Справа №461/5638/19
24 грудня 2020 року Галицький районний суд м. Львова у складі:
головуючого судді Фролової Л.Д.,
за участю секретаря судового засідання Рудницької А.О.,
позивачів ОСОБА_1
ОСОБА_2
представника позивачів ОСОБА_3
представника відповідача
ОСОБА_4 ОСОБА_5
представника третьої особи ОСОБА_6
розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за правилами загального позовного провадження за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 до ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , Державного реєстратора приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Львівської області Глинчак-Кучерепи Ольги Орестівни про витребування з чужого володіння нерухомого майна, та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , за участі третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_9 та третьої особи на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Нор Надії Миколаївни, - про скасування запису про право власності, зустрічною позовною заявою ОСОБА_9 до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 за участі третьої особи на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Нор Надії Миколаївни, про визнання протиправними та скасування рішення приватного нотаріуса,-
30 липня 2019 року позивачі звернулися до суду з відповідним позовом. Свої вимоги вони обґрунтували наступними підставами. Згідно рішення Галицького районного суду міста Львова від 26 квітня 2013 року були визнані недійсними прилюдні торги з реалізації арештованого майна та договір купівлі продажу квартири, а також свідоцтво про придбання арештованого нерухомого майна з прилюдних торгів та витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно, на ім'я ОСОБА_4 , на квартиру АДРЕСА_1 . За ОСОБА_1 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_2 було визнане право власності на вищезазначену квартиру та були приведені сторони у попереднє становище. Рішенням апеляційної інстанції вказане рішення Галицького районного суду м. Львова в частині визнання за позивачами права власності на квартиру було скасоване та ухвалене в цій частині нове рішення, яким було відмовлено у задоволенні цих позовних вимог, у решті рішення суду залишено без змін. На підставі вищевказаного рішення суду 20 жовтня 2015 року позивачам: відділом приватизації державного житлового фонду Галицького району Департаменту економічної політики Управління комунальної власності Львівської міської ради було видано дублікат свідоцтва про право власності на квартиру.
Надавши його приватному нотаріусу Львівського міського нотаріального округу Львівської області Hop Н.М., остання 03 червня 2016 року зареєструвала право спільної сумісної власності позивачів на квартиру АДРЕСА_1 .
В подальшому позивачам стало відомо, що 17 серпня 2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Змисловською Т. В. була здійснена реєстрація права власності на вищезазначену квартиру за ОСОБА_4 на підставі постанови Львівського апеляційного адміністративного суду у справі № 813/5580/16. Однак, як було з'ясовано позивачами та підтверджено листом Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2016 року за № К-2517/16 - адміністративна справа №813/5580/16 Львівського окружного адміністративного суду за позовом ОСОБА_4 до приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Hop Н.М., треті особи: ОСОБА_7 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_8 про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, номеру запису про право власності, у Львівському апеляційному адміністративному суді на апеляційному розгляді не перебувала, постанова Львівського апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2016 року не могла бути постановлена.
Позивачі зазначають, що вищенаведені факти і обставини встановлені постановою Львівського апеляційного суду від 03 червня 2019 року у справі №461/2285/17, якою апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 задоволено, а рішення Галицького районного суду м. Львова від 25 липня 2018 року скасовано. У справі було ухвалено нову постанову, згідно якої позов ОСОБА_1 , ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Змисловської Т.В., ОСОБА_4 про визнання незаконними та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, запису про право власності, поновлення в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомостей про державну реєстрацію речових прав задоволено частково: скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, на підставі якого зареєстровано право власності на квартиру за ОСОБА_4 ; скасовано запис про право власності на квартиру АДРЕСА_1 , за ОСОБА_4 , вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Змисловською Т.В. на підставі постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2016 року; поновлено запис в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 03 червня 2016 року, індексний номер 29895813, вчинений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Hop Н,М. про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 , за ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 .
Водночас, при спробі скасувати запис про право власності за ОСОБА_4 на підставі вищезгаданої постанови Львівського апеляційного суду від 03 червня 2019 року у справі №461/2285/17, ОСОБА_1 - отримав рішення про відмову у скасуванні від 18 червня 2019 року № 47380440. Вказане рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради ХмілярХ.А. було мотивоване переходом права власності до іншого набувача, тобто ОСОБА_9 .
Згідно інформаційної довідки №170878188 від 19 червня 2019 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, а саме: квартири АДРЕСА_1 позивачі дізналися, що 07 червня 2019 року державним реєстратором - приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Львівської області Глинчак-Кучерепою О.О., на підставі Свідоцтва про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу №288 від 07 червня 2019 року, прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, а саме квартира зареєстрована за ОСОБА_9 .
Оскільки постанова Львівського апеляційного суду у справі №461/2285/17 датована 03 червня 2019 року, на думку позивачів, через 4 (чотири) дні після ухвалення згаданої постанови, не дочекавшись повного тексту постанови, який складено 12 червня 2019 року, відповідач - ОСОБА_4 - здійснив протиправне відчуження квартири АДРЕСА_1 загальною площею 44,4 кв.м., житловою площею - 34,6 кв.м., (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 938940546101)на користь відповідача - ОСОБА_9 .
Позивачі вважають незаконними свідоцтво про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу, виданого 07 червня 2019 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Львівської області Глинчак-Кучерепою О.О. та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, так як з 03 червня 2019 року, після прийняття Львівським апеляційним судом постанови у справі №461/2285/17 - ОСОБА_4 - перестав бути власником квартири, а відтак, останній не міг вчиняти жодних дій стосовно згаданої квартири, в тому числі оформляти свідоцтво про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу. Зазначають, що ОСОБА_4 було достовірно відомо про існування постанови Львівського апеляційного суду від 03 червня 2019 року у справі №461/2285/17, адже він був відповідачем по вказаній справі, подавав відзив на апеляційну скаргу, його інтереси в судовому процесі представляв адвокат Тимащук В.А.
На думку позивачів, з метою ухилення від виконання рішення суду, постановленого не на його користь, між рідними братами ОСОБА_9 (Позикодавцем) і ОСОБА_4 (Позичальником) був укладений договір позики на суму 1 347 741,70 грн. (еквівалент - 50 000,00 доларів США) від 29 травня 2019 року, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міської нотаріального округу Львівської області Глинчак-Кучерепою О.О. Позика, строк повернення якої склав один день, не була повернута ОСОБА_4 30 травня 2019 року, і тому 04 червня 2019 року вищевказаний приватний нотаріус здійснив виконавчий напис №272. Саме на підставі виконавчого напису нотаріуса, як виконавчого документа, і було в подальшому відкрите виконавче провадження №59278311 приватним виконавцем Білецьким І. М., який 06 червня 2019 року склав акт про передачу майна стягувачу і постанову про передачу майна стягувачу, внаслідок чого квартира, яка належала на праві власності позивачам, знову вибула з їх законного володіння.
Після зміни позовних вимог, посилаючись на норми Цивільного Кодексу України, позивачі просили витребувати квартиру у ОСОБА_9 на користь ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 .
Відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_9 з позовними вимогами не погодилися, просили застосувати до позовних вимог про витребування майна з чужого незаконного володіння наслідки спливу позовної давності, відмовивши на цій підставі в позові. Крім того, ними були подані зустрічні позовні заяви.
Так, ОСОБА_9 у зустрічному позові зазначив, що 26 лютого 2003 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Суховою О.І. видано свідоцтво про придбання арештованого нерухомого майна з прилюдних торгів №755, згідно з яким, ОСОБА_4 , придбав квартиру АДРЕСА_1 (надалі - квартира), що раніше належала ОСОБА_7 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_8 (надалі- відповідачі) на підставі свідоцтва про право власності на квартиру, виданому 10 грудня 1998 року Виконавчим комітетом Львівської міської ради народних депутатів та зареєстроване у ЛМБТІ 01 грудня 1998 року за №32082 (копія знаходиться в матеріалах справи).
На підставі вказаного свідоцтва 06 березня 2003 року до Реєстру прав власності на нерухоме майно було внесено запис про право власності на квартиру, відповідно до якого власником квартири був вказаний ОСОБА_4 (це підтверджується копією Інформаційної довідки, складеною нотаріусом Hop KM.).
Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 19 червня 2013 року було визнано недійсними прилюдні торги з реалізації арештованого майна за договором купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 з прилюдних торгів 17 лютого 2003 року; визнано недійсним свідоцтво про придбання арештованого нерухомого майна з прилюдних торгів; визнано недійсним витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно, видане Обласним комунальним підприємством ЛОР «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» на ім'я ОСОБА_4 , визнано право власності на квартиру, привівши сторони у попереднє становище. Рішенням Апеляційного суду Львівської області від 17 грудня 2014 року було скасоване рішення Галицького районного суду м. Львова в частині визнання за ОСОБА_1 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_2 права власності на квартиру АДРЕСА_1 та ухвалено в цій частині нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог.
Незважаючи на це, відповідачі за зустрічним позовом звернулися до приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Hop H.M. із заявою про реєстрацію права власності, якою було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, внаслідок якого ОСОБА_11 .. ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_2 набули право спільної сумісної власності на спірну квартиру. Підставою виникнення права власності було зазначено - дублікат свідоцтва про право власності на квартиру.
На даний час власником квартири є ОСОБА_9 , який набув власності на неї на підставі свідоцтва про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу, виданого 07 червня 2019 року приватним нотаріусом Львівського нотаріального округу Глинчак-Кучерепою О.О.
Правовими підставами позову ОСОБА_9 зазначив норми ЦК України та висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені постанові від 4 липня 2018 року у справі № 653 /1096/16ц.
Після зміни предмету позову остаточно просив скасувати запис про право власності, вчинений на підставі рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Hop Надії Миколаївни від 31 травня 2016 року згідно з яким право спільної сумісної власності на квартиру було зареєстроване за позивачами по первісному позову.
У зустрічному позові ОСОБА_4 , виклавши аналогічні правові та фактичні обставини, просив суд визнати протиправним та скасувати рішення приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Hop Надії Миколаївни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 29895813 від 03 червня 2016 року.
Рух справи.
30 липня 2019 року ухвалою Галицького районного суду міста Львова було відкрите загальне позовне провадження у справі.
Ухвалою Галицького районного суду міста Львова від 18 липня 2019 року було відмовлено у задоволенні заяви позивачів про забезпечення позову.
Постановою від 05 листопада 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду задовольнила заяву ОСОБА_2 про забезпечення його та ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 позову до ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів державний реєстратор - приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Львівської області Глинчак-КучерепаО.О., якою:
- заборонено ОСОБА_4 , ОСОБА_9 та іншим особам вчиняти дії, спрямовані на відчуження квартири АДРЕСА_1 загальною площею 44,4 кв.м., житлова площа - 34,6 кв.м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 938940546101;
- заборонено суб'єктам, що здійснюють діяльність у сфері державної реєстрації прав, вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості про факти набуття, припинення чи зміни речових прав на квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 44,4 кв.м., житлова площа - 34,6 кв.м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 938940546101.
Ухвалою суду від 13 січня 2020 року було прийнято заяву позивачів про зміну предмету позову, прийнято зустрічні позовні заяви, задоволено клопотання сторони позивача та витребувані письмові докази у приватного виконавця Білецького І.М. та у приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Глинчак - Кучерепи О.О.
Позиції сторін в судовому засіданні.
Представник позивачів позовні вимоги в судовому засіданні підтримав у повному обсязі, просив задовільнити.
Представник відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_12 , в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні первісного позову, застосувавши строк позовної давності, зустрічні позови просив задовільнити.
Приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Глинчак - Кучерепа О.О. в судове засідання не з'явилася, надала заяву про слухання справи за її відсутності. У задоволенні первісного позову просила відмовити за його безпідставністю. В письмових поясненнях на адресу суду зазначила, що 07 червня 2019 року до неї звернувся ОСОБА_9 з заявою про видачу свідоцтва про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу, а саме: квартири АДРЕСА_1 , на підставі акту про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу та постанови про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу, виданих приватним виконавцем виконавчого округу Львівської областіБілецьким І.М. Вказує, що згідно п.9 ст. 61 Закону України «Про виконавче провадження» постанова і акт є підставою для подальшого оформлення стягувачом права власності на це майно.
