Справа № 688/3215/20
Провадження № 3/354/112/21
11 січня 2021 року м.Яремче
Суддя Яремчанського міського суду Івано-Франківської області Ваврійчук Т.Л., розглянувши матеріали, які надійшли з Яремчанського ВП Надвірнянського ВП ГУНП в Івано-Франківській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого,
жителя
АДРЕСА_1
за ст.44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Шепетівським міськрайонним судом Хмельницької області 09.12.2020 року направлено в суд матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ознаками ст.44-3 КУпАП.
Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення від 08.11.2020 року серії АПР18 №376327, 08.11.2020 року біля 10 год. 30 хв. по вул.Свободи в м.Яремче, Івано-Франківської області, був зупинений маршрутний автобус «Київ-Буковель», марки Setra, реєстраційний номер НОМЕР_1 , водій якого ОСОБА_1 перевозив пасажирів без засобів індивідуального захисту, чим порушив вимоги правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм Постанови Кабінету Міністрів України №641.
У судове засідання 11.01.2020 року, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_2 не з'явився, не повідомивши причин неявки, хоча про день та час розгляду справи належно повідомлявся. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
За таких обставин, у відповідності до вимог ч.2 ст.268 КУпАП вважаю за можливе розглянути дану справу у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи - ст. 280 КУпАП.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд, з урахуванням вимог ст.252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Положеннями ст.ст.7, 254, 279 КУпАП визначено, що суд здійснює розгляд справи про адміністративне правопорушення та вирішує питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності лише в межах протоколу про адміністративне правопорушення складеного щодо неї.
У відповідності до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 44-3 КУпА, в редакції, що була чинною на момент вчинення правопорушення, передбачено адміністративну відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб» іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами. Тобто диспозиція вказаної статті є бланкетною і потребує обов'язкового посилання на конкретний нормативний акт, норму якого порушено.
Статтею 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» передбачено, що карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України. У рішенні про встановлення карантину зазначаються обставини, що призвели до цього, визначаються межі території карантину, затверджуються необхідні профілактичні, протиепідемічні та інші заходи, їх виконавці та терміни проведення, встановлюються тимчасові обмеження прав фізичних і юридичних осіб та додаткові обов'язки, що покладаються на них. Карантин встановлюється на період, необхідний для ліквідації епідемії чи спалаху особливо небезпечної інфекційної хвороби. На цей період можуть змінюватися режим роботи підприємств, установ, організацій, вноситися інші необхідні зміни щодо умов їх виробничої та іншої діяльності. Організація та контроль за дотриманням встановленого на території карантину правового режиму, своєчасним і повним проведенням профілактичних і протиепідемічних заходів покладаються на місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.
Відповідно до підпункту 9 пункту 10 постанови Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року №641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» на період дії карантину забороняється здійснення регулярних та нерегулярних перевезень пасажирів автомобільним транспортом, зокрема перевезень пасажирів на міських автобусних маршрутах у режимі маршрутного таксі, в електричному(трамвай, тролейбус), залізничному транспорті, у міському, приміському, міжміському, внутрішньообласному та міжобласному сполученні, в кількості більшій, ніж кількість місць для сидіння, що передбачена технічною характеристикою транспортного засобу, визначена в реєстраційних документах на цей транспортний засіб. Перевізник несе відповідальність за забезпечення водіїв засобами індивідуального захисту, зокрема респіраторами або захисними масками, та здійснює контроль за використанням засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, пасажирами під час перевезення, у тому числі виготовлених самостійно.
З аналізу зазначених нормативних актів вбачається, що порушенням правил карантину є робота суб'єктів господарювання у вказаний період у сфері обслуговування населення. Суб'єктом правопорушення, передбаченого ст.44-3 КУпАП, є суб'єкт господарювання - перевізник, а тому зважаючи на те, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 працює водієм та не являється приватним підприємцем, а тому він не може бути суб'єктом правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП.
До матеріалів справи не додано належних та достатніх доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.44-3 КУпАП, до матеріалів долучено тільки протокол про адміністративне правопорушення та відеозапис, не долучено письмових пояснень свідків та особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Статтею 62 Конституції України визначено, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Хоча цей принцип сформульований як кримінально-процесуальний, однак його дія виходить за рамки лише кримінального процесу.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Конституційний Суд України в своєму рішенні від 29.06.2010 року у справі № 17-рп/2010 за конституційним поданням Уповноваженого Верховної ради України з прав людини зазначив, що «одним із елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлених такими обмеженнями» (абз. 3 п.п. 3.1 п. 3), а у рішенні від 22.09.2005 року № 5-рп/2005 той же Суд вказав, що «із конституційних принципів рівності і справедливості випливає вимога визначеності, ясності і недвозначності правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці і неминуче призводить до сваволі» (абз. 2 п.п. 5.4 п. 5).
Згідно зі ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходжу до переконання, що провадження у справі за даною статтею, відповідно до вимог п. 1 ст. 247 КУпАП, підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП, оскільки ОСОБА_1 не є суб'єктом господарювання, а тому не може бути суб'єктом даного правопорушення.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 247, 280, 283, 284, 294 КУпАП, -
Адміністративну справу, порушену відносно ОСОБА_1 за ознаками ст.44-3 КУпАП - провадженням закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП протягом десяти днів з дня винесення постанови до Івано-Франківського апеляційного суду України через Яремчанський міський суд Івано-Франківської області.
Суддя: Т. Л. Ваврійчук