Єдиний унікальний № 946/1753/20
Провадження № 1-кп/946/356/21
про закриття кримінального провадження
12 січня 2021 року м. Ізмаїл
Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
провів у місті Ізмаїл Одеської області відкрите підготовче судове засідання у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 120190000000973 за обвинуваченням
ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ізмаїл Одеської області, зареєстрованого та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 186 Кримінального кодексу України (далі - КК),
сторона обвинувачення: прокурор ОСОБА_4 ,
сторона захисту: обвинувачений ОСОБА_5 , захисники ОСОБА_6 , ОСОБА_7 .
Суть питання, що вирішується
1.Обвинувальний акт з додатками у цьому кримінальному провадженні повторно надійшов до Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області 02 вересня 2020 року, ухвалою від 04 вересня 2020 року було призначено підготовче судове засідання, в якому підлягають вирішенню ряд питань відповідно до вимог ст. ст. 314 - 315 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).
2.Обвинувачений ОСОБА_5 звернувся з клопотанням про закриття кримінального провадження у зв'язку із затвердженням обвинувального акту після спливу строків досудового розслідування.
3.Прокурор ОСОБА_4 подав клопотання про виклик під час судового розгляду свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 .
Встановлені судом обставини
4. ОСОБА_5 , згідно обвинувальному акту, обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 186 КК, тобто у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), групою осіб, поєднане з прониканням у сховище, вчинене в особливо великих розмірах.
5.У підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_4 висловив думку про можливість призначення судового розгляду.
6.Обвинувачений ОСОБА_5 , захисники ОСОБА_6 , ОСОБА_7 заперечували проти призначення судового розгляду.
7.Обвинувачений ОСОБА_5 у клопотанні про закриття кримінального провадження посилається на те, що обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яке має бути прийняте прокурором в межах строку досудового розслідування, тобто в строк до 27 вересня 2019 р., у зв'язку з чим кримінальне провадження має бути закрите судом на підставі п. 2 ч. 3 ст. 314 та п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК.
8.Відповідно до п. п. 71, 73 Реєстру матеріалів досудового розслідування, ОСОБА_5 повідомлено про підозру 27 червня 2019 року.
9.Постановою першого заступника Генерального прокурора від 20 серпня 2019 р. строк досудового розслідування кримінального провадження до трьох місяців, тобто до 27 вересня 2019 року (п. 90 реєстру матеріалів досудового розслідування).
10.Стороні захисту були відкриті матеріали досудового розслідування та обвинувачений ознайомилися з ними в порядку, передбаченому статтею 290 КПК 16 березня 2020 р.
11.Обвинувальний акт відносно ОСОБА_20 був складений та затверджений 16 березня 2020 року, після чого вперше був направлений до суду 20 березня 2020 року.
12.Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 20 травня 2020 р. обвинувальний акт був повернутий прокурору Ізмаїльської місцевої прокурату для усунення протягом розумного строку вказаних в ухвалі виявлених недоліків.
Мотиви, з яких суд виходив при постановлені ухвали
13.Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши обвинувальний акт з додатками та надані сторонами документі, дійшов висновку про закриття кримінального провадження з таких підстав.
14.Зі змісту ч. 4 ст. 110 КПК випливає, що досудове розслідування завершується складанням обвинувального акту, як процесуального рішення, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення.
15.Про завершення досудового розслідування має бути повідомлений підозрюваний та його захисник, яким має бути наданий доступ до матеріалів досудового розслідування, після того як сторона обвинувачення визнає зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта (ч. 1 ст. 290 КПК).
16.Однак завершення досудового розслідування не є тотожним його закінченню.
17.Так, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК, досудове розслідування закінчується направленням до суду обвинувального акта.
18.Статтею 283 КПК визначені загальні положення саме закінчення (а не завершення) досудового розслідування, одним із способів якого відповідно до п. 3 ч. 2 цієї статті є звернення до суду з обвинувальним актом. Іншим способом закінчення досудового розслідування відповідно до п. 1 ч. 2 вказаної статті є закриття кримінального провадження.
19.Відповідно до ч. 1 ст. 219 КПК, строк досудового розслідування обчислюється до дня звернення до суду з обвинувальним актом. Цією ж статтею визначені строки, протягом яких повинно бути закінчено (а не завершено) досудове розслідування з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.
