221/8440/20
2-о/221/55/2021
05 січня 2021 року м. Волноваха
Волноваський районний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Безрук Т.В.,
за участю секретарі судового засідання Чемезовій Г.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Волноваха цивільну справу №221/8440/20 за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Волноваський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України,
встановив:
Заявник звернувся до Волноваського районного суду з вказаною заявою. Посилався на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 на тимчасово окупованій території України, у м. Макіївка Донецької області помер його батько ОСОБА_2 . Лікарське свідоцтво про смерть №35 від 20.01.2020 року видане Центром первинної медико-санітарної допомоги №3 м. Макіївка. Причиною смерті стали: злоякісне новоутворення верхньої долі лівої легені Т2 №2 М, 4 клінічна група. Заявник звернувся у Волноваський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східного межрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) для проведення державної реєстрації факту смерті, однак йому було відмовлено у зв'язку з тим, що медичне свідоцтво про смерть не відповідає вимогам діючого законодавства. Встановлення факту смерті є необхідним для отримання свідоцтва про смерть.
Представник заявника та заявник, у судове засідання не з'явився, у заяві зазначив, що просить розглянути справу без його присутності, на задоволенні заявленої вимоги наполягав.
Представник заінтересованої особи - Волноваський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східного межрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) в судове засідання не з'явився.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно п.8 ч.1ст.315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у постанові № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Положеннями ст. 2 ЗУ «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» передбачено, що діяльність збройних формувань Російської Федерації та окупаційної адміністрації Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що суперечить нормам міжнародного права, є незаконною, а будь-який виданий у зв'язку з такою діяльністю акт є недійсним і не створює жодних правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження або смерті особи на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях.
Крім того, вирішуючи питання щодо оцінки доказів у справі, суд застосовує практику Європейського суду з прав людини, яка відповідно до українського законодавства є джерелом права, зокрема рішення у справах "Loizidou v. Turkey", "Cyprus v. Turkey", "Mozer v. the Republic of Moldova and Russia", "Ilascu and Others v. Moldova and Russia", де, ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), Європейський суд з прав людини наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної сторони.
Враховуючи наведене, а також ключове значення, яке має встановлення факту смерті для реалізації майнових та особистих немайнових прав заявника, суд бере до уваги та надає оцінку документам про смерть особи, як доказами у справі документам, що видані на території, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження.
Згідно медичних документів, виданих Центром первинної медико-санітарної допомоги №3 м. Макіївка, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Макіївка Донецької області, яке розташоване на тимчасово окупованій території України яке є тимчасово окупованою територією України, внаслідок злоякісного новоутворення верхньої долі лівої легені Т2 №2 М, 4 клінічна група.
Заявник звернувся до Волноваський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східного межрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) для проведення державної реєстрації факту смерті, однак отримав відмову у проведенні реєстрації смерті №20.46-113 від 28.12.2020р. у зв'язку з тим, що медичне свідоцтво про смерть не відповідає вимогам діючого законодавства.
Родинний зв'язок між померлим ОСОБА_2 та заявником ОСОБА_1 підтверджений відповідними свідоцтвом про народження, наявними в матеріалах справи.
Реалізувати своє право на отримання свідоцтва про смерть заявник не має можливості, оскільки не може зареєструвати смерть в органах державної реєстрації, а документи, які підтверджують факт його смерті є недійсними через те, що видані незаконними органами.
Згідно з ч.2 ст.319 ЦПК України рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.
Згідно зі ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.
За таких обставин, оскільки заявниця фактично просить встановити факт смерті особи у певний час та в певному місці, що тягне за собою можливі юридичні наслідки, суд приходить до висновку, що вимоги заяви обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 12, 81, 89, 263-265, 273, 293, 315, 317, 319 ЦПК України, суд,
вирішив:
Заяву ОСОБА_1 заінтересована особа: Волноваський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східного межрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території задовольнити.
Встановити факт смерті громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Макіївка, що настала ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Макіївка Донецької області, внаслідок злоякісного новоутворення верхньої долі лівої легені Т2 №2 М, 4 клінічна група.
Рішення про встановлення факту смерті підлягає негайному виконанню.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України (в редакції від 03.10.2017 року) : до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу, а саме, відповідно до ч.1 ст. 296 ЦПК України : апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Суддя: Т.В. Безрук
Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду
Судове рішення не набрало законної сили
Помічник судді В.В. Сарбаш
Копія засвідчена 05.01.2021р.