справа №380/197/21
про залишення позовної заяви без руху
11 січня 2021 року м. Львів
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Карп'як Оксана Орестівна перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Самбірської районної державної адміністрації про визнання протиправними бездіяльність та зобов'язання до вчинення дій,-
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_1 ) звернувся в суд з позовом до Управління соціального захисту населення Самбірської РДА (81400, м. Самбір, вул. Мазепи, буд.8; код ЄДРПОУ - 25258877) в якому просить суд:
- визнати протиправною відмову Управління соціального захисту населення Самбірської районної державної адміністрації Львівської області у перерахунку та виплаті ОСОБА_1 , щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2016 - 2020 рік у розмірі передбаченому статтею 12 Закону № 3551- ХІІ, в редакції 25.12.1998 року;
- зобов'язати Управління соціального захисту населення Самбірської районної державної адміністрації Львівської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 , щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2016 - 2020 роки у розмірі передбаченому ст.12 Закону № 3551- ХІІ, в редакції 25.12.1998 року, виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого частиною першою статті 28 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до вимог статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви у тому числі з'ясовує, чи:
- відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу;
- немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Частиною другою цієї статті визначено, що суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Статтею 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» законодавець встановив виплачувати щорічно до 5 травня учасникам бойових дій грошову допомогу.
Відповідно до частини першої статті 17-1 зазначеного Закону щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.
Частиною четвертою статті 17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» визначено, що особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.
У позовній заяві позивач зазначає про те, що виплату щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2016, 2017, 2018, 2019, 2020 рік отримував у розмірі меншому, ніж передбачено частиною п'ятою ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту.
Отже, про порушення своїх прав виплатою відповідачами разової грошової допомоги до 5 травня у меншому, на думку позивача, ніж передбачено Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» дізнався з листа Управління соціального захисту населення Самбірської районної державної адміністрації Львівської області від 08.12.2020 року за №К-90/01-11, в якому було повідомлено, що виплата у 2016-2020 роках щорічної разової грошової допомоги до 05 травня, як учаснику бойових дій була здійснена відповідно до законодавства.
У поданій позовній заяві про поновлення строку звернення до суду позивач вказує, що у 2016 -2019 роках позивач не міг знати і не повинен був дізнатися про порушення своїх прав, щодо не виплати в повному розмірі разової допомоги до 05 травня, оскільки такого порушення на даний момент не було.
Суддя зважає на такі доводи позивача, однак зазначає, що жодних доказів на підтвердження обставин зазначених у заяві про поновлення строку звернення до суду позивачем не надано.
З огляду на викладене, за відсутності інших аргументів позивача, його доводи у цій частині є необґрунтованими.
З огляду на викладене, станом на момент вирішення питання про відкриття провадження у справі достатніх доказів для визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду недостатньо, а тому суддя позбавлена можливості визнати такі поважними.
Водночас, з цим адміністративним позовом до суду позивач звернувся 05 січня 2020 року (вхідний штамп Львівського окружного адміністративного суду № 732 від 05 січня 2020 року), тобто із пропуском встановленого ч. 2 ст. 122 КАС України шестимісячного строку звернення до адміністративного суду.
Заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду в частині вищезгаданих позовних вимог та доказів поважності причин його пропуску позивачем до матеріалів позовної заяви не додано.
Згідно з ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
З огляду на наведене, позивачу слід надати суду заяву (клопотання) щодо поновлення строку звернення до суду із належним обґрунтуванням поважності причин пропуску такого строку та надати суду підтверджуючі відповідні обставини докази.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення.
Таким чином, позовну заяву належить залишити без руху, а позивачу надати строк для усунення недоліків останньої, у відповідності до ч. 1 ст. 169 КАС України.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 248, 256, 294, п. 3 Розділу VI Прикінцевих положень КАС України, суддя
ухвалив :
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Особі, що звернулася із позовною заявою встановити в десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали усунути недоліки у спосіб: подання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску в частині позовних вимог: визнати протиправною відмову Управління соціального захисту населення Самбірської районної державної адміністрації Львівської області у перерахунку та виплаті ОСОБА_1 , щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2016 - 2019 рік у розмірі передбаченому статтею 12 Закону № 3551- ХІІ, в редакції 25.12.1998 року; - зобов'язати Управління соціального захисту населення Самбірської районної державної адміністрації Львівської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 , щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2016 - 2019 роки у розмірі передбаченому ст.12 Закону № 3551- ХІІ, в редакції 25.12.1998 року, виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого частиною першою статті 28 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Копію ухвали невідкладно направити позивачу.
У випадку невиконання вимог ухвали по усуненню недоліків позовної заяви у визначений термін, така буде вважатись неподаною та повернута позивачеві відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала в апеляційному порядку окремо не оскаржується.
Суддя Карп'як Оксана Орестівна