310/5758/20
12.01.2021
2/328/90/21
Іменем України
12 січня 2021 року м. Токмак
Токмацький районний суд Запорізької області у складі:
головуючого судді: Погрібної О.М., при секретарі судового засідання: Мацинської О.Є., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні справу за позовом Акціонерного товариства «Укрпошта» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої працівником під час виконання трудових обов'язків,
Акціонерне товариство «Укрпошта» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої працівником під час виконання трудових обов'язків.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 12 жовтня 2018 року між Публічним акціонерним товариством «Укрпошта», яке є правонаступником УДППЗ «Укрпошта» та ОСОБА_1 був укладений безстроковий трудовий договір простої форми №4736-к, згідно з яким відповідач приймався на роботу начальником відділення поштового зв'язку Азовське Бердянського району Запорізької області. На теперішній час, у відповідності до наказу Міністерства інфраструктури України від 14 грудня 2018 року №611, тип публічного акціонерного товариства «Укрпошта» змінено з публічного на приватне та товариство перейменоване в АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «УКРПОШТА».
При прийнятті відповідача на роботу з відповідачем 12 жовтня 2018 року було укладено договір про повну матеріальну відповідальність. У березні 2019 року службою безпеки філії отримано інформацію про можливу нестачу грошових коштів у касі відділення поштового зв'язку Азовське, філією було створено комісію та розпочато службову перевірку.
Проведеною ревізією (інвентаризацією) підзвітних відповідачеві грошових коштів та товарно-матеріальних цінностей виявлено нестачу на загальну суму 89 635,33 гривен з яких: готівкових коштів - 87 494,66 гривен; товарів народного споживання - 2 140,67 гривен.
За поясненнями відповідача вона допускає, що нестача могла статися з причини недбалого виконання нею своїх посадових обов'язків в частині неуважності при поводженні із готівковими коштами та товарами народного споживання.
Завданий підприємству збиток ОСОБА_1 зобов'язувалася повністю погасити за рахунок відрахувань із своєї заробітної плати та внесенням до каси власних готівкових коштів.
Наказом Запорізької дирекції АТ «Укрпошта» №285 від 27.03.2019 року начальника ВПЗ Азовське ОСОБА_1 притягнено до матеріальної відповідальності шляхом проведення щомісячних утримань із її заробітної плати до повного погашення завданого підприємству збитку у розмірі 89 635,33 гривен.
Встановивши причини виникнення нестачі та винну особу, 26.03.2019 року позивач разом із відповідним повідомленням про вчинення злочину звернувся до поліції.
02.04.2019 року відповідача було звільнено із роботи за пунктом 2 статті 41 КЗпП України у зв'язку із втратою довіри.
Після звільнення відповідача із підприємства, у процесі обробки та введення до автоматизованої бухгалтерської системи товариства первинної бухгалтерської документації, отриманої від ВПЗ Азовське та звітів про реалізацію ТМЦ, додатково було встановлено новий факт привласнень за період роботи відповідача на підприємстві: за лютий - 22 650,66 гривен готівкових коштів, знаків поштової оплати, немаркованої продукції, переказів та товарів народного споживання (доповнення до акту службової перевірки від 12.04.2019 року), відповідно до якого загальна сума нанесеного відповідачем підприємству збитку становила 112 285,99 гривен (89635,33+ 22650,66).
Ухвалою судді від 13.11.2020 позовну заяву Акціонерного товариства «Укрпошта» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої працівником під час виконання трудових обов'язків прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, відкрито провадження у справі.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Надав згоду на ухвалення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, заяв про поважність неявки в судове засідання, відзиву на позовну заяву не надала.
При цьому, повідомлення про розгляд справи та документи, які були направлені за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем реєстрації відповідача ОСОБА_1 , повернулись до суду із відміткою пошти «адресат відсутній за вказаною адресою», «адресат не проживає».
Повідомлення про розгляд справи та документи, направлені за адресою: АДРЕСА_2 , були отримані відповідачем ОСОБА_1 особисто 21.11.2020 та 19.12.2020, про що свідчить підпис в повідомленнях про вручення поштового відправлення.
