1Справа № 335/895/20 2/335/138/2021
05 січня 2021 року м. Запоріжжя
Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Крамаренко І.А., при секретарі Шутіній Г.Ю., за участі представника позивача ОСОБА_1 , представника відповідача Працевитого Г.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, -
Представник АТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, мотивуючи свої вимоги тим, що 27.11.2006 між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №ZPS0GK00000424, відповідно до умов якого Банк зобов'язався надати останній кредит у розмірі 53100 доларів США на термін до 27.11.2026, а ОСОБА_2 зобов'язалася повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором.
АТ КБ «ПриватБанк» свої зобов'язання за договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме видав відповідачу кредит у розмірі 53100 доларів США.
В порушення умов кредитного договору, а також ст.ст.509, 536, 1054 ЦК України, ОСОБА_2 свої зобов'язання не виконала, а саме не здійснювала погашення заборгованості за кредитом у встановленому договором порядку та строки. У зв'язку з чим, ОСОБА_2 станом на 21.12.2019 має заборгованість: 108802,79 доларів США, яка складається з наступного: 38083,65 доларів США - заборгованість за кредитом (тілом кредиту); 5924,99 доларів США - заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 4590,00 доларів США - заборгованість по комісії за користуванням кредитом; 39046,01 доларів США - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.
При цьому, зазначено, що в забезпечення виконання зобов'язання за даним договором було укладено договір поруки з поручителем ОСОБА_3 .
На підставі викладеного, просить стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість по відсоткам за користування кредитом за період з 04.01.2019 по 21.12.2019 у розмірі 5924,99 доларів США, що складає (за курсом 23,32 станом на 21.12.2019) 138 170,77 грн.
Ухвалою судді від 14.02.2020 відкрито провадження у вказаній справі, в порядку спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.
Відповідно до відзивів, заперечень, поданих на адресу суду від представників відповідача ОСОБА_2 (т.1 а.с.36-42, 70-73, 239-241) просили відмовити у задоволенні позову, посилаючись на відсутність у АТ КБ «ПриватБанк» права вимоги до позичальника, на незаконність нарахування відсотків та комісій по кредиту без наявної ліцензії у нового кредитора, на припинення кредитного договору шляхом його повного виконання, а також посилається на факт пропуску позивачем строків позовної давності при зверненні до суду.
Відповідно до відповіді на відзив, пояснень (т.1 а.с.77-83, 170-188), поданих на адресу суду представником позивача, просив задовольнити позовні вимоги, посилаючись на те, що представник відповідача ОСОБА_4 посилається на обставини, які не відповідають дійсності, банком правомірно та в законному порядку нараховано відповідну заборгованість, яку відповідачем не спростовано, а також, що строк позовної давності позивачем при зверненні до суду дотримано.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримав повністю та просив його задовольнити.
Представник відповідача ОСОБА_4 у судовому засідання заперечував проти задоволення позовних вимог, на підставах зазначених у відзиві та поясненнях, просив відмовити у задоволенні позову.
Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Суд, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників, приходить до висновку про відмову в задоволенні позову з наступних підстав.
У відповідності з ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до норм статей 629, 610, 612, 625 ЦК України - договір є обов'язковим до виконання; порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання; боржник вважається таким, що прострочив, якщо не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором та не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору у встановлений договором строк, як закріплено нормами статей 526, 530 ЦК України.
Судом встановлено, що 27.11.2006 між ЗАТ КБ «ПриватБанк» (після реорганізації АТ КБ «ПриватБанк») та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №ZPS0GK00000424, за яким, відповідно до п.1.1. Банк зобов'язався надати позичальнику кредит в загальній сумі 45000,00 доларів США, а також у розмірі 8100,00 доларів США на оплату страхових платежів у випадках та згідно порядку, передбачених п.п.2.1.3., 2.2.7 даного договору, зі сплатою відсотків за користування кредитом відсотків у розмірі 1,00 % на місяць на суму залишку заборгованості та винагороди за надання фінансового інструменту в розмірі 0,00 % від суми наданого кредиту у момент надання кредиту, щомісяця в період сплати у розмірі 0,20% від суми виданого кредиту, відсотки за дострокове погашення кредиту згідно з п 3.11. даного договору та винагороди за проведення додаткового моніторингу, згідно п.6.2. даного договору. Періодом сплати вважати період з «27» по «3» число кожного місяця, у сумі 590,73 доларів США (кредит, відсотки, винагорода, комісія), на термін до 27.11.2026. (т.1 а.с.12-13).
Для виконання даного договору Банк відкриває позичальнику рахунок для зарахування коштів, спрямованих на погашення заборгованості; кредитний рахунок; рахунок по відсотках; рахунок для обліку комісії і винагороди (п. 1.2. кредитного договору).
Банк зобов'язується надати кредит шляхом і в межах сум, визначених в п. 1.1. (п. 2.1.1. кредитного договору). З метою надання і обслуговування кредиту Банк зобов'язується відкрити рахунки, що вказані в п. 1.2. і здійснювати ведення кредитного досьє по кредиту (п. 2.1.2. кредитного договору).
Як вбачається з меморіального ордеру №1 від 28.11.2006 та розпорядження про видачу кредиту від 28.11.2006 (т.1 а.с.85, 86) Банк виконав свої зобов'язання, надавши позичальнику 45000,00 доларів США.
Також встановлено, що 27.11.2006 між ОСОБА_3 та ЗАТ КБ «ПриватБанк» (АТ КБ «ПриватБанк») було укладено договір поруки №ZPS0GK00000424, в забезпечення виконання за вищевказаним кредитним договором. (т.1 а.с. 14)
Разом з тим, відповідно до п.1.3. кредитного договору, забезпечення виконання позичальником по поверненню кредиту за даним договором виступає іпотека квартири: 3-х кімнатна квартира: АДРЕСА_1 .
19 лютого 2007 року позивач відступив право вимоги за кредитним договором №ZPS0GK00000424 від 27.11.2006 «Юкрейн Мортегейдж Лоун Файненс №1 ПІ-ЕЛ-СІ»
Вказаний договір суду не надавався, однак представник позивача не заперечував вказаного факту.
14 квітня 2016 року «Юкрейн Мортегейдж Лоун Файненс №1 ПІ-ЕЛ-СІ» відступив право вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» (т.1 а.с. 124-149).
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
На підтвердження своїх позовних вимог про стягнення заборгованості по відсоткам за користування кредитом за період з 04.01.2019 по 21.12.2019 у розмірі 5924,99 доларів США, представник позивача надав розрахунок заборгованості за вказаним договором від 27.11.2006, станом на 21.12.2019. (т.1 а.с.4-7).
Суд, критично ставиться до розрахунку заборгованості АТ КБ «ПриватБанк», доданого до позовної заяви, та не може взяти його до уваги, оскільки цей розрахунок складений за період з 28.11.2006 по 21.12.2019, в який входить період з 19.02.2007 по 14.04.2016, за яким у позивача не було підстав для нарахування відсотків та пені за кредитним договором.
При цьому, як вбачається із даного розрахунку відповідачем ОСОБА_2 здійснювались платежі за цим договором.
Під час розгляду справи представником банку надавалась суду виписка з особового рахунку за період з 27.11.2006 по 15.04.2020. Проте, вказані розрахунок та виписка, є суперечливі і не містять відомостей про розмір заборгованості з урахуванням структури боргу, з якої позивач вираховує заборгованість по відсоткам за користування кредитом у розмірі 5924,99 доларів США за період з 04.01.2019 по 21.12.2019. Обґрунтованого розрахунку по відсоткам за вказаний період, що є предметом позову, позивачем також надано не було.
Разом з тим, представник відповідача ОСОБА_2 у відзиві зазначив, що в період з 19.02.2007 по день подання позову останньою було погашено платежів: за тілом кредита - 8128,09 доларів США; по відсоткам - 41094,35 доларів США; за комісією - 9340,35 доларів США; за пенею - 1168,25 доларів США, а всього - 59 731,04 доларів США, посилаючись на те, що їй не було відомо про зміну кредитора. Однак будь-яких доказів на підтвердження сплати нею цих сум суду не надано.
Також слід зазначити, що компанія «Юкрейн Мортгейдж Лоун Файненс № 1 ПІ-ЕЛ-СІ» не є резидентом України, в неї відсутня банківська ліцензія України, однак вказана юридична особа приймала платежі за кредитним договором та не пред'являло жодних вимог до відповідачів за неналежне виконання обов'язків за кредитним договором.
Відповідно до статті 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» фінансовими вважаються такі послуги: 1) випуск платіжних документів, платіжних карток, дорожніх чеків та/або їх обслуговування, кліринг, інші форми забезпечення розрахунків; 2) довірче управління фінансовими активами; 3) діяльність з обміну валют; 4) залучення фінансових активів із зобов'язанням щодо наступного їх повернення; 5) фінансовий лізинг; 6) надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту; 7) надання гарантій та поручительств; 8) переказ коштів; 9) послуги у сфері страхування та у системі накопичувального пенсійного забезпечення; 10) професійна діяльність на ринку цінних паперів, що підлягає ліцензуванню; 11) факторинг; 11-1) адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах; 12) інші операції, які відповідають критеріям, визначеним у пункті 5 частини першої статті 1 цього Закону.
В силу статті 5 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» фінансові послуги надаються фінансовими установами, а також, якщо це прямо передбачено законом, фізичними особами - підприємцями. Виключне право або інші обмеження щодо надання окремих фінансових послуг встановлюються законами про діяльність відповідної фінансової установи та нормативно-правовими актами державних органів, що здійснюють регулювання ринків фінансових послуг. Надавати фінансові кредити за рахунок залучених коштів має право на підставі відповідної ліцензії лише кредитна установа. Можливість та порядок надання окремих фінансових послуг юридичними особами, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, визначаються законами та нормативно-правовими актами державних органів, що здійснюють регулювання діяльності фінансових установ та ринків фінансових послуг, виданими в межах їх компетенції.
Згідно статті 34 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, у межах своєї компетенції видає ліцензії для здійснення фінансовими установами: 1) страхової діяльності; 2) діяльності з надання послуг накопичувального пенсійного забезпечення; 3) надання фінансових кредитів за рахунок залучених коштів; 4) діяльності з надання будь-яких фінансових послуг, що передбачають пряме або опосередковане залучення фінансових активів від фізичних осіб.
Здійснення діяльності, зазначеної у частині першій цієї статті, дозволяється тільки після отримання відповідної ліцензії. Особи, винні у здійсненні діяльності без ліцензії, несуть відповідальність згідно із законами України. Ліцензія, яка надається для здійснення діяльності з надання фінансових послуг, не може передаватися третім особам.
Компанія «Юкрейн Мортгейдж Лоун Файненс № 1 ПІ-ЕЛ-СІ» (Ukraine Mortgage Loan Finance no. 1 plc), місцезнаходження якої: Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії (PELLIPAR HOUSE, 1-st Floor, 9 Cloak Lane, London, EC4R 2RU, United Kingdom of Great Britain and Northern Ireland), не є резидентом України, не має банківської або іншої ліцензії на здійснення кредитної діяльності на території України, отже не мала права за законодавством України здійснювати операції з обслуговування споживчих кредитів громадян України, а саме нараховувати та стягувати проценти і комісії.
Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 13 січня 2020 року у справі №363/1264/15 ( провадження 61-16400св18).
За таких обставин суд позбавлений можливості здійснити розрахунок та зробити висновок про наявність або відсутність заборгованості ОСОБА_2 перед АТ КБ «Приват Банку», зокрема відсотків за користування кредитом у розмірі, який позивач просить стягнути.
Отже, враховуючи викладене у сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, такими, що не підтверджуються належними та достатніми доказами, тому суд вважає, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, відмовляючи в задоволенні позову в повному обсязі суд відносить судові витрати позивача при зверненні до суду на його рахунок.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-82, 89, 141, 263-265 ЦПК України, суд,-
В задоволенні позову Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості - відмовити.
Повне рішення суду складено 11 січня 2012 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі у 30-денний строк з дня складення повного судового рішення через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя, апеляційної скарги.
Суддя І.А. Крамаренко