Справа № 132/214/18
2-п/132/1/21
Ухвала
Іменем України
11 січня 2021 року м. Калинівка
Калинівський районний суд Вінницької області в складі
головуючої судді Ставнійчук С.В.,
з участю секретаря судових засідань Лисюк О.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Калинівського районного суду Вінницької області від 28 лютого 2018 року у цивільній справі №132/214/18 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів,
встановив:
25 листопада 2020 року до суду надійшла заява відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Калинівського районного суду Вінницької області від 28 лютого 2018 року у цивільній справі №132/214/18 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів.
Заява обґрунтована тим, що рішенням Калинівського районного суду Вінницької області від 28.02.2018 у справі №132/214/18 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітніх дітей - дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/3 частин всіх видів заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 18.01.2018 року до досягнення дітьми повноліття.
Відповідач не був належним чином повідомлений про розгляд справи, судові повістки, копію матеріалів позовної заяви та копію заочного рішення не отримував, оскільки такі направлялися не за його місцем реєстрації. В позовній заяві вказано його місце проживання АДРЕСА_1 , за якою він не проживає. З вересня 2015 року він зареєстрований в АДРЕСА_2 , а з 02.01.2020 - в АДРЕСА_3 .
Про наявність заочного рішення Калинівського районного суду Вінницької області від 28 лютого 2018 року йому стало відомо після звернення в Міграційну службу для продовження терміну дії посвідки на проживання, де йому повідомили, що він перебуває в реєстрі боржників і оголошений в розшук Калинівським районним судом. Водночас про наявність будь-якого виконавчого провадження йому також не було відомо. Лише 16.11.2020 року він отримав копію рішення Калинівського районного суду у справі №132/214/18 в приміщенні суду.
З 06.09.2015 він одружений з ОСОБА_5 у шлюбі з якою народилося двоє дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Весь цей час він надавав позивачці кошти на утримання дітей, купував їм все необхідне, постійно забирав до себе, щоб провести час з ним та новою сім'єю.
Відповідач вважає, що судом при розгляді справи повинні бути враховані його пояснення, докази щодо утримання ним дочок, а також при визначенні розміру аліментів має бути врахована наявність інших дітей.
В судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Шимотюк О.В. вимоги заяви підтримали, просили суд заяву задовольнити. Представник заявника пояснила, що судом під час розгляду справи не було виконано вимоги цивільного процесуального законодавства щодо встановлення зареєстрованого місця поживання відповідача ОСОБА_1 та розглянуто справу у його відсутність, що позбавило останнього права надати свої пояснення, докази щодо предмета спору, а тому заочне рішення підлягає до скасування.
Позивачка ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, про час та місце судового розгляду повідомлялася належним чином.
Представник позивачки ОСОБА_2 - адвокат Бегейма М.О. проти задоволення заяви заперечив. Пояснив, що виклик ОСОБА_1 в судове засідання здійснювався за останнім відомим місцем проживання ( АДРЕСА_1 ), належних та допустимих доказів реєстрації місця проживання з 2015 року за адресою АДРЕСА_2 відповідачем не надано, доводи відповідача про те, що позивачці було відоме місце реєстрації його проживання, однак остання навмисно ввела суд в оману, зазначивши вигадану адресу є голослівними і спростовуються змістом позовної заяви, в якій ОСОБА_2 вказала, що їй відомо, що ОСОБА_1 працює в м. Києві, але їй невідомо де саме зареєстрований відповідач. Натомість судом під час розгляду справи з'ясовано, що ОСОБА_1 дійсно проживав у м. Радівка Калинівського району, але з 13.03.2013 року не проживає, що підтверджується довідкою виконавчого комітету Радівської сільської ради Калинівського району Вінницької області. Відповідачка, зокрема в присутності свідків неодноразово повідомляла ОСОБА_1 , який приїздив до дітей на свята, про наявність судового рішення, яке він зобов'язаний виконувати, однак відповідач таку інформацію ігнорував і звернувся до суду лише 23.10.2020, оскільки його було внесено в реєстр боржників по сплаті аліментів та оголошено в розшук, проте до цього часу виконання рішення суду його не цікавило. Водночас належних та допустимих доказів на підтвердження доводів про утримання дочок ОСОБА_1 не надав. А щодо доводів останнього про перебування на його утриманні інших дітей, то згідно з копією свідоцтва про народження ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , вбачається , що дочка народилася після ухвалення судового рішення 28.02.2018 року і ця обставина може бути підставою для зменшення розміру аліментів, а не для перегляду заочного рішення.
В судовому засіданні представником ОСОБА_2 було заявлено клопотання про виклик і допит свідка ОСОБА_8 , яка може підтвердити обставини, що в її присутності ОСОБА_2 повідомляла ОСОБА_1 про наявність рішення суду про стягнення аліментів.
ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_9 проти задоволення клопотання адвоката Бегейми М.О. заперечили.
Суд з'ясувавши думку учасників провадження щодо заявленого клопотання дійшов висновку про відмову у його задоволенні.
