Справа 336/6810/20
Провадження 3/336/18/2021
11 січня 2021 р. м. Запоріжжя
Суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Дмитрюк Оксана Вікторівна, розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , громадянина України, згідно протоколу: не працюючого, проживаючого: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
04.11.2020 року о 02 год. 00 хв. ОСОБА_1 в районі будинку № 126 по вул. Космічній в м. Запоріжжі керував транспортним засобом «ВАЗ 21099», д.н. НОМЕР_2 , у стані алкогольного сп'яніння, чим порушив п. 2.9а Правил дорожнього руху України, згідно якого водію заборонено керувати транспортними засобами у стані алкогольного сп'яніння або під впливом наркотичних чи токсичних препаратів.
Огляд на стан сп'яніння проводився за допомогою технічного засобу алкотестер «Драгер № 6810». Відповідно до тесту № 1532, проведеного о 02 год. 10 хв. 04.11.2020 р., ОСОБА_1 дійсно керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Справа призначалася до судового розгляду на 23.11.2020 р., 09.12.2020 р. та 11.01.2021 р..
У судове засідання 23.11.2020 р. ОСОБА_1 не з'явився, про день, час і місце розгляду повідомлявся у встановленому порядку співробітниками патрульної поліції, про що в протоколі міститься його особистий підпис. Причину неявки суду не повідомив.
У судове засідання 09.12.2020 р. ОСОБА_1 , повторно, не з'явився, про день час і місце розгляду справи повідомлявся у встановленому порядку шляхом направлення судової повістки за адресою, зазначеною у протоколі про адміністративне правопорушення: м. Запоріжжя, вул. Хлібна, 113, яка повернулася до суду за заявою адресату.
У судове засідання 11.01.2021 р. ОСОБА_1 , також, не з'явився, про день час і місце розгляду справи повідомлявся у встановленому порядку шляхом направлення судової повістки за адресою, зазначеною у протоколі про адміністративне правопорушення. Інформація про вручення судової повістки відсутня.
Відповідно до положень ст. 268 КУпАП особа, яка притягується до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користатися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Разом з тим, ч. 2 ст. 268 КУпАП визначено, що участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП, не є обов'язковою.
Приймаючи до уваги, що законом передбачені певні строки притягнення до адміністративної відповідальності, поведінку ОСОБА_1 , щодо його неявки у судове засідання, суд розцінює як намагання затягнути процес та уникнути відповідальності.
ОСОБА_1 мав об'єктивну можливість особисто, або через представника в повній мірі реалізувати свої права, передбачені ст. 268 КУпАП. Останній не був позбавлений можливості надати письмові клопотання, заяви, звернення чи пояснення з приводу обставин правопорушення.
За таких обставин, суддя приходить до переконання про можливість розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 , згідно зі ст. 268 КУпАП.
Згідно із ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Рішенням Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 року у справі «Пономарьов проти України» (п.14) наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Суддя використав усі процесуальні можливості щодо повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про розгляд справи, проте ОСОБА_1 , не виконуючи процесуальних обов'язків отримувати судові повістки та своєчасно з'являтися до суду за викликом, затягує розгляд справи, що суддя розцінює як намагання уникнути відповідальності, тому справа розглянута без його участі.
Стаття 7 КУпАП вказує на те, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що ратифікована Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Заборона зловживання правом знайшла своє закріплення у статті 17 Конвенції, згідно якої жодне з положень Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.
Відповідно до Глави 21 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, зобов'язана добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
Вивчивши матеріали справи, суд, вважає ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП на підставі наступного.
КУпАП визначено форму і основні елементи змісту рішення (постанови), що приймається в конкретній справі. В ній, зокрема, повинні бути викладені всі обставини вчинення правопорушення, отримані на підставі сукупності досліджених доказів на обґрунтування наявності складу правопорушення та правильності його юридичної кваліфікації.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280, 256 КУпАП, одним із завдань провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи. Необхідно також встановити, чи вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, які мають значення для справи. Наявним у матеріалах справи доказам, суд повинен дати належну оцінку.
Статтею 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2.9а ПДР України, водієві заборонено керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується дослідженими матеріалами справи, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення від 04.11.2020 року серії ОБ № 103117, який складений уповноваженою на те особою, а його зміст в повній мірі відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, оскільки у протоколі зазначено дату і місце його складення, посаду, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків, інші відомості, необхідні для вирішення справи, тобто всі необхідні відомості, які визначені законом. Зокрема він складений за керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, що згідно ст. 130 КУпАП є самостійним складом правопорушення;
- тестом № 1532, проведеним о 02 год. 10 хв. 04.11.2020 р., за допомогою технічного засобу алкотестер «Драгер № 6810».
Таким чином, у суду не виникає сумніву щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке полягає у керуванні транспортним засобом в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, вчинена особою, яка протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі - Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Згідно положень ст. 23 КУПАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до п. 28 ч. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України «По практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також по адміністративні правопорушення на транспорті» № 14 від 23.12.2015 року, згідно до якого позбавлення права керувати транспортними засобами можна застосовувати тільки як основне адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 121, ч. 4 ст. 122, ст. 122-2, ч. 3 ст. 123, статтями 124 і 130 КУпАП. Можливості накладати на винну особу таке стягнення як додаткове цей Кодекс не надає. Суди не вправі застосовувати його й тоді, коли винна особа вже позбавлена такого права або взагалі його не мала.
Так, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 посвідчення водія не отримував.
Таким чином, врахувавши тяжкість та обставини вчинення правопорушення, особу правопорушника, суд вважає за доцільне накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян без позбавлення права керування транспортними засобами.
Сплаті у відповідності до ст. 40-1 КУпАП підлягає судовий збір у встановленому п.5 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08.07.2011 року розмірі.
Керуючись ст. ст. 40-1, ч. 1 ст. 130, 268, 279, 280, 283-285, 294 КУпАП, -
Визнати ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10200,00 (десять тисяч двісті) гривень в дохід держави (Отримувач коштів: ГУК у Зап.обл./Зап.обл./21081300; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37941997; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО): 899998; Рахунок отримувача: UA708999980313000149000008001, Код класифікації доходів бюджету: 21081300, призначення - адміністративні штрафи з метою забезпечення безпеки дорожнього руху) без позбавлення права керування транспортними засобами.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , судовий збір в розмірі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) гривні в дохід держави (Отримувач коштів: ГУКу м. Києві/м. Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106, призначення - судовий збір).
Постанову може бути оскаржено протягом 10 днів з моменту її винесення, шляхом подачі апеляційної скарги в Запорізький апеляційний суд через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя.
Роз'яснити правопорушнику, що згідно ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання правопорушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. В порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу, згідно ч. 2 ст. 308 КУпАП з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, а саме 20400 (двадцять тисяч чотириста) гривень, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Суддя О.В. Дмитрюк
Строк пред'явлення виконавчого документа “___”_____________ 20___рік
Постанова набрала законної сили “___”_____________ 20___рік
Дата видачі постанови “___”_____________ 20___рік