Дата документу 11.01.2021
Справа №517/536/20 н/п3/517/2/2021
П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 12 січня 2021 року смт. Захарівка
Фрунзівський районний суд Одеської області у складі:
головуючого - судді Гончар І.В. при секретарі Хасановій С.Т. за участі: прокурора Арікової Ю.В. правопорушника ОСОБА_1 захисника правопорушника - адвоката Кузьоного О.І.
розглянувши матеріали, які надійшли від Департаменту з питань дотримання законодавства про конфлікт інтересів та обмежень щодо запобігання корупції про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-5 КУпАП, суд -
До Фрунзівського районного суду Одеської області від Департаменту з питань дотримання законодавства про конфлікт інтересів та обмежень щодо запобігання корупції надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-5 КУпАП. Відповідно до наданих суду адміністративних матеріалів ОСОБА_1 обіймаючи посаду начальника Захарівської державної податкової інспекції Подільського управління ГУ ДФС в Одеській області протягом 2018 року, неодноразово, а саме: 26.04.2018, 02.06.2018, 29.12.2018 на свій картковий рахунок одержувала грошові кошти (подарунки) від фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 , вартість яких протягом року становила 4 000 грн., що перевищує два прожиткових мінімуми, встановлених для працездатної особи на 1 січня 2018 року, чим порушила вимоги ч.2 ст.23 ЗУ " Про запобігання корупції", тим самим вчинила адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст.172-5 КУпАП. За цим фактом головним спеціалістом другого відділу перевірок Департаменту з питань дотримання законодавства про конфлікт інтересів та обмежень щодо запобігання корупції, уповноваженою особою Національного агенства з питань запобігання корупції Д.Ю. Кириченком було складено протокол про адміністративне правопорушення №30/230 від 22.10.2020 року за ч. 1 ст. 172-5КУпАП. Прокурор Арікова Ю.В. у судовому засіданні підтримала протокол про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією у повному обсязі. Просила визнати ОСОБА_1 винуватою у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-5 КУпАП, та притягнути її до адміністративної відповідальності. У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення заперечувала та пояснила, що з ОСОБА_2 ніяких стосунків не має, по службовій діяльності ніколи з ним не спілкувалася. Він перебував на обліку, як ФОП, але ніяких звітів до Захарівської державної податкової інспекції Подільського управління ГУ ДФС в Одеській області не здавав. ОСОБА_2 в м.Одесі працював з її чоловіком ОСОБА_3 і через нього чоловік пересилав її кошти. Свідок ОСОБА_3 суду пояснив, що він є чоловіком ОСОБА_1 . В звязку з тим, що в нього кредитна заборгованість перед банками в нього немає власних карткових рахунків, то він не може здійснювати грошові перекази самостійно. Для того, щоб перерахувати кошти дружині він звертався до ОСОБА_2 з яким колись працював, давав йому кошти (готівку), щоб він переказав їх його дружині ОСОБА_1 . Свідок ОСОБА_4 суду пояснив, що на даний час працює у ОСОБА_3 і він періодично дає йому кошти (готівку) для того, щоб він перевів кошти його дружині ОСОБА_1 та сину ОСОБА_5 . Свідок ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився. За повідомленням прокурора Васильєв М.В. за зареєстрованим місцем проживання в смт.Захарівка не проживає. Зі слів батьків проживає в м.Одесі, точна адреса невідома. Суд, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності в результаті всебічного повного та об'єктивного їх дослідження, заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, прокурора, свідків, приходить до наступного висновку. Як вбачається з матеріалів справи дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 172-5 КУпАП. За твердженням органу, який склав протокол про адміністративне правопорушення вина ОСОБА_1 підтверджується матеріалами справи про адміністративне правопорушення. Вирішуючи питання щодо наявності у діях ОСОБА_1 при отриманні подарунку від ОСОБА_2 у вигляді грошових коштів на свій картковий рахунок, ознак корупційного діяння та підстав для притягнення її до відповідальності за адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, передбаченого ч. 1ст.172-5 КУпАП, суд звертає увагу на наступне. Згідно з ч. 1ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» правопорушення, пов'язане з корупцією це діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність. Обов'язковою ознакою, за якою будь-яка неправомірна поведінка державних службовців або інших осіб, уповноважених на виконання функцій держави, чи осіб, які є такими, на яких поширюється дія Закону, може визнаватися корупційною, якщо є корисливий або інший особистий інтерес таких осіб або інтерес третіх осіб. За приписами ч.ч. 1, 2 ст.23 ЗУ «Про запобігання корупції» особам, зазначеним у пунктах 1, 2 ч. 1 ст. 3 цього Закону, забороняється безпосередньо або через інших осіб вимагати, просити, одержувати подарунки для себе чи близьких їм осіб від юридичних або фізичних осіб: 1) у зв'язку із здійсненням такими особами діяльності, пов'язаної із виконанням функцій держави або місцевого самоврядування; 2) якщо особа, яка дарує, перебуває в підпорядкуванні такої особи. Особи, зазначені у пунктах 1, 2 ч. 1ст. 3 цього Закону, можуть приймати подарунки, які відповідають загальновизнаним уявленням про гостинність, крім випадків, передбачених частиною першою цієї статті, якщо вартість таких подарунків не перевищує один прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на день прийняття подарунка, одноразово, а сукупна вартість таких подарунків, отриманих від однієї особи (групи осіб) протягом року, не перевищує двох прожиткових мінімумів, встановлених для працездатної особи на 1 січня того року, в якому прийнято подарунки. Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Відповідно до ст. 10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків. Частиною 1 ст. 172-5 КУпАП передбачена відповідальність за порушення встановлених законом обмежень щодо одержання подарунків. Частина 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» дає визначення, що подарунок - це грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, які надають/одержують безоплатно або за ціною, нижчою мінімальної ринкової. Статтею 23 вказаного Закону встановлено обмеження щодо одержання подарунків, а саме забороняється безпосередньо або через інших осіб вимагати, просити, одержувати подарунки для себе чи близьких їм осіб від юридичних або фізичних осіб у зв'язку із здійсненням такими особами діяльності, пов'язаної із виконанням функцій держави або місцевого самоврядування або якщо особа, яка дарує, перебуває в підпорядкуванні такої особи. Виходячи із диспозиції вищевказаної норми, з об'єктивної сторони правопорушення становлять діяння у вигляді одержання у власність речей або майнових прав з порушенням вимог вищезазначеного Закону. Зокрема, таке порушення матиме місце у разі одержання подарунку у зв'язку з виконанням особою функцій держави або органів місцевого самоврядування, тобто, обумовлюється службовим становищем одержувача, посадою, яку він обіймає. Згідно роз'яснень МЮУ Департаменту антикорупційного законодавства та законодавства про правосуддя від 28.07.2011 року, щодо одержання подарунків особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в питанні неправомірності подарунків має бути доведений причинно-наслідковий зв'язок отримання публічним службовцем у власних інтересах подарунків. Таким чином, порушення ст. 172-5 КУпАП матиме місце у разі одержання подарунку у зв'язку з виконанням особою функцій держави або органів місцевого самоврядування, тобто обумовлюється використанням службового становища одержувачем, посадою, яку він обіймає. Пов'язаними із виконанням службових обов'язків є подарунки, що надаються як подяка за раніше вчинені службовцем дії (бездіяльність) або прийняті ним рішення на користь дарувальника або третіх осіб; або даруються в очікуванні заздалегідь необіцяного вчинення публічним службовцем дій (бездіяльності) або прийняття ним рішень на користь дарувальника чи третіх осіб. Отже, з об'єктивної сторони правопорушення за ч. 1 ст.172-5 КУпАП становлять діяння у вигляді одержання у власність речей або майнових прав з порушенням вимог вищезазначеного Закону. Зокрема, таке порушення, матиме місце у разі одержання подарунку у зв'язку з виконанням особою функцій держави або органів місцевого самоврядування, тобто обумовлюється службовим становищем одержувача, посадою, яку він обіймає. Пов'язаними із виконанням службових обов'язків є подарунки, що надаються як подяка за раніше вчинені службовцем дії (бездіяльність) або прийняті ним рішення на користь дарувальника або третіх осіб; або даруються в очікуванні заздалегідь необіцяного вчинення публічним службовцем дій (бездіяльності) або прийняття ним рішень на користь дарувальника чи третіх осіб. Таким чином, для наявності корупційного правопорушення має бути встановлений зв'язок між виконанням особою функцій держави або органів місцевого самоврядування та одержанням подарунка. Якщо такий зв'язок у конкретному випадку не встановлено, відповідальність за ст. 172-5 КУпАП виключається. Судом встановлено, що 04.12.2018 р . наказом Головного управління ДФС в Одеській області № 1004-о ОСОБА_1 призначено на посаду начальника Захарівської державної податкової інспекції Подільського управління ГУ ДФС в Одеській області. Згідно пп."в" п.1 ч.1 ст.3, ч.1 ст.23 Закону ОСОБА_1 є суб'єктом, на якого поширюється обмеження, передбачені Законом щодо одержання подарунків. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 обіймаючи посаду начальника Захарівської державної податкової інспекції Подільського управління ГУ ДФС в Одеській області протягом 2018 року, неодноразово, а саме: 26.04.2018, 02.06.2018, 29.12.2018 на свій картковий рахунок одержувала грошові кошти від фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 , вартість яких протягом року становила 4 000 грн. З інформаційного листа ГУ ДПС в Одеській області № 19298/9/15-32-14-01-08 від 29.09.2020 р. вбачається, що згідно баз даних ГУ ДПС в Одеській області жодної інформації щодо вчинення дій та прийняття рішень начальником Захарівської ДПІ ГУ ДПС в Одеській області ОСОБА_1 стосовно ФОП ОСОБА_2 не виявлено, а також відсутні документи, що перебувають у розпорядженні ГУ ДПС в Одеській області, які могли б свідчити про дії та прийняття рішень ОСОБА_1 стосовно ФОП ОСОБА_2 . Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет на 2018 рік», з 1 січня 2018 року установлено розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу у сумі 1 762 грн. За таких обставин був складений протокол про адміністративне правопорушення. Разом з тим, матеріали справи не містять в собі жодних доказів, що ОСОБА_1 отримала вищевказану гроші в дарунок у зв'язку зі здійсненням нею своєї професійної діяльності, пов'язаної із виконанням нею своїх посадових обов'язків. З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що складаючи протокол про адміністративне правопорушення Департаментом з питань дотримання законодавства про конфлікт інтересів та обмежень щодо запобігання корупції, не було здобуто доказів, що ОСОБА_1 отримала подарунок від ОСОБА_2 у зв'язку із здійсненням своєї діяльності, тобто відсутній наслідковий зв'язок між виконанням нею даних функцій та одержанням подарунка. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП. Згідно з ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Так, відповідно до ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Тобто, протокол про адміністративне правопорушення є не тільки джерелом доказів, але й актом обвинувачення особи у вчиненні адміністративного правопорушення, що узгоджується як із нормами чинного законодавства так і з практикою та позицією ЄСПЛ. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, що сформульована у п.43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на п.282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), згідно яких «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом». Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Однак матеріали справи встановленому критерію щодо належного доведення вини особи не відповідають та не містять належних та допустимих доказів на підтвердження порушення ОСОБА_1 вимог Закону. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події та складу адміністративного правопорушення. Таким чином, оскільки достатніх, допустимих та безсумнівних доказів вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.172-5 КУпАП при обставинах, зазначених у протоколі, яким визначаються межі даного судового розгляду, суду не надано, винуватість особи у вчиненні вказаного правопорушення поза розумним сумнівом не доведена, то склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-5 КУпАП, в її діях відсутній, а провадження по справі підлягає закриттю. Крім того суд зауважує, що відповідно до ст. 38 КУпАП закінчилися строки для притягнення до адміністративної відповідальності. Керуючись ст.ст. 7, 172-5, 221, 247, 251, 255, 284 КУпАП,
Провадження по адміністративній справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_6 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-5 КУпАП, закрити за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: