Справа № 219/4845/20
Провадження № 2/219/228/2021
11 січня 2021 року Артемівський міськрайонний суд Донецької області в складі головуючого судді Фролової Н.М., за участю секретаря судового засідання Дубаніної О.В., розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Бахмуті цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» звернулося з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію, в якій просить стягнути з відповідача заборгованість за електричну енергію за період з 01 січня 2019 року по 31 жовтня 2019 року в розмірі 3 838,80 гривень, а також судові витрати, посилаючись на те, що у Донецькій області єдиним постачальником універсальної послуги є ТОВ «Донецькі енергетичні послуги». За адресою АДРЕСА_1 , де споживається електрична енергія відповідачем та за якою він фактично мешкає, ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» відкрито особовий рахунок споживача електроенергії № 032004050. Фактичне споживання відповідачем відповідних обсягів електричної енергії, свідчить про його приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, а тому між позивачем та ОСОБА_1 існують зобов'язання. У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем обов'язків по оплаті за спожиту електричну енергію за період з 01.01.2019 по 31.10.2019 заборгованість боржника за особовим рахунком № НОМЕР_1 на показання засобу комерційного обліку 21841 кВт/г становить 3 838 грн 80 коп. Стверджує, що не зважаючи на постачання електричної енергії в період з 01.01.2019 по 31.10.2019, відповідач не здійснює її оплату, в результаті чого виникла відповідна заборгованість.
Ухвалою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 19.08.2020 року відкрито спрощене позовне провадження та призначено судове засідання з повідомленням (викликом) сторін для розгляду справи по суті, відповідачу був наданий строк для подання відзиву на позовну заяву. Ухвалою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 11.09.2020 року, за клопотанням представника відповідача, вирішено почати підготовче провадження з дня постановлення ухвали. Ухвалою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 30.09.2020 року, за клопотання представника відповідача, відкладено підготовче судове засідання.
23.12.2020 року представник позивача надіслав на електрону адресу заяву (вх. № ЕП-8846) в якій уточнив позовні вимоги, а саме зазначив, що просить суд стягнути з відповідача заборгованість за спожиту електричну енергію в розмірі 3838,80 грн. за період з 01.01.2019 року по 31.07.2019 року, а не як помилково зазначено період в самому позові (а.с.97).
Представник позивача у підготовче засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, подав заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій також зазначив, що у зв'язку з тим, що відповідачем визнано уточнені позовні вимоги, він не заперечує проти ухвалення рішення в підготовчому судовому засіданні.
Відповідач та представник відповідача - адвокат Топчийов Є.В. у підготовче засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, представник відповідача надав заяву про проведення підготовчого судового засідання без його участі, зазначив, що з уточненими позовними вимогами позивача згоден у повному обсязі та просить прийняти рішення в підготовчому судовому засіданні.
На підставі ч.2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, в разі неявки всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Оскільки представник відповідача визнав позовні вимоги, визнання позову не суперечить закону, не порушує прав, свобод та інтересів інших осіб, суд відповідно до ч.4 ст.200, ст. 206 Цивільного процесуального кодексу України, ухвалює судове рішення в підготовчому судовому засіданні.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Судом установлено, що ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» є постачальником електричної енергії за адресою: АДРЕСА_1 , про що свідчить рахунок № НОМЕР_1 , відкритий на ім'я ОСОБА_1 .
Відповідно до розрахунку заборгованості за спожиту електричну енергію за особовим рахунком № НОМЕР_1 , відповідач має заборгованість перед позивачем за період з 01.01.2019 року по 31.07.2019 року в сумі 3 838,80 грн (а.с.9).
Наявними в матеріалах справи доказами підтверджено, що ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» надавало відповідачу електричну енергію. Проте, доказів оплати вартості наданих позивачем послуг відповідач не надав. За таких обставин при вирішенні справи суд виходить з обсягу прав і обов'язків сторін відповідно до чинного законодавства, яке регулює взаємовідносини осіб, що надають послуги із споживачами цих послуг.
Відносини з приводу постачання електричної енергії споживачу регулюються ст.714 ЦК України, Законом України «Про ринок електричної енергії», Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №312 від 14.03.2018 «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії» (далі ПРРЕЕ).
