смт. Новомиколаївка
Іменем України
12 січня 2021 рокуСправа № 322/1044/20
Новомиколаївський районний суд Запорізької області у складі головуючого судді Губанова Р.О., розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості,
встановив
короткий зміст позовних вимог, рух справи:
04 листопада 2020 року до Новомиколаївського районного суду Запорізької області надійшов зазначений цивільний позов, в якому позивач просить суд:
стягнути з відповідача ОСОБА_1 (дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ), на користь АТ КБ "ПриватБанк": заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг № бн від 22.02.2019 у розмірі 18078,16 грн. станом на 20.09.2020; судові витрати у розмірі 2102.00 грн. судовий збір.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив наступне.
Відповідачка звернулась до позивача з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала заяву № б/н від 22.02.2019.
Відповідачка підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між нею та банком договір про надання банківських послуг (далі - Договір), що підтверджується підписом у заяві. Копії Витягу з «Умов та правил надання банківських послуг» та Витягу з «Тарифів Банку» позивач додав до позовної заяви.
Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту банк керувався п.п. 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 Договору, на підставі яких Відповідач при укладанні Договору дав свою згоду, щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою Банку.
При укладанні Договору сторони керувались ч.1 ст.634 ЦК України, згідно з якою договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Формулярами та стандартними формами є саме «Умови та правила надання банківських послуг» та «Тарифи Банку», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, згідно з якими обслуговується Відповідачка.
Заявою відповідачки підтверджується той факт, що вона була повністю проінформована про умови кредитування в ПриватБанку, які були надані їй для ознайомлення в письмовій формі.
Позивач свої зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачці можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту.
Відповідачка не надала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором.
У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості Відповідачка станом на 17.09.2020 має заборгованість в розмірі 18078,16 грн., з яких:13377,24 грн. - заборгованість за тілом кредита; 4700,92 грн. - заборгованість за простроченими відсотками.
На теперішній час відповідачка продовжує ухилятися від виконання зобов'язання і заборгованість за договором не погашає.
Виходячи з наведеного, посилаючись на норми ст.ст.509, 525 - 527, 530, 598, 599, 610, 615, 629, 1050, 1054 ЦК України та умови укладеного між сторонами договору, позивач просив задовольнити позов.
Ухвалою судді від 18.11.2020 було відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, встановлено для сторін строки для подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень.
Копія ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі від 18.11.2020 відповідно до п.1 ч.6 ст.272 ЦПК України, вважається отриманою 19.11.2020, тому останній день строку для подання відзиву на позовну заяву припав на 04.12.2020.
Відповідачка у строк, встановлений судом, не надала відзиву на позов, а також не надіслала до суду будь-яких заяв чи клопотань.
Клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін учасники справи на заявили.
Згідно з ч.2 ст.279 ЦПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
За змістом ст.13 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
При цьому, частиною 1 статті 275 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Виходячи з наведених норм ЦПК України, враховуючи відсутність будь-яких клопотань сторін, судом вирішено продовжити розгляд цієї справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без проведення судового засідання.
З огляду на викладене, суд також не вбачає підстав, передбачених ч.4 ст.223, ч.1 ст.280 ЦПК України, для заочного розгляду справи, який може проводитися лише у випадку розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.
Фактичні обставини встановлені судом,
мотиви з яких виходив суд і застосовані норми права:
22.02.2019 між позивачем та відповідачкою було укладено договір про надання банківських послуг, що підтверджується заявою-анкетою відповідача від 22.09.2019. Умови кредитування були узгоджені сторонами 22.02.2019 (а.с. 16-17). На підставі вказаних Умов Відповідачці відкрито картковий рахунок, відповідачка отримала кредит у виді встановленого на 14500,00 грн. цього ж дня відбулося зменшення кредитного ліміту на 300,00 грн., а потім 22.02.2019 кредитний ліміт зменшився до 300,00 грн. 20.09.2019 відбулося збільшення кредитного ліміту на суму 14446,30 грн. 17.12.2019 кредитний ліміт зменшився до 14090,77 грн., а 23.12.2019 кредитний ліміт зменшено до 0,00 грн.
Згідно з доданим до позовної заяви розрахунком заборгованості, станом на 20.09.2020 відповідачка через неналежне виконання умов договору від 22.02.2019 має заборгованість у розмірі 18078,16 грн., з яких:13377,24 грн. - заборгованість за тілом кредита; 4700,92 грн. - заборгованість за простроченими відсотками.
Вивчивши матеріали справи суд дійшов до висновку про обґрунтованість позову та необхідність його задоволення у зв'язку з наступним.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно ст.615 ЦК України у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання. Внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов'язання або воно припиняється.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Вказані письмові докази підтверджують як факт укладання між сторонами кредитного договору, так і факт неналежного виконання позичальником своїх обов'язків із повернення кредиту.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.
Таким чином, суд дійшов висновку про те, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню в повному обсязі.
Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
До позовної заяви додано платіжне доручення №PROM5B2PCG від 05.10.2020, яким підтверджується сплата позивачем судового збору в розмірі 2102,00 грн., отже відповідна сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Інші судові витрати, понесені учасниками справи, відсутні.
Керуючись ст.ст.258, 259, 263 - 265, 268, 273 ЦПК України, суд
вирішив:
позов акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором від 22 лютого 2019 року станом в розмірі 18078,16 грн. (вісімнадцять тисяч сімдесят вісім гривень 16 коп.).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» судовий збір в сумі 2102 грн. (дві тисячі сто дві гривні 00 коп.).
Реквізити учасників справи:
- позивач: акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», вулиця Грушевського, будинок 1Д, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код 14360570;
- відповідачка: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Запорізького апеляційного суду через Новомиколаївський районний суд Запорізької області.
Суддя Р.О. Губанов