221/9383/19
2/221/37/2021
11 січня 2021 року м. Волноваха
Волноваський районний суд Донецької області в складі:
головуючого судді Безрук Т.В.,
за участю секретаря судового засідання Чемезової Г.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Волноваха цивільну справу 221/9383/19 за позовом акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
Позивач звернувся до суду із вказаним позовом.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідно до укладеного Договору № б/н від 24.12.2010 року банк, назва якого змінена на Акціонерне товариство Комерційний банк «ПРИВАТБАНК», надав ОСОБА_2 кредит у розмірі 8000 грн. 00 коп. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, зі сплатою відсотків за користування кредитом згідно умов договору. Свої зобов'язання за договором позивач виконав у повному обсязі, надавши останній кредит. ОСОБА_2 взяла на себе зобов'язання на умовах договору та у визначені договором строки повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати неустойки та інші платежі в сумі, строки та на умовах передбачених Договором, та Умовами та правилами надання банківських послуг. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла. Однак, у порушення умов кредитного договору, ОСОБА_2 не виконала свої зобов'язання, в наслідок чого станом на день її смерті, тобто ІНФОРМАЦІЯ_1 утворилась заборгованість в розмірі 7239,81 грн.
Спадкоємцем після смерті ОСОБА_2 є ОСОБА_1 , який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Згідно відповіді Волноваської державної нотаріальної контори спадкоємці померлої ОСОБА_2 із заяви про прийняття чи відмову від спадщини до нотаріальної контори не звертались. Просив стягнути з відповідача на свою користь вищевказану заборгованість у розмірі 7239,81 грн. та судовий збір у розмірі 1921 грн. 00 коп.
23.12.2020 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки позивачем пропущено строк пред'явлення вимог до спадкоємців. Зазначив, що позивачем не надано доказів того, що після смерті ОСОБА_2 залишилось спадкове майно. У зв'язку з відсутністю такого майна відповідач не звертався до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.
У судове засідання представник позивача не з'явився, надав письмову заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій позовні вимоги підтримав, на задоволенні позовних вимог наполягав.
Відповідач та його представник у судове засідання не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи.
У відповідності до положень частини 2 статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, ураховуючи нижченаведені фактичні обставини справи, зміст спірних правовідносин, оцінивши докази, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.
Судом встановлені такі обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Статтею 1054 Цивільного Кодексу України визначено, зміст кредитного договору. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Істотними умовами кредиту є розмір кредиту та строк повернення кредиту.
Встановлено, що 24.12.2010 року між Публічним акціонерним товариством Комерційний Банк «ПриватБанк», яке згідно Наказу Міністерства фінансів України № 519 від 21.05.2018 року змінило назву на Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» укладено кредитний договір з ОСОБА_2 , відповідно до умов якого відповідачка отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку у сумі 8000,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 07.11.2014 року виконкомом Володимирівської селищної ради Волноваського району Донецької області.
Відповідно до позовних вимог - позичальник ОСОБА_2 зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконувала, у зв'язку з чим станом на дату її смерті заборгованість перед позивачем за кредитним договором становить 7239 грн. 81 коп.
З копій паспортів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 вбачається, що останні були зареєстровані проживаючими за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За змістом статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно з нормою статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав і обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав і обов'язків, що зазначені у статтях 1219 ЦК України (статті 1218, 1231 ЦК України).
За змістом ст.1218, ч. 3 ст.1231 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. До спадкоємця переходить обов'язок сплатити неустойку (штраф, пеню), яка була присуджена судом кредиторові зі спадкодавця за життя спадкодавця.
Аналогічні роз'яснення надані в абз. 2 пункту 32 постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», зокрема зазначено, що з урахуванням положення статті 1282 ЦК України спадкоємці боржника за умови прийняття спадщини є боржниками перед кредитором у межах вартості майна, одержаного у спадщину.
Відповідно до статей 1268, 1269 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.
Оскільки зі смертю боржника зобов'язання по поверненню кредиту включаються до складу спадщини, то умови кредитного договору щодо строків повернення кредиту чи сплати його частинами не застосовуються, а підлягають застосуванню норми статті 1282 ЦК України щодо обов'язку спадкоємців задовольнити вимоги кредитора у порядку, передбаченому частиною другою цієї норми. Саме на підставі норм статей 1281, 1282 ЦК України кредитор вправі заявити вимоги до спадкоємців.