Крім того, нотаріус повідомила, що видача свідоцтва про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу є нотаріальною дією, що посвідчує відповідний безспірний факт, який має юридичне значення. Для нотаріуса, який вчиняє цю нотаріальну дію, основним є підтвердження факту безспірного набуття права власності на нерухоме майно саме цим набувачем.Тобто в момент видачі нотаріусом свідоцтва про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу не вчинюється правочин, а лише констатується факт підтвердження права власності, яке вже виникло.Особливості видачі свідоцтва про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу полягають у тому, що від нотаріуса не вимагається перевіряти факт належності нерухомого майна колишньому власнику, витребувати правовстановлюючі документи, заяву про згоду другого з подружжя на придбання нерухомого майна. Оскільки передача майна є примусовою, всі необхідні відомості та документи повинні були витребувані державним/приватним виконавцем і залишаються у його провадженні.Право власності на нерухоме майно, набуте на підставі Свідоцтва про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу реєструється нотаріусом на ім'я набувача в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Згідно інформації про зареєстровані речові права, їх обтяження на об'єкт нерухомого майна у порядку доступу нотаріусів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, ідентифікатор пошуку №169637671, №169639494, № 169638194, №169636935 від 07 червня 2019 року, квартира починаючи з 17 серпня 2016 року перебувала в юридичному і фактичному володінні ОСОБА_4 , обтяження на об'єкт нерухомого майна відсутні.
Представник приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Hop Н.М. в судому засіданні проти задоволення зустрічного позову заперечила. В письмових поясненнях приватний нотаріус Hop Н.М. вказала, що 31 травня 2016 року нею було внесено запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 за ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 на підставі свідоцтва про право власності на квартиру та рішень Галицького районного суду міста Львова від 26 квітня 2013р., Апеляційного суду Львівської області від 17 грудня 2014 p., ухвали Вищого спеціалізованого суду України від 29 липня 2015 p., ухвали Галицького районного суду від 08 лютого 2016 р. щодо роз'яснення рішення суду.
Для реєстрації їй був наданий дублікат свідоцтва про право власності на квартиру( серія та номер: НОМЕР_1 , виданий 20 жовтня 2015 року, видавник: відділ приватизації державного житлового фонду Галицького Департаменту економічної політики Управління комунальної власності Львівської міської ради). Свідоцтво видане 10 грудня 1998 року виконавчим комітетом Львівської міської ради народних депутатів згідно з розпорядженням від 10 грудня 1998 року №703.
31 травня 2016 року нею було внесено запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 за ОСОБА_2 , ОСОБА_13 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , на підставі свідоцтва про право власності на квартиру та на виконання рішення судів у відповідності до вимог діючого законодавства.
В подальшому їй стало відомо, що 17 серпня 2016 року приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Змисловською Т. В. згідно сфальсифікованої постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2016 р. у справі №813/5580/16 був скасований її запис про державну реєстрацію та внесено запис до Державного реєстру прав на нерухоме майно про право власності на дану квартиру за ОСОБА_4 .
03 червня 2019 р. Львівським апеляційним судом скасовано запис про право власності від 17 серпня 2016 року на квартиру за ОСОБА_4 , вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Змисловською Т.В. на підставі постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2016 року. Вважає безпідставним тлумачення позивача про те, що право власності на квартиру набуто ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 на підставі державної реєстрації права власності на квартиру, яке було вчинене 03 червня 2019 року. Звертає увагу, що право власності виникло у них на підставі Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», а оспорювана реєстрація була вчинена як наслідок захищеного в судах (з 2003 по 2015 р.) відновленого права власності на квартиру позивачів за первісним позовом.
Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку про задоволення первісного позову та відмову у задоволенні зустрічних позовів.
Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Вирішуючи позовні вимоги, суд виходить з наступних правових підстав.
Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна сторона має право звернутися до суду за захистом свого порушеного майнового права, обравши спосіб захисту, передбачений п.2 статті 16 ЦК України або іншим способом, що встановлений договором або законом.
Згідно ч.2 статті 16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
За загальним правилом, у разі порушення цивільного права чи інтересу, у особи виникає право на застосування конкретного способу захисту, який залежить від виду порушення та від наявності між сторонами зобов'язальних правовідносин. Тобто, особа обирає саме той спосіб захисту, який відповідає характеру порушення її права чи інтересу.