Наведене свідчить про вжиття судом всіх можливих заходів щодо належного повідомлення відповідача ОСОБА_1 про розгляд справи судом.
Відповідно до ч.1 ст.44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Ратифікуючи зазначену Конвенцію, Україна взяла на себе зобов'язання гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.
Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (§ 27 рішення ЄСПЛ у справі «Олександр Шевченко проти України» від 26 квітня 2007 року, заява № 8371/02).
Тобто, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Тому з урахуванням строку розгляду справ зазначеної категорії та тривалості перебування в провадженні суду вказаної справи, з метою дотримання гарантованого позивачу як стороні цього провадження права на розгляд його справи впродовж розумного строку, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце розгляду справи.
Ухвалою суду від 12.01.2021 позовну заяву Акціонерного товариства «Укрпошта» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості вирішено розглянути заочно на підставі наявних у справі доказів.
Фіксування судового процесу технічними засобами не проводилось у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України у зв'язку з розглядом справи за відсутності осіб, які беруть участь у справі.
Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши докази, дійшов наступних висновків.
Згідно зі ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Згідно зі ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
При цьому, відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч.1 ст.77 ЦПК України). Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом (ч.1 ст.78 ЦПК України).
Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
У відповідності до наказу Міністерства інфраструктури України від 14 грудня 2018 року №611, тип публічного акціонерного товариства «Укрпошта» змінено з публічного на приватне та товариство перейменоване в АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «УКРПОШТА».
Відповідно до Статуту Акціонерного товариства «Укрпошта» останнє є правонаступником УДППЗ «Укрпошта».
Судом встановлено, що 12 жовтня 2018 року між Публічним акціонерним товариством «Укрпошта» та ОСОБА_1 було укладено безстроковий трудовий договір простої форми №4736-к, відповідно до якого ОСОБА_1 прийнято на роботу з 12.10.2018 до ВПЗ Азовське 5 групи ВПЗ Бердянского району, Персонал при начальнику ЦПЗ №4 Центр поштового зв'язку №4 (м.Мелітополь) начальником відділення зв'язку поштового.
При прийнятті ОСОБА_1 на роботу з нею 12 жовтня 2018 року було укладено договір про повну матеріальну відповідальність, відповідно до умов якого вона взяла на себе повну матеріальну відповідальність за забезпечення схоронності довірених їй від позивача матеріальних цінностей і грошових засобів. У випадку виявлення недостачі переданих ОСОБА_1 під звіт матеріальних цінностей або грошових засобів більш ніж встановлені норми, зниження якості або псування з її вини товарів, вона зобов'язується відшкодувати недостачу грошових засобів та вартості відсутніх або зіпсованих матеріалів. Вартість відсутніх або зіпсованих товарів стягується за цінами, що склалися на день виявлення недостачі або псування цінностей.
Згідно з актом від 12 березня 2019 року (із додатками) у відділенні поштового зв'язку Азовське ЦПЗ №4 було проведено перевірку готівкових коштів, поштових марок, маркованих конвертів і карток, періодичних друкованих видань, інших товарів реалізації, поштових відправлень, поштових переказів, відомостей на виплату пенсій та допомоги, квитанційних книжок, розрахункових квитанцій, під час якої виявлено нестачу на загальну суму 89 635,33 грн, з яких: готівкових коштів - 87 494,66 грн; товарів народного споживання - 2140,67 грн.
Згідно з актом службового розслідування за фактом привласнення грошових коштів по ВПЗ Азовське Бердянського району ЦПЗ №4 Запорізької дирекції АТ «Укрпошта» від 21.03.2019 року, у відділенні виявлено нестачу на загальну суму 89635,33 грн, з яких: готівкових коштів - 87494,66 грн; товарів народного споживання - 2140,67 грн.
В ході проведення службової перевірки відповідач визнала свою провину у нестачі у вищезазначеному обсязі, посилаючись на недостатній досвід при проведені операцій з готівковими коштами та особисту неуважність, визнала встановлену суму нестачі в розмірі 89635,66 грн, погодилась її погасити шляхом подання заяви про згоду на відрахування із своєї заробітної плати та внесення готівкових коштів в касу.
