1Справа № 335/10915/20 3/335/9/2021
11 січня 2021 року м. Запоріжжя
Суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Стеценко А.В., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов з Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, пенсіонера, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 4 ст. 122 КУпАП, -
22.12.2020 в провадження суду надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 049218 від 14.12.2020, відповідно до якого 14.12.2020 о 11 годині 44 хвилин в м. Запоріжжя, на перехресті бул. Шевченка та вул. Перемоги, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «TOYOTA Corolla», номерний знак НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_2 , спричинив створення аварійної обстановки водію ОСОБА_3 керуючи авто ВАЗ 111930, номерний знак НОМЕР_2 , який змусив змінити швидкість, напрямок руху, що призвело до ДТП, чим порушив п.п. 10.1, 12.1, 12.3, 14.6.а Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 4 ст. 122 КУпАП. Потерпілим у протоколі зазначено ОСОБА_3 .
ОСОБА_1 в судовому засіданні вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав, суду пояснив, що 14.12.2020 рухався по вул. Перемоги від вул. 12 квітня в напрямку вул. Нижньодніпровської. Проїхавши світлофор на перехресті бул. Шевченка та вул. Перемоги ввімкнув лівий поворот з наміром здійснити обгін автобуса, який рухався попереду, при цьому напрямок руху не змінював та не залишав межі зайнятої ним смуги руху, так як обгін він мав намір здійснити після проїзду перехрестя у відповідності до вимог Правил дорожнього руху. Одразу після ввімкнення покажчику повороту він почув позаду зліва звуковий сигнал автомобіля і у ліве дзеркало заднього виду побачив автомобіль, що рухався в попутному напрямку в крайній лівій смузі на відстані 10-20 м від його автомобіля. Не змінюючи напрямок руху ОСОБА_1 вимкнув покажчик лівого повороту та продовжив рух в межах зайнятої ним смуги руху, після чого почув звук гальмування та відчув удар в ліві задню частину свого автомобіля.
З урахуванням вищевикладеного ОСОБА_1 просив суд закрити провадження у справі за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Згідно положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ст.ст. 245, 278, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її у точній відповідності з законом. При підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення суд має вирішити питання про правильність складання протоколу та інших матеріалів справи, а при розгляді справи слід з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у ст. ст. 247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст. ст. 283, 284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Відповідно до вимог ст.ст. 251, 252КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Відповідальність за ч. 4 ст. 122 КУпАП наступає у випадку вчинення порушень, передбачених частинами першою, другою або третьою цієї статті, що спричинили створення аварійної обстановки, а саме: примусили інших учасників дорожнього руху різко змінити швидкість, напрямок руху або вжити інших заходів щодо забезпечення особистої безпеки або безпеки інших громадян.
У протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що ОСОБА_1 порушив вимоги пунктів 10.1, 12.1, 12.3, 14.6.а Правил дорожнього руху (далі - ПДР).
Пунктом 10.1 ПДР передбачено, що перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним (п. 12.1 ПДР).
Пунктом 12.3 ПДР передбачено, що у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.
Відповідно до пп. «а» п. 14.6 ПДР обгін заборонено на перехресті.
В протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 049218 від 14.12.2020 суть адміністративного правопорушення викладено некоректно та так, що вона не відповідає диспозиції ч. 4 ст. 122 КУпАП, не містить в собі конкретні ознаки об'єктивної сторони адміністративного правопорушення.
Неконкретність формулювання суті адміністративного правопорушення позбавляє суд належним чином перевірити твердження органу, який склав протокол, про вчинення особою адміністративного правопорушення.
Європейський Суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що формулювання обвинувачення є важливою умовою справедливого та об'єктивного судового розгляду.
Зокрема, в рішенні у справі «Ващенко проти України» («Vashchenko v. Ukraine», рішення від 26.06.2008, заява № 26864/03) Європейський суд вказав, що «обвинувачення» для цілей п. 1 ст. 6 може бути визначене як офіційне доведення до відома особи компетентним органом твердження про вчинення цією особою правопорушення, яке нормою загального характеру визнається осудним і за яке встановлюється відповідальність карного та попереджувального характеру».
Наявна в матеріалах справи схема місця дорожньо-транспортної пригоди не містить даних для об'єктивного визначення її причин, а саме: слідів гальмового шляху коліс транспортних засобів, інших слідів та предметів, що стосуються пригоди (розміщення частин та об'єктів (уламки кузова, частинки фарби, уламки скла, осипання ґрунту, сліди рідини), що відокремилися від транспортного засобу, відносно елементів проїжджої частини, транспортних засобів; площа розсіювання уламків скла, осипання ґрунту). Відсутність зазначених даних позбавляє суд можливості встановити координати місця зіткнення автомобілів, у той час як на схемі зазначені два місця зіткнення автомобілів зі слів учасників ДТП, які протирічать один одному.
Крім того, зазначена на схемі інформація про стан покриття проїзної частини (сухе) протирічить поясненням обох учасників ДТП, які пояснили що проїзна частина в момент ДТП була мокра.
Із зазначених на схемі відстаней від місць зіткнення автомобілів, позначених цифрами 3 та 6, випливає, що зіткнення за версією обох учасників ДТП сталося в межах смуги руху транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 .
Додані до протоколу фотокартки з місця дорожньо-транспортної пригоди також не містять даних для об'єктивного визначення її причин.
Суд критично ставиться до пояснень іншого учасника дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_3 , так як згідно наявних в матеріалах копій документів, відносно нього також складався протокол про адміністративне правопорушення за порушення вимог п. 12.1 ПДР. Тому у суду виникають сумніви щодо його неупередженості.
Інші докази, які підтверджували б вину ОСОБА_1 у інкримінованому йому правопорушенні, а саме створенні аварійної обстановки, в матеріалах справи відсутні.
Отже, за вказаних обставин порушення ОСОБА_1 вимог ПДР об'єктивними і беззаперечними доказами не доведено, що свідчить про фактичну відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення.
Вирішуючи питання щодо належності, допустимості та достатності доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, суд враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема позицію суду у справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», рішення від 30.05.2013, заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява №926/08, рішення від 20.09.2016). ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що «…суд не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом)».
Відповідно до ч. 2 ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю через відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ч. 4 ст. 122, п. 1 ст. 247, ст.ст. 283, 285 КУпАП, суд
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за 4. 4 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду, через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя А.В. Стеценко