20.Системний аналіз зазначених норм КПК свідчить про те, що визнання зібраних під час досудового розслідування доказів достатніми для складання обвинувального акта та, власне, складання самого обвинувального акта означає завершення досудового розслідування, тобто завершення проведення слідчих (розшукових) дій, спрямованих на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні.
21.Однак закінчення досудового розслідування, як кінцевий момент строку здійснення досудового розслідування, визначеного у статті 219 КПК, безпосередньо пов'язане саме зі зверненням до суду з обвинувальним актом (направленням його до суду), а не з його складанням.
22.Обвинувальний акт у даному кримінальному провадженні був складений 16 березня 2020 року, тобто процесуальне рішення про висунення обвинувачення прийняте поза меж строку досудового розслідування, прокурор звернувся з обвинувальним актом до суду лише 20 березня 2020 року, тобто закінчене досудове розслідування було після спливу строку досудового розслідування. А як було вище зазначено поняття «закінчення» досудового розслідування не є тотожним поняттю його «завершенню».
23.Отже, слід вирішити питання про те, яке процесуальне рішення уповноважений прийняти суд у випадку звернення з обвинувальним актом до суду після спливу строку досудового розслідування, визначеного статтею 219 КПК, іншими словами слід з'ясувати, якими повноваженнями наділений суд, якщо буде встановлено, що досудове розслідування було закінчено (а не завершене) поза межами його строків.
24.Так, п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК передбачено, що кримінальне провадження закривається в разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу.
25.Вичерпний перелік випадків, коли кримінальне провадження закривається виключно судом, встановлений ч. 2 ст. 284 КПК, яка не містить посилання на п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК як на підставу закриття кримінального провадження саме судом.
26.Така підстава для закриття кримінального провадження саме судом не міститься і в ч. 7 ст. 284 КПК, яка регламентує дії суду в разі встановлення деяких обставин для закриття кримінального провадження під час судового провадження, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 284 КПК.
27.Так, відповідно до абз. 1 ч. 7 ст. 284 КПК, якщо обставини, передбачені пунктами 1, 2 частини першої цієї статті, виявляються під час судового розгляду, суд зобов'язаний ухвалити виправдувальний вирок.
28.А абзацом 2 ч. 7 ст. 284 КПК встановлено, що суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження, якщо виявляються під час судового провадження лише обставини, передбачені пунктами 5, 6, 7, 8, 9, 91 частини першої цієї статті, а також у випадку, передбаченому пунктами 2, 3 частини другої цієї статті.
29.Відповідно до абз. 3 ч. 4 ст. 284 КПК саме прокурор приймає постанову про закриття кримінального провадження щодо підозрюваного з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, крім закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої п. 31 ч. 1 ст. 284 КПК.
30.Більше того, в другому абзаці пункту 10 ч. 1 ст. 284 КПК зазначено, що слідчий, прокурор зобов'язані закрити кримінальне провадження також у разі, коли строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, закінчився та жодній особі не було повідомлено про підозру.
31.Єдиний випадок, коли закриття кримінального провадження з підстави закінчення строку досудового розслідування здійснюється не слідчим чи прокурором, а слідчим суддею, передбачений в ч. 9 ст. 284 КПК, згідно якій якщо закінчилися строки досудового розслідування з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня повідомлення особі про підозру, встановлені частиною першою статті 219 цього Кодексу, слідчий суддя може винести ухвалу про закриття кримінального провадження за клопотанням іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника.
32.Таким чином, системний аналіз положень ст. 284 КПК дозволяє суду дійти висновку, що закінчення строків досудового розслідування (п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК) не може бути підставою для закриття судового провадження саме судом.
33.Водночас, п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК передбачено, що у підготовчому судовому засіданні суд має право закрити провадження у випадку встановлення підстави, у тому числі передбаченої пунктом 10 частини першої цього Кодексу. Однак, це положення п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК суперечить вищезазначеним положенням ст. 284 КПК, якими не передбачена можливість закриття судового провадження судом з підстави, передбаченої п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК, тобто, має місце юридична колізія, яка має бути подолана шляхом історичного та логічного тлумачення відповідних норм.
34.Так, пункт 2 ч. 3 ст. 314 КПК після цифр «4 - 8» був доповнений цифрою «10» Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення дотримання прав учасників кримінального провадження та інших осіб правоохоронними органами під час здійснення досудового розслідування» від 16 листопада 2017 року № 2213-VIII (далі - Закон від 16.11.2017 р.).