Наказом начальника ВПЗ Азовське Запорізької дирекції АТ «Укрпошта» від 27.03.2019 року за №285 ОСОБА_1 притягнено до матеріальної відповідальності шляхом проведення щомісячних утримань із її заробітної плати до повного погашення завданого підприємству збитку у розмірі 89 635,33 гривен.
Частину завданого підприємству збитку відшкодовано до моменту звільнення шляхом утримань із заробітної плати відповідача, в розмірі 1411,67 грн за березень 2019 та 1440,51 грн за квітень 2019, на загальну суму 2852,18 грн.
Відповідно до наказу за № 988-к від 02.04.2019, ОСОБА_1 було звільнено із роботи за пунктом 2 статті 41 КЗпП України у зв'язку із втратою довіри.
Після звільнення відповідача із підприємства, у процесі обробки та введення до автоматизованої бухгалтерської системи товариства первинної бухгалтерської документації, отриманої від ВПЗ Азовське та звітів про реалізацію ТМЦ, додатково було встановлено новий факт привласнень за період роботи відповідача на підприємстві: за лютий - 22 650,66 гривен готівкових коштів, знаків поштової оплати, немаркованої продукції, переказів та товарів народного споживання (доповнення до акту службової перевірки від 12.04.2019 року), відповідно до якого загальна сума нанесеного відповідачем підприємству збитку становить 112 285,99 гривен (89635,33+ 22650,66).
За встановленими обставинами, АТ Запорізькою дирекцією «Укрпошта» матеріали службового розслідування з доповненням до акту службової перевірки від 12.04.2019 були направлені до Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області, де розпочато кримінальне провадження за №12019080130000791 від 05.04.2019 за ч.1 ст.190 КК України.
15.06.2020 кримінальне провадження за №12019080130000791 від 05.04.2019 за ч.1 ст.190 КК України постановою слідчого закрито на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України.
Станом на день звернення з позовною заявою матеріальні збитки АТ Запорізькій дирекції «Укрпошта» на суму 109433,81 грн відповідачем не відшкодовані.
Положеннями ч. 1 ст. 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Згідно приписів ч.1 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до пункту 3 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 29.12.1992 року «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками», для вирішення питання про покладення матеріальної відповідальності та про розмір шкоди, що підлягає відшкодуванню, суду необхідно з'ясовувати: наявність прямої дійсної шкоди та її розмір; якими неправомірними діями її заподіяно і чи входили до функцій працівника обов'язки, неналежне виконання яких призвело до шкоди; в чому полягала його вина; в якій конкретно обстановці заподіяно шкоду; чи були створені умови, які забезпечували б схоронність матеріальних цінностей і нормальну роботу з ними; який майновий стан працівника.
Згідно зі ст. 132 КЗпП України, за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов'язків, працівники, крім працівників, що є посадовими особами, з вини яких заподіяно шкоду, несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку.
Статтею 134 КЗпП України передбачено випадки повної матеріальної відповідальності працівників, зазначено, що працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі організації, зокрема у випадках коли між працівником і підприємством, установою, організацією відповідно до статті 135-1 цього Кодексу укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому на зберігання або для інших цілей.
Відповідно до п. 8 постанови Пленуму Верховного суду України "Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками" № 14 від 29.12.1992, розглядаючи справи про матеріальну відповідальність на підставі письмового договору, укладеного працівником з підприємством, установою, організацією, про взяття на себе повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей (недостача, зіпсуття), переданих йому для зберігання або інших цілей (п. 1 ст. 134 КЗпП), суд зобов'язаний перевірити, чи належить відповідач до категорії працівників, з якими згідно з ст.135-1 КЗпП може бути укладено такий договір та чи був він укладений. При відсутності цих умов на працівника за заподіяну ним шкоду може бути покладена лише обмежена матеріальна відповідальність, якщо згідно з чинним законодавством працівник з інших підстав не несе матеріальної відповідальності у повному розмірі шкоди.
Постановою Верховної Ради України «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР» від 12 вересня 1991 р. № 1545 визначено, що на території України діють законодавчі акти СРСР, якщо вони не суперечать Конституції і законам України.
Відповідно до Переліку посад і робіт, які заміщаються або виконуються працівниками, з якими підприємство, установа, організація можуть укладати письмові договори про повну матеріальну відповідальність за незабезпечення збереження цінностей, переданих їм для зберігання, обробки, продажу (відпуску), перевезення або застосування у процесі виробництва, затвердженого постановою Держкомпраці СРСР і Секретаріатом ВЦРПС від 28 грудня 1977 р. № 447/24, роботи з приймання й обробки для доставки (супроводу) вантажу, багажу, поштових відправлень та інших матеріальних і грошових цінностей, їх доставки (супроводу), видачі (здачі) цінностей, містяться у зазначеному Переліку.
Згідно зі ст.138 КЗпП України, для покладення на працівника матеріальної відповідальності за шкоду власник або уповноважений ним орган повинен довести наявність умов, передбачених статтею 130 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч. 3 ст. 233 КЗпП України для звернення власника або уповноваженого ним органу до суду в питаннях стягнення з працівника матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації, встановлюється строк в один рік з дня виявлення заподіяної працівником шкоди.
Згідно з приписами ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Враховуючи, що відповідач не подавав до суду першої інстанції відповідної заяви до винесення судом рішення, наявність якої є обов'язковою для застосування судом позовної давності в силу вимог ч.4 ст. 267 ЦК України, питання про застосування строків позовної давності при вирішенні даного спору судом не вирішувалось.
Позивачем доведено, що відповідач перебувала у трудових відносинах з АТ «Укрпошта», згідно з договором про повну матеріальну відповідальність та посадової інструкції на неї було покладено обов'язки щодо забезпечення збереження, зокрема, ввірених грошових коштів, поштових відправлень, товарно-матеріальних цінностей, крім того, будучи особою, що несе повну матеріальну відповідальність за схоронність матеріальних цінностей, відповідач порушила посадові обов'язки, чим спричинила позивачу збитки, що підтверджується актами службового розслідування, якими встановлено наявність вини відповідача у незбереженні матеріальних цінностей.
Відповідачем в ході розгляду справи не надано суду доказів на спростування обґрунтувань та доводів позову, як і не надано доказів відшкодування завданих матеріальних збитків в добровільному порядку.
Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що відповідачем при виконанні своїх трудових обов'язків були допущені порушення та заподіяно шкоду підприємству в вигляді недостачі, з яких відповідачем добровільно не відшкодовано 109433,81 грн, які підлягають стягненню з відповідача.
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача, оскільки суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 2102,00 грн.
Керуючись ст.1126 ЦК України, ст.ст. 132, 134, 135-1, 136 КЗпП України, ч.1 ст.141, п.2 ч.1 ст.258, ч.1-ч.2 ст.259, ст.263-265, ст.268 ЦПК України, суд, -
Позов Акціонерного товариства «Укрпошта» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої працівником під час виконання трудових обов'язків - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Укрпошта» шкоду, завдану нею під час неналежного виконання своїх посадових обов'язків начальника відділення поштового зв'язку Азовське Бердянського району Запорізької області у розмірі 109 433,81 гривні (сто дев'ять тисяч чотириста тридцять три гривні 81 копійку).
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Укрпошта» 2102,00 (дві тисячі сто дві) гривні судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Запорізького апеляційного суду через Токмацький районний суд Запорізької області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення суду складено 12 січня 2021 року.
Позивач: Акціонерне товариство «Укрпошта», ЄДРПОУ 21560045, юридична адреса: 01001, м.Київ, вул.Хрещатик, 22, в особі Запорізької дирекції ПАТ «Укрпошта», ЄДРПОУ 20509800, МФО 313957, ІПН 215600426655, р/р НОМЕР_1 в ЗОУ «Ощадбанк», адреса: м.Запоріжжя, проспект Соборний, буд.133.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , рнкопп НОМЕР_2 .
Суддя: