11 січня 2021 року м. Кропивницький Справа № 340/45/20
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Казанчук Г.П, розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Науменка Івана Федоровича, поданої в порядку статті 383 КАС України в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування наказу, а також зобов'язання вчинити певні дії, -
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17.02.2020 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування наказу, а також зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області № 11-9508/14-19-СГ від 18.12.2019 «Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою». Зобов'язано Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 18 листопада 2019 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2,00 га на території Чемерпільської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області протягом місячного строку, з дня набрання законної сили судового рішення у справі №340/45/20. Стягнуто на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 840 гривень 40 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області.
Судове рішення набрало законної сили 18.08.2020 року, після апеляційного оскарження.
На виконання зазначеного рішення суду Кіровоградським окружним адміністративним судом було видано виконавчі листи, які отримано представником позивача особисто 12.10.2020 року (а.с.80).
18.12.2020 року до Кіровоградського окружного адміністративного суду від представника ОСОБА_1 - адвоката Науменка Івана Федоровича, надійшла заява в порядку статті 383 КАС України, відповідно до якої просить суд:
- визнати протиправним і скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 23.09.2020 №11-13431/14-20-СГ «Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою»;
- зобов'язати Головне управління Держтеокадастру у Кіровоградській області вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню ст. 129-1 Конституції України щодо ухилення від виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17.02.2020 у справі №340/45/20 та прийняти рішення про надання ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2,00 га на території Чемерпільської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області;
- встановити Головному управлінню Держгеокадастру у Кіровоградській області строк для подачі звіту про виконання окремої ухвали суду.
Також у вказаній заяві представник просив поновити ОСОБА_1 строк на подачу заяви в порядку статті 383 КАС України.
Подану заяву представник позивача обґрунтовує тим, що Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області всупереч висновкам рішення суду прийнято наказ від 23.09.2020 року № 11-13431/14-20-СГ, яким позивачу знову відмовлено в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, із тих самих підстав, за яких було відмовлено у наказі від 18.12.2019 року № 11-9508/14-19-СГ. Після цього, ОСОБА_1 до Кіровоградського окружного адміністративного суду 19.10.2020 року подано адміністративний позов до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про визнання наказу від 23.09.2020 року протиправним та його скасування. Однак, ухвалою суду від 10.12.2020 року у справі № 340/4647/20 провадження у даній справі закрито. Також, вказаною ухвалою позивачу роз'яснено, що між даними сторонами не виник новий спір, оскільки цей наказ прийнятий за тією ж заявою позивачки від 18.11.2019 року про надання їй дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, щодо тієї ж земельної ділянки та з тих самих мотивів, що і наказ №11-9508/14-19-СГ від 18.12.2019 року, який оскаржувався в адміністративній справі №340/45/20.
Додатково представник позивача зазначає що на виконання виконавчого листа по справі № 340/45/20 щодо примусового виконання рішення суду в частині зобов'язання відповідача вчинити певні дії даний 15.10.2020 року відкрито виконавче провадження №63295001. В подальшому за умисне ухиленням відповідача від виконання рішення суду, яке набрало законної сили, державним виконавцем 16.11.2020 року та 10.12.2020 року винесені постанови про накладення на управління штрафу в сумі 5100 грн. та 10200 грн. Однак, як зазначає представник позивача, незважаючи на застосовані штрафи, рішення суду відповідачем не виконано. Надалі державним виконавцем виконавчий лист повернуто суду, а до ГУ НПУ в Кіровоградській області направлено повідомлення про вчинення кримінального правопорушення з одночасним винесенням 10.12.2020 року постанови про закінчення виконавчого провадження № 63295001 (а.с.83-85).
Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Науменка Івана Федоровича, подану в порядку статті 383 КАС України від 18.12.2020 року передано відділом документального забезпечення суду на розгляд головуючій судді Казанчук Г.П. 29.12.2020 року, після виходу судді з відпустки (суддя перебувала у відпустці у період до 28.12.2020 року включно).
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29.12.2020 року поновлено строк на подачу заяви в порядку статті 383 КАС України та призначено до розгляду у порядку письмового провадження.
11.01.2021 року від представника відповідача до суду надійшли письмові заперечення проти поданої заяви, відповідно до змісту якого із твердженнями викладеними в цій заяві категорично не погоджується. Стверджує, що рішення суду від 17.02.2020 року виконано в повному обсязі та в добровільному порядку про що свідчить винесений відповідачем наказ від 23.09.2020 року №11-13431/14-20-СГ.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви представника позивача, з огляду на наступне.
Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17.02.2020 року набрало законної сили 18.08.2020 року.
23.09.2020 року начальником ГУ Держгеокадастру в Кіровоградській області видано наказ №11-13431/14-20-СГ "Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою", яким ОСОБА_1 відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з тих самих підстав. Вказаний наказ винесено відповідачем на виконання рішення суду від 17.02.2020 року у даній справі.
Суд звертає увагу, що даний наказ є абсолютно аналогічним за змістом до наказу № 11-9508/14-19-СГ від 18.12.2019 року. ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області приймаючи обидва накази, відмовило ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, оскільки наказом ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області від 19.09.2018 року №820 «Про визначення переліку земельних ділянок для продажу права на них на земельних торгах», дана земельна ділянка включена до переліку земельних ділянок для продажу права на них на земельних торгах.
Тобто, наказ №11-13431/14-20-СГ від 23.09.2020 року винесений ГУ Держгеокадастром в Кіровоградській області з підстав, які вже судом визнані протиправними.
Згідно публічної інформації про земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, які включено до переліку земельних ділянок, права на які буде виставлено на земельні торги ГУ Держгеокадастром у Кіровоградській області по Черемпільській сільській раді Гайворонського району (https://land.gov.ua/info/perelik-dilianok/) бажана земельна ділянка не зазнала жодних змін.
Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з частиною 2 статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Крім того, за частиною 1 статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Відповідно до приписів статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Отже, рішення суду, яке набрало законної сили, є обов'язковим для виконання.
Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював думку в контексті тлумачення статті 6 Європейської конвенції з прав людини, що без ефективної системи виконання судових рішень існування судової системи позбавлене будь-якого сенсу. Як неодноразово підкреслював Суд, органи державної влади є одним із компонентів держави й інтереси цих органів повинні збігатися з необхідністю належного здійснення правосуддя, кінцевим етапом якого є виконання судового рішення. Так, у рішенні по справі «Горнсбі проти Греції» (Hornsby v. Greece) від 19 березня 1997 року Суд зазначив, що право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін. Важко уявити ситуацію, щоб пункт 1 статті 6 докладно описував процедурні гарантії, які надаються сторонам цивільного судового процесу у провадженні, що є справедливим, відкритим і оперативним, і не передбачав би при цьому гарантій виконання судових рішень; тлумачення статті 6 як такої, що стосується виключно права на звернення до суду і проведення судового розгляду, могло б призвести до ситуацій, несумісних із принципом верховенства права, що його Договірні Сторони зобов'язалися дотримуватися, коли вони ратифікували Конвенцію. Отже, виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатися як невід'ємна частина «судового процесу» для цілей статті 6.
У пунктах 46, 48, 51, 53, 54 рішення від 15.10.2009 року у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» (заява № 40450/04) Європейський суд з прав людини зазначив, що від особи, яка домоглася винесення остаточного судового рішення проти держави, не можна вимагати ініціювання окремого провадження з його примусового виконання. Відповідний державний орган, який було належним чином поінформовано про таке судове рішення, повинен вжити всіх необхідних заходів для його дотримання або передати його іншому компетентному органу для виконання. Право на суд, захищене статтею 6, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок. Відповідно необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов'язкового для виконання судового рішення може становити порушення Конвенції. Саме на державу покладено обов'язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, які перебувають у державній власності або контролюються державою, виконувалися відповідно до зазначених вище вимог Конвенції. Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади.
У Рішенні від 30.06.2009 року №16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абзац перший підпункту 3.2 пункту 3, абзац другий пункту 4 мотивувальної частини).
З метою належного захисту прав щодо виконання судових рішень законодавцем нормативно врегульовано питання судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах, зокрема, одним із способів судового контролю є порядок визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, регламентований статтею 383 КАС України.
Так, відповідно до частини 1 статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Згідно з частиною 6 статті 383 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
Таким чином, контроль за виконанням рішення суду, передбачений статтею 383 КАС України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує законні права та інтереси позивача. Застосування судом до суб'єкта владних повноважень приписів статей 383, 249 КАС України можливе лише у разі встановлення факту протиправного невиконання таким суб'єктом владних повноважень дій зобов'язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи-позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17.02.2020 року по справі №340/45/20 позов ОСОБА_1 задоволено частково, зокрема зобов'язано ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 та прийняти рішення.
Тобто, виконуючи судове рішення суб'єкт владних повноважень не може приймати рішення з тих же підстав, які визнані протиправними, а відтак на стадії виконання судового рішення ГУ Держгеокадастру повинен був прийняти рішення за результатом розгляду заяви ОСОБА_1 з урахуванням висновків суду.
Станом на день розгляду заяви, поданої в порядку статті 383 КАС України, суду наявні обставин, які свідчать про те, що відповідач порушує законні права та інтереси позивача, ухиляючись від виконання ним повноважень дій зобов'язального характеру.
Таким чином, відповідач протиправно виніс наказ №11-13431/14-20-СГ від 23.09.2020 року "Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою", оскільки він є аналогічним наказу № 11-9508/14-19-СГ від 18.12.2019 року, який рішенням суду від 17.02.2020 року у даній справі визнано протиправним та скасовано, а тому суд дійшов висновку про задоволення заяву представника позивача в частині визнання протиправним наказу від 23.09.2020 року.
Однак положення статті 383 КАС України не містять процесуальної можливості скасовувати відповідне відповідача, яке прийняте на виконання судового рішення та/або зобов'язання вчинити певні дії.
Згідно частини 6 статті 383 КАС України за наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 КАС України.
Отже, відповідно до приписів вказаної статті суд, виявивши під час розгляду заяви порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
Так, в окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення (частина 4 статті 249 КАС України).
З метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання.
Таким чином, суд вважає, що відповідачем порушено положення частини 2 статті 14, частини 1 статті 370 КАС України та статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" при виконанні судового рішення у справі №340/45/20.
Враховуючи викладене вище, наказ ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області №11-13431/14-20-СГ від 23.09.2020 року "Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою" ОСОБА_1 є протиправними, оскільки порушене відповідачем право на повторний розгляд її заяви та на прийняття рішення, з урахуванням висновків суду, у зв'язку з чим заява її представника в частині визнання протиправним наказу №11-13431/14-20-СГ від 23.09.2020 року, прийнятого суб'єктом владних повноважень на виконання рішення суду, підлягає задоволенню.
На підставі статті 129-1 Конституції України, статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", керуючись статтями 14, 229, 241-243, 248-249, 370, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву представника позивача , поданої в порядку статті 383 КАС України по справі №340/45/20 - задовольнити частково.
Надіслати окрему ухвалу на адресу Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли невиконанню рішення суду від 17.02.2020 року по справі №340/45/20.
Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області подати до Кіровоградського окружного адміністративного суду у місячний строк з дня набрання законної сили даною окремою ухвалою суду звіт про вжиті заходи щодо усунення встановлених порушень.
У задоволенні інших вимог - відмовити.
Окрема ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з моменту її проголошення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Кіровоградський окружний адміністративний суд. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Г.П. Казанчук