35.Дійсне значення посилання на п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК дозволяє встановити та обставина, що цим же Законом від 16.11.2017 р. частину першу ст. 284 було доповнено відповідним пунктом 10 такого змісту: «10) існує нескасована постанова слідчого, прокурора про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 9 цієї частини, у кримінальному провадженні щодо того самого діяння, що розслідувалося із дотриманням вимог щодо підслідності».
36.Отже, з набранням чинності Закону від 16.11.2017 р. положення п. 2 ч. 3 ст. 314, п.10 ч. 1 ст. 284 КПК в редакції Закону від 16.11.2017 р. наділили суд повноваженнями закрити кримінальне провадження з підстави, передбаченої п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК в редакції Закону від 16.11.2017 р., а саме якщо існує нескасована постанова слідчого, прокурора про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 9 цієї частини, у кримінальному провадженні щодо того самого діяння, що розслідувалося із дотриманням вимог щодо підслідності.
37.Разом з цим, Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIII від 03.10.2017 р. (далі - Закон від 03.10.2017 р.), ч. 1 ст. 284 КПК була доповнена ще одним пунктом 10 такого змісту: «10) після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров'я особи».
38.Таким чином, законодавцем була створена конкуренція правових норм, оскільки в ч. 1 ст. 284 КПК з набранням чинності Законів від 16.11.2017 р. та від 03.10.2017 р. містилися дві різні підстави для закриття кримінального провадження під однаковим номером «10» - одна, внесена Законом від 16.11.2017 р., а друга - Законом від 03.10.2017 р.
39.Але Законом України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення забезпечення дотримання прав учасників кримінального провадження та інших осіб правоохоронними органами під час здійснення досудового розслідування» від 18 вересня 2018 року № 2548-VIII (далі - Закон від 18.09.2018 р.) абзац одинадцятий частини першої замінений двома абзацами такого змісту:
«91) існує нескасована постанова слідчого, прокурора про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 9 цієї частини, у кримінальному провадженні щодо того самого діяння, що розслідувалося з дотриманням вимог щодо підслідності.
Учасники кримінального провадження мають право заявляти клопотання слідчому, прокурору про закриття кримінального провадження за наявності передбачених цим пунктом підстав».
40.Таким чином, з метою усунення конкуренції правових норм, підстава для закриття кримінального провадження, яка була внесена до ст. 284 Законом від 16.11.2017 р. під пунктом 10, та на яку цим законом доповнене посилання у п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК, була зазначена на пункт 91.
41.Водночас, посилання на цю підставу під колишнім номером «10» залишилося незміненим в тексті п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК, хоча це посилання відтепер спрямовує на іншу правову підставу - закінчення строків досудового розслідування, що і становить юридичну колізію.
42.Але враховуючи те, що стаття 284 КПК не передбачає повноважень суду закрити кримінальне провадження з підстав закінчення строків досудового розслідування, а наділяє цим правом виключно слідчого, прокурора та слідчого суддю, а також викладені обставини юридичної колізії не дають суду змогу застосувати буквально положення п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК та закрити в підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження з підстав закінчення строку досудового розслідування, зазначених у ч. 1 ст. 284 КПК під пунктом 10.
43.Крім того, при вирішенні питання про те, яку саме норму слід застосувати при вирішенні питання про закриття кримінального провадження з підстави, встановленої п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК, суд виходить з того, що стаття 284 КПК в даному випадку є спеціальною нормою порівняно з ч. 3 ст. 314 КПК, оскільки ст. 284 КПК регулює саме питання закриття кримінального провадження, тоді як ч. 3 ст. 314 КПК встановлює лише те, які рішення уповноважений прийняти суд у підготовчому судовому засіданні. А тому в даному випадку застосуванню підлягає саме ст. 284 КПК, як спеціальна норма.
44.Таким чином, системне, логічне та історичне тлумачення норм КПК, дозволяє суду дійти висновку, що чинний КПК не наділяє суд повноваженнями закривати кримінальне провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК, у зв'язку із закінчення строку досудового розслідування, передбаченого ст. 219 КПК.