Відповідно до статті 20 ЦК України право на захист особа здійснює на свій розсуд.
Згідно до положень ч. 1 ст. 316 та ст. 317 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. При цьому власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
В силу ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Статтею 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Зазначена правова норма кореспондується з ч. 4 ст. 41 Конституції України, згідно з якою ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
У статті першій Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97?ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», зазначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Пунктом 14 ч.1 ст.27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що державна реєстрація права власності проводиться на підставі інших документів, які відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.
Відповідно до ч. 1 ст. 386 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.
Відповідно до ст. 330 ЦК України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до ст. 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 388 ЦК України в разі придбання майна за відплатним договором у особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у випадку, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п. 10 постанови від 6 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», норма частини першої статті 216 ЦК не може застосовуватись як підстава позову про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, яке було відчужене третій особі. Не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину.
У цьому разі майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача - з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК.
Добросовісне придбання, відповідно до ст. 388 ЦК України, можливе тоді, коли майно придбане не безпосередньо у власника, а у особи, яка не мала права відчужувати це майно. Наслідком угоди, укладеної з таким порушенням, є не двостороння реституція, а повернення майна з чужого незаконного володіння (віндикація).
Тобто, віндикацією є особливий спосіб захисту права власності, який застосовується в тому випадку, коли власник майна фактично позбавлений можливості володіти й користуватися належною йому річчю, тобто коли річ незаконно вибуває з його володіння.
Таким чином, вбачається, що на підставі вищевказаної норми закону власник має право реалізувати своє право на захист зверненням до суду з вимогою про витребування майна з чужого незаконного володіння з дотриманням вимог, передбачених відповідним процесуальним законом, тобто з поданням доказів, що підтверджують його право власності на річ, що вибула з його користування.
Так, судовим розглядом встановлено, що рішенням Галицького районного суду міста Львова від 26 квітня 2013 року були визнані недійсними прилюдні торги з реалізації арештованого майна та договір купівлі продажу квартири АДРЕСА_1 з прилюдних торгів від 17 лютого 2003 року. Також визнане недійсним свідоцтво про придбання арештованого нерухомого майна з прилюдних торгів, а саме, квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_4 , посвідчене 20 лютого 2003 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Суховою Оленою Григорівною за реєстровим №755. Визнаний недійсним витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно, видане Обласним комунальним підприємством ЛОР “Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки” на ім'я ОСОБА_4 , на квартиру АДРЕСА_1 (витяг № НОМЕР_2 , реєстраційний №245822, запис №32082 у книзі 40). За ОСОБА_1 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_2 було визнане право власності на квартиру АДРЕСА_1 , привівши сторони у попереднє становище.
Рішенням 17 грудня 2014 року колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області рішення Галицького районного суду м. Львова від 26 квітня 2013 року в частині визнання за ОСОБА_14 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_2 права власності на квартиру АДРЕСА_1 - було скасоване та ухвалене в цій частині нове рішення, яким відмовлено у задоволенні цих позовних вимог. В іншій частині рішення було залишене без змін.
В подальшому, 03 червня 2019 року Львівський апеляційний суд у своєму рішенні у справі № 461/2285/17 зазначив, що на підставі вищевказаного рішення суду 20.10.2015 року позивачам ОСОБА_7 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_8 відділом приватизації державного житлового фонду Галицького району Департаменту економічної політики Управління комунальної власності Львівської міської ради було видано дублікат свідоцтва про право власності на квартиру, серія та номер Г-20375.
03 червня 2016 року на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 29895813 від 03 червня 2016 року, 16:22:21, приватним нотаріусом Нор Надією Миколаївною, Львівський міський нотаріальний округ, Львівська область, зареєстровано право спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_7 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_8 . Підстава реєстрації - дублікат свідоцтва про право власності на квартиру, серія та номер НОМЕР_1 , виданий 20 жовтня 2015 року, видавник: відділ приватизації державного житлового фонду Галицького району Департаменту економічної політики Управління комунальної власності Львівської міської ради.
