Справа № 564/3111/20
12 січня 2021 року
м.Костопіль
Костопільський районний суд Рівненської області в особі судді Левчук В.В.
розглянувши матеріали, що надійшли від Управління Держпраці у Рівненській області про притягнення до адміністративної відповідальності
фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, паспорт НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.3 ст.41 Кодексу України про адміністративні правопорушення
28 жовтня 2020 року о 11:35 год. в м.Рівне інспектором праці, головним державним інспектором відділу з питань здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Дуляницьким Т.В. відносно фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 складено протокол серії №РВ8311/1575/АВ/П/ПТ про адміністративне правопорушення, з якого вбачається, що 28.10.2020 о 10 год. 45 хв. в с.Малий Стидин Костопільського району по вул.Центральна 11 та в с.Великий Мидськ Костопільського району по вул.Центральна 5А фізична особа-підприємець ОСОБА_1 в порушення вимог ч.1 ст.21 КЗпП України не уклав із працівниками ОСОБА_2 та ОСОБА_3 трудові договора, за яким працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю та в порушення вимог ч.3 ст.24 КЗпП України допустив до роботи працівників ОСОБА_2 та ОСОБА_3 без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу та без повідомлення Державної податкової служби про прийняття працівника на роботу, відповідальність за що передбачена ч.3 ст.41 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про дату і час розгляду справи повідомлявся вчасно та належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Відповідно до ч.2 ст.268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 44, статтями 51, 146, 160, 172-4 - 172-9, 173, 173-2, частиною третьою статті 178, статтями 185, 185-1, статтями 185-7, 187 цього Кодексу, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов'язковою.
Таким чином, при розгляді справи адміністративне правопорушення за ч.3 ст.41 Кодексу України про адміністративні правопорушення, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою.
Суд, повно, всебічно та об'єктивно дослідивши протокол та матеріали, додані до протоколу,дійшов висновку, що в діях фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбачений ч.3 ст.41 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Так судом встановлено, що 28.10.2020 о 10 год. 45 хв. в с.Малий Стидин Костопільського району по вул.Центральна 11 та в с.Великий Мидськ Костопільського району по вул.Центральна 5А фізична особа-підприємець ОСОБА_1 в порушення вимог ч.1 ст.21 КЗпП України не уклав із працівниками ОСОБА_2 та ОСОБА_3 трудові договори, за яким працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю та в порушення вимог ч.3 ст.24 КЗпП України допустив до роботи працівників ОСОБА_2 та ОСОБА_3 без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу та без повідомлення Державної податкової служби про прийняття працівника на роботу.
Вказане підтверджується протоколом серії №РВ8311/1575/АВ/П/ПТ про адміністративне правопорушення від 28.10.2020 року, актом інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю №РВ8392/1575/АВ від 28.10.2020, письмовими поясненнями ОСОБА_3 від 23.10.2020 у яких остання вказала, що працює продавцем в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_2 » в АДРЕСА_2 у ПП ОСОБА_1 з 01.09.2020 та письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 23.10.2020 у яких остання вказала, що працює у ФОП ОСОБА_1 у магазині «Кафетерій» в с.Малий Стидин Костопільського району з вересня 2020 року.
Суд також враховує, що акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю №РВ8392/1575/АВ від 28.10.2020 фізична особа-підприємець ОСОБА_1 підписав без зауважень та заперечень, будь-яких письмових пояснень не надав.
Відповідно до ч.1 ст.21 КЗпП України, трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Відповідно до ч.3 ст.24 КЗпП України, працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч.3 ст.41 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративна відповідальність настає за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), допуск до роботи іноземця або особи без громадянства та осіб, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця, на умовах трудового договору (контракту) без дозволу на застосування праці іноземця або особи без громадянства.
Відтак, суд дійшов переконливого висновку, що ОСОБА_1 , допустивши ОСОБА_3 та ОСОБА_2 до роботи без оформлення трудового договору (контракту), на умовах трудового договору (контракту), допустив порушення, відповідальність за яке передбачена ч.3 ст.41 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Вина ОСОБА_1 в порушенні вимог ч.1 ст.21, ч.3 ст.24 КЗпП України доведена дослідженими в судовому засіданні доказами.
Враховуючи обставини справи, з метою запобігання вчиненню нових правопорушень та виправлення особи правопорушника, суд дійшов висновку про необхідність застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що повинно бути достатнім для його виправлення.
Згідно статті 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до ч.5 ст.4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, суд дійшов висновку про необхідність стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 454 грн. судового збору.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.40-1, 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ч.5 ст.4 Закону України «Про судовий збір», суд -
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.41 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 /вісім тисяч п'ятсот/ гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) в дохід держави 454 /чотириста п'ятдесят чотири/ грн. судового збору.
Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Костопільський районний суд Рівненської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
СуддяВ. В. Левчук