справа № 492/29/21
провадження № 3/492/54/21
про направлення протоколу про адміністративне правопорушення
для належного оформлення
11 січня 2021 року м.Арциз
Суддя Арцизького районного суду Одеської області Гусєва Н.Д.,
розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з Арцизького ВП ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого за наймом, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
встановив:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 187069 від 11 січня 2021 року, ОСОБА_1 11 січня 2021 року, о 08 год. 30 хв. знаходився біля буд. № 70, по вул.Богданова с.Долинівка Арцизького району Одеської області без документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство чи його спеціальний статус, чим своїми порушив вимогу п/п. 2 п. 2 Постанови КМУ № 1236 від 01 січня 2020 року, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до вимог ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання, зокрема, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення, матеріали справи про адміністративне правопорушення, вважаю, що при складанні протоколу суттєво порушені вимоги ст. 256 КУпАП, які не дають можливості суду розглянути справу по суті з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною 17 липня 1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно з вимогами ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Виходячи зі змісту ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 8 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.
Відповідно до положень ст. 245 КУпАП України, завданнями у справі про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Положеннями ст. 280 КУпАП регламентовано, що суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення; чи винна дана особа в його вчиненні; чи підлягає вона адміністративній відповідальності; чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність; чи заподіяно майнову шкоду; а також з'ясувати інші підстави для правильного вирішення справи.
Підставою для розгляду справи про адміністративне правопорушення та вирішення питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності є протокол про адміністративне правопорушення. Відповідно до ст. 251 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є джерелом доказів у справі.
Згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.
Згідно з вимогами ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються зокрема: відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; суть адміністративного правопорушення; прізвища, адреси свідків, якщо вони є; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Статтею 9 КУпАП визначено поняття адміністративного правопорушення, за яким адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції (надалі за текстом Інструкція), затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 листопада 2015 року № 1376 деталізовано вимоги щодо змісту протоколу про адміністративне правопорушення та порядку його складення.
Відповідно до п. 6 Розділу ІІ Інструкції усі реквізити протоколу про адміністративне правопорушення заповнюються розбірливим почерком.
Згідно з п. 9 Розділу II Інструкції при складанні протоколу про адміністративне правопорушення в ньому зазначаються, зокрема: у графі «до протоколу додається» - пояснення особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, викладені на окремому аркуші, рапорти посадових осіб органів поліції, довідки, акти тощо (у разі складення).
Згідно з п. 15 Розділу II Інструкції до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються інші матеріали про адміністративне правопорушення (пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, рапорти посадових осіб, а також інші документи та матеріали, що містять інформацію про правопорушення).
Всупереч зазначених норм у вищевказаному протоколі, складеному відносно ОСОБА_1 , реквізити заповнені нерозбірливим почерком, а також не зазначено які саме документи додані до протоколу.
Крім того, до протоколу в порушення ст. 251 КУпАП окрім пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не додано доказів (документи та матеріали, що містять інформацію про правопорушення)вчинення ОСОБА_1 зазначеного правопорушення, а доданий до протоколу рапорт не може слугувати однозначним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення. Аналогічний правовий висновок висловлено Касаційним адміністративним судом Верховного Суду у постанові від 20 травня 2020 року в справі № 524/5741/16-а.
Також, як вбачається з складеного відносно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення, в ньому, в порушення вимог ст. 256 КУпАП, належним чином відповідно до приписів диспозиції ч. 1 ст. 44-3 КУпАП не розкрита суть вчиненого адміністративного правопорушення, а саме не зазначено наявності вини у формі прямого умислу, його наслідків, а також не зазначено які саме норми Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», порушено ОСОБА_1 і в чому полягають ці порушення, оскільки ч. 1 ст. 44-3 КУпАП є бланкетною (відсилочною), тому разом з ознаками, які мають бути відображені при викладенні суті даного правопорушення, обов'язковим є наведення конкретного нормативно-правового акту, яким встановлюються відповідні правила та яких особа, яка притягається до адміністративної відповідальності не дотрималася, порушивши тим самим законодавчі приписи,а постанова КМУ № 1236 від 01 січня 2020 року, яка зазначена у протоколі є не прийнятою Кабінетом Міністрів України.
