Справа № 761/41737/20
29 грудня 2020 року місто Київ
Шевченківський районний суд міста Києва у складі слідчого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , представників скаржника ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , розглянувши в приміщені суду Голови правління АТ «Лубнифарм» ОСОБА_6 , на бездіяльність прокурора, що полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні № 42020000000000897 від 19.05.2020 року,
21 грудня 2020 року представник Голови правління АТ «Лубнифарм» ОСОБА_6 - ОСОБА_4 звернувся до суду зі скаргою, в якій просив визнати незаконною бездіяльність прокурора у кримінальному провадженні №42020000000000897 від 19.05.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 212 КПК України, що полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна, а саме - лікарський засіб «спирт етиловий» 96% розчин для зовнішнього застосування 96 % по 100 мл. у кількості 73 142 штук, Спирт етиловий 70% розчин для зовнішнього застосування 70 % по 100 мл. у кількості 22 105 штук, що належить на праві власності АТ «Лубнифарм» та було вилучене під час обшуку 18.12.2020 року та зобов'язати прокуроранегайно повернути тимчасово вилучене під час обшуку 18.12.2020 року майно, а саме - лікарський засіб «спирт етиловий» 96% розчин для зовнішнього застосування 96 % по 100 мл. у кількості 73 142 штук, Спирт етиловий 70% розчин для зовнішнього застосування 70 % по 100 мл. у кількості 22 105 штук, законному власникові майна - АТ «Лубнифарм».
У судовому засіданні представники скаржника скаргу підтримали та просили її задовольнити з підстав у ній наведених.
Слідчий ОСОБА_3 та прокурор ОСОБА_7 , в судовому засіданні заперечували проти задоволення скарги Голови правління АТ «Лубнифарм» ОСОБА_6 , посилаючись на те, що вилучене в ході обшуку, проведеного 18 грудня 2020 року, майно входить до переліку майна щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання та вилучення в ухвалі Шевченківського районного суду м. Києва від 11 грудня 2020 року.
Дослідивши скаргу та додані до неї матеріали, заслухавши позицію представників скаржника, слідчого та прокурора, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Частиною 2 статті 168 КПК України встановлено, що тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Згідно з ч. 7 ст. 236 КПК України вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Так, у судовому засіданні встановлено, що ГСУ ДФС України здійснювалось досудове розслідування кримінального провадження № 42020000000000897, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.05.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, предбаченого ч.3 ст.212 КК України.
18 грудня 2020 року старшим слідчим з ОВС шостого ВРКП слідчого управління ОВПП ДФС ОСОБА_8 у порядку ч. 3 ст. 233 КПК України був проведений обшук нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого вилучено спирт етиловий 96% розчин для зовнішнього застосування 96 % по 100 мл. у кількості 73 142 штук, спирт етиловий 70% розчин для зовнішнього застосування 70 % по 100 мл. у кількості 22 105 штук та, в подальшому, передано на відповідальне зберігання голові правління АТ «Лубнифарм» ОСОБА_6 , про що складено акт приймання-передачі на відповідальне зберігання від 18.12.2020..
У свою чергу, відповідно до ч. 5 ст. 171 КПК України у разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
Статтею 169 КПК України встановлено, що тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено: 1) за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним; 2) за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна; 3) у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 171, частиною шостою статті 173 цього Кодексу; 4) у разі скасування арешту.
Враховуючи те, що ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 11 грудня 2020 року у справі № 761/39777/20 (провадження № 1-кс/761/24054/2020) надано дозвіл на відшукання та вилучення виключно активного фармацевтичного інгредієнту (спирт етиловий), тіньової документації, яка підтверджує придбання, транспортування, прийом та реалізацію спиртовмісних лікарських засобів, що внесені до податкового та бухгалтерського обліку; документи, що підтверджують отримання активного фармацевтичного інгредієнту (спирт етиловий) від суб'єктів господарської діяльності що спеціалізуються на виробництві спирту: векселі авальовані банком на суму акцизного податку, з відміткою векселоотримувача, що даний вексель поставлено на облік, ТТН на спирт з відміткою податкового поста виїзд та в'їзд дозволено, акти за формою П-24 про відвантаження та приймання спирту, документи про якість, тощо; журнали в'їзду/виїзду автотранспорту, засоби відеофіксації, дані відеоспостереження; транспортні засоби, які завантажені необлікованою спиртовмісною сировиною, не обліковані спиртовмісні лікарські засоби, (готова продукція), а слідчий у судовому засіданні не надав жодних доказів, які б свідчили про те, що вищевказане майно має доказове значення для досудового розслідування кримінального провадження № 42020000000000897 від 19.05.2020 року, слідчий суддя вважає, що спирт етиловий 96% розчин для зовнішнього застосування 96 % по 100 мл. у кількості 73 142 штук, спирт етиловий 70% розчин для зовнішнього застосування 70 % по 100 мл. у кількості 22 105 штук, старшим слідчим з ОВС шостого ВРКП слідчого управління ОВПП ДФС ОСОБА_8 18 грудня 2020 року під час проведення обшуку нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , набули статусу тимчасово вилученого майна.
З матеріалів провадження не вбачається, що вилучене під час обшуку майно визнане постановою слідчого речовим доказом.
Разом із цим, в порушення вимог кримінального процесуального законодавства України клопотання про арешт тимчасово вилученого майна не подано до слідчого судді протягом 48 годин після його вилучення ані слідчим, ані прокурором. Не було таке майно і повернуто особі, в якої його було вилучено, що свідчить про вчинення слідчим бездіяльності, яка підлягає оскарженню в порядку ч. 1 ст. 303 КПК України, у зв'язку з чим слідчий суддя вважає за необхідне задовольнити скаргу Голови правління АТ «Лубнифарм» ОСОБА_6 та зобов'язати старшого слідчого з ОВС шостого ВРКП слідчого управління ОВПП ДФС ОСОБА_8 чи іншого слідчого, який входить до складу слідчої групи у кримінальному провадженні № 42020000000000897 від 19.05.202 року, негайно повернути АТ «Лубнифарм» майно, тимчасово вилучене 18 грудня 2020 року під час проведення обшуку нежитлового приміщення за адресою: Полтавська обл., м. Лубни, вул. Барвінкова, 16, а саме: - спирт етиловий 96% розчин для зовнішнього застосування 96 % по 100 мл. у кількості 73 142 штук, спирт етиловий 70% розчин для зовнішнього застосування 70 % по 100 мл. у кількості 22 105 штук.
Майнові права в Україні захищаються, як Конституцією, так і іншими нормативно-правовими актами, зокрема частиною 1 і 5 статті 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути позбавлений права власності. Право власності є непорушним. Дана стаття Конституції України визначає, що конфіскація майна може бути заснована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.
Разом з цим, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченим цим Кодексом.
Згідно ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Водночас, слідчий суддя при вирішенні даної скарги, враховує, приписи статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Така позиція також узгоджується із частиною 5 статті 9 КПК України, відповідно до якої кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
Статтею 28 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Критерії для визначення розумності строків кримінального провадження визначені ч. 3 ст. 28 КПК України, однак він має бути об'єктивно необхідним для прийняття процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.
За вказаних обставин позиція органу досудового розслідування щодо неповернення майна його законному володільцю спростовується, тобто за встановлених обставин вбачається, що вилучене майно не відповідає критеріям, визначеним ч. 2 ст. 167 КПК України, що як наслідок свідчить про бездіяльність сторони обвинувачення, яка полягає у неповерненні майна, що вилучено під час проведення обшуку, враховуючи при цьому імперативні приписи п. 2 ч. 1 статті 169 КПК України, а відтак вимоги скарги знайшли своє підтвердження та відповідно підлягають задоволенню.
Керуючись, статтями 167-169, 171, 303, 306-307, 309, 376, 532 Кримінального процесуального кодексу України, суд,-
Скаргу Голови правління АТ «Лубнифарм» ОСОБА_6 , на бездіяльність прокурора, що полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна - задовольнити.
Зобов'язати старшого слідчого з ОВС шостого ВРКП слідчого управління ОВПП ДФС ОСОБА_8 чи іншого слідчого, який входить до складу слідчої групи у кримінальному провадженні № 42020000000000897 від 19.05.202 року, повернути Акціонерному товариству «Лубнифарм» (код ЄДРПОУ 00480951) майно, тимчасово вилучене 18 грудня 2020 року під час проведення обшуку нежитлового приміщення за адресою: Полтавська обл., м. Лубни, вул. Барвінкова, 16, а саме: - спирт етиловий 96% розчин для зовнішнього застосування 96 % по 100 мл. у кількості 73 142 штук, спирт етиловий 70% розчин для зовнішнього застосування 70 % по 100 мл. у кількості 22 105 штук.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає, однак проти неї можуть бути подані заперечення під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя ОСОБА_1