Справа № 567/12/21
11 січня 2021 року м. Острог
Острозький районний суд Рівненської області у складі:
головуючий суддя ОСОБА_1
секретар ОСОБА_2
розглянувши у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12020185170000126 по обвинуваченню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.В.Радогощ Ізяславського району Хмельницької області, жителя АДРЕСА_1 , неодруженого, непрацюючого, громадянина України, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.185 КК України
встановив:
08 жовтня 2020 року, в ранкову пору доби ОСОБА_3 , перебуваючи в квартирі АДРЕСА_2 , де проживає спільно із донькою власниці, що в АДРЕСА_3 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, таємно викрав золоті вироби а саме: ланцюжок «585» проби, масою 1,0 гр., вартістю 1164 грн. 88 коп.; обручку «585» проби, масою 2,5 гр., вартістю 4481 грн. 65 коп.; обручку «585» проби, масою 5,5 гр., вартістю 9859 грн. 64 коп.; каблучку «585» проби, масою 6,0гр., вартістю 10755 грн. 97 коп.; дві сережки «585» проби, масою 2,5 гр., вартістю 4481 грн. 65 коп., що на праві приватної власності належать ОСОБА_4 .
Викраденими золотими виробами ОСОБА_3 розпорядився на власний розсуд, чим заподіяв ОСОБА_4 майнової шкоди на загальну суму 30743 грн. 79 коп.
Частинами 2, 3 ст.381 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.
Обвинувачений ОСОБА_3 у присутності адвоката ОСОБА_5 надав письмову заяву, відповідно до якої він беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами та розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні, ознайомлений з обмеженнями права апеляційного оскарження вироку, передбаченими ч.2 ст.302 КПК України.
Крім того, в заяві ОСОБА_3 вказав, що його згода на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без його участі є добровільною та висловленою без будь-якого примусу.
Потерпілою ОСОБА_4 подано заяву, в якій вона погодилася із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, зазначила, що вона ознайомлена з обмеженнями права апеляційного оскарження вироку, передбаченими ч.2 ст.302 КПК України, та погодилася з розглядом обвинувального акту у спрощеному провадженні.
Оскільки прокурор подав клопотання про розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового засідання, без виклику учасників судового провадження і обвинувачений та потерпіла проти цього не заперечували, про що подали відповідні заяви, то суд проводить судовий розгляд обвинувального акту у кримінальному провадженні №12020185170000126 по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.185 КК України у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, оскільки не вбачає підстав призначити розгляд у судовому засіданні та викликати учасників кримінального провадження.
За наведених обставин, вивчивши обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12020185170000126 та додані до нього матеріали, суд прийшов до висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, а саме, таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
Відповідно до положень ст.50 КК України до особи, визнаної винною за вироком суду у вчиненні кримінального правопорушення застосовується покарання, яке є заходом примусу і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Відповідно до ст.65 КК України, при призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Виходячи з засади співмірності, призначене покарання за своїм видом і розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі заходу примусу мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом'якшують і обтяжують.
При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого та зокрема те, що відповідно до ст.12 КК України кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується ОСОБА_3 , є кримінальним проступком за вчинення якого передбачено альтернативу видів покарання.
Беручи до уваги особу обвинуваченого, суд враховує, що ОСОБА_3 по місцю проживання характеризується негативно, не перебуває на обліку в наркологічному та психіатричному кабінетах, раніше не судимий, не працює, водночас за віком та станом здоров'я є працездатним.
Відповідно до ст.66 КК України, як пом'якшуючі покарання обставини суд враховує, добровільне відшкодування завданого збитку.
В той же час, суд враховує, що обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_3 , відповідно до ст.67 КК України, не встановлено.
З урахуванням викладених обставин та особи обвинуваченого, який не працевлаштований, суд приходить до висновку, що покарання обвинуваченому ОСОБА_3 слід призначити в межах санкції ч.1 ст.185 КК України у виді громадських робіт, яке буде відповідати не тільки тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставинам справи, але й особі обвинуваченого, буде обґрунтованим, необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Підстав для обрання запобіжного заходу ОСОБА_3 судом не встановлено.
При вирішенні питання про відшкодування процесуальних витрат суд виходить з наступного.
Згідно ч.2 ст.124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта. З матеріалів кримінального провадження вбачається, що витрати на проведення судової еспертизи по даному кримінальному провадженню становлять 653 грн. 80 коп., відтак суд приходить до висновку про наявність фактичних та правових підстав для стягнення з ОСОБА_3 витрат, пов'язаних з проведенням експертизи.
Речові докази у даному кримінальному провадженні відсутні.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.368-371, 373-374, 381-382 КПК України
ухвалив
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді громадських робіт строком 120 (сто двадцять) годин.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати за проведення судової експертизи в розмірі 653 (шістсот п'ятдесят три) грн. 80 коп.
Відповідно до ч.4 ст.382 КПК України, копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
На вирок учасниками кримінального провадження протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку, ухваленого за результатами спрощеного провадження, може бути подана апеляційна скарга до Рівненського апеляційного суду через Острозький районний суд Рівненської області з урахуванням особливостей, передбачених ст.394 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя Острозького районного судуОСОБА_1