Справа № 502/1809/20
12 січня 2021 року м. Кілія
Суддя Кілійського районного суду Одеської області Маслеников О.А. розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли від Кілійського ВП Ізмаїльського ВП ГУНП України в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина України, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого та зареєстрованого в АДРЕСА_1
за ст. 185 КпАП України
Згідно протоколу серії АПР 18 № 342557 від 15.10.2020 р., вбачається, що 14.10.2020 року о 22 годині 30 хвилини ОСОБА_1 , знаходячись в стані алкогольного сп'яніння в м. Кілія по вул. Торгова, 34А, біля магазину «Сніжок» вчинив злісну непокору працівникам поліції Кілійського ВП Тодериця Ю.О. та ОСОБА_2 на законні вимоги припинити протиправні дії не реагував, штовхався, висловлювався на їх адресу нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою. Вищевказані дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ст. 185 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що 14.10.2020 р. біля 21-22 годин вечора він повертався з гостей та зайшов до туалету розташованого в м. Кілія по вул. Торгова, 34А, який розташований біля автостанції. Повертаючись з туалету за магазином «Сніжок» стояло декілька молодиків, та один з них розпорошив газовий балончик йому в обличчя, після чого він почав кликати продавця магазину, щоб він дав йому води вмитися, однак ніхто не відкривав, внаслідок чого, він видавив рукою скло у зазначеному магазині та як результат - приїхала охорона та надягла на нього кайданки. Згодом приїхали поліцейські, котрі відвели його у темне місце біля магазину та почала бити, після чого, як він сказав, що погано себе почувається та потребує на госпіталізацію, поліцейські викликали швидку допомогу, та сказали лікарям, що привезуть його потім. Після того, як поїхала швидка допомога, працівники поліції посадили його до патрульної машини та повезли до відділення поліції, де його ніхто не зареєструвавши, не складаючи протоколу, за відсутністю понятих, одразу відвели до якогось кабінету та почали знову бити, не знімаючи кайданки. Після побиття, йому стало зле, та він попросив поліцейських відвезти його до лікарні. В лікарні до нього підійшов лікар та запропонував йому пройти медичний огляд на стан сп'яніння, однак він перед оглядом попросив надати йому документи, щодо реєстрації прибору, яким буде проводитися огляд, однак йому ніхто нічого не дав та медичної допомоги не надав, після чого, його знову відвезли до відділення поліції, де продовжили бити. Згодом його викинули на вулицю. Одразу 15.10.2020 р. він звернувся до Татарбунарської ЦРЛ, однак оформили його у Саратській ЦРЛ з діагнозом перелом носу та множинними гематомами. Крім того ОСОБА_3 зазначив, що співробітники поліції не виявили йому жодних вимог та останньому завдавалися тілесні ушкодження, що підтверджено виписним епікризом, також він звертався, щодо неправомірності дій співробітників поліції до ДБР.
Свідок, ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що він є водієм ПП «Техносервіс Придунав'є» та 14.10.2020 р. в вечірній час надійшов сигнал тривоги з магазину «Сніжок». Після того, як вони приїхали, вони побачили групу молодих чоловіків, один з яких був ОСОБА_1 , котрі сварилися з останнім. ОСОБА_1 був в нетверезому стані та мав синці на обличчі та розбитий ніс. Вони намагалися заспокоїти хлопців, однак ОСОБА_1 не реагував на їх прохання та розбив скло в магазині, внаслідок чого вони надягли на нього кайданки. Згодом приїхала поліція та забрала ОСОБА_1 до відділення для складення відповідних матеріалів про адміністративне правопорушення. Вони також поїхали до відділення поліції, де у них відібрали пояснення, щодо того, що сталося на місці вчинення адміністративного порушення.
Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що він є охоронцем ПП «Техносервіс Придунав'є» та в той вечір вони приїхали за викликом до магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », де побачили сварку між ОСОБА_1 /як з'ясувалося згодом/ та молодими хлопцями. На зауваження ОСОБА_1 не реагував, висловлювався нецензурною лайкою, намагався битися, після чого розбив скло в магазині, внаслідок на нього були надягнуті кайданки, опору не було, викликано наряд поліції. Після того, як приїхала поліція ОСОБА_1 намагався вдарити його головою. Через деякий час приїхала швидка допомога, однак ОСОБА_1 висловлювався нецензурною лайкою й на їх адресу, після чого наряд поліції з ОСОБА_1 котрий без опору сів до автомобіля, поїхали до відділення поліції. Вони також поїхали до відділення поліції, де у них відібрали пояснення, щодо того, що сталося на місці вчинення адміністративного порушення. Ніяких криків у відділенні поліції не чув.
Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснив, що він працює у ПП «Техносервіс Придунав'є» та того вечора, проходив біля автостанції в м. Кілія та побачив службовий автомобіль охорони ПП «Техносервіс Придунав'є», після того, як він підійшов туди, він побачив ОСОБА_1 , котрого він знав раніше, оскільки останній працював разом з ним. ОСОБА_1 був в нетверезому стані, обличчя було в крові. Він намагався вирішити конфлікт мирно, однак ОСОБА_1 не реагував на зауваження та поводив себе неадекватно по відношенню до всіх, до поліції та медичних робітників включно. Після події, яка мала місце бути того вечора, вони поїхали до відділення поліції, де надавали пояснення, та він дійсно чув, як ОСОБА_1 з іншого приміщення кричав, щоб йому послабили кайданки.
