Справа № 594/1703/20
12 січня 2021 року
Суддя Борщівського районного суду Тернопільської області Зушман Г.І., за участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення, що надійшли від Борщівського відділення поліції Чортківського ВП ГУНП в Тернопільській області на:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , пенсіонера,
за ст.44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії АПР18 №18 №717325 від 17 листопада 2020 року, ОСОБА_1 17 листопада 2020 року о 12.40 год, перебуваючи на самоізоляції у зв'язку з відверненням захворювань COVID-19, покинув місце самоізоляції в с.Кривче, вул.Забутівка Борщівського району Тернопільської області, чим порушив вимоги ст.29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», пп. 3 п.10 постанови Кабінету Міністрів України № 641 від 22 липня 2020 року.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненому не визнав та пояснив, що 17 листопада 2020 року о 12.40 год, перебуваючи на самоізоляції в с.Кривче, вул.Забутівка Борщівського району Тернопільської області, прогулювався у себе вдома в саду та дихав свіжим повітрям за рекомендацією сімейного лікаря.
Диспозицією ст.44-3 КУпАП в редакції, чинній на час вчинення правопорушення, встановлена відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України"Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Зазначена норма КУпАП є бланкетною, тобто відсилає до нормативно-правових актів, які регулюють правила карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм та є обов'язковими для виконання.
Відповідно до пп.3 п.10 Постанови Кабінету міністрів України № 641 від 22 липня 2020 року«Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» в редакції, чинній на час складання протоколу, на території України на період дії карантину забороняється самовільно залишати місця самоізоляції, обсервації.
Згідно п.1 вищевказаної Постанови Кабінету міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 1 серпня до 31 грудня 2020 року встановлено на території Автономної Республіки Крим, Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Київської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, м. Києва, м. Севастополя (далі - регіони) карантин, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 “Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2” (Офіційний вісник України, 2020 р., № 23, ст. 896, № 30, ст. 1061) та від 20 травня 2020 р. № 392 “Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2”.
Статтею 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Згідно ст.251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Частиною 2 статті 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Обов'язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення, який в порядку ст. 251 КУпАП є одним з доказів в справі про адміністративне правопорушення, та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей, покладається на особу, яка має право складати відповідний протокол, та не може бути перекладено на суд.
У своїх рішеннях у справах «Малофєєва проти Росії» та «Карелін проти Росії» ЄСПЛ зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу, оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом.
За змістом ст.ст.279, 280 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення має суддею розглядатись лише у межах тих обставин, які зазначені у протоколі про таке порушення.
Вивченням матеріалів справи встановлено, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ст.44-3 КУпАП, вищевказаних вимог ст.256 КУпАП, поліцейським Борщівського ВП Чортківського ВП ГУНП в Тернопільській області в повному обсязі не дотримано.
Долучені до матеріалів справи на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.44-3 КУпАП докази, жодним чином не підтверджують його вини у вчиненні правопорушення.
Відповідно до п.п.3 п.10 постанови КМУ №641 від 22.07.2020, який зазначено в протоколі, на території України на період дії карантину забороняється самовільно залишати місця самоізоляції, обсервації.
Як зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення серії АПР18 №18 №717325 від 17 листопада 2020 року ОСОБА_1 17 листопада 2020 року о 12.40 год, перебуваючи на самоізоляції у зв'язку з відверненням захворювань COVID-19, покинув місце самоізоляції в АДРЕСА_1 .
Згідно п.27 Постанови Кабінету міністрів України № 641 від 22 липня 2020 року особи, які потребують самоізоляції, зобов'язані постійно перебувати у визначеному ними місці самоізоляції, утримуватися від контакту з іншими особами, крім тих, з якими разом проживають.
Поточний контроль працівниками Національної поліції, Національної гвардії, державних установ Міністерства охорони здоров'я епідеміологічного профілю, посадовими особами, уповноваженими органами місцевого самоврядування, здійснюється шляхом проведення перевірки фактичного перебування осіб за зазначеними ними адресами самоізоляції (п.30 Постанови).
Згідно інформації, наведеної у листі Борщівського міжрайонного відділу ДУ «Тернопільський обласний лабораторний центр МОЗУ» від 26 листопада 2020 року №15-03/3231, згідно якої ОСОБА_1 захворів 12 листопада 2020 року. Результат тесту від 14 листопада 2020 року на виявлення фрагментів SARS- CoV-2 позитивний. ОСОБА_1 було зобов'язано знаходитись на самоізоляції з моменту встановлення діагнозу (14.11.2020) протягом 14 днів. Станом на 17 листопада 2020 року ОСОБА_1 продовжував хворіти.
За даними витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №160965482 від 26 березня 2019 року та витяга з Державного земельного кадастру № НВ-6105539732019 ОСОБА_1 належить земельна ділянка площею 0,2 га в с.Кривче для ведення особистого селянського господарства.
За даними витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №160969875 від 26 березня 2019 року та витяга з Державного земельного кадастру № НВ-6105539732019 ОСОБА_1 належить земельна ділянка площею 0,25 га в с.Кривче для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.
Під час розгляду справи встановлено, що ОСОБА_1 17 листопада 2020 року о 12.40 год, під час перевірки працівниками поліції, перебував на самоізоляції за місцем проживання в АДРЕСА_1 , а саме, здійснював прогулянку у власному садку біля домоволодіння, що також підтверджується вищенаведеними витягами з Державних реєстрів, а також диском з відеозаписом, доданим поліцейськими до матеріалів справи.
Відповідно до ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
За таких обставин вважаю, що немає належних доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.44-3 КУпАП, а тому провадження по справі підлягає до закриття у відповідності до п.1 ст.247 КУпАП в зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.44-3 КК України.
Керуючись ст. 245, п.1 ст.247, ст.ст. 251-252, 266, 284 КУпАП,-
Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст.44-3 КУпАП закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на постанову може бути подана до Тернопільського апеляційного суду через Борщівський районний суд Тернопільської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя