Справа №461/10359/20
22 грудня 2020 року суддя Галицького районного суду м.Львова Фролова Л. Д., за участі секретаря судового засідання Рудницької А.О., представника митного органу Лубоцького Б.І., про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 , виданий 29 квітня 201 6 року, органом 7401,
за ч.6 ст.470 Митного кодексу України,
22 листопада 2020 року, близько 00 години 09 хвилин в зону митного контролю по смузі руху «Червоний коридор» пункту пропуску «Шегині» митного поста «Мостиська» Галицької митниці Держмитслужби заїхав транспортний засіб «MAN R08», реєстраційний номер НОМЕР_2 , я якому в якості пасажира переміщався ОСОБА_1 , який слідував з України в Республіку Польщу.
В ході митного контролю вказаного транспортного засобу та внесення даних про нього та особу, яка його переміщувала, в АСМО «Інспектор» та ЄАІС ДМС України виявилось, що ОСОБА_1 20 листопада 2018 року, 20:51:07 через митний пост «Нові Яриловичі» Чернігівської митниці ДФС ввіз на митну територію України автомобіль марки «MAZDA XEDOS 6», реєстраційний номер НОМЕР_3 , кузов № НОМЕР_4 без письмового декларування та сплати всіх митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті транспортних засобів, на строк, передбачений нормами ст. 95 МК України для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб). Одночасно було встановлено відсутність в АСМО «Інспектор» та ЄАІС ДМС України інформації про вивезення з митної території України вказаного автомобіля, станом на 22 листопада 2020 року.
Представник Галицької митниці Держмитслужби в судовому засідання зазначив, що у діях ОСОБА_1 наявний склад правопорушення, яке йому інкриміноване. До останнього слід застосувати стягнення, передбачене санкцією ч. 6 ст. 470 Митного кодексу України.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. З огляду на те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, була обізнана про складання щодо неї протоколу про адміністративне правопорушення, не вживала заходів для явки до суду, враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).
Заслухавши представника митного органу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням (ч. 1 ст. 486 МК України).
Частиною 6 ст. 470 МК України передбачена відповідальність за перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки транспортних засобів особистого користування та транспортних засобів комерційного призначення більше ніж на тридцять діб, а так само втрата цих транспортних засобів, у тому числі їх розкомплектування.
У відповідності до вимог ст. 495 МК України, доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; поясненнями свідків, поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; висновком експерта, іншими документами.
Частиною 1 ст. 381 МК України встановлено, що громадянам дозволяється поміщувати у митний режим транзиту транспортні засоби особистого користування з метою прохідного транзиту через митну територію України за умови їх письмового декларування в порядку, передбаченому для громадян, та внесення на рахунок органу доходів і зборів, що здійснив пропуск таких транспортних засобів на митну територію України, грошової застави в розмірі митних платежів, що підлягають сплаті при ввезенні таких транспортних засобів на митну територію України з метою вільного обігу.
Відповідно до глави 55 р. ХІІ МК України, поміщення громадянином - резидентом транспортного засобу, постійно зареєстрованого у відповідних реєстраційних органах іноземної держави, у будь-який інший митний режим ніж транзит супроводжуватиметься обов'язковим письмовим декларуванням цього транспортного засобу та виконанням інших митних формальностей, передбачених Митним кодексом України(письмове зобов'язання, застосування заходів гарантування тощо).
Пунктом 57 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України, встановлено, що термін «товар» вживається в значенні будь-якої рухомої речі, у тому числі такої, на яку законом поширено режим нерухомої речі (крім транспортних засобів комерційного призначення), валютні цінності, культурні цінності, а також електроенергія, що переміщується лініями електропередачі.
Таким чином «транспортний засіб особистого користування» охоплюється поняттям «товар», оскільки є рухомою річчю.
Товари, транспортні засоби комерційного призначення, що переміщуються у митному режимі транзиту, перебувають під митним контролем і повинні бути доставленими у митний орган призначення до закінчення строку, визначеного ст. 95 МК України (ст. 90 та 93 МК України).
У відповідності до ст. 95 МК України для автомобільного транспорту встановлено строк транзитного перевезення в десять діб, а у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці п'ять діб.
Частиною 2 ст. 95 МК України встановлено, що до строків зазначених у ч. 1 даної статті, не включається час дії обставин, зазначених у ст. 192 МК України.
Доказів того, що ОСОБА_1 у порядку визначеному ст. 192 МК України та розділом VIII Порядку виконання митних формальностей, відповідно до заявленого митного режиму, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 травня 2012 року № 657, звертався до найближчого органу доходів і зборів до завершення визначеного митницею строку транзиту про обставини подій, у зв'язку з якими порушено ці строки, та місцезнаходження товарів і транспортних засобів у випадку порушення строку транзиту в ході розгляду справи не здобуто.
Одночасно, обставин, передбачених ст. 460 Митного кодексу України, з настанням яких діяння, передбачене ст. 470 Митного кодексу України, не тягне за собою адміністративної відповідальності під час судового розгляду не встановлено, як не встановлено дії обставин непереборної сили, які стали причиною перевищення встановленого Митним кодексом України строку доставки транспортного засобу особистого користування.
З огляду на наведене, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 , наявні ознаки правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 470 МК України, а саме останній перевищив встановлений митним кодексом України строк доставки транспортного засобу особистого користування, що перебуває під митним контролем до органу доходів і зборів призначення, терміном більше ніж на тридцять діб, що підтверджується даними, які містяться в:
-протоколі про порушення митних правил № 2271/20900/20 від 22 листопада 2020 року, в якому зазначено коротку фабулу вчиненого правопорушення;
-контрольному талоні для проходження по червоному коридору;
-письмових поясненнях ОСОБА_1 , з яких вбачається, що останній усвідомлював про вчинене правопорушення;
-даних диспетчера ЗМК та пасажирського пункту пропуску, з якого вбачається, що ОСОБА_1 , ввіз автомобіль «MAZDA XEDOS 6» 20 листопада 2018 року;
-витягу з ЄАІС, з якого вбачається, що ОСОБА_1 є правопорушником.
Таким чином, аналізуючи наведені докази по даній справі з точки зору їх допустимості, об'єктивності та достатності, за відсутності будь-яких істотних суперечностей, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 470 МК України доведена повністю.
Вирішуючи питання про призначення виду стягнення за порушення митних правил, суд приймає до уваги, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
З урахуванням характеру вчиненого порушення, особи порушника, яка раніше до адміністративної відповідальності за порушення митних правил не притягувалася, приймаючи до уваги відсутність в матеріалах справи даних про доходи порушника та можливість виконати ним покарання у виді штрафу, суд вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 , адміністративне стягнення у виді конфіскації транспортного засобу, тобто в межах санкції статті, за якою кваліфіковано його дії.
У відповідності до ст. 487 МК України, провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Крім того, відповідно до Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 слід стягнути на користь держави в особі Державної судової адміністрації України судовий збір у розмірі 420,40 гривень, а на підставі ч. 1 ст. 519 МК України та розрахунку, витрати за зберігання вилучених товарів на складі митниці.
Керуючись ст.ст. 458,459,461,470,486,527,528МК України -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 470 Митного кодексу України та накласти па нього стягнення у виді конфіскації транспортного засобу марки «MAZDA XEDOS6», номер кузова НОМЕР_4 , реєстраційний знак НОМЕР_3 .
Стягнути з ОСОБА_1 па користь держави в особі Державної судової адміністрації України 420,40 грн. судового збору.
В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Повний текст постанови проголошено 28 грудня 2020 року.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м. Львова протягом десяти днів з дня її винесення і набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.
Суддя Л.Д. Фролова