Згідно з ч.2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Обставини щодо обізнаності відповідача про наявність судового провадження та судового рішення щодо нього підтверджуються у порядку, встановленому ЦПК України, які регулюють порядок судового виклику та направлення копії судового рішення, і не можуть підтверджуватися свідченнями свідків, а тому покази свідків не є допустимим доказом під час вирішення даного питання.
Вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали заяви та матеріали цивільної справи, суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст. 288 ЦПК України скасування заочного рішення можливе лише за наявності двох обставин: 1) відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин; 2) докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Наявність вищенаведених обставин повинна бути у їх сукупності, при відсутності хоча б однієї з них заочне рішення скасуванню не підлягає.
Судом встановлено, що останнім відомим місцем проживання відповідача ОСОБА_10 , була адреса АДРЕСА_1 , на яку направлялися судова повістка з копією позовної заяви, які повернулися до суду неврученими з відміткою «За закінченням терміну зберігання», а також надавалося письмове доручення голові Радівської сільської ради для забезпечення вручення судової повістки відповідачу (а.с. 19-21).
Згідно з довідкою від 21.02.2018 виданою виконкомом Радівської сільської ради Калинівського району, ОСОБА_1 не проживає в с. Радівка з ІНФОРМАЦІЯ_5 і місце його знаходження невідомо (а.с.24).
Відповідно до довідки Калинівського підрозділу КВІ УДПтС України у Вінницькій області від 14.02.2015 за № 218, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , засуджений 18.09.2013 року Голосіївським районним судом м. Києва за ст. 263 ч.1 КК України до 3 років позбавлення волі, відповідно до ст. 75 КК України звільнений від призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік. 10.11.2014 знятий з обліку КВІ на підставі ухвали Калинівського районного суду від 13.10.2014 і станом на 14.02.2015 на обліку в Калинівському КВІ не перебуває.
Провадження у справі було відкрите на підставі ч.1 ст. 28 ЦПК України, якою визначено, що позови про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, про визнання батьківства відповідача, позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.
Відповідач ОСОБА_1 належним чином повідомлявся про день та час розгляду справи шляхом надіслання повістки рекомендованим листом з повідомленням за останньою відомою адресою проживання та шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті суду відповідно до положень ч.11 ст. 128 ЦПК України (а.с. 19,20,25 ).
Так, відповідно до ч. 11 ст. 128 ЦПК України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.
Доводи ОСОБА_1 про те, що ОСОБА_2 було відомо про його місце реєстрації з 2015 року в с. Білозір'я Черкаського району Черкаської області, проте позивачка ввела суд в оману щодо дійсного місця поживання відповідача не доведені належними та допустимими доказами і ґрунтуються на припущеннях.
Судом було вжито всіх можливих заходів для повідомлення відповідача про час та місце судового розгляду. В ухвалі про відкриття провадження у справі (а.с. 21) запропоновано надати відзив із посиланням на докази, якими вони обґрунтовуються.
На підставі вимог ст.ст. 280-289 ЦПК України було постановлено ухвалу про заочний розгляд даної справи.
Копію заочного рішення отримано ОСОБА_1 16.11.2020 року в приміщенні суду.
Ухвалою Калинівського районного суду Вінницької області від 01.12.2020 поновлено ОСОБА_1 строк на подання заяви про перегляд заочного рішення суду.
Водночас, з'ясування причин неявки не може бути підставою для скасування заочного рішення. Для цього відповідач має зазначити докази, які мають значення для справи, та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю, тобто, якщо б ці докази були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалено протилежне рішення.
Наявність вищенаведених обставин повинна бути у їх сукупності, при відсутності хоча б однієї з них, заочне рішення скасуванню не підлягає.
В матеріалах справи містяться докази, що були досліджені судом при ухваленні рішення про стягнення аліментів на двох дітей, які були враховані судом при визначенні розміру аліментів, які підлягають стягненню з ОСОБА_1 . А саме судом визначено частку, яка підлягає стягненню з ОСОБА_1 в розмірі 1/3 частки доходу платника аліментів (тобто по 1/6 частки від доходу платника на кожну дитину), що в цілому менше 50% (1/2 частки) від його доходу.
Крім того, як вбачається з копії свідоцтва про народження дочки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 дочка народилася після ухвалення судового рішення від 28.02.2018, а тому ця обставина не могла бути врахована судом під час визначення розміру аліментів.
Інших доказів, які мають істотне значення та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю, відповідач не надав.
За таких обставин, наявність одночасно двох умов для скасування заочного рішення не встановлена.
Враховуючи наведені обставини, підстав для перегляду заочного рішення від 28.02.2018 року, немає.
Разом з тим, суд вважає необхідним роз'яснити відповідачу ОСОБА_1 , що відповідно до вимог частини 4 статті 287 ЦПК України заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Керуючись ст. 284 ЦПК України,
ухвалив:
У задоволенні заяви відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Калинівського районного суду Вінницької області від 28 лютого 2018 року у цивільній справі №132/214/18 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів відмовити.
Роз'яснити відповідачу, що заочне рішення суду може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України, тобто шляхом подання апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду в 30-денний строк.
Строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Повний текст ухвали складено 12.01.2020.
Суддя С.В. Ставнійчук