45.В той ж час, колегією Одеського апеляційного суду вказано «Згідно положень п.2 ч. З ст.314 КПК України під час підготовчого судового засідання, суд, за наявності підстав, передбачених пунктами 4-8,10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу, має закрити кримінальне провадження. Враховуючи наведені вимоги процесуального Закону апеляційний суд констатує, що після надходження від учасників процесу відповідного клопотання, суддя доповідач або колегія суддів, після заслуховування думки сторін з приводу заявленого клопотання, повинен прийняти рішення про задоволення того клопотання або про відмову в його задоволенні».
46.Відповідно до ч. 1 ст. 28 КПК, яка визначає одну з основних засад кримінального провадження - розумні строки, - під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.
47.А ч. 5 вказаної статті встановлено, що кожен має право, щоб обвинувачення щодо нього в найкоротший строк або стало предметом судового розгляду, або щоб відповідне кримінальне провадження щодо нього було закрите.
48.Саме в розвиток цього положення однієї із основних засад кримінального провадження - розумні строки - законодавець і передбачив у п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК обов'язок слідчого, прокурора закрити кримінальне провадження, у зв'язку із закінченням строку досудового розслідування, визначений ст. 219 КПК, після повідомлення особі про підозру, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров'я особи.
49.Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
50.А згідно ч. 1 ст. 9 КПК, під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
51.Отже, у урахуванням ще однієї основної засади кримінального провадження - законності, - прокурор зобов'язаний діяти лише у відповідності до вимог КПК, і при закінченні строку досудового розслідування, визначеного ст. 219 КПК, в силу п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК зобов'язаний закрити кримінальне провадження. У цьому ж кримінальному провадженні цього зроблено не було, що, безумовно, є порушенням встановленої законом процедури, на що цілком виправдано наполягає сторона захисту.
52.Чинний КПК, не наділяючи суд повноваженнями закривати кримінальне провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК, у зв'язку із закінчення строку досудового розслідування, передбаченого ст. 219 КПК, але відповідно до положень ч. 2 ст. 303 КПК наділяє суд повноваженнями розглядати під час підготовчого провадження відмову прокурора в закритті провадження з цих підстав, і не врегульовує, яке саме рішення може ухвалити суд під час розгляду такої відмови прокурора.
53.Згідно ч. 6 ст. 9 КПК, у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначених частиною першою статті 7 цього Кодексу.
54.Пунктом 21 частини 1 статті 7 КПК встановлено, що зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відноситься розумність строків.
55.Розкриття загальної засади кримінального провадження розумності строків розкрита у ст. 28 КПК, основні положення якої були наведені вище.
56.Отже, враховуючи, що чинним КПК не врегульовано, яке саме рішення може ухвалити суд під час розгляду відмови прокурора про закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК, у зв'язку із закінчення строку досудового розслідування, передбаченого ст. 219 КПК, а також положення ч. 6 ст. 9 КПК, суд вважає за необхідне застосувати таку загальну засаду кримінального провадження, передбачену п. 21 ч. 1 ст. 7, ст. 28 КПК, як розумність строків, якою прямо передбачено, що розумні строки не можуть перевищувати передбачені КПК строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень, а також те, що кожен має право, щоб обвинувачення щодо нього в найкоротший строк або стало предметом судового розгляду, або щоб відповідне кримінальне провадження щодо нього було закрите.
57.Враховуючи, що звернення до суду з обвинувальним актом є процесуальною дією, яка мала бути виконана у строк, передбачений ст. 219 КПК, чого зроблено не було, то в силу вимог ч. 6 ст. 9, ч.ч. 1, 5 ст. 28 КПК, кримінальне провадження щодо ОСОБА_5 має бути закрите.
Керуючись ст. ст. 7, 9, 28, 284, ч. 2 ст. 303, ст.ст. 314 - 316, 370 - 372 КПК, суд -
постановив:
1.Клопотання ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження задовольнити.
2.Кримінальне провадження, відомості про яке внесені до ЄРДР за № 120190000000973 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 186 КК України закрити на підставі ч. 6 ст. 9, ч.ч. 1, 5 ст. 28, п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК, у зв'язку із закінчення строку досудового розслідування, передбаченого ст. 219 КПК.
3.Застосовані під час досудового розслідування заходи забезпечення кримінального провадження, у тому числі арешт майна та запобіжний захід відносно ОСОБА_5 - скасувати.
4.Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області протягом семи днів з дня її оголошення.
5.Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення Одеським апеляційним судом.
Ізмаїльського міськрайонного суду ОСОБА_1