справа №380/9889/20
28 грудня 2020 року
зал судових засідань № 12
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Кузана Р.І.,
секретар судового засідання Красневич Ю.Б.,
за участю:
позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача Іваховича Р.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: 79016, Львівська область, м.Львів, вул.Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ 13814885) (далі - відповідач, ГУ ПФ України у Львівській області), в якому просить:
- зобов'язати відповідача провести перерахунок пенсії позивачу, обчисленої відповідно до ст.40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за період роботи в Сургутському АТП Геології (Російська Федерація) з 12.12.1980 по 30.06.1986;
- зобов'язати відповідача встановити розмір подальших пенсійних виплат з урахуванням страхового стажу за період роботи в Сургутському АТП Геології (Російська Федерація) з 12.12.1980 по 30.06.1986.
Позивач, в обґрунтування позовних вимог, посилається на те, що він звернувся до ГУ ПФ України у Львівській області із заявою про проведення йому перерахунку пенсії, обчисленої відповідно до ст.40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за період роботи в Сургутському АТП Геології (Російська Федерація) з 12.12.1980 по 30.06.1986. Крім цього, просив встановити розмір подальших пенсійних виплат з урахуванням страхового стажу за період роботи в Сургутському АТП Геології з 12.12.1980 по 30.06.1986. Проте, відповідач за результатами розгляду заяви повідомив позивача, що оскільки довідку про заробітну плату за період з 12.12.1980 по 30.06.1986 надано не було, відповідно нарахування та виплата пенсії ОСОБА_1 здійснюється з дотриманням вимог чинного законодавства на підставі поданих документів. Вважаючи у зв'язку із цим свої конституційні права та гарантії на належний соціальний захист порушеними та такими, що потребують захисту, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою від 09.11.2020 суддя прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.
Відповідач 30.11.2020 подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позову. Відзив обґрунтований тим, що період роботи позивача в Сургутському АТП Геології з 12.12.1980 по 30.06.1986 зарахований до загального страхового стажу на підставі відомостей, зазначених в трудовій книжці. Відповідно до ч.1 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв. Однак, позивач довідку про заробітну плату за період роботи в Сургутському АТП Геології з 12.12.1980 по 30.06.1986 не надав. На підставі цього, відповідач звернувся із запитом до управління пенсійного фонду Росії в м.Сургут Ханти-Мансійського Автономного округу - Юрги щодо витребування довідки про заробітну плату позивача за зазначений період, проте отримав відповідь, що документи по Сургутському АТП Геології з 12.12.1980 по 30.06.1986 на зберігання в архівний відділ не передавались.
Відповідач вважає, що у зв'язку з відсутністю довідки про заробітну плату позивача за період його роботи з 12.12.1980 по 30.06.1986 в Сургутському АТП Геології, здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 є неможливо. Враховуючи наведене вважає, що позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими, а відтак у задоволенні позову необхідно відмовити.
Позивач 03.12.2020 подав до суду відповідь на відзив, в якому зазначає, що в даному випадку відповідач повинен застосовувати Порядок визначення заробітної плати (доходу) для призначення пенсій у разі втрати документів про її нарахування та виплату, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2006 №919. Вказує, що у п.2 ч.3 цього Порядку зазначено, що у разі коли підприємство ліквідовано, а документи не передано до архівної установи, розрахунок пенсії відбувається виходячи з мінімальної тарифної ставки (посадового окладу) за відповідною або аналогічною посадою, передбаченої відповідною галузевою угодою, за календарний рік, що передує року, з якого призначено пенсію. Таким чином, вважає твердження відповідача у відзиві необґрунтованими. Просив позов задовольнити повністю.
Ухвалою від 14.12.2020 суд відмовив у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві та відповіді на відзив. Просив суд позов задовольнити повністю.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Просив суд відмовити в задоволенні позову повністю.
Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФ України у Львівській області як одержувач пенсії за віком відповідно до ст.26-28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 23.03.2018, пенсійна справа №000748.
Страховий стаж позивача становить 27 років 6 місяців 5 днів, в тому числі період роботи з 12.12.1980 по 30.06.1986 в Сургутському АТП Геології. Вказане не заперечується сторонами.
02.12.2019 ОСОБА_1 звернувся до керівника управління Пенсійного фонду в Городоцькому районі Львівської області із заявою про перерахунок розміру пенсії, в якій просив провести перерахунок на виплату пенсії, обчисленої відповідно до ст.40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням страхового стажу та заробітної плати за період роботи в Сургутському АТП Геології (Російська Федерація) з 12.12.1980 по 30.06.1986. Крім цього, просив встановити розмір подальших пенсій з урахуванням вказаного страхового стажу.
12.12.2019 управління обслуговування громадян Городоцького відділу обслуговування громадян (сервісний центр) ГУ ПФ України у Львівській області за результатами розгляду заяви повідомив позивача про те, що нарахування та виплата його пенсії здійснюється з дотриманням вимог чинного законодавства на підставі поданих документів.
Також повідомлено позивача про те, що оскільки довідки про заробітну плату за період з 12.12.1980 по 30.06.1986 (робота в Сургутському АТП Геології) ним не надано, відповідно призначення пенсії відбулось на підставі даних персоніфікованого обліку з 01.07.2002 по 28.02.2018. Одночасно відповідачем було скеровано запит в Державну установу - управління ПФРФ в м.Сургуті Ханти-Мансійського автономного округу - Юрги №207/02-16.10 від 03.04.2018 для отримання довідки про отриману позивачем заробітну плату. 05.06.2018 надійшла відповідь про те, що документи по Сургутському АТП Геології за період з 1980 по 1986 року на зберігання в архів не поступали.
Позивач, вважаючи протиправними такі дії відповідача, звернувся до суду з відповідним позовом.
При вирішенні спору суд керувався таким.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до ст.27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон України №1058-IV) розмір пенсії за віком визначається як добуток заробітної плати (доходу) та коефіцієнта страхового стажу. За кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам, пенсія збільшується на 1% мінімального розміру пенсії за віком.
Заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається як добуток середньомісячної заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в Україні, з якої сплачені страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, помножену на індивідуальний коефіцієнт заробітної плати.
Суд встановив, що відповідно до записів у трудовій книжці позивача, страховий стаж ОСОБА_1 становить 27 років 6 місяців 5 днів з урахуванням періоду роботи з 12.12.1980 по 30.06.1986 в Сургутському АТП Геології.
Зі змісту листа відповідача від 12.12.2019 №44-Д/20/02.16-14 та пояснень представника в судовому засіданні, суд встановив, що відповідач при обчисленні розміру пенсії позивача не врахував заробітну плату, отриману ним за період роботи в Сургутському АТП Геології з 12.12.1980 по 30.06.1986. Саме цей факт і став підставою для звернення позивача до суду.
Аналізуючи такі дії відповідача, суд зазначає таке.
Відповідно до ст.40 Закону України №1058-IV, для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
З долучених до матеріалів справи доказів судом встановлено, що ОСОБА_1 , звертаючись до відповідача із заявою про перерахунок розміру пенсії, не долучив до такої довідку про заробітну плату за період роботи в Сургутському АТП Геології з 12.12.1980 по 30.06.1986. Проте вказав у такій заяві, що немає можливості отримати вказану довідку від Сургутського АТП Геології, яке було ліквідовано 31.01.2001.
Абзацом 3 ст.44 Закону України №1058-IV передбачено, що органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.
На підставі вказаної норми, відповідачем було скеровано запит від 03.04.2018 №207/02.16-10 в державну установу - управління Пенсійного фонду Росії в м. Сургут Ханти-Мансійського Автономного округу - Юрги щодо витребування довідки про заробіток ОСОБА_1 за період роботи з 12.12.1980 по 30.06.1986 в Сургутському АТП Геології.
05.06.2018 на адресу відповідача надійшла відповідь від управління організаційної роботи та документального забезпечення Адміністрації м.Сургут про те, що на підставі рішення Арбітражного суду ХМАО №13-Б від 05.12.2000, дане підприємство виключено з Державного реєстру, а документи по Сургутському АТП Геології за період з 1980 по 1986 роки на зберігання в архівний відділ не передавались.
З аналізу положень ст.40 Закону України №1058-IV та у зв'язку з відсутністю довідки про заробітну плату позивача в період його роботи з 12.12.1980 по 30.06.1986 у Сургутському АТП Геології та, зокрема, відсутністю первинних документів про підтвердження такої заробітної плати, здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 не вбачається можливим, оскільки це суперечить вищенаведеним законодавчим нормам.
Враховуючи наведене суд вважає, що позовна вимога про зобов'язання відповідача провести перерахунок пенсії позивачу обчисленої відповідно до ст.40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за період роботи в Сургутському АТП Геології (Російська Федерація) з 12.12.1980 по 30.06.1986, є безпідставною та необґрунтованою, а відтак задоволенню не підлягає.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача встановити розмір подальших пенсійних виплат з урахуванням страхового стажу за період роботи в Сургутському АТП Геології (Російська Федерація) з 12.12.1980 по 30.06.1986, то така також задоволенню не підлягає оскільки є похідною від першої позовної вимоги, в задоволенні якої суд відмовив.
Щодо покликання позивача у позовній заяві на Порядок визначення заробітної плати (доходу) для призначення пенсій у разі втрати документів про її нарахування та виплату, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2006 №919, суд зазначає наступне.
Відповідно до п.2 ч.3 Порядку №919, за відсутності даних щодо застрахованої особи до 01.01.1998 у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків і Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування, у разі коли підприємство, установу, організацію ліквідовано, а документи до органу вищого рівня або архівним установам не передано, заробітна плата (дохід) застрахованої особи за кожний місяць страхового стажу, який враховується під час призначення пенсії, визначається виходячи з мінімальної тарифної ставки (посадового окладу) за відповідною або аналогічною професією (посадою), передбаченої відповідною галузевою угодою, за календарний рік, що передує року, з якого призначено пенсію. При цьому коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи визначається виходячи з розміру середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за місяць, за який розраховується заробітна плата, календарного року, що передує року, з якого призначено (перераховано) пенсію.
Довідка про заробітну плату виходячи з мінімальної тарифної ставки (посадового окладу) за відповідною або аналогічною професією (посадою), передбаченої відповідною галузевою угодою, видається управліннями праці та соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, структурними підрозділами з питань праці та соціального захисту населення виконавчих органів міських, районних у містах рад.
З аналізу положень вказаної норми слідує, що дія такої не поширюється на працівників, які працювали за межами території України, зокрема в Російській Федерації. Таким чином, судом не беруться до уваги покликання позивача щодо застосування до спірних правовідносин вказаних положень Порядку №919.
Відповідно до ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З огляду на викладене, оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 , а тому у задоволенні позову слід відмовити повністю.
Щодо судового збору, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», такий відповідно до ст.139 КАС України, поверненню позивачу не підлягає.
Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, -
в задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про зобов'язання вчинити дії - відмовити повністю.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення суду складене та підписане 11.01.2021
Суддя Р.І. Кузан