Звертаю увагу, що КУпАП не передбачає дотримання постанов Кабінету Міністрів України, рішення обласних державних адміністрації, однак, виходячи з норм Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» на ці органи покладаються лише завдання щодо забезпечення захисту населення від інфекційних хвороб.
Верховним судом України визнано правильну практику тих суддів, які вмотивованими постановами повертають протоколи про адміністративні правопорушення, складені без додержання вимог ст. 256 КУпАП, відповідному правоохоронному органу для належного до оформлення (п. 12 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення» від 17 жовтня 2014 року № 11).
При цьому, у справі «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v.Russia», рішення від 30.05.2013 року, заява № 36673/04) ЄСПЛ встановив, серед іншого, порушення ч. 3 ст. 6 Конвенції у зв'язку з тим, що в протоколі про адміністративне правопорушення фабула правопорушення була сформульована лише в загальних рисах без конкретизації обставин вчинення правопорушення, але національні суди, розглянувши справу відредагували фабулу правопорушення, зазначивши в постанові суду конкретні обставини правопорушення. У зв'язку з цим, на думку ЄСПЛ, заявниці була відома лише кваліфікація діяння, але не фактичні обставини обвинувачення, таким чином, вона була позбавлена можливості належної підготовки до захисту.
У рішенні у справі «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 року) ЄСПЛ також встановив порушення ч. 3 ст. 6 Конвенції, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення уточнив в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення.
Отже, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення суддя не вправі самостійно змінювати на шкоду особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, суть правопорушення, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка по суті становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у вчиненні якого певною особою має доводитися в суді. Суддя також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином суддя неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод
Таким чином, невідповідність протоколу про адміністративне правопорушення вимогам закону унеможливлює прийняти у справі законного й обґрунтованого судового рішення. Тому без усунення зазначених недоліків протоколу про адміністративне правопорушення розгляд справи є неможливим.
Підставою для розгляду справи про адміністративне правопорушення та вирішення питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності є протокол про адміністративне правопорушення. Відповідно до ст. 251 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є джерелом доказів у справі. Не відповідність складеного протоколу вимогам ст. 256 КУпАП та інших матеріалів справи не дає можливість здійснити всебічне, повне і об'єктивне з'ясування всіх обставин правопорушення і, як наслідок, здійснити розгляд адміністративної справи по суті та прийняти обґрунтоване та законне рішення по ній, оскільки відповідно до ст. 62 Конституції України вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях, у зв'язку з чим суддя прийшов до висновку про повернення протоколу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 44-3 КУпАП органу, який склав зазначений протокол, для належного оформлення.
Звертаю увагу на те, що при накладенні стягнення за адміністративне правопорушення, відповідно до вимог ст. 33 КУпАП враховуються характер вчиненого правопорушення, дані про особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а тому при додатковому опрацюванні необхідно долучити до матеріалів справи відповідні документи. В разі потреби, витребувати та приєднати до матеріалів справи інші документи, надання яких покладено на орган, який направляє справу до суду.
Крім того, суддя зазначає, що згідно п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю в разі закінчення на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу. Відповідно ч. 2 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення.
При доопрацюванні справи про адміністративне правопорушення необхідно усунути вищенаведені недоліки з дотриманням при цьому вимог ст. 38 КУпАП.
Керуючись вимогами п. 2 ч. 1 ст. 278 КУпАП, суддя, -
постановив:
Протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 187069 від 11 січня 2021 року, складений відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 Кодексу України про адміністративне правопорушення та справу про адміністративне правопорушення - направити до Арцизького ВП ГУНП в Одеській області для належного оформлення.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя
Арцизького районного суду Гусєва Н.Д.