Однак, 17 серпня 2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Змисловською Т.В. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 30982215 від 17 серпня 2016 року, 15:17:56, яким зареєстровано право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 за ОСОБА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , країна громадянства: Україна; запис про право власності: 15954128, дата, час державної реєстрації: 17 серпня 2016 року, 13:04:15, державний реєстратор: приватний нотаріус ЗмисловськаТ.В., Київський міський нотаріальний округ, м. Київ, підстава виникнення права власності: постанова, серія та номер:б/н, виданий 08 липня 2016 року, видавник: Львівський апеляційний адміністративний суд, 813/5580/16.
Згідно інформації Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2016 року за № К-2517/16, адміністративна справа за № 813/5580/16 за позовом ОСОБА_4 до приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Нор Н.М., треті особи: ОСОБА_7 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_8 про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень у Львівському апеляційному адміністративному суді на апеляційному розгляді не перебувала, постанова Львівського апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2016 року, на підставі якої за ОСОБА_4 проведено реєстрацію права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , Львівським апеляційним адміністративним судом не ухвалювалася.
Тобто, рішенням суду встановлено, що саме на підставі пакету документів, наданого стороною відповідача ОСОБА_15 , за ним було проведено державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 , та така реєстрація була проведена на підставі неіснуючого рішення суду, тобто, без достатніх правових підстав.
У своєму рішенні суд зазначив, що право власності позивачів на вказану квартиру виникло у них на підставі Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», та якого вони були позбавлені незаконною реєстрацією такого права за ОСОБА_4 .
Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Змисловської Т.В., ОСОБА_4 про визнання незаконними та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, запису про право власності, поновлення в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомостей про державну реєстрацію речових прав був задоволений частково:
- скасоване рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 30982215 від 17 серпня 2016 року на підставі якого зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_1 , за ОСОБА_4 ;
- скасований запис про право власності номер 15954128 від 17 серпня 2016 року на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_4 , вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ЗмисловськоюТ.В. на підставі постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2016 року;
- поновлений запис в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 03 червня 2016 року, індексний номер 29895813, вчинений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Нор Н.М. про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 , за ОСОБА_14 , ОСОБА_2 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 .
Проаналізувавши вищевикладені рішення, суд приходить до переконання що фактичні обставини, які в них встановлені в повному обсязі спростовують позицію сторони відповідачів за первісним позовом про відсутність у позивачів права власності на квартиру після визнання недійсними прилюдних торгів. Суд вважає за необхідне зазначити, що застосувавши реституцію, суди поновили попереднє правове та фактичне становище, а саме право власності на квартиру за ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_16 , ОСОБА_7 на підставі Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду як це зазначено у вищевказаному рішенні суду.
При цьому, поновлення запису в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 03 червня 2016 року на підставі рішення суду, індексний номер 29895813, вчиненого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Нор Н.М. про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 , за ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 свідчить про правомірність її дій та відповідність нормам діючого законодавства.
Однак, як вбачається з матеріалів справи, захищене судом право власності позивачів на спірну квартиру, вони не змоги зареєструвати в установленому законом порядку. Так, згідно рішення №47380440 від 18 червня 2019 року державного реєстратора управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради Хміляр Х.А., ОСОБА_1 було відмовлено у скасуванні запису про право власності за номером 15954128 у зв'язку з наявністю суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно.
З матеріалів справи вбачається, що 05 червня 2019 року обласне комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» видало ОСОБА_4 довідку з інформацією, що станом на 29 грудня 2012 року згідно інвентаризаційних матеріалів квартира АДРЕСА_1 була зареєстрована на праві приватної власності за ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів.
Тобто, останній, достеменно знаючи про скасування таких торгів рішенням суду із застосуванням реституції та поверненням квартири колишнім власникам, не будучи учасником судових процесів, скористувався підробленим рішенням Львівського апеляційного адміністративного суду для проведення державної реєстрації права власності за собою, яке також було скасоване судовою інстанцією та отримав в 2019 році довідку БТІ з даними станом на 2012 рік, яку недобросовісно використовував на власну користь.
Так, 03 червня 2019 року було проголошено вступну та резолютивну частини рішення Львівського апеляційного суду.
06 червня 2019 року приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Білецьким І.М. при примусовому виконанні виконавчого напису № 272 від 04 червня 2019 року про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_9 невиплачених в строк на підставі договору позики, посвідченого 29 травня 2019 року ОСОБА_17 , грошових коштів у сумі 50000 доларів США, прийнято рішення про передачу квартири, яка належить боржнику ОСОБА_4 , - стягувачу ОСОБА_9 . При цьому, в постанові приватного виконавця зазначено, що 04 червня 2019 року був накладений арешт на майно боржника -квартиру, а 06 червня 2019 року на адресу приватного виконавця надійшла заява боржника, погоджена зі стягувачем, про передачу нерухомого майна в рахунок погашення боргу у сумі 1347741,70 грн (а.с.36).
06 червня 2019 року приватним виконавцем складений акт про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу(т.2 а.с.37).
06 червня 2019 року приватний виконавець Білецький І.М. направив ОСОБА_18 та ОСОБА_19 для виконання та відома постанову від 06 червня 2019 року винесену при примусовому виконанні виконавчого напису №272 від 04 червня 2019 року.
07 червня 2019 року ОСОБА_9 звернувся з заявами до приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Глинчак-Кучерепи О.О. про видачу свідоцтва про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу на підставі акту та постанови приватного виконавця Білецького І.М. від 06 червня 2019 року (т.2 а.с.34,45).
07 червня 2019 року приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Глинчак-Кучерепа О.О. на підставі акту про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу видала свідоцтво ОСОБА_19 , яким посвідчила належність йому на праві власності майна, яке складається з квартири АДРЕСА_1 та провела відповідну державну реєстрацію(т.2 а.с.32-33).
Суд звертає увагу, що набувач визнається добросовісним, якщо у момент вчинення правочину він не знав і не міг знати про відсутність у продавця прав на відчуження майна (наприклад, вжив усіх розумних заходів, виявив обережність та обачність для з'ясування правомочностей продавця на відчуження майна). З урахуванням вищевикладеного, набувач ОСОБА_9 не може бути визнаний судом добросовісним набувачем, оскільки правомірність набуття права власності включає законність і добросовісність такого набуття. В той же час, хронологія виконавчих дій та позиція боржника ОСОБА_9 у виконавчому провадженні не доводить поза розумним сумнівом його добросовісність.
Таким чином, суд приходить до переконання, що позивачами за первісним позовом надані належні та допустимі докази, які у повному обсязі доводять їх право власності на майно, що знаходиться у володінні відповідача ОСОБА_9 , в тому числі внаслідок недобросовісної поведінки учасників цивільного обороту - ОСОБА_4 та ОСОБА_9 , що встановлено вищезазначеними рішеннями судів. При цьому, судом враховується, що віндикаційний позов ґрунтується передусім на тому, що право власності на річ є абсолютним і слідує за річчю, зберігаючись навіть у випадку незаконного вибуття з володіння власника та в період перебування в незаконному володінні іншої особи. Крім того, під час судового розгляду не доведена добросовісність набувача майна - ОСОБА_9 ,оскільки під час вчинення правочину набувач повинен був та мав всі об'єктивні можливості, з урахуванням родинних стосунків, строків здійснення виконавчих та нотаріальних дій, засумніватися у праві відчужувача на відчуження майна.
Таким чином, у зв'язку з відсутністю правочину, укладеного між позивачами та відповідачем (володільцем майна); відсутністю судових спорів, предметом розгляду яких є оскарження титулу власника позивачів; підтвердженням права власності позивачів за первісним позовом належними та допустимими доказами; доведенням позивачами вибуття майна із власності поза їх волею; доведення позивачами недобросовісності (обізнаності) відповідача про незаконність володіння майном; відповідності майна індивідуальним ознакам, суд задовольняє позовні вимоги за первісним позовом у повному обсязі.
Щодо застосування до позовних вимог за первісним позовом строків позовної давності, суд не погоджується з позицією відповідача, та вважає його заяву такою, що не ґрунтується на вимогах законодавства.
Приписами ст. 256 ЦК України встановлено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст.257). Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила(ст.261).