Старший сержант поліції Кілійського ВП Ізмаїльського ВП ГУНП України в Одеській області ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що приблизно о 22 годині надійшло повідомлення від чергової ВП про те, що невстановлена особа дебоширить, будучи в нетверезому стані біля магазину «Сніжок». По приїзду вони побачили ОСОБА_1 , який був вже в кайданках в лежачому стані з гематомами на обличчі та слідами крові на голові. Вони питалися у хлопців що сталося, які були поряд з ОСОБА_1 та їм сказали, що останній був дуже агресивним та розбив скло у магазині. Вони підняли його на ноги, однак він знову впав, після чого його посадили на лавку, при цьому викликали швидку допомогу та за цей час ОСОБА_1 неодноразово падав, погрожуючи всім. Після того, як приїхала швидка, ОСОБА_1 в адресу лікарів висловлювався нецензурною лайкою реагував на них агресивно, після чого швидка поїхала. ОСОБА_1 було запропоновано проїхати до відділу поліції для складення протоколу про адміністративне правопорушення. Находячись в службовому кабінеті, ОСОБА_1 не міг стояти, постійно падав, хотів битися. Після того, як ОСОБА_1 попросив поїхати до лікарні, його туди відвезли, де було запропоновано пройти медичний огляд на стан сп'яніння, однак він відмовився та поводив себе агресивно. Після лікарні ОСОБА_1 повезли до відділення поліції, де він в кабінеті плювався кров'ю, висловлювався на адресу працівників поліції нецензурною лайкою та від підпису в протоколі відмовлявся. Згодом, з нього зняли кайданки та відпустили, однак ОСОБА_3 ліг на тротуар та продовжував висловлюватися нецензурною лайкою.
Суддя, вислухавши пояснення особи стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 та свідків, дослідивши матеріали адміністративної справи, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до наступного.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Практика Європейського суду з прав людини показує, що суд при оцінці доказів повинен керуватися критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Відповідно до ст. 185 КУпАП відповідальність за вчинення правопорушення настає за вчинення злісної непокори законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку.
Згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України № 8 від 26.06.1992 р. «Про застосування судами законодавства, що передбачає відповідальність за посягання на життя, здоров'я, гідність та власність суддів і працівників правоохоронних органів» злісною непокорою є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника міліції при виконанні ним службових обов'язків.
Таким чином, для того щоб притягнути особу до відповідальності за ст.185 КУпАП необхідно, щоб були:
- законне розпорядження або вимога працівника поліції при виконанні ним службових обов'язків;
- злісна непокора.
При відсутності одного з зазначених складових - склад правопорушення відсутній.
З відеозаписів не вбачається, яку саме вимогу не виконав ОСОБА_1 . Хоча ОСОБА_1 і поводив себе збуджено по відношенню до співробітників поліції, проте будь-яких вимог чи факту непокори з дослідженого відеозапису не вбачається.
Таким чином, суддя відноситься критично до того, що дії особи стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення за ст. 185 КУпАП підпадають під склад адміністративного правопорушення в розумінні понять, наведених у постанові Пленуму Верховного Суду України від 26.06.1992року за №8 дії не можна розцінювати, як злісну непокору вимозі поліцейського. Дії зазначені в протоколі, кваліфіковано, як злісна непокора працівникам поліції, що виразилося в нецензурній лайці та погрозах на адресу працівників поліції, можуть бути кваліфіковані за ст. 173 КУпАП та не утворюють складу ст. 185 КУпАП.
При складанні протоколу про адміністративне правопорушення, так і при його розгляді в суді, не було встановлено яку саме злісну непокору було вчинено ОСОБА_1 і в чому конкретно вона полягала. А відтак, протокол про адміністративне правопорушення сам по собі, не може бути визнаний беззаперечним доказом вини ОСОБА_1 в розумінні ст. 251 КУпАП, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. theUnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25), оскільки наявні у них данні не випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" № 39598/03 від 21.07.2011 року).
Враховуючи викладене, суд зазначає що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження вчинення ОСОБА_3 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185КУпАП тоді як, виходячи з принципу змагальності сторін, саме держава, в особі уповноважених нею органів внутрішніх справ (Національної поліції), зобов'язана відповідними доказами довести перед судом винність особи у вчиненні адміністративного правопорушення.
Крім того, відповідно до вимог ч. 3 ст. 62 Конституції Україниусі сумніви щодо доведеності вини тлумачаться на користь обвинуваченої особи.
Аналогічного роду положення закріплено і у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом, тому кваліфікація дій правопорушника за ст. 185 КУпАП не знайшла свого підтвердження в судовому засіданні.
Положеннями п. 1 ст. 247 КУпАП визначено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, виходячи з викладеного суд дійшов висновку, що провадження у справі підлягає закриттю у відповідності до п.1 ст. 247 КУпАП, оскільки в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.185 КУпАП.
Керуючись п.1 ст.247, ст.ст.185, 251, 255 КУпАП, суддя,-
Провадження в справі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ст. 185 КУпАП - закрити, у зв'язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подачі через Кілійський районний суд Одеської області апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Кілійського районного суду О. А. Маслеников