається, що ОСОБА_1 не був учасником дорожньо-транспортної пригоди 14 грудня 2020 року.
Отже, з досліджених доказів суд встановив, що ОСОБА_1 не був учасником дорожньо-транспортної пригоди 14 грудня 2020 року, у зв'язку з чим не порушив п.2.10 (а) ПДР України, про що йдеться у протоколі серії ДПР18 №038817.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважені оцінювати надані їм докази (п. 34 рішення у справі «Тейксейра де Кастор проти Португалії» від 09 червня 1998 року, п. 54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19 лютого 2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.
Виходячи з положень ст. 8, ст. 62 Конституції України дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
На підставі відповідної практики ЄСПЛ можливо зробити однозначний висновок, що суд не має права перебирати на себе функцію обвинувача у справах про адміністративні правопорушення, які в розумінні Конвенції прирівнюються до кримінального провадження, оскільки в такому випадку суд перестає бути незалежним та неупередженим органом з розгляду спорів, що є безумовним порушенням ст. 6 Конвенції в частині права кожного на справедливий суд. В такому випадку суд позбавлений можливості самостійно здійснювати збір додаткових доказів, що підтверджували б або спростовували б вину правопорушника, а отже судовий розгляд здійснюється на підставі наданих суду матеріалів.
З огляду на зазначене, суд позбавлений змоги самостійно витребовувати докази та документи на підтвердження вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, вказаний обов'язок покладений на орган або особу, яка складає відповідний протокол.
Це повністю узгоджується з приписами ч. 2 ст. 251 КУпАП, згідно яких обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до положень ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
З огляду на викладене, за відсутності належних та допустимих доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, суд приходить до висновку, що в діях останнього відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, а тому провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 122-4, 247, 283, 284, 285 КУпАП, суд,-
Провадження у справі про адміністративне правопорушення за ст.122-4 КУпАП відносно ОСОБА_1 - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Суддя Делікатна Л.В.