Дослідженими письмовими доказами та поясненнями сторони позивачів за первісним позовом, було встановлено, що після державної реєстрації права власності 03 червня 2016 року нотаріусом Нор Н.М., позивачі вважали себе законними власниками квартири, право яких було поновлене на підставі рішення Галицького районного суду. Вирішуючи питання виселення, вони дізналися про подальшу реєстрацію права власності за ОСОБА_4 на підставі сфальсифікованого рішення суду. Лист про відсутність рішення Львівського апеляційного адміністративного суду на користь ОСОБА_4 , був датований 12 жовтня 2016 року і позивачі вимушені були знову 29 березня 2017 року звернутися з позовом до нього. Після постановлення рішення суду на їх користь, 18 червня 2019 року вони дізналися від державного реєстратора Хміляр Х.А. про реєстрацію права власності за ОСОБА_20 , а відтак строки позовної давності не є порушеними в розумінні цивільного законодавства.
Оскільки суд прийшов до переконання про задоволення первісного позову, зустрічні позовні вимоги не підлягають задоволенню за безпідставністю. При цьому, суд звертає увагу, що судовим розглядом було встановлено, що 17 серпня 2016 року приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Змисловською Т. В. згідно сфальсифікованої постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2016 р. у справі №813/5580/16 вже був скасований запис приватного нотаріуса Нор Н.М. про державну реєстрацію права спільної сумісної власності на квартиру за позивачами по первісному позову та на момент розгляду справи у суді не був відновлений. Тобто, у зв*язку з відсутністю предмета спору не підлягають задоволенню вимоги ОСОБА_9 про скасування запису про право власності та ОСОБА_4 про визнання протиправним та скасування рішення приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Hop Надії Миколаївни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 29895813 від 03 червня 2016 року.
Судові витрати.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 133 Цивільного процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, у зв'язку із задоволенням позову з відповідачів на користь ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 підлягає стягненню сума сплаченого судового збору. В матеріалах справи наявне підтвердження оплати позивачами судового збору в розмірі 576 грн. 30 коп. кожним з них.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 ЗУ «Про судовий збір», позивачем за подання позовної заяви повинно бути сплачено судовий збір в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно поданої позивачами квитанції, ними було сплачено судовий збір в загальній сумі 2 305, 20 грн. Враховуючи, що ринкова вартість квартири становить 1 219 905 грн.(т.2 а.с.40), тобто, 1% вказаної суми становить 14 881,68 грн.(але не більше 10510 грн.), тому з відповідача на користь позивачів необхідно стягнути суму сплаченого судового збору у рівних частинах, тобто по 576,30 грн. кожному, та суму судового збору в розмірі 8 204,80 грн на користь Державної судової адміністрації.
Керуючись ст. ст. 259, 263-265, 268, 273, 280 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 до ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , Державного реєстратора приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Львівської області Глинчак-Кучерепи Ольги Орестівни, про витребування з чужого володіння нерухомого майна задоволити повністю.
Витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_9 нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1 житловою площею 34,6 кв м, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 938940546101 та передати його ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , за участі третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_9 та третьої особи на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Нор Надії Миколаївни, про скасування запису про право власності, - відмовити.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_9 до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 за участі третьої особи на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Нор Надії Миколаївни про визнання протиправними та скасування рішення приватного нотаріуса, - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ОСОБА_2 , ОСОБА_1 2305,20грн. судового збору.
Стягнути з ОСОБА_9 на користь Державної судової адміністрації України судовий збір у сумі 8204,80 грн.
В судовому засіданні було проголошену вступну та резолютивну частини.
Повний текст рішення складено 31 грудня 2020 року.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м. Львова. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Учасники справи:
Позивачі:
ОСОБА_2 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_4 , АДРЕСА_3 .
ОСОБА_1 код ЄДРПОУ НОМЕР_5 , АДРЕСА_4 .
ОСОБА_7 код ЄДРПОУ НОМЕР_6 , АДРЕСА_5 .
ОСОБА_8 код ЄДРПОУ НОМЕР_7 , АДРЕСА_5 .
Відповідачі:
ОСОБА_9 , РНОКПП НОМЕР_8 , АДРЕСА_6 .
ОСОБА_4 РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_6
Державний реєстратор приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Львівської області Глинчак-Кучерепа Ольга Орестівна, 79041, м. Львів вул. Городоцька буд. 223.
Головуючий суддя Л.Д. Фролова