Так, згідно зі ст. 1282 ЦК України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора вони зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями і кредитором не встановлено інше. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передано спадкоємцям у натурі.
Разом з тим, положення зазначеної норми застосовуються у випадку дотримання кредитором норм статті 1281 ЦК України щодо строків пред'явлення ним вимог до спадкоємців. Недотримання цих строків, які є присічними (преклюзивними), позбавляє кредитора права вимоги до спадкоємців.
Так, в ч.2 ст.1282 ЦК України записано, що кредиторові спадкодавця належить пред'явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги.
Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину (ч. 3 ст. 1281 ЦК України).
Отже, встановлені статтею 1281 ЦК України строки це строки, у межах яких кредитор, здійснюючи власні активні дії, може реалізувати своє суб'єктивне право, а не є строком позовної давності.
Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові № 6-33цс15 від 8 квітня 2015 року.
При цьому обов'язковою умовою пред'явлення позову до спадкоємця є письмова вимога кредитора до спадкоємця про виконання обов'язку спадкодавця і лише в разі відмови, банк має право на задоволення вимог про стягнення заборгованості.
Оскільки ОСОБА_2 померла, то відповідати перед АТ КБ «ПриватБанк» на підставі ст.ст. 1281, 1282 ЦК України за його борги має спадкоємець у межах вартості майна одержаного у спадщину.
10.01.2019 року позивачем на адресу Волноваської державної нотаріальної контори надіслано претензію кредитора.
Тобто на час подання цієї претензії банку було достовірно відомо про смерть боржника, хоча з якого часу дізнався про це суду не повідомив.
З відповіді Волноваської державної нотаріальної контори Головного територіального управління юстиції у Донецькій області №472/01-16 від 16.02.2019 року вбачається, що на підставі претензії АТ КБ «ПриватБанк» від 30.04.2016 року за №SAMDN50000039395408 вже було відкрито спадкову справу після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Також повідомлено, що станом на 16.02.2019 року спадкоємці померлої ОСОБА_2 до Волноваської державної нотаріальної контори не зверталися.
Вказані обставини підтверджені Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі №44174806 від 14.06.2016 року.
З цим позовом позивач звернувся до спадкоємця аж 16 грудня 2019 року.
З урахуванням зазначеного суд приходить до висновку, що позивачем не доведено з якого часу він дізнався про смерть ОСОБА_2 , а відтак слід вважати, що кредитором пропущено строк пред'явлення вимог до спадкоємців у строки, встановлені ст.1281 ЦК України, що згідно з частиною четвертою цієї норми позбавляє його права вимоги до спадкоємця.
Також позивачем не надано суду належних та допустимих доказів того, що відповідач, який прийняв після смерті ОСОБА_2 спадщину, успадкував конкретне рухоме чи нерухоме майно, та доказів його вартості. Відсутність вартості майна, отриманого у спадщину, визначення його ринкової вартості на час відкриття спадщини позбавляє можливості вирішити позовні вимоги банку, на підставі ст. ст. 1281, 1282 ЦК України. Позивачем не надано суду належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_1 взагалі звертався до державної нотаріальної контори із заявою про прийняття та/або не прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 . Не надано і доказів прийняття ОСОБА_1 такої спадщини.
У свою чергу, суд зазначає, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта №233218702 від 19.11.2020 року майно, яке перебуває у власності ОСОБА_2 відсутнє.
Враховуючи викладене, у зв'язку з недоведеністю позивачем позовних вимог у суду відсутні правові підстави для задоволення позову АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Оскільки у задоволенні позовних вимог відмовлено, понесені позивачем судові витрати на підставі ст.141 ЦПК України розподілу між сторонами не підлягають.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст.11, 15, 16, 1216, 1218, 1231, 1268, 1281, 1282 ЦК України, ст.ст.12, 13, 81, 89, 141, 258, 259, 263, 265, 279, 353, 354 ЦПК України, суд,
вирішив:
У задоволенні позовної заяви Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.
Судовий збір залишити за Акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк».
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Т.В. Безрук