Відповідно до ч. 1 ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належить в тому числі комунальна послуга - послуга з постачання та розподілу електричної енергії.
Індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами (п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).
Частиною 1 ст.2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб'єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об'єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов'язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонами матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.
Відповідно до ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Правовідносини з приводу надання та отримання житлово-комунальних послуг регулюються спеціальним законом, який визначає основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки, а саме Законом України «Про житлово-комунальні послуги».
Згідно ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: споживачі (індивідуальні та колективні); управитель; виконавці комунальних послуг. В свою чергу відповідно до ч. 1 ст. 1 вказаного Закону споживачем є фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.
Статтею 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що до житлово-комунальних послуг належать: житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком ; комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Відповідно до п.8 Постанови НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника, шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги, або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії, або підписання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.
Фактичне споживання відповідачем відповідних обсягів електричної енергії, оплата рахунків або підписання заяви-приєднання, свідчить про його приєднання до умов про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг. Таким чином, між позивачем та відповідачем існують зобов'язання.
Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору (ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).
Згідно ч. 1 ст. 10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.
Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується надати послугу, яка споживається у процесі здійснення певної дії або здійснення певної діяльності, а інша сторона зобов'язується сплатити виконавцю дану послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Крім того, згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 77 Закону України від 13.04.2017 № 2019-VIII «Про ринок електричної енергії», учасники ринку, в тому числі споживачі, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом.
Відповідно до статті 68 Житлового кодексу України відповідач зобов'язаний своєчасно вносити плату за комунальні послуги, в тому числі за спожиту електричну енергію. Однак, виходячи з досліджених доказів, які маються в матеріалах справи, вбачається, що відповідач не виконує цих зобов'язань у повному обсязі, у зв'язку з чим за період з 01.01.2019 р. по 31.07.2019 утворилась заборгованість внаслідок несплати за спожиту електричну енергію в сумі 3 838,80 грн, що підтверджується наданим позивачем розрахунком заборгованості (особовим рахунком), який суд приймає до уваги та вважає таким, що проведений вірно, з підстав зазначених вище. При цьому, відповідачем не надано відповідних доказів, якими спростовувався б наданий позивачем розрахунок, або з якого вбачалось би, що розмір заборгованості за надані йому послуги є меншим, ніж зазначено позивачем.
Вищеприведені обставини та факти у їх сукупності надають суду можливість зробити висновок про те, що в ході розгляду справи представником позивача було обґрунтовано доведені ті обставини, на які він посилався як на підстави своїх вимог.
Таким чином, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими і позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
На підставі ч.1 ст.142 Цивільного процесуального кодексу України, ч.3 ст.7 Закону України «Про судовий збір» з наступними змінами, у зв'язку з визнанням позову відповідачем, позивачеві слід повернути з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Керуючись ст.ст.5, 10, 13, 200, 206, 259, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», суд
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» код ЄДРПОУ 42086719 м. Краматорськ, рахунок НОМЕР_2 в ПАТ «Державний ощадний банк України», МФО 335106, заборгованість за спожиту електричну енергію за період з 01 січня 2019 року по 31 липня 2019 року у розмірі 3 838 /три тисячі вісімсот тридцять вісім/ грн 80 коп.
Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» код ЄДРПОУ 42086719 м. Краматорськ, рахунок НОМЕР_2 в ПАТ «Державний ощадний банк України», МФО 335106, з державного бюджету 1 051 /одна тисяча п'ятдесят одна/ грн. судового збору, сплаченого при поданні позову.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» код ЄДРПОУ 42086719 м.Краматорськ, рахунок НОМЕР_2 в ПАТ «Державний ощадний банк України», МФО 335106, судові витрати пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 1 051 /одна тисяча п'ятдесят одна/ грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Донецького апеляційного суду через Артемівський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги», код ЄДРПОУ 42086719 м.Краматорськ, рахунок НОМЕР_2 в ПАТ «Державний ощадний банк України», МФО 335106, адреса місцезнаходження: Донецька область, м. Маріуполь, бульвар Шевченка, буд. 62;
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя Н.М. Фролова
11.01.2021