Справа № 755/94/21
про залишення позовної заяви без руху
"11" січня 2021 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Арапіна Н.Є., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,
позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.
Згідно ст. 187 ЦПК України, суд відкриває провадження у цивільній справі не інакше як на підставі заяви, поданої і оформленої в порядку, встановленому ЦПК України.
Позовна заява не відповідає вимогам ст. 175 ЦПК України.
Згідно п. 4 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;
Крім того, відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Зі змісту позовних вимог вбачається, що позивач просить, зокрема, стягнути з ОСОБА_2 5 000 000,00 грн., що становить 1/2 частину вартості внеску до статутного капіталу Товариства з обмежено відповідальністю «Сітон», який згідно з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань становить у розмірі 10 000 000,00 грн.
Стаття 57 СК України дає визначення майна, яке належить до особистої приватної власності кожного з подружжя.
Підстави набуття права спільної сумісної власності подружжя (тобто перелік юридичних фактів, які складають підстави виникнення права спільної сумісної власності на майно подружжя) визначені у статті 60 СК України.
За змістом цієї норми майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловіку на праві спільної сумісної власності.
Отже, належність майна до спільної сумісної власності подружжя визначається не тільки фактом придбання його під час шлюбу, але і спільністю участі подружжя коштами або працею в набутті майна. Застосовуючи цю норму права (статтю 60 СК України) та визнаючи право спільної сумісної власності подружжя на майно, суд повинен установити не тільки факт набуття майна під час шлюбу, але й той факт, що джерелом його набуття є спільні сумісні кошти або спільна праця подружжя.
Тобто критеріями, які дозволяють надати спірному набутому майну режим спільного майна є:
1) час набуття такого майна,
2) кошти, за які таке майно було набуте (джерело набуття),
3) мета придбання майна, яка дозволяє надати йому правовий режим спільної власності подружжя.
Тільки в разі встановлення цих фактів і визначення критеріїв норма статті 60 СК України вважається правильно застосованою.
У зв'язку з викладеним грошові кошти, внесені одним з подружжя, який є учасником господарського товариства, у статутний капітал цього товариства за рахунок спільних коштів подружжя, стають власністю цього товариства, а право іншого з подружжя на спільні кошти трансформується в інший об'єкт - право вимоги на виплату частини вартості такого внеску. При цьому одним з визначних є той факт, що грошові кошти набуті подружжям під час їх спільного проживання.
Отже, якщо один з подружжя є учасником господарського товариства і вносить до його статутного капіталу майно, придбане за рахунок спільних коштів подружжя, то таке майно переходить у власність цього підприємства, а в іншого з подружжя право власності на майно (тобто речове право) трансформується в право вимоги (зобов'язальне право), сутність якого полягає у праві вимоги виплати половини вартості внесеного майна в разі поділу майна подружжя або право вимоги половини отриманого доходу від діяльності підприємства.
Однак в порушення вимог п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позивачем не зазначено, чим підтверджується створення ОСОБА_2 Товариства з обмежено відповідальністю «Сітон» та вартість внеску до статутного капіталу Товариства з обмежено відповідальністю «Сітон» у розмірі 10 000 000,00 грн. на день звернення до суду.
Тому з урахуванням викладеного позивачу необхідно зазначити, чим підтверджується створення ОСОБА_2 Товариства з обмежено відповідальністю «Сітон» та вартість внеску до статутного капіталу Товариства з обмежено відповідальністю «Сітон» у розмірі 10 000 000,00 грн. на день звернення до суду.
Згідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (840,80 грн.) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (10510,00 грн.), а за подання до суду позовної заяви немайнового характеру судовий збір сплачується у розмірі 0,4 прожиткового мінімуму для працездатних (840,80 грн.).
При поданні позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у розмірі 6 306,00 грн.
Однак зі змісту позовної заяви вбачається, що ціна позову становить у розмірі 11 798 938,12 грн., а тому один відсоток від ціни позову становить у розмірі 117 989,38 грн., що є більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З урахуванням сплаченого позивачем судового збору у розмірі 6 306,00 грн., позивачу необхідно доплатити судовий збір у розмірі 4 204,00 грн. (10510,00 грн.-6 306,00 грн.).
У відповідності до ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З урахуванням викладеного та керуючись ст. ст. 175, 177, 185, ст. 258 - 260, 353, 354 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя залишити без руху.
Строк для усунення недоліків не може перевищувати 10-ти днів з дня отримання даної ухвали.
Роз'яснити позивачу, що у випадку не виконання вимог даної ухвали в строк, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Н.Є.Арапіна