ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ1
11 січня 2021 року м. Одеса
Суддя Приморського районного суду м. Одеси Русєва А.С., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
17.09.2020 року о 03 год 38 хв. ОСОБА_1 у м. Одеса, вул. М. Грушевського, 40 Б, керував автомобілем «Тойота», державні номерні знаки НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння: нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота. Відповідно до Висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 001113 від 17.09.2020 року, ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння, чим порушивши п. 2.9 ПДР, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Судовий розгляд проведено за відсутністю ОСОБА_1 , який в судове засідання не з'явився. Про причини неявки ОСОБА_1 суд не повідомив, заяви про відкладення розгляду справи не подавав.
Так, з метою повідомлення особи про час і місце розгляду справи, а також дотримання строків розгляду справи, ОСОБА_1 направлено судову повістку, а також на офіційному сайті Судової влади України за посиланням https://pm.od.court.gov.ua/sud1522/gromadyanam/csz/ були розміщені відомості про дату та час розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 .
Разом з цим, відповідно до довідки АТ «Укрпошта» поштове відправлення ОСОБА_1 не вручене у зв'язку з відсутністю адресата за місцем проживання. Таку поведінку суд оцінює як мету ОСОБА_1 ухилитись від адміністративної відповідальності. Інші засоби повідомлення ОСОБА_1 у суду відсутні.
Суд вважає, що були створені всі умови для реалізації права особи на доступ до правосуддя, та приймаючи до уваги те, що ОСОБА_1 , будучи повідомленим про дату та час розгляду справи в суді, не з'явився, суд оцінює таку поведінку ОСОБА_1 , як небажання особисто прийняти участь в розгляді справи в суді.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Розглянувши протокол про адміністративне правопорушення, дослідив матеріали справи, суд вважає, що ОСОБА_1 своїми діями вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Визначаючи закон про відповідальність, який має застосовуватись у даному конкретному провадженні, суд виходить з наступного.
01 липня 2020 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» №2617-VIII від 22.11.2018 року (далі - Закон №2617-VIII), яким запроваджується інститут кримінальних проступків, яким, у тому числі, Кримінальний кодекс України було доповнено статтею 286-1, відповідно до якої кримінальним проступком стало в тому числі і керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Проте, 17 червня 2020 року Верховною радою України було прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» №720-IX від 09.04.2020 року (далі - Закон №720-IX), який 02 липня 2020 року було підписано президентом України, а 3 липня 2020 року - опубліковано в офіційній парламентській газеті «Голос України». Зазначеним Законом виключено підпункт 171 Закону № 2617-VIII, яким Кримінальний кодекс доповнено статтею 286-1.
Відповідно до ч. 5 ст. 94 Конституції України закон України набирає чинності через десять днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування.
Згідно з частиною першою ст. 139 Закону України від 10 лютого 2010 року № 1861-VI «Про Регламент Верховної Ради України» зі змінами та доповненнями, підписані Президентом України закони публікуються в газеті «Голос України» та у Відомостях Верховної Ради України, а також розміщуються на офіційному вебсайті Верховної Ради. Публікація законів та інших актів Верховної Ради у цих друкованих засобах масової інформації є офіційною.
Згідно із частиною другою та третьою ст. 1 Указу Президента України від 10 червня 1997 року № 503/97 «Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності», офіційними друкованими виданнями в яких здійснюється оприлюднення законів та інших актів Верховної Ради України є «Офіційний вісник України», газета «Урядовий кур'єр», газета «Голос України», «Відомості Верховної Ради України».
Виходячи з аналізу наведених Законів №2617-VIII та №720-IX, порядку та періоду набуття ними чинності, суд приходить до висновку, що кримінальна відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а так само за відмову від проходження освідування на стан сп'яніння, діяла в період з 01 по 02 липня 2020 року, та скасована з 03.07.2020 року і, починаючи з цього часу, тобто з 03.07.2020 року особи, які вчинили такі протиправні дії несуть адміністративну відповідальність, передбачену ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
При цьому, судом не береться до уваги те, що зміни до Законів щодо відповідальності водіїв транспортних засобів відповідно до Закону від 17.06.2020 року були внесені не у спосіб, встановлений КК та КУпАП (Законами про внесення змін до цих Кодексів та/або до кримінального процесуального законодавства України), а також те, що відповідно до редакцій ст. 130 КУпАП та ст.286-1 КК, що викладені на офіційному сайті законодавства України Верховної Ради України, відповідальність водіїв транспортних засобів передбачена саме ст.286-1 КК і не передбачена ст.130 КУпАП, виходячи з принципу верховенства права (ст. 3 Конституції України), а також того, що на офіційному сайті Верховної ради законодавство викладено в Інформаційно-пошуковій системі «Законодавство України», яка дає змогу знайти документи, як за реквізитами так і за контекстом, однак ця система не є офіційним друкованим виданням, в яких здійснюється оприлюднення законів та інших актів Верховної Ради України відповідно до ст. 1 Указу Президента України від 10 червня 1997 року № 503/97 «Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності» та ст. 139 Закону України від 10 лютого 2010 року № 1861-VI «Про Регламент Верховної Ради України».
Більш того, слід зазначити, що адміністративна відповідальність, до якої притягується ОСОБА_1 по суті і за встановленими санкціями є більш м'якою порівняно з кримінальною і покращує становище притягуваного, а усе, що покращує становище притягуваного має бути витлумачено на його користь.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також іншими документами.
Як було вище наведено, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 у м. Одеса, вул. М. Грушевського, 40 Б, керував автомобілем «Тойота», державні номерні знаки НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння: нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота. Відповідно до Висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 001113 від 17.09.2020 року, ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння, порушивши вимоги п./п. «а» п. 2.9 ПДР України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1ст.130 КУпАП.
З викладеного слідує, що ОСОБА_1 порушуючи вимоги п./п. «а» п. 2.9 ПДР України, який передбачає, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, керував автомобілем в стані алкогольного сп'яніння.
Таким чином з викладеного випливає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП повністю доведена зібраними матеріалами справи про адміністративне правопорушення.
Разом з тим, у відповідності до п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю при закінченні на момент розгляду справи строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 цього Кодексу. Відповідно до ч. 2 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення.
Справа про адміністративне правопорушення надійшла до Приморського районного суду м. Одеси 01.10.2020 року. ОСОБА_1 неодноразово викликався до суду, однак в судові засідання не з'являвся з невідомих для суду причин. При цьому судом вживався ряд заходів щодо виклику ОСОБА_1 до суду та встановлення його місця проживання шляхом надіслання запиту до Відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Одеській області.
Таким чином, враховуючи, що дане адміністративне правопорушення було вчинено 17.09.2020 року, тому на момент вирішення справи строки накладення адміністративного стягнення сплинули, у зв'язку з чим суд вважає необхідним відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст.130 КУпАП, закрити у зв'язку з закінченням строків, передбачених ст. 38 КУпАП для накладення адміністративного стягнення.
Керуючись ст. ст. 38, п. 7 ч. 1 ст. 247, ст. ст. 283-285 КУпАП, суд -
постановив:
Провадження у справі про адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст.130 КУпАП відносно ОСОБА_1 , закрити на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з закінченням строків, передбачених ст. 38 КУпАП для накладення адміністративного стягнення.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання до Приморського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя
Приморського районного суду м. Одеси А.С. Русєва
11.01.2021
Єдиний унікальний номер справи: №522/17101/20
Номер провадження №3/522/508/21
Головуючий суддя